Рішення

від 12.02.2021 по справі 398/1854/20

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/1854/20

провадження №: 2/398/1190/20

РІШЕННЯ

Іменем України

"12" лютого 2021 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Коліуш Г.В., з участю секретаря судового засідання Хілевич Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом Олександрійської міської ради Кіровоградської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати,

з участю:

представника позивача - Шихахмедова З.Ш.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

В С ТА Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 38 690,91 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з договором дарування від 09.11.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Радовою С.В., ОСОБА_1 є власником 11/50 частки будівел та споруд по АДРЕСА_1 . Рішенням виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 17.12.2015 року №992 "Про поділ обєкту нерухомого майна та присвоєння адрес" поділено на окремі об`єкти нерухомості комплекс будівель та споруд по АДРЕСА_1 та присвоєно адресу: АДРЕСА_2 , будівлям та спорудам, що належать відповідачу. Відповідно до Додатку1 до розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації 19 травня 2016 року №216-р АДРЕСА_4 було перейменовано на АДРЕСА_4. Відповідно до рішення Олександрійської міської ради №158 від 16.09.2016 року "Про поділ земельної ділянки по АДРЕСА_1 " було надано дозвіл, серед інших, відповідачу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, яка перебуває у власності територіальної громади, на шість окремих земельних ділянок, в тому числі площею 0,1722 га з присвоєнням земельній ділянці окремої поштової адреси: АДРЕСА_3 . Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.05.2020 року №210149977, вищевказана земельна ділянка загальною площею 0,1722 га (кадастровий номер 3510300000:10:297:0026), цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель та споруд, на якій розташований належни відповідачу на праві власносі об`єкт нерухомості, належить до земель комунальної власності територіальної громади м. Олександрії в особі Олександрійської міської ради. Таким чином, з моменту набуття права власності і по даний час ОСОБА_1 , який є власником об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_4 , використовує земельну ділянку площею 0,1722 га (кадастровий номер 3510300000:10:297:0026), що належить до земель комунальної власності територіальної громади м. Олександрії в особі Олександрійської міської ради. Відповідач, набувши право власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_4 , належним чином не оформив право користування земельною ділянкою на якій перебувають зазначені будівлі та споруди, та не уклав з Олександрійською міською радою відповідний договір оренди. 29.03.2018 року Олександрійська міська рада звернулась до відповідача з листом №146/10/06/2, щодо оформлення права користування земельною ділянкою площею 0,1722 га, кадастровий номер 3510300000:10:297:0026, проте відповіді на вказаний лист не отримала, що фактично свідчить про ухилення відповідача від оформлення права користування земельною ділянкою. Рішенням Олександрійської міської ради від 30.04.2010 року №1454 Про визначення ставок орендної плати за користування земельними ділянками на території м. Олександрії , пунктом 1.2 додатку якого встановлено, що за земельні ділянки, передані для виробничих потреб юридичних та фізичних осіб встановлюється ставка у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Відповідно до розрахунку відповідачу нараховано орендну плату за період: за 2018 рік: 535046,86х3%=16051,41грн.: за 2019 рік: 535046,86х3%=16051,41грн.; з 01.01.2020 року по 31.05.2020 рік: 527046,97х3%х5/12=6588,09грн. (де 5/12 - 5 календарних місяців за які нараховувалась орендна плата за користування земельною ділянкою). Всього за період з 01.01.2018 по 31.05.2020 роки = 38 690,91грн. (16 051,41грн. + 16 051,41грн. + 6 588,09грн.). Таким чином, розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна за період з 01.01.2018 року по 31.05.2020 рік становить 38 690,91грн.

04.02.2021 року відповідач подав відзив на позовну заяву про невизнання позову в повному обсязі з тих підстав, що він зобов`язаний оформити право користування тільки земельною ділянкою, на якій розташованні належні йому будівлі, площею 0,0599 га, іншою земельною ділянкою площею 0,1123 га він фактично не користується, відповідно до положень ст.120 ЗК України виникнення права власності на об`єкт нерухомого майна не є підставою для автоматичного укладення договору оренди земельної ділянки, право оренди виникає тільки з моменту державної реєстрації такого договору, земельна ділянка не сформована як об`єкт цивільних прав, в нього не має доступу до земельної ділянки, оскільки суміні землекористувачі розміщують там свою сільськогосподарську техніку, будівлі він не використовує, вона знаходиться в аварійному стані, доходи від будівлв не отримує, має доньку, яка навчається в вищому навчальному закладі та матір, яка є інвалідом першої групи та потербує постійного стороннього догляду та допомоги.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові, пояснив, що безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати стягуються в межах строку позовної давності з 01.01.2018 року по 31.05.2020 року земельна ділянка сформована як об`єкт нерухомого майна, ініціатором поділу земельної ділянки є відповідач, який замовляв відповідну технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, з моменту набуття права власності на об`єкт нерухомого майна та, навіть, з моменту поділу земельної ділянки з присвоєнням кадастрового номеру не звертався у встановленому законом порядку про встановлення сервітут чи усунення перешкод у користуванні земельної ділянки, в тому числі й до суду.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково в розмірі 12 000 грн., пояснивши, що визнає той факт, що користується земельною ділянкою під належними йому будівлями площею 600 кв.м., а земельної ділянкою площею 1100 кв.м. для обслуговування будівель він не користується та вона в такому розмірі йому не потрібна, розмір земельної ділянки визначений не вірно, межі в натурі не встановлені, проте подавати клопотання про призначення судової експертизи він не бажає, фізичного доступу до його будівлі в нього не має, оскільки один з власників перекрив дорогу та встановив огорожу та ворота, позивач не мав права звертатися з заначеним позовом, оскільки межі земельної ділянки не визначені, тому земельна ділянка фактично не відведена, позивач не забезпечив йому проїзд до земельної ділянки, наданоі для розміщення та обслуговування належного йому об`єкта нерухомого майна, обов`язок сплати орендної плати а щемельну ділянку виникає тільки після укладення договору оренди земельної ділянки.

Вислухавши вступне слово учасників, повно та всебічно дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що право власності на 11/50 частки будівель та споруд по АДРЕСА_1 за архівними даними КП "ОМБТІ" належало ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 09.11.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Радовою С.В. за реєстраційним №2601 та договору про внесення змін до договору дарування від 31.01.2009 року посвідченого приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Радовою С.В. за реєстраційним №150, що підтверджується архівною довідкою №475 від 25.05.2020 року.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області від 17.12.2015 року №992 Про поділ об`єкту нерухомого майна та присвоєння адреси поділено на окремі об`єкти нерухомості - комплекс будівель і споруд по АДРЕСА_1 , присвоєно адреси будівлям та спорудам, що належать, зокрема, ОСОБА_1 за договором дарування від 09.11.2006 року (11/50 частки) - АДРЕСА_2 .

Згідно з розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації № 216-р від 19.05.2016 року "Про виконання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону Пропаганди їхньої символіки" та додатку 1, було перейменовано АДРЕСА_4 на АДРЕСА_4 .

Рішенням Олександрійської міської ради Кіровоградської області №158 від 16.09.2016 року "Про поділ земельної ділянки по АДРЕСА_1 ", зокрема, ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, яка перебуває у власності територіальної громади м. Олександрії, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,8716 га (кадастровий номер 3510300000:10:297:0002), на шість окремих земельних ділянок, в тому числі, площею 0,1722 га з присвоєнням окремої поштової адреси: АДРЕСА_5 ,

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №210149977 від 26.05.2020 року земельна ділянка з кадастровим номером 3510300000:10:297:0026, площею 0,1722 га, місцезнаходження - АДРЕСА_2 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель та споруд є комунальною власністю, власник - територіальна громада м. Олександрія в особі Олександрійської міської ради, право власності зареєстровано 22.06.2017 року, № запису 21059432.

Листом №146/10/06/2 від 29.03.2018 року Олександрійська міська рада Кіровоградської області звернулась до ОСОБА_1 про необхідність терміново вжити заходів щодо укладення договору оренди земельної ділянки та подання відповідної заяви до Центру надання адміністративних послуг Олександрійської міської ради, даний лист відповідач отримав 04.04.2018 року, що підтверджується підписом відповідача у рекомендованому відправленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1281 від 16.08.2017 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:10:297:0026, площею 0,1722 га за адресою: АДРЕСА_4 за 2017 рік становить 535 046,86грн..

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №2359/0/192-20 від 21.02.2020 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:10:297:0026, площею 0,1722 га за адресою: АДРЕСА_4 за 2020 рік становить 527 046,97грн.

Рішенням Олександрійської міської ради №1454 від 30.04.2010 року Про визначення ставок орендної плати за користування земельними ділянками на території міста Олександрії встановлено, що відповідно до п. 1.2 додатку за земельні ділянки передані для виробничих потреб юридичних та фізичних осіб встановлюється ставка у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Також 05.03.2020 року Олександрійська міська рада Кіровоградської області зверталась до ОСОБА_1 з претензією №92/10/06/2 з приводу того, що ОСОБА_1 як фактичний користувач земельної ділянки по АДРЕСА_3 , площею 0,1722 га, зобов`язаний повернути Олександрійській міській раді, як власнику земельної ділянки безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за період з 01.01.2018 року по 29.02.2020 року в сумі 34 738,05грн. та запропоновано вирішити питання оформлення прав на вказану земельну ділянку.

Вирішуючи питання обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до положень ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За приписами ст.ст. 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

В силу статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірних земельних ділянок, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

В п.63-65 Постанови Великої Палати Верховного суду від 20.11.2018 року у справі №922/3412/17 сформований правовий висновок, що за змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розміщене це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є власником будівель та споруд по АДРЕСА_3 , що не заперечується відповідачем.

Земельна ділянка з кадастровим номером 3510300000:10:297:0026, площею 0,1722 га, за адресою: АДРЕСА_5 на праві комунальної власності, згідно положень п. а ч. 2 ст. 83 ЗК України, та фактично перебуває у користуванні ОСОБА_1 ..

Між тим, договір оренди вказаної земельної ділянки між позивачем - Олександрійською міською радою та відповідачем - ОСОБА_1 не укладено. Відповідно, орендну плату за володіння і користування земельною ділянкою відповідач на користь позивача не сплачує.

Правові підстави для одержання відповідачем зазначеної земельної ділянки безоплатно у власність або у користування відсутні. Підстави для звільнення (відстрочення, розстрочення) від сплати орендної плати і збереження (заощадження) її відповідачем також відсутні.

Згідно з відповідним розрахунком позивача розмір неотриманих доходів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3510300000:10:297:0026, площею 0,1722 га, за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 року по 31.05.2020 року становить 38 690,91 грн.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про наявність перешкод у користуванні земельної ділянки, оскільки жодних доказів наявності таких перешкод суду не надано, крім того, відповідач зазначив, що з заявами про усунення перешкод до користувачів сміжних земельних ділянкок, позивача чи суду відповідач не звертався.

Щодо посилання відповідача про відсутність встановленого сервітуту суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Вимагати встановлення земельних сервітутів можуть власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи (ст.99 ЗК України).

Статтею 100 ЗК України визначено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути

встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки. За домовленістю сторін договір про встановлення земельного сервітуту може бути посвідчений нотаріально. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Отже, особою, яка має право ініціювати встановлення сервітуту, може бути користувач земельної ділянки. В даному випадку відповідачем жодних доказів здійснення ним активних дій, направлених на встановлення сервітут, суду не надано.

Крім того, відповідачем не надано доказів, що площа земельної ділянки більша, ніж необхідна для обслуговування належного йому об`єкта нерухомого майна. Судом роз`яснено відповідачу право звернутися до суду з клопотанням про призначення судової земельно-технічної експертизи, проте таким правом відповідач не скористався.

Також матеріалами справи спростовується твердження відповідача, що земельна ділянка не сформована як об`єкт цивільних прав, оскільки відповідно до ч.4.ст.79-1 ЗК України земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера, та з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №210149977 від 26.05.2020 року вбачається, що земельній ділянці площею 0,1722 га за адресою: АДРЕСА_5 присвоєний кадастровий номер 3510300000:10:297:0026.

Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на встановлені факти, надані сторонами та досліджені докази, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у період з 01.01.2018 року по 31.05.2020 року у сумі 38 690,91грн.

Відповідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2102 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Олександрійської міської ради Кіровоградської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 ) на користь Олександрійської міської ради Кіровоградської області (місцезнаходження: Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборний, 59, код ЄДРПОУ 33423535) безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 38 690 (тридцять вісім тисяч шістсот дев`яносто) гривень 91 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 ) на користь Олександрійської міської ради Кіровоградської області (місцезнаходження: Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборний, 59, код ЄДРПОУ 33423535) судовий збір в сумі 2102 грн.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Олександрійська міська рада Кіровоградська область, місцезнаходження: Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборний, 59, код ЄДРПОУ 33423535;

ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_7 ;

ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 .

Повний текст рішення суду виготовлений 22.02.2021 року.

Суддя Коліуш Г.В.