Постанова

від 10.02.2021 по справі 120/2246/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/2246/20-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернюк А.Ю.

Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.

10 лютого 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Залімського І. Г. Капустинського М.М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Колісниченко Ю.В.,

представниці позивача: Тарасової А.О.,

представника відповідача: Савелова Д.Є.,

свідка: ОСОБА_1 ,

свідка: ОСОБА_2 ,

свідка: ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю швейна фабрика "Віта" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю швейна фабрика "Віта" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

В С Т А Н О В И В :

в червні 2020 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Віта" про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації адміністративної будівлі, будівлі головного виробничого корпусу, будівлі виробничого цеху та будівлі складу Товариства з обмеженою відповідальністю швейна фабрика "Віта", що розташовані за адресою: вул. 1-го Травня, 14, м. Гайсин, Гайсинський район, Вінницька область, шляхом відключення від джерела електроживлення, опломбування вхідних дверей будівель, за винятком проведення робіт з усунення недоліків, зазначених в акті перевірки від 28.02.2020 року № 66, до повного усунення порушень законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки..

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про те, що планова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки проводилася за відсутності представника ТОВ "Швейна фабрика "Віта", акт № 66 від 28.02.2020 року підписано директором ТОВ "Перша Швейна Фабрика "ВІТА" Ракітянським О., а не директором ТОВ Швейна Фабрика "ВІТА" Ахрамєєвим П.О., тому вказаний акт не є неналежним доказом.

Відзив позивача на апеляційну скаргу на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду не надходив, що відповідно до ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

23.11.2020 до суду надійшла заява позивача про долучення до матеріалів справи документів, а саме: копії довіреності від 03.01.2020 та доказів направлення копії акта № 66 від 28.02.2020 року директору ТОВ "Швейна фабрика "Віта" Ахрамєєву П.О.

20.01.2021 від апелянта до суду надійшло доповнення до апеляційної скарги, в якому відповідач просить відхилити поданий позивачем письмовий доказ - копію довіреності від 03.01.2020, оскільки позивач засвідчив її неналежним чином, а у відповідача відсутній оригінал вказаного документа.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв`язку з чим просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 25.02.2020 року по 28.02.2020 року Гайсинським районним сектором Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області проведено планову перевірку щодо дотримання суб`єктом господарювання Товариством з обмеженою відповідальністю швейна фабрика "Віта" вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за наслідками якої складено акт № 66 від 28.02.2020 року, у якому зафіксовано ряд порушень Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.03.2015 року за № 252/26697, зокрема:

- дерев`яні конструкції горищного приміщення адміністративної будівлі, головного виробничого корпусу, виробничого цеху, будівлі складу не оброблено вогнезахисним розчином (розділ III пункт 2.5 Правил пожежної безпеки в Україні);

- приміщення адміністративної будівлі, головного виробничого корпусу, виробничого цеху, будівлі складу не обладнані системами протипожежного захисту (розділ V пункт 1.2 ППБУ);

- будівлю головного виробничого корпусу не обладнано пристроєм для захисту від блискавки (розділ IV глава 1 пункт 1.21 Правил пожежної безпеки в Україні);

- не проведено ремонт пожежного водоймища на території підприємства (розділ V підпункт 2 пункту 2.1 Правил пожежної безпеки в Україні);

- не введено в дію систему внутрішнього протипожежного водопостачання в виробничих приміщеннях підприємства (розділ V пункт 2.3 Правил пожежної безпеки в Україні);

- пожежним кран-комплектам не проведено технічне обслуговування і перевірку на працездатність шляхом пуску води (розділ V підпункт 9 пункту 2.2 Правил пожежної безпеки в Україні);

- пожежні кран-комплекти не укомплектовані важелем для полегшення відкривання вентиля (розділ V підпункт 2 пункту 2.2 Правил пожежної безпеки в Україні);

- не проведено ремонт насосної станції системи протипожежного водопостачання (розділ V пункт 2.3 Правил пожежної безпеки в Україні);

- електроосвітлювальна мережа не перевірена на опір ізоляції (розділ IV пункт 1.20 Правил пожежної безпеки в Україні);

- коридори та сходові клітини головного виробничого корпусу не забезпечені евакуаційним освітленням підключеним до резервного живлення (розділ III пункт 2.31 Правил пожежної безпеки в Україні);

- наявним первинним засобам пожежогасіння не проведено технічне обслуговування (розділ V пункт 3.17 Правил пожежної безпеки в Україні);

- працівники об`єкта не забезпечені засобами колективного та індивідуального захисту (пункт 2 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України).

Вважаючи, що виявлені порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області звернулось до суду з адміністративним позовом у даній справі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав доказів усунення порушень, виявлених позивачем під час проведення перевірки, які зафіксовано в акті перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 28.02.2020 року № 66 та доказів, що зазначені в акті перевірки порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулює Кодекс цивільного захисту України (далі - КЦЗ України).

П. 33 ч. 1 ст. 2 КЦЗ України передбачено, що пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Відповідно до п. 26 ст.2 КЦЗ України небезпечний чинник складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Згідно з п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 50 КЦЗ України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації та суб`єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Ч.2 ст.68 КЦЗ України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Таким чином, встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року №252/26697 (далі - ППБУ).

Згідно з п.4 Розділу І ППБУ пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до акта № 66 від 28.02.2020 року встановлено порушення відповідачем 12 пунктів ППБУ, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові від 10 вересня 2020 року у справі № 620/1857/19 Верховний Суд дійшов висновку наступних висновків:

"Застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації адміністративної будівлі є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Виявлені порушення, зазначені в акті, зокрема, відсутність системи оповіщення про пожежу та системи пожежної сигналізації, безумовно можуть призвести до загибелі людей або ж нанесенню шкоди їх здоров`ю".

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що акт № 66 від 28.02.2020 року не є належним доказом, оскільки акт підписано керівником іншої юридичної особи, а перевірка проведена за відсутності керівника ТОВ "Швейна фабрика "Віта".

Оцінюючи вказані вище доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Ч.ч.1-2 ст.73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З матеріалів справи встановлено, що в якості доказу наявності порушень Правил пожежної безпеки в України, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позивач надав акт № 66 від 28.02.2020 року.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Згідно з ч.1 ст.4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.3 ст.55 КЦЗ України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Ч.11 ст.4 Закону № 877-V передбачено, що плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Згідно з актом № 66 від 28.02.2020 року планова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки проводилася щодо суб`єкта господарювання - ТОВ "Швейна фабрика "Віта".

При цьому під час перевірки був присутній директор ТОВ "Перша швейна фабрика "Віта" ОСОБА_4 , який отримав копію акта № 66 від 28.02.2020 року.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що перевірка проведена позивачем за відсутності уповноваженої особи відповідача, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно з матеріалами справи під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач не подавав відзив на позовну заяву та не зазначав про те, що планова перевірка проведена позивачем з порушенням вимог чинного законодавства.

Отже, суд першої інстанції не з`ясовував обставини, зазначені в обґрунтування апеляційної скарги, тому докази подані сторонами під час апеляційного перегляду справи підлягають перевірці.

З матеріалів справи судом встановлено, що разом із заявою від 23.11.2020 позивач подав до апеляційного суду копію довіреності від 03.01.2020, згідно з якою ТОВ "Швейна фабрика "Віта" уповноважило Ракітянського О.М. представляти його інтереси в усіх органах державної влади та управліннях, зокрема, в Гайсинському районному секторі ГУ ДСНС у Вінницькій області, для чого йому в тому числі надано право представляти інтереси товариства під час планових (позапланових) перевірок зі здійснення державного нагляду (контролю) дотримання вимог протипожежного законодавства, цивільного захисту та техногенної безпеки території, будівель та приміщень товариства, давати пояснення, наводити доводи, за результатами перевірок підписувати всі необхідні документи. Термін дії довіреності до 31.12.2020.

Також до заяви від 23.11.2020 позивач долучив докази направлення копії акта № 66 від 28.02.2020 року директору ТОВ "Швейна фабрика "Віта" ОСОБА_2 .

В судовому засіданні від 20.01.2021 судом допитано свідка ОСОБА_1 , який повідомив, що з 01.02.2020 він є виконавчим директором ТОВ "Перша швейна фабрика "Віта", яке орендує приміщення у відповідача. Свідок підтвердив свою присутність під час перевірки та зазначив, що всі документи щодо перевірки він підписав як директор ТОВ "Перша швейна фабрика "Віта". При цьому довіреність на представництво інтересів ТОВ "Швейна фабрика "Віта" від 03.01.2020 могла бути подана інспектору разом з іншими документами, наданими для перевірки. Також свідок ОСОБА_1 повідомив про те, що перевірка проводилася не у всіх приміщеннях, оскільки до деяких приміщень у нього немає доступу.

Також в судовому засіданні від 20.01.2021 судом допитано свідка ОСОБА_2 , який повідомив про те, що оригінал довіреності ТОВ "Швейна фабрика "Віта" від 03.01.2020 у відповідача відсутній, а про проведення перевірки йому стало відомо в березні 2020 року після отримання копії позовної заяви. Крім того, свідок зазначив про те, що підприємство здійснює господарську діяльність виключно в частині надання приміщень в оренду ТОВ "Перша швейна фабрика "Віта", більшість приміщень ТОВ "Швейна фабрика "Віта" закриті та опечатані з 2014 року, а сам свідок не перебуває за юридичною адресою відповідача. Щодо надсилання копії акта перевірки ОСОБА_2 підтвердив факт отримання відповідної копії, однак зазначив, що не звернув увагу на вказаний акт, оскільки він підписаний директором ТОВ "Перша швейна фабрика "Віта" ОСОБА_1 .

В судовому засіданні від 10.02.2021 судом допитано свідка - інспектора ОСОБА_3 , який проводив планову перевірку ТОВ "Швейна фабрика "Віта". Свідок повідомив, що під час проведення планової перевірки з керівництва швейної фабрики був присутній тільки ОСОБА_1 , який надав оригінал довіреності на представництво інтересів ТОВ "Швейна фабрика "Віта" від 03.01.2020 та підписав посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю), після чого ОСОБА_3 зробив копію вказаної довіреності. Перевірка проводилася в адміністративній будівлі, будівлях головного виробничого корпусу, виробничого цеху та котельні, склад не перевірявся, оскільки вказане приміщення не підключено до електропостачання.

Таким чином, довіреність на представництво ОСОБА_1 інтересів ТОВ "Швейна фабрика "Віта" від 03.01.2020, пред`являлась інспектору Рудику Б.С. під час проведення планової перевірки.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 факт видачі вказаної довіреності та її пред`явлення інспектору не заперечили.

В той же час показання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що станом на момент апеляційного перегляду справи у них відсутній оригінал вказаної довіреності, не спростовують факту її існування на момент проведення перевірки та пред`явлення інспектору.

Згідно з матеріалами справи повідомлення про проведення заходу державного нагляду (контролю), посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю), акт перевірки №66 від 28.02.2020 року підписано ОСОБА_1 .

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про те, що під час проведення планової перевірки відповідача ОСОБА_1 діяв як уповноважена особа ТОВ "Швейна фабрика "Віта" .

При цьому зазначення посадового становища ОСОБА_1 директор ТОВ "Перша швейна фабрика "Віта" замість представник ТОВ "Швейна фабрика "Віта" не спростовує наявності у нього повноважень бути присутнім під час проведення перевірки та підписувати акт від імені відповідача згідно з довіреністю від 03.01.2020.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів дійшла висновку про те, що планова перевірка щодо дотримання ТОВ "Швейна фабрика "Віта" вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки проведена за участю уповноваженої особи відповідача, акт перевірки № 66 від 28.02.2020 року підписано уповноваженою на це особою та направлено керівнику ТОВ "Швейна фабрика "Віта" Ахрамєєву П.О. засобами поштового зв`язку.

Отже, доводи апеляційної скарги щодо проведення перевірки за відсутності представника ТОВ "Швейна фабрика "Віта" та підписання акта неналежною особою спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Зважаючи на вищенаведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що акт № 66 від 28.02.2020 року є належним доказом порушення відповідачем вимог ППБУ.

Водночас, відповідач не надав доказів усунення порушень ППБУ, зазначених в акті №66 від 28.02.2020 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що не усунуті відповідачем порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому існування (неусунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі №823/589/16.

З урахуванням встановлених у справі обставин та правових висновків Верховного Суду, оскільки відповідачем не усунуто порушення, які загрожують життю та здоров`ю людей, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки.

Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Отже, поновлення експлуатації приміщень ТОВ "Швейна фабрика "Віта" можливе після повного усунення порушень, зазначених в акті № 66 від 28.02.2020 року.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю швейна фабрика "Віта" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку з підстав, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Постанова суду складена в повному обсязі 19 лютого 2021 року.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Залімський І. Г. Капустинський М.М.