Рішення

від 22.02.2021 по справі 440/7438/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/7438/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/7438/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

14 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 15.06.2020 №14741-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Голобородьківської сільської ради Карлівського району Полтавської області за межами населеного пункту та зобов`язати відповідача надати такий дозвіл.

Мотивуючи свої вимоги, позивач вказує на неправомірну, як на його думку, поведінку відповідача, що перешкоджає у реалізації права особи на отримання у власність земельної ділянки.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

19.02.2021 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач висловив свої заперечення проти його задоволення з посиланням на те, що з графічного матеріалу поданого заявником неможливо встановити яку саме земельну ділянку бажає отримати позивач та де саме вона розташована. Додав, що вимога про зобов`язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою задоволенню не підлягає з огляду на втручання у дискреційні повноваження відповідача (а.с. 39-43).

Розгляд даної справи, відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше з урахуванням строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

25.04.2020 позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з клопотанням вх. №К-10819/0/25-20 від 29.04.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Голобородьківської сільської ради Карлівського району Полтавської області, яка знаходиться за межами населених пунктів (а.с. 43, зі звороту).

До вказаної заяви позивач приєднав копію паспорта, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера та графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

За результатами розгляду вказаного клопотання відповідач наказом №13502-СГ від 28.05.2020 відмовив позивачу у задоволенні заяви з мотивів невідповідності поданого клопотання вимогам частини шостої статті 118 Земельного кодексу України, оскільки заявником не зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (а.с. 45).

12.05.2020 позивач знову звернувся до відповідача із заявою аналогічною попередній (а.с. 45), додавши копії особистих документів та викопіювання бажаного розташування земельної ділянки.

Згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 15.06.2020 №14741-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Голобородьківської сільської ради Карлівського району Полтавської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: невідповідність поданого на розгляд клопотання вимогам частини шостої статті 118 Земельного кодексу України, а саме - громадянином не зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (а.с. 47).

Позивач не погодившись із правомірністю зазначеного наказу, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України.

Так, згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Пунктом "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач звертаючись з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, приєднав, зокрема, графічні матеріали із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки, копію паспорта та ідентифікаційного номера.

Таким чином позивачем у клопотанні зазначено цільове призначення земельної ділянки, її орієнтовний розмір, надано необхідний пакет документів, що не спростовано відповідачем.

За приписами частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Як визначено частиною сьомою згаданої статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" кадастрова карта (план) - графічне зображення, що містить відомості про об`єкти Державного земельного кадастру.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України "Про Державний земельний кадастр" кадастрова карта (план) ведеться для актуалізованого відображення у часі об`єктів Державного земельного кадастру у межах кадастрового кварталу, кадастрової зони, у цілому в межах території адміністративно-територіальної одиниці (село, селище, місто, район, область, АР Крим).

Частиною п`ятою зазначеної статті встановлено, що викопіювання з кадастрової карти (плану) може бути надане фізичним та юридичним особам. Порядок надання такого викопіювання встановлюється Порядком ведення Державного земельного кадастру.

Як визначено пунктом 20 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 (надалі - Порядок №1051), відомості про кадастрове зонування земель у межах території України включають: 1) номери кадастрових зон і кварталів; 2) опис меж кадастрових зон і кварталів (координати точок повороту меж кадастрових зон і кварталів у єдиній державній системі координат); 3) площу кадастрових зон і кварталів; 4) підстави для встановлення меж кадастрових зон і кварталів (електронні копії документів, на підставі яких встановлено такі межі (відповідні накази Держгеокадастру та його територіальних органів, документація із землеустрою щодо встановлення меж державного кордону, адміністративно-територіальних одиниць та рішення уповноважених органів про її затвердження).

Пунктами 46-47 Порядку № 1051 визначено, що з метою надання фізичним та юридичним особам актуальної картографічної інформації про об`єкти Державного земельного кадастру згідно з пунктами 162-199 цього Порядку виготовляється викопіювання з кадастрової карти (плану) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) за формою згідно з додатком 7. Викопіювання виготовляється в масштабі, який забезпечує чітке відображення усіх елементів картографічної основи Державного земельного кадастру та відображених на ній відомостей Державного земельного кадастру (зокрема обліковий номер об`єкта Державного земельного кадастру; кадастровий номер земельної ділянки; номер кадастрового кварталу; номер кадастрової зони; найменування адміністративно-територіальної одиниці).

Таким чином, основою землеустрою в Україні є дані Державного земельного кадастру, до якого вносяться відомості про всі без виключення землі.

Ведення Державного земельного кадастру, відповідно до пункту 4 Положення №1051, здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.

Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр.

Відтак, графічні матеріали, що подаються громадянами для безоплатного отримання у власність земельних ділянок, мають ґрунтуватися на даних Державного земельного кадастру.

Зі змісту спірного наказу суд встановив, що підставою для відмови у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою відповідач вказав на факт не зазначення заявником у графічних матеріалах бажаного місця розташування земельної ділянки. У відзиві на позов відповідач вказує, що приєднані до заяви позивача графічні матеріали не можуть вважатися такими, що містять відображення усіх елементів картографічної основи і відображають місце розташування бажаної земельної ділянки.

Надаючи оцінку зазначеним у спірному наказі мотивам відмови надання дозволу на розробку проекту землеустрою, суд виходить з такого.

Як зазначалося вище, єдиною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, відповідно до статті 118 Земельного кодексу України, є невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Покладені в обґрунтування спірного наказу доводи відповідача про те, що приєднані до заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою графічні матеріали виключають можливість встановити точне місце розташування обраної позивачем для відведення земельної ділянки спростовуються матеріалами справи, оскільки з долучених до справи копій графічних матеріалів, які приєднувались до заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, суд встановив можливість ідентифікації обраної заявником земельної ділянки, оскільки така межує з ділянкою за кадастровим номером 5321681200:00:003:0799.

Проаналізувавши встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про те, що відповідач не навів обґрунтованих та передбачених законом підстав для відмови у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою.

Отже, відмова відповідача, що оформлена наказом №14741-СГ від 15.06.2020, не ґрунтується на вимогах закону, у зв`язку з чим такий підлягає скасуванню як протиправний.

Зважаючи на те, що у спірних відносинах відповідач не реалізував своїх повноважень, оскільки не надав оцінки поданим документам, прийнявши рішення про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою без вказівки на передбачені законом релевантні підстави, то у даному випадку належним та достатнім способом відновлення порушеного права суд визнає зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Голобородьківської сільської ради Карлівського району Полтавської області за межами населеного пункту.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 14.08.2018 у справі №815/1666/17, від 26.06.2018 у справі №814/1755/17, від 11.09.2018 у справі №816/318/18.

Відтак у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання надати позивачу такий дозвіл належить відмовити.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Оскільки адміністративний позов задоволено частково суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача пропорційну частину судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 420,40 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 15.06.2020 №14741-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою".

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 12.05.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Голобородьківської сільської ради Карлівського району Полтавської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням висновків, сформульованих судом у даному рішенні.

В решті вимог - позов залишити без задоволення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) частину витрат зі сплати судового збору у сумі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун