печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6981/21-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_3 про арешт майна,
В С Т А Н О В И В :
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором про арешт майна.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Прокурор в судове засідання не з`явився, подав заяву в якій вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити.
Власник майна в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив
Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття учасників у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з`явились, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.
З матеріалів клопотання вбачається, що слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100000000878 від 29.09.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «СОФТ СОЛЮШНЗ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43277500) здійснює організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тому згідно з частини 3 статті 18 та примітки 1 до статті 364 Кримінального кодексу України, є службовою особою юридичної особи приватного права.
У вересні 2020 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи на території залізничного вокзалу «Південний» у м. Києві, під час зустрічі з ОСОБА_5 , дізнавшись від останнього про те, що останній надає консультаційні послуги громадянам Пакистану з працевлаштування та навчання на території України, вирішив організувати незаконне переправлення осіб через державний кордон України, незаконно переправити, а також сприяти порадами та наданням засобів, усуненням перешкод шляхом оформлення необхідних документів іноземним громадянам з метою отримання грошової винагороди.
З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на організацію незаконного переправлення та незаконне переправлення осіб через державний кордон України, а також сприянні їх вчиненню порадами, наданням засобів та усуненням перешкод, ОСОБА_4 , перебуваючи за вказаною адресою, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення, повідомив ОСОБА_5 про те, що являється директором ТОВ «СОФТ СОЛЮШНЗ ПЛЮС», має широкі зв`язки в Київському міському центрі зайнятості, Державній міграційній службі України та має можливість сприяти іноземним громадянам потрапляти в Україну шляхом видачі ним дозволів на працевлаштування в Україні на підконтрольне йому підприємство без фактичної необхідності працювати на ньому, що у подальшому слугуватиме підставою для отримання візи «Д», прибуттю в Україну та звернення в Державну міграційну службу України з метою отримання посвідки на тимчасове перебування в Україні.
В подальшому, в невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, протягом вересня-жовтня 2020 року, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, під час телефонної розмови з ОСОБА_5 підтвердив, що дійсно може організувати та посприяти в незаконному переправленні через державний кордон України під приводом фіктивного працевлаштування в Україні та отриманні візи ОСОБА_6 , але для цього необхідно надіслати йому на пошту чи мобільний додаток «WhatsUp» чи «Telegram» сканкопії документів відповідного іноземця. Крім того, в ході розмови ОСОБА_4 зазначив, що вартість такого дозволу становитиме 12600 грн. офіційним платежем, який необхідно буде внести на розрахунковий рахунок Київського міського центру зайнятості та окремо оплатити особисто йому кошти в якості грошової винагороди за його організацію та сприяння, розмір якої обговорить при наступній зустрічі.
ОСОБА_5 , розуміючи протиправність дій ОСОБА_4 добровільно виявив бажання взяти участь у викритті протиправної діяльності останнього, після чого діяв під контролем правоохоронних органів.
В подальшому, 26.11.2020, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 за попередньою домовленістю зустрівся із
ОСОБА_5 у приміщенні ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 . Під час зустрічі ОСОБА_5 зазначив, що людині, яка знаходиться в Пакистані необхідно потрапити в Україну, забезпечити безперешкодний прохід через аеропорт Бориспіль та отримати посвідку на тимчасове перебування в Україні. В свою чергу, ОСОБА_4 , будучи службовою особою юридичної особи приватного права, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, незаконне переправлення, а також сприяння порадами, наданням засобів та усуненням перешкод, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення, повідомив ОСОБА_5 , що зробить страховий поліс, необхідний для перетину державного кордону, підготовить лист від ТОВ «СОФТ СОЛЮШНЗ ПЛЮС», зробить копію трудового договору, фіктивну прописку у м. Києві та інші документи, необхідні для перетину державного кордону України іноземцями. Одночасно з цим, ОСОБА_4 повідомив, що крім офіційних платежів в розмірі 12600 грн. за отримання дозволу на працевлаштування та 250 грн. за страховий поліс, необхідно додатково надати приблизно 2000 доларів США на інші витрати. Далі в ході бесіди,
ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_5 про необхідність надання йому коштів в сумі 2000 грн. на його особисті витрати за початок роботи та 1500 грн. на офіційну оплату до Київського міського центру зайнятості, на що ОСОБА_5 на виконання вимоги ОСОБА_4 передав останньому грошові кошти в сумі 4000 грн. в якості грошової винагороди за сприяння та організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України під приводом працевлаштування іноземців в Україні.
Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на організацію незаконного переправлення та незаконне переправлення осіб через державний кордон України, а також сприяння порадами, наданням засобів та усуненням перешкод, діючи з корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення, 15.12.2020, в невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 в ході телефонної розмови з ОСОБА_5 повідомив останньому про готовність надання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на ім`я громадянина Пакистану ОСОБА_7 , після чого домовився про зустріч у закладі харчування «KFC», розташованому у ТРЦ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в м. Києві. В подальшому, того ж дня під час зустрічі у зазначеному закладі ОСОБА_4 передав ОСОБА_5 дозвіл від 04.12.2020 на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на ім`я громадянина Пакистану ОСОБА_7 , який останній засобами поштового зв`язку надіслав на адресу ОСОБА_8 для подальшого отримання візи типу «Д», що є засобом в незаконному переправленні його через державний кордон України.
