Ухвала

від 22.02.2021 по справі 642/3111/17

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

22.02.2021

Справа № 642/3111/17

Провадження № 1-кс/642/418/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2021 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 про визнання бездіяльністю в.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

18 лютого 2021 року до слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова надійшла скарга ОСОБА_2 , в якій заявник просить визнати бездіяльністю В.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 , яка полягає у невчиненні процесуальних дій на досудовому розслідуванні, які вона зобов`язана була вчинити при розгляді клопотання від 05.02.2021 р. поданого ОСОБА_2 в порядку ст.220 КПК України, Зобов`язати в.о. начальника Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 розглянути клопотання від 05.02.2021 р., подане ОСОБА_2 в порядку ст.220 КПК України та прийняти вмотивоване рішення оформлене Постановою, у законодавчо встановлені терміни повідомити ОСОБА_2 про результати розгляду його клопотання від 05.02.2021 р. поданого в порядку ст.220 КПК України, та зобов`язати дану посадову особу повідомити суд про виконання ухвали суду, яка буде прийнята за результатами розгляду цієї скарги.

Частиною 4 ст. 304 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя, вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, вважає,що увідкритті провадженняпо скарзі ОСОБА_2 необхідно відмовити з наступних підстав.

Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.

Відповідно до ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Порядок оскарженнярішень,дій,бездіяльності слідчого,дізнапвача тапрокурора підчас досудовогорозслідування чітковизначено тарегламентовано Главою26КПК України.

Відповідно довимоги ч.1 ст. 303 КПК Українивстановлено виключний перелік питань, органів та посадових осіб рішення, дії та бездіяльність яких, може бути оскаржено слідчому суддіна досудовому провадженні.

Так, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:

1)бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього кодексу, а також у здійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк;

2)рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування;

3)рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження;

4)рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи;

5)рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим;

6)рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосування заходів безпеки;

7)рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих ( розшукових) дій, негласних слідчих ( розшукових) дій;

8)рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу.

9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування;

10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.

11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого судді, прокурора, керівника слідчого органу, слідчого є однією із найважливіших гарантій захисту громадянами своїх прав та свобод від їх порушення як з боку органів, що здійснюють розслідування та судовий контроль у кримінальному провадженні, так і з боку інших осіб, що беруть участь у ньому.

Згідно з ч. 1 ст.9КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.

Дане положення кореспондується зі статтею 55 Конституції України, в якій закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. У п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» було зазначено, що «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У кримінальному провадженні такі випадки врегульовані Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.

Конкретні випадки подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування передбачено ст.303 КПК України.

Встановлений ч. 1 ст.303КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, що можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, є вичерпним.

З огляду на це, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь - яку бездіяльність, рішення чи дії слідчого, дізнавача або прокурора, а лише перелік яких та строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права с принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judiсаtа, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

У рішенні у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якою є право доступу до суду (рішення у справі Gоldеr v. The United Kingdom від 21 лютого 1975 року, серія А №18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги.

Аналіз вищенаведенихположень кримінальногопроцесуального законута практики Європейськогосуду зправ людини дає підстави для висновку, що право на оскарження слідчому судді рішень, дій чи бездіяльності особа отримує лише тоді, коли слідчий, дізнавач або прокурор прийняли певні рішення, вчинили конкретні дії або допустили конкретну бездіяльність, оскарження яких передбачено ч.1 ст. 303 КПК України.

Скарга ОСОБА_2 не містить вимог, які могли б бути предметом оскарження до слідчого судді в контексті вимог ст. 303 КПК України.

Крім того відповідно до ст. 220 КПК України на яку особа посилається, як на підставу звернення до слідчого судді, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач або прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Отже яквбачається зматеріалів скарги, ОСОБА_2 звернувся доВ.о.керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 з клопотанням, в якому просив скасувати постанову, винесену прокурором Холодногірського відділу Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 08.10.2020 про зміну порядку досудового розслідування та визначення органу досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12012220510000189.

Аналіз змісту скарги ОСОБА_2 свідчить про те, щоВ.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 , на думку заявника, повинна була розглядати подане їй особисто стороною захисту, клопотання, відповідно до вимоги ст.220 КПК України.

Частиною 1ст.36КПК Українипередбачено,що прокурор,здійснюючи своїповноваження відповіднодо вимогцього Кодексу,є самостійниму своїйпроцесуальній діяльності,втручання вяку осіб,що немають нате законнихповноважень,забороняється.

Згідно ч. 6 ст. 36 КПК України генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури, їх перші заступники та заступник при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасувати незаконні та необгрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених ст. 219 цього Кодексу.

Одночасно з цим, як вбачається зі змісту даної скарги В.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 не здійснює процесуальне керівництво в кримінальному провадження № 12012220510000189

На думкуслідчого суддізаявник ОСОБА_2 у разінезгоди зпостановою, винесеноюпрокурором Холодногірськоговідділу Харківськоїмісцевої прокуратури№ 1 ОСОБА_4 08.10.2020про змінупорядку досудовогорозслідування тавизначення органудосудового розслідуванняу кримінальномупровадженні №12012220510000189 мав право звернутися до В.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 не з клопотанням, поданим відповідно до вимог ст.220 КПК України, а зі скаргою про скасування оскаржуваної постанови.

Враховуючи наведеневище,зазначені вимогине належатьдо компетенціїслідчого суддізагального місцевогосуду тавзагалі невідноситься допитань,регламентованих главою26КПК України.

Відповідно до вимоги ч.ч. 4 та 5 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, що не підлягає оскарженню. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36-37, 220, 303- 307, 371-372, 376 КПК України , -

У х в а л и в:

У відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 про визнання бездіяльністю в.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Копію ухвали направити особі, яка подали скаргу.

Ухвала в частині відмови у відкритті провадження за скаргою може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1