Рішення

від 08.02.2021 по справі 640/21362/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2021 року м. Київ № 640/21362/19

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГЕТИК"

про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГЕТИК , в якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГЕТИК , ЄДРПОУ: 25641823, розташованого за адресою: проспект Перемоги, 67 в Святошинському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнений від джерел електроживлення;

- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДСНС України у м. Києві, як органом виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, під час позапланової перевірки суб`єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГЕТИК встановлено факт наявності порушень правил техногенної і пожежної безпеки, зазначених в акті № 176, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Відтак, керуючись ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, Головне управління ДСНС України у м. Києві зобов`язане звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва суду від 07.11.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/21362/19, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

04.12.2019 року відповідачем до суду подано пояснення, відповідно до яких відповідач зазначає про 15.11.2019 року, в зв`язку з усуненням порушень, відображених позивачем в Акті №176 від 14.08.2019 року, відповідач звернувся до позивача з заявою про здійснення позапланової перевірки щодо усунення виявлених порушень, а отже після отримання результатів перевірки відповідач буде мати можливість надати до суду докази усунення порушень, встановлених Актом №176 від 14.08.2019 року.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , наказу МВС України від 17.01.2019 № 22. зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.01.2019 за №73/33044. Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 №3, та наказів Державної регуляторної служби України від 15.11.2018 № 152 „Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік". ДСНС України від 30.11.2018 № 692 „Про затвердження плану перевірок", Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було видано наказ від 09 липня 2019 року № 536 "Про проведення планових перевірок".

Згідно Наказу № 536 державним інспекторам у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту доручено у період з 01.08.2019 по 14.08.2019 провести перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГЕТИК , код ЄДРПОУ: 25641823, розташованого за адресою: проспект Перемоги, 67 в Святошинському районі м. Києва щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Частиною 4 статті 5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення від 17.07.2019 № 25/1564 про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) планової перевірки надіслане рекомендованим листом 17.07.2019, що підтверджується відміткою в повідомленні та копією фіскального чеку.

Па підставі наказу № 536, видано посвідчення від 29.07.2019 № 4931 на проведення перевірки ТОВ ЕНЕРГЕТИК , розташованого за адресою: проспект Перемоги, 67 у Святошинському районі м. Києва.

Перед початком здійснення перевірки державним інспектором надано/пред`явлено посвідчення на проведення перевірки від 25.07.2019 № 4931 та службове посвідчення, яке засвідчує особу перевіряю чого, копію якого отримав уповноважений довіреністю директора - Бідзюра Ю.І., про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні № 4931.

Під час здійснення перевірки встановлено, що об`єкт перевірки - приміщення ТОВ ЕНЕГРЕТИК експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

- здійснення господарської діяльності в приміщеннях корпусу J відбувається без поданої декларації відповідності матеріально;

- влаштування та реконструкція виробничих приміщень, складів виконано без проектної документації, яка затверджена у встановленому законом порядку;

- в корпусі К та J приміщення різного призначення (складські, виробничі та адміністративні приміщення) не відокремлені протипожежними перешкодами або огороджувальними конструкціями з нормованими межами вогнестійкості та межами поширення вогню по них відповідно п. 4.7.. п. 6.17. ДБН В. 1.1-7-2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва ;

- знижено клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів (дверей, вікон тощо) у протипожежних перешкодах (не встановлено протипожежні) що відокремлюють складські, адміністративні та виробничі приміщення між собою, в порушення п. 6.4. ДБН В. 1.1-7-2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва . Вихід на покрівлю з адміністративної будівлі корпус) К не влаштовано через протипожежні двері або люк 2-го тину, в порушення п. 8.6. ДБН В. 1.1-7-2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва;

- сходові клітки, коридори, проходи та в інших шляхи евакуації будівель не забезпечені евакуаційним освітленням;

- не забезпечено нормовану відстань між світильниками та предметами з горючих матеріалів, які складуються (корпус К та J );

- не всі пожежні кран-комплекти будівель знаходяться у справному стані (значна частина демонтована);

- не проводяться роботи, пов`язані з проектуванням вогнезахисту та вогнезахисним оброблянням, які виконуються суб`єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт (несучі металеві конструкції будівель, сходи), в порушення п. 5.3. таб. 1. ДБН В. 1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва ;

- відстань від ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць розміщення горючих матеріалів менше 1 м.;

- допускається розміщення горючих матеріалів, тощо в радіусі та ближче одного метру до електрощитів в приміщеннях складів;

- територія (майданчики для зберігання), будівлі не обладнані системою оповіщення про пожежу;

- не всі приміщення будівель обладнані системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації) з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого пожежного спостереження, в порушення ДБН В.2.5-56-2014 Системи протипожежного захисту ;

- складські, виробничі будівлі та приміщення корпусу К та J не обладнано автоматичним пожежогасінням відповідно п. 13 та п. 14 таблиці А.І., п. 7 та п. 9 таблиці А.2. ДБН В.2.5-56:2014 Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту ;

- пожежний щит не доукомплектований із розрахунку: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт.. лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.;

- електрощити не відокремлені від складських приміщень протипожежними перегородками з протипожежними дверима, в порушення п. 6.1., 6.4. таб. 2, 3 ДБН В1.1-7-2016;

- в складах допускається влаштування стелажів виготовлених з горючих матеріалів та не забезпечено проходи між стінами та стелажами більше 1 м;

- вимикачі, інші електричні апарати розміщені в приміщенні складу не винесені поза межі зазначених приміщень;

- клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання через огороджувальні конструкції з нормативною межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди виконаний меншим, ніж нормативна межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди, п. 6.20. ДБН В. 1.1- 7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва ;

- не надано підтверджуючих документів виконання захисту будівлі та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірки до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд ;

- з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не виконані за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- на світильники, інші електричні апарати та обладнання, встановлені у пожежонебезпечних зонах складських приміщень, не ненанесені знаки, що вказують на їх ступінь захисту згідно з чинними стандартами;

- не передбачено другий евакуаційний вихід з 2 поверху адміністративної частини будівлі корпусу К ;

- на території об`єкта не забезпечено освітлення зовнішніх пожежних драбин;

- допускається улаштування та експлуатація тимчасових дільниць електромережі;

- на дверях приміщень різного призначення не розміщенні вказівники категорій приміщень щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки (щитова, інші виробничі приміщення, склади);

- ширина проходів та місця штабельного зберігання не позначені обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі, які добре видно;

- при наявності складу завширшки понад 10 м, посередині його відсутній поздовжній прохід не менше 2 м завширшки. Ширина проходів між штабелями не менше 1 м.$

- не надано документи щодо технічного обслуговування та підтримання експлуатаційної придатності СПЗ відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

- не надано відповідних документів щодо виведення існуючої СПЗ на пульт пожежного спостереження відповідно до її. 12.1.1. ДБН В. 2.5-56:2014 Системи протипожежного захист) ;

- для кожного приміщення об`єкту відсутні інструкції про заходи пожежної безпеки, які повинні бути затверджені керівником;

- не забезпечено протипожежні відстані між будівлею та майданчиком для зберігання матеріалів (зберігається впритул);

- не проведено ідентифікацію об`єкта підвищеної небезпеки;

- для отримання працівниками відомостей про конкретні дії у надзвичайних ситуаціях з урахуванням особливостей виробничої діяльності відсутній інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту;

- особи під час прийняття па роботу та працівники щороку за місцем роботи не проходять інструктаж з питань цивільного захисту дій у надзвичайних ситуаціях.

За результатами перевірки державним інспектором складено Акт від 14.08.2019 № 176.

Примірник Акту № 176 від 14.08.2019 отримано уповноваженим по довіреності директора - Бідзюра Ю.І. , про що зроблено відмітку в акті.

Вважаючи, що перелічені порушення, які зазначені в Акті № 176, щодо вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, з метою застосувати заходи реагування до відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулюються Кодексом цивільного захисту України. Також цей Кодекс визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Згідно із частиною третьою статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні , які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб, права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року № 877-V№ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі також - Закон № 877-V).

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною четвертою статті 4 Закону № 877-V передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.

Згідно з частиною п`ятою статті 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною сьомою статті 7 Закону № 877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до статті 64 КЦЗ України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи. Відповідно до статті 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Пунктом 12 частини першої статті 67 КЦЗ України, серед повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, передбачено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052 (далі у тексті - Положення № 1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі у тексті - ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності. Згідно пункту 2 Положення № 1052, основними завданнями ДСНС України є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до пункту 7 Положення № 1052 ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пункту 1 Положення № 3 (у редакції наказу ДСНС України від 21.09.2017 року № 507), ГУ ДСНС у м. Києві є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Як встановлено судом, відповідно до частин першої та другої статті 68 КЦЗ України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як визначено частиною першою статті 70 КЦЗ України, серед переліку підстав для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Відповідно до частини другої статті 70 КЦЗ України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи із системного аналізу вказаних положень законодавства, суд приходить до висновку, що можливість та необхідність звернення ГУ ДСНС України в м. Києві як спеціально уповноваженого органу до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування, зокрема у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки , виникає виключно за умови, коли виявлені за результатами перевірки суб`єкта господарювання порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.

При цьому, на переконання суду поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров`ю людей створюють такі порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають небезпечні чинники (пункт 32 частини 1 статті 2 КЦЗ України).

Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Наведений правовий висновок відображено у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 року у справі № 810/2400/18.

Відповідно до п. 26 ст. 2 КЦЗ України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Як уже зазначалось, під час проведення позивачем позапланової перевірки відповідача, встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України та Правил пожежної безпеки в Україні , про що складено акт та слугувало підставою для подання позову.

У контексті викладеного слід зауважити, що порушення, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, Законом № 877-V не визначені, отже віднесення до зазначеної категорії є оцінкою суб`єкта владних повноважень, а тому, в кожному окремому випадку суб`єкт владних повноважень має визначати, чи створюють виявлені порушення дійсну реальну загрозу життю та здоров`ю людей у взаємозв`язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.

Повторно суд зауважує, що порушення, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, Законом № 877-V не визначені, отже віднесення до зазначеної категорії є оцінкою суб`єкта владних повноважень, а тому, в кожному окремому випадку суб`єкт владних повноважень має визначати, чи створюють виявлені порушення дійсну реальну загрозу життю та здоров`ю людей у взаємозв`язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.

Судом встановлено, що 04.12.2019 року відповідачем до суду подано пояснення, відповідно до яких відповідач зазначає про 15.11.2019 року, в зв`язку з усуненням порушень, відображених позивачем в Акті №176 від 14.08.2019 року, відповідач звернувся до позивача з заявою про здійснення позапланової перевірки щодо усунення виявлених порушень, а отже після отримання результатів перевірки відповідач буде мати можливість надати до суду докази усунення порушень, встановлених Актом №176 від 14.08.2019 року.

З наданих матеріалів справи судом вбачається, що відповідачем не надано доказів, які б свідчачи про усунення порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, відповідно до Акту № 176, наявність яких продовжує створювати загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд зауважує, що за приписами статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією.

Отже, виявлені порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає на забезпечення безпеки в будинках.

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону № 877-V повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Згідно з частиною 2 статті 12 Закону № 877-V у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання.

За приписами частини 7 статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Тобто, застосування заходу реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Проаналізувавши наведені положення законодавства та дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне застосувати заходи реагування до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГЕТИК , ЄДРПОУ: 25641823, розташованого за адресою: проспект Перемоги, 67 в Святошинському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнений від джерел електроживлення.

Частиною першою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Окрім цього, суд приходить до переконання про необхідність встановлення контролю за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення роботи приміщень, виконання якого покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Також суд вважає за необхідне покласти обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Згідно з частинами 1-3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судових витрат на користь позивача не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, ЄДРПОУ 38620155) до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГЕТИК (03062, м. Київ, просп. Перемоги, 67, ЄДРПОУ 25641823) про застосування заходів реагування - задовольнити.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГЕТИК , ЄДРПОУ: 25641823, розташованого за адресою: проспект Перемоги, 67 в Святошинському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнений від джерел електроживлення.

3. Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

4. Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст. ст. 293-297 КАС України . Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.А. Качур