Постанова

від 18.02.2021 по справі 640/13019/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/13019/19 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Собківа Я.М.,

суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меріенжел" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Меріенжел" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, ДФС України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA100000/2019/000126/2 від 14.05.2019 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2020 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі Київська митниця Держмитслужби, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Станом на 17 лютого 2021 року позивачем не надано до суду письмового відзиву (заперечень) на апеляційну скаргу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.08.2018 року позивачем (покупець) у "Prosista" LTD Болгарія (постачальник) укладено договір поставки № 1/2018 за умовами якого постачальник зобов`язується на умовах, узгоджених сторонами поставити товар, а покупець приймає і оплачує в порядку і на умовах передбачених даним договором товари зазначені в рахунку.

Так, згідно з п. 2.6 вищезазначеного договору, ціна включає в себе вартість товару, вартість упаковки і маркування товару відповідно до стандартів для поставок в країни ЄС, вартість вантаження товару на транспортний засіб, наданого покупцем і підготовки документів, необхідних для перевезення.

На виконання умов вищезазначеного договору "Prosista" LTD Болгарія (постачальник) було поставлено ТОВ "МЕРІЕНЖЕЛ" товари на суму 3 954, 84 євро відповідно до інвойсу від 24.04.2019 року № 000410009.

06.05.2019 року ТОВ "МЕРІЕНЖЕЛ" подано до Київської міської митниці ДФС вантажну митну декларацію № UA100120/2019/198841 з метою здiйснення митного оформления товарiв, а саме:

Товар №1: (код УКТЗЕД 3214 10 90 90) Шпаклiвки для малярних робiт, вмiст наповнювачiв до 65 %, форма виготовлення: густа паста, сфера застосування: малярнi роботи, пiдготовка поверхнi перед фарбуванням: - All Purpose Ready Mix Joint Compaund (унiверсальна) фас. в вiдрах по 25 кг. - 36 шт. -All Purpose Ready Mix Joint Compaund (унiверсальна) фас. в вiдрах по 5 кг. - 5 шт. - Lightweight Ready Mix Joint Compaund (Полегшена) фас. в вiдрах по 20 кг.-10 шт. Країна виробництва - TR; Виробник - USG/Boгal.

Товар № 2: (код УКТЗЕД 3214 10 90 90) Шпаклiвки для малярних робiт, вмiст наповнювачiв до 65 %, форма виготовлення: густа паста, сфера застосування: малярнi роботи, пiдготовка поверхнi перед фарбуванням: - Norgips Final Joint Compound (фінішна) фас. в відрах 25 кг. - 30 шт. Країна виробництва - TR; Виробник - USG/Boгal.

Товар № 3: (код УКТЗЕД 3921 12 00 00) Перфоровані, пористі смуги з пластмасово-паперового матеріалу, що використовуються в будівництві при проведенні ремонтних робіт для з`єднання та армування стиків, внутрішніх та зовнішніх кутів та арочних поверхонь панелей з гіпсокартону: TT-TUFF ТАРЕ 10 mb (Довжинарулону - 10 м., ширина-57 мм., завтовшки -0,41 мм.) - 50 рулонiв; -TT-TUFF ТАРЕ 30 mb (Довжина рулону -30 м., ширина -57 мм., завтовшки -0,41 мм.) - 50 рулонiв; SМН-MEDIUM 10 mb (Довжина рулону -1 О м., ширина -57 мм., завтовшки -0,54 мм.)-5 рулонiв; SOH-ORIGINAL 10 nb (Довжина рулону -10 м., ширина -61 мм., завтовшки -0,64 мм.)-25 рулонiв; SOH-ORIGINAL 30 mb (Довжина рулону -30 м., ширина -61 мм., завтовшки -0,64 мм.)-25 рулонiв; UB-UNO BEAD 10 mb (Довжина рулону -1 О м., ширина -57 мм., завтовшки -0,65 мм.)-5 рулонiв; LB-L BEAD 30 mb (Довжина рулону -30 м., ширина -57 мм., завтовшки -0,75 мм.)-50 рулонiв; AF ARCH-FLEX 5 md (Довжина рулону -5 м., ширина -86 мм., завтовшки -0,84 мм.)-3 рулони; AF ARCH-FLEX 15 md (Довжина рулону -15 м., ширина -86 мм., завтовшки -0,84 мм.)-6 рулонiв; MF-MID FLEX 250-30 md (Довжина рулону -30 м., ширина -63 мм., завтовшки -1,02 мм.)-2 рулони; MF-MID FLEX 300-30 md (Довжина рулону -30 м., ширина -77 мм., завтовшки -О,94 мм.)-2 рулони; P90-Perfekt 90 (Довжина рулону -30 м., ширина 53 мм., завтовшки -0.77 мм.)-2 рулони; SOH-ORIGINAL 20 mb (Довжина рулону -20 м., ширина -61 мм., завтовшки -0,64 мм.)-158 рулонiв. Всього: 383 рулони. Країна виробництва -TR; Торговельна марка -USG/Вoral; Виробник USG/Вoral.

Митну вартість заявлено позивачем за ціною договору у розмірі 3 954, 84 євро.