В подальшому, наприкінці січня 2021 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 в ході телефонної розмови з ОСОБА_5 дізнався від останнього про передчасний намір ОСОБА_8 прибути до України та про необхідність посприяти останньому в безперешкодному перетині пункту прикордонного контролю безпосередньо в аеропорту «Бориспіль» м. Києва. В свою чергу ОСОБА_4 реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення та незаконне переправлення осіб через державний кордон України, а також сприяння порадами, наданням засобів та усуненням перешкод, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення, повідомив, що зможе усунути перешкоди під час проведення прикордонного контролю співробітниками ДПСУ шляхом направлення необхідних документів до Державної прикордонної служби України, за умови передачі ОСОБА_4 коштів у сумі 600 доларів США в якості неправомірної винагороди, з яких 100 доларів США особисто йому за надані послуги та 500 доларів США для передачі працівникам ДПСУ.
05.02.2021 після успішного перетину ОСОБА_9 пункту прикордонного контролю в аеропорту «Бориспіль» м. Києва, ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_5 та повідомив про необхідність прибути до офісу ОСОБА_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , для передачі обумовленої суми коштів за організацію та сприяння в незаконному перетині кордону України.
Доводячи до кінця свої злочинні дії, 05.02.2021 приблизно о 18 год. 40 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в місті Києві, по вул. Спаській, навпроти будинку № 5 поряд з трамвайною зупинкою, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення, одержав від ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 600 доларів США в якості незаконної винагороди за вчинення дій з використанням наданих йому повноважень в інтересах ОСОБА_8 , а саме: за сприяння останньому незаконно перетнути державний кордон України під приводом фіктивного працевлаштування в підконтрольній йому юридичній особі.
05.02.2021 о 18 год. 45 хв. за вищевказаною адресою ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
Під час затримання ОСОБА_4 , на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України, із дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст. 326 КПК України, було проведено обшук затриманої особи, під час якого було виявлено та вилучено:
- грошові кошти в сумі 600 доларів США, купюрами, номіналом по 100 доларів США: LB14327166H, LB14327169H, MG71926840A, MG15485693B, PB7817639A, MG36837627B;
- 10 банківських карток: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , 4731219610202362, 5375414102997946, 4149500142322182, 5167490129033990;
- мобільний телефон Huawei imei1: НОМЕР_7 ; imei2: НОМЕР_8 з sim-картою з номером НОМЕР_9 ;
- мобільний телефон Meizu M5 imei1: НОМЕР_10 ; imei2: НОМЕР_11 з sim-картами з номерами НОМЕР_12 та НОМЕР_13 ;
06.02.2021 вказані вище речі та документи були визнані речовими доказами в даному кримінальному провадженні, а, відтак, підлягають під визначений кримінальним процесуальним законодавством перелік майна, на яке може бути накладено арешт..
Накладення арешту на вказані документи забезпечить збереження речових доказів, унеможливить їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, оскільки вони містять відомості, які маються суттєве значення для доказування у кримінальному провадженні.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Слідчий суддя вивчивши матеріали провадження за клопотанням вважає, що є достатні підстави вважати, що майно, на арешті якого наполягає орган досудового розслідування, відповідає вимогам визначених ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки речі та предмети являються доказом злочину, а саме зберегли на собі його сліди та містять інші відомості (інформацію) які можуть бути використанні з метою встановлення істини та проведення всебічного, повного розслідування кримінального провадження, а також можуть слугувати доказами у встановленні певних обставин під час здійснення досудового розслідування, а відтак потреби органу дізнання виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна, як арешт майна.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Крім того, слід зазначити, що вилучене під час огляду майно співвідноситься із обставинами кримінального провадження, а тому є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для арешту вилучених під час слідчих дій речей та грошових коштів.
За таких обставин, клопотання підлягає задоволенню, приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171173, 309 КПК України, слідчий суддя,
У Х В А Л И В :
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено 05.02.2021 під час затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України, а саме:
- грошові кошти в сумі 600 доларів США, купюрами, номіналом по 100 доларів США: LB14327166H, LB14327169H, MG71926840A, MG15485693B, PB7817639A, MG36837627B;
- 10 банківських карток: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_14 , 5375414102997946, 4149500142322182, 5167490129033990;
- мобільний телефон Huawei imei1: НОМЕР_7 ; imei2: НОМЕР_8 з sim-картою з номером НОМЕР_9 ;
- мобільний телефон Meizu M5 imei1: НОМЕР_10 ; imei2: НОМЕР_11 з sim-картами з номерами НОМЕР_12 та НОМЕР_13 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.02.2021 |
Оприлюднено | 29.05.2024 |
Номер документу | 95046849 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Печерський районний суд міста Києва
Волкова С. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні