Ухвала

від 22.02.2021 по справі 640/3528/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 лютого 2021 року м. Київ № 640/3528/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Бояринцева М.А., ознайомившись з позовною заявою

за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В:

Через систему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , відповідно до якої заявлено наступні вимоги:

визнати протиправною бездіяльність відповідача, що виразилася у письмовій відмові Київської міської ради № 057-08/Ш-413-607 від 18 лютого 2019 року про передачу мені у власність земельної ділянки АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:62:481:0001 площею 0, 1000 га;

зобов`язати Київську міську раду, надати позивачу, як учаснику бойових дій, дозвіл на розробку проекту землеустрою ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в межах існуючого Товариства індивідуальних забудовників ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:62:481:0001 площею 0, 1000 га.

Згідно підпункту 15.1 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

01 березня 2019 року в газеті "Голос України" (№42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№229 (6984) від 01.12.2018) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 №624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

Таким чином, після публікації цього оголошення зміни, передбачені Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", пов`язані з початком функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), не набувають чинності.

В подальшому, наказом Державної судової адміністрації України № 1096 від 07.11.2019 "Про забезпечення створення і функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи", на виконання пункту 10 § 2 "Прикінцеві положення" розділу 4 Закону України від 03.10.21017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" у частині створення та належного функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а також у зв`язку із відтермінуванням дати початку функціонування цієї системи, затверджено Концепцію побудови ЄСІТС у новій редакції.

Відповідно до затвердженої Концепції, на даний час впровадження системи ЄСІТС перебуває на етапі 2 Етап 2 (І-II квартали 2020 року), що передбачає :

2.1. Побудова загальносистемних компонент:

- Центральне інформаційне сховище.

- Система управління та обміну документами.

- Підсистема управління доступом та інформаційною безпекою.

2.2. Розробка макетів основних підсистем та модулів:

- Єдиний державний реєстр судових рішень.

- Єдиний державний реєстр виконавчих документів.

- Електронний кабінет (веб-сервіс у відкритому та захищеному середовищах).

- Електронний суд.

- Веб-портал судової влади.

- Контакт-центр органів судової влади.

Етап 3 (III квартал 2020 року - IV квартал 2021 року):

1. Розробка пілотних проектів та макетів основних підсистем Центральної системи ЄСІТС.

2. Розробка пілотних проектів та макетів основних модулів систем автоматизації діяльності державних органів та установ системи правосуддя.

3. Запуск пілотних проектів ЄСІТС в дослідну експлуатацію у визначених судах та державних органах системи правосуддя.

Наведене вище свідчить про відсутність ЄСІТС як такої та відповідно будь-яких її модулів, що можуть використовуватися як складові системи.

Відповідно до наказу ДСА України від 22.12.2018 № 628 "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" з 22.12.2018 у всіх місцевих та апеляційних судах розпочалась експлуатація підсистеми "Електронний суд" в тестовому режимі.

Пунктом другим цього наказу передбачено, що у частині функціонування підсистеми "Електронний суд" судам у ході її експлуатації в тестовому режимі необхідно керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02.03.2018 № 17 зі змінами).

Оскільки ані системи ЄСІТС, ані її модулі не існують, порядок тестування Державної судовою адміністрацією України судам не надавався, кожен учасник правовідносин визначає межі тестового використання самостійно.

Відповідно до ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Ані накази Державної судової адміністрації України, ані рішення Ради суддів України не можуть використовуватися як джерела права при здійснення адміністративного судочинства.

Більше того, ч. 13 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.

Визначальним у підтвердженні особи при направленні електронних документів є електронний цифровий підпис, який має бути перевіреним.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо :

перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки;

перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки;

за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки;

під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки;

під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов`язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.

У зв`язку з тим, що у Окружному адміністративному суді міста Києва підсистема "Електронний суд" знаходиться в тестовому режимі, відповідно ідентифікувати електронний підпис заявника неможливо, що є підставою для повернення позовної заяви, згідно приписів п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Поряд з цим, враховуючи Постанову Кабінету Міністрів України №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", суд вважає за можливе надати час позивачу для усунення недоліків позовної заяви.

Судом встановлено, що адміністративний позов не відповідає вимогам, встановленим ст. ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною другою статті 160 КАС України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з вимогами ч. 1 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 4 ст. 161 КАС України).

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно з вимогами ч. 4 статті 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин суддя вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву з наданням часу для усунення зазначених недоліків.

Також суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Враховуючи наведене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання позовної заяви у паперовій формі разом з додатками до неї відповідно до вимог пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України, а також з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України.

Щодо заяви про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Позивач у заяві про поновлення строку звернення до суду зазначає, що ним пропущено строк звернення до суду з поважних причин. В обгрунтування наведеного позивач зазначає, що він постійно знаходиться за місцем служби, в зоні операції об"єднаних сил, а його представник діяв на підставі доручення, без права на звернення до суду.

Проте, доказів на підтвердження наведеної позиції позивачем не надано.

При цьому, як вбачається із довідки 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) від 12.10.2018 № 1496, капітан ОСОБА_1 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в період з 26.04.2014 по 30.04.2018.

Таким чином, позивачу необхідно навести інші підстави для поновлення строку звернення до суду із наданням відповідних доказів.

Керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1.Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху .

2.Встановити позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.

Ухвала, відповідно до змісту ч. 2 ст. 256 та п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя М.А. Бояринцева