Постанова

від 22.02.2021 по справі 640/23435/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/23435/19 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Степанюка А.Г., секретар судового засідання Романович І.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОМІКС до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

27.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Техномікс звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.08.2019: №00011081402, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 71831,00 грн., з яких 57465,00 грн. за податковим зобов`язаннями та 14366,00 грн. за штрафними санкціями; та №00011091402, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 19550,00 грн., з яких 15640,00 грн. за податковими зобов`язаннями та 3910,00 грн. за штрафними санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, оскільки реальність господарських операцій позивача з контрагентами позивача підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Рішенням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Суд першої інстанції мотивував рішення безпідставністю висновків контролюючого органу про відсутність факту реальності господарських операцій позивача з контрагентами - TOB Облпреса та ТОВ Форс Лайн , оскільки первинні документи, складені позивачем з його контрагентами у ході господарських операцій, відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування судом обставин справи.

Доводи апеляційної скарги аналогічні, викладеним в акті перевірки та письмовому відзиві, що містяться в матеріалах справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтовані, просить в її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги частково, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Техномікс з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками ТОВ Облпреса за грудень 2016 року показників декларації з податку на додану вартість та за 2016 рік показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства, ТОВ Форс Лайн за 2016 рік - показників фінансової звітності з відображенням у декларації з податку на прибуток.

За результатами перевірки складено акт від 31.07.2019 № 505/26-15-14-02-02/30368985, яким встановлено порушення п.44.1, 44.6, ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, п.5 , 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом МФУ від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в МЮУ 14.12.1999 №860/4153, що призвело до заниження податку на прибуток за 2016 рік на суму 57465,00 грн.; п.185.1 ст.185, п.198.3 ст.198, п.201.1 та п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2016 року на суму 15640,00 грн.

Виявлені перевіркою порушення ґрунтуються на висновках про те, що ТОВ Форс Лайн та ТОВ Облпреса має ознаки нереальності здійснення операцій, оскільки:

- відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції;

- відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: відсутній персонал, відсутні основні фонди;

- відсутні джерела походження придбаних у ТОВ Форс Лайн то ТОВ Облпреса товарів (придбання касового сейфу, сортувальників банкнот, блоку живлення, лічильника монет, пакувальника, трансформатора, транзисторів, акумуляторів, блоку пам`яті тощо згідно бази даних Єдиний реєстр податкових накладних не встановлено);

- наявний вирок Соломянського районного суду м. Києва від 20.11.2017 по справі №760/14661/17-к стосовно ТОВ Форс Лайн та наявність пояснень посадових осіб про непричетність до здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ Форс Лайн та ТОВ Облпреса ;

- ТОВ Форс Лайн за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 здійснювало придбання товару лише у одного контрагента-постачальника ТОВ Конкістор , який, у свою чергу, придбання даних груп товарів не здійснював;

- наявні ухвали у матеріалах досудового розслідування за фактом фіктивного підприємства ТОВ Облпреса, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст.212 КК України.

22.08.2019 на підставі зазначеного акта перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення №00011081402, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 71831,00 грн., з яких 57465,00 грн. за податковим зобов`язаннями та 14 366,00 грн. за штрафними санкціями; №00011091402, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 19550,00 грн., з яких 15640,00 грн. за податковими зобов`язаннями та 3910,00 грн. за штрафними санкціями.

Судом першої інстанції також було встановлено, що реальність господарських операцій позивача з TOB Форс Лайн на підставі договору від 29.01.2016 №01252016/1, предметом якого є поставка позивачу товару: лічильник монет, пакувальник, трансформатор, сортувальник банкнот транзистор, акумулятор, блок пам`яті тощо, а також з ТОВ Облпреса при виконанні договору від 28.11.2016 №31/16, предметом якого є також поставка позивачу позивачем товару, підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов`язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України.

Підставою для такого висновку суду першої інстанції стали досліджені ним первинні документи, якими опосередковані господарські операції з ТОВ Облпреса , такі як: видаткова накладна №РН-0000084 від 08.12.2016, податкова накладна від 08.12.2016 №1001 на суму 93840,00 грн., банківські виписки по рахунку в АТ ОТП Банк за 08.12.2016.

В той же час, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції, окрім дослідження первинних документів, складених на реалізацію, укладеного з ТОВ Облпреса договору, не здійснював юридичну оцінку первинних документів бухгалтерського та податкового обліку з приводу господарських операцій, що відбулись між TOB Форс Лайн та позивачем.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав повністю погодитись з наданою судом першої інстанції юридичною оцінкою наявним у матеріалах справи доказам.

Так, колегією суддів встановлено, що підставою для донарахування позивачу податку на прибуток на суму 57465,00 грн. податковим повідомленням-рішенням №00011081402 стали висновки податкового органу про заниження позивачем по господарським операціям з TOB Форс Лайн за 2016 рік доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування у загальній сумі 319249 грн.

Підставою для донарахування позивачу податку на додану вартість на суму 15640,00 грн. податковим повідомленням-рішенням №00011091402 став висновок податкового органу про нереальність господарських операцій з ТОВ Облпреса за грудень 2016 року.

Вирішуючи спір по суті та посилаючись на положення статей 134, 198, 200, 201 Податкового кодексу України та статей 3, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід та 16 Витрати , Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 №168/704, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та складу витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів, робіт та послуг, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Колегія суддів, перевіряючи досліджені судом першої інстанції докази стосовно господарських операцій позивача з ТОВ Облпреса , погоджується з його висновком про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, що були віднесені до податкового кредиту на підставі податкової накладної, виданої спірним контрагентом.

Надані позивачем первинні документи містять достатньо обов`язкових реквізитів, які дозволяють ідентифікувати учасників і суть господарських правовідносин, оформлених ними. При укладенні договору сторонами було досягнуто усіх істотних умов, вони спрямовані на реальне настання правових наслідків, відповідають економічному змісту та чинному законодавству.

Поруч з цим, судом першої інстанції правильно взято до уваги, що в обґрунтування донарахування податку додану вартість відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на податковій інформації стосовно ТОВ Облпреса та на матеріалах досудового розслідування, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Судом першої інстанції цілком обґрунтовано не прийняті посилання відповідача на наявність інформації, отриманої з Єдиного державного реєстру судових рішень щодо зареєстрованого кримінального провадження, кваліфікованого за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, відносно групи осіб, які здійснюючи діяльність від юридичних осіб, в переліку яких міститься й ТОВ Облпреса діючи умисно та протиправно, в порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.185, ст.187, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, протягом 2015 - 2016 років ухилилися від сплати до державного бюджету податку на додану вартість на суму понад 6758669 грн., з огляду на відсутність відповідного вироку суду, який є обов`язковим для суду під час розгляду.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару/робіт/послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наведені податковим органом обставини, з огляду на правила формування податкового кредиту, регламентовані положеннями Податкового кодексу України не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних правочинів за умови наявності первинних документів або інших доказів, які спростовують такі доводи. Зокрема, відзначається, що не можна вважати обґрунтованим висновок про не підтвердження факту поставки лише з посиланням на обсяг фізичних, технічних та технологічних можливостей ресурсів контрагента позивача по ланцюгу постачання, за умови наявності інших належних доказів товарності.

Інших переконливих доводів ніж зазначено в апеляційній скарзі, в тому числі і в ході розгляду у суді попередньої інстанції, на підтвердження того, що відомості у первинних документах, складенням яких були опосередковані правовідносини між позивачем та ТОВ Облпреса , є недостовірними та суперечливими, податковою інспекцією також не представлено.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині, оскільки податкове повідомленням-рішенням №00011091402, яким донараховано податок на додану вартість в сумі 15640,00 грн. є таким, що не ґрунтується на нормах закону, а тому воно підлягало скасуванню.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи в цій частині та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції щодо реальності господарських операцій позивача з ТОВ Облпреса не спростовують.

Однак, виправляючи помилку суду першої інстанції, апеляційний суд, надавши правову оцінку наявним у справі доказам та дослідивши правильність врахування позивачем у податковому обліку витрат на оплату придбаного у TOB Форс Лайн товару, приходить до висновку, що податкові накладні виписані від імені даного товариства не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважною особою, відповідно посвідчувати факт придбання товарів.

Колегією суддів встановлено, що вироком Солом`янського районного суду міста Києва від 20 листопада 2017 року у справі №760/14661/17-к ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 205-1 Кримінального кодексу України, і призначено покарання у вигляді 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання на підставі пункту в статті 1 Закону України Про амністію у 2016 році .

Названим вироком встановлено, що дії ОСОБА_1 призвели до того, що невстановлені слідством особи отримавши реєстраційні документи ТОВ Форс лайн , а також печатку, здійснювали діяльність з метою штучного формування податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки для ухилення від сплати податків до Державного бюджету України.

ОСОБА_1 , будучи лише формально учасником та директором очолюваної юридичної особи, не виконував функцій, покладених на нього згідно зі статутом підприємства, не вчиняв дій щодо управління Товариством з обмеженою відповідальністю Форс Лайн та не приймав участі у його фінансово-господарській діяльності.

Приписами розділу ІІІ Податкового кодексу України встановлено, що фінансовий результат до оподаткування (прибутку або збитку), визначається у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №15 Дохід визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Відповідно до приписів підпункту а пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За вимогами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Аналогічні положення містить й пункт 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, згідно якого записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Разом з цим, відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У контексті вищезазначених норм права та встановлених обставин суд виходить із того, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за їх підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Наведені мотиви та підстави їх виникнення відповідають напрацьованим позиціям Верховного Суду, в частині виникнення причинно-наслідкового зв`язку в процесі здійснення господарських операцій суб`єктів господарювання та настанням по ним правових наслідків, в тому числі податкових вигод для їх учасників.

Такі висновки містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 липня 2019 року у справі №823/128/16, від 27 березня 2018 року у справі № 2а-1670/5096/12, від 30 січня 2018 року у справі № 2а-0870/6083/11, а також у постановах Верховного Суду України від 01 грудня 2015 року у справі №21-3788а15 (№826/15034/14), від 14 березня 2017 року у справі №21-1513а16.

З огляду на викладене, за наявності вироку стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю Форс Лайн підстави для донарахування позивачу податку на прибуток на суму 57465,00 грн. є цілком правомірними, а тому податкове повідомлення-рішення №00011081402 є таким, що ґрунтується на нормах закону та не підлягає скасуванню.

Таким чином, судом першої інстанції в цій частині було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, внаслідок чого колегія суддів не вбачає підстав для залишення судового рішення в цій частині без змін.

За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції частковому скасуванню.

Повне судове рішення складено 22.02.2021 року.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОМІКС до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - скасувати в частині задоволення позовної вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.08.2019 №00011081402 та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОМІКС до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263 , п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

А.Г. Степанюк