На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем митному органу подані: договір поставки від 01.08.2018р. №1/2018; рахунок-фактуру (invoice) від 24.04.2019р. № 000410009; автотранспортну накладну (International consignment note) від 24.04.2019р. CMR № 24042019; довідку, що підтверджує вартість перевезення товару від 02.05.2019р. № 3; сертифікат EUR від 24.04.2019р. 1.№ А0000075114; SWIFT платіжне доручення в іноземній валюті від 04.03.2019р.; SWIFT платіжне доручення в іноземній валюті від 17.04.2019р.; експортна декларація країни відправлення від 24.04.2019р. № 19BG005808AA639425; прас-лист виробника товару.

14 травня 2019 року позивачем отримано електронне повідомлення в якому зазначено, що надані відповідно до вимог ст. 53 МК України документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З огляду на вказане відповідачем запропоновано позивачу протягом 10 днів надати додаткові документи у відповідності до ч. 3 ст. 53 МК України: договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; документи, що містять інформацію про вартість перевезення оцінюваних товарів.

На виконання вимог митного органу, позивачем було додатково надано наступні документи: калькуляцію транспортних витрат від 10.05.2019р. № 4; рахунок про здійснення платежів третім особам від 10.05.2019р. № 20; внутрішній договір з третіми особами від 14.02.2019р. № 1.

Проте 14.05.2019 року позивач отримав електронне повідомлення від відповідача в якому зазначено, що декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 10.05.2019р. № 4, проте не підтверджено володіння транспортним засобом НОМЕР_1 . Крім того, калькуляція містить різну вартість витрат та території Болгарії та на території України, що суперечить поняттю калькуляції як собівартості розміру витрат у грошовій формі по окремих видах діяльності, виробничих процесах, структурних підрозділах, так і в цілому по підприємству на виробництво (збут) одиниці продукції, виконаних робіт (послуг) за допомогою економічно обґрунтованих методів. Пунктом 2.2 "Порядку оформлення платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах" зазначено, що платник заповнює реквізит "Призначення платежу" в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів. У наданих платіжних дорученнях зазначено лише контракт, що не дає можливість перевірити здійснення платежів саме по цій поставці. Наданий рахунок № 20 та внутрішній договір на постачання товарів не підтверджується наданням податкової накладної та випискою з бухгалтерської документації, яка розкриває формування цін продажу товарів ТОВ "МЕРІЕНЖЕЛ" контрагенту з урахуванням сум прибутків, прямих та непрямих витрат пов`язаних з імпортом, зберіганням та реалізацією оцінюваного товару на території України.

14.05.2019 року Київською міською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA№100000/2019/000126/2, відповідно до якого вартість було скориговано за резервним методом визначенні митної вартості.

Також відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.05.2019 року № UA100120/2019/00116.

У розгляді цієї справи суд попередньої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного рішення про коригування митної вартості товарів.

Колегія суддів підтримує правову позицію окружного адміністративного суду виходячи з наступного.

У статті 4 Митного кодексу України (надалі за текстом - МК України ) надано визначення термінів, що вживаються у ньому, розкрито і зміст терміну митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За приписами частини 1 статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За змістом статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини 5 названої статті МК України органу доходів і зборів, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, надано право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно частини 4 статті 53 МК України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно пункту 2 частини 6 статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За приписами статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами наведених правових норм у випадку виникнення обґрунтованих сумнівів митний орган має право витребувати, а позивач - зобов`язаний надати докази, які можуть підтвердити або спростувати такі сумніви.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, підстав для коригування митної вартості товару у Київської міської митниці ДФС не було.

Декларантом були надані усі документи, передбачені статті 53 Митного кодексу України на підтвердження митної вартості ввезеного на митну територію товару.

На підтвердження митної вартості товару до митного оформлення позивачем надано договір поставки від 01.08.2018р. №1/2018; рахунок-фактуру (invoice) від 24.04.2019р. № 000410009; автотранспортну накладну (International consignment note) від 24.04.2019р. CMR № 24042019; довідку, що підтверджує вартість перевезення товару від 02.05.2019р. № 3; сертифікат EUR від 24.04.2019р. 1.№ А0000075114; SWIFT платіжне доручення в іноземній валюті від 04.03.2019р.; SWIFT платіжне доручення в іноземній валюті від 17.04.2019р.; експортна декларація країни відправлення від 24.04.2019р. № 19BG005808AA639425; прас-лист виробника товару.

Крім того, на вимогу контролюючого органу позивачем надані контролюючому органу вичерпні та детальні пояснення щодо вказаних митним органом розбіжностей та повторно долучені додатки: : калькуляцію транспортних витрат від 10.05.2019р. № 4; рахунок про здійснення платежів третім особам від 10.05.2019р. № 20; внутрішній договір з третіми особами від 14.02.2019р. № 1.

Аналіз наданих документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження митної вартості товарів.

В свою чергу відповідачем не доведено та не надано відповідних підтверджуючих доказів того, що подані позивачем документи містять неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів та відсутність у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Глущенко Я.Б.

Суддя Черпіцька Л.Т.