Рішення

від 16.02.2021 по справі 946/6079/20

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/6079/20

Провадження № 2/946/296/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2021 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Коробко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив:

- встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- встановити факт належності ОСОБА_3 заповіту від 11.07.2013 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрований в реєстрі за № 31, складеного на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

- визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на:

- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,1730 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , передану для ведення будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 472108.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І. йому відмовлено у видачі свідоцтва про справо на спадщину у зв`язку із тим, що заява про прийняття спадщини від ОСОБА_1 надійшла 14.07.2020 року, тобто вже після спливу шестимісячного строку.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, якою позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, якою позовні вимоги визнає та не заперечує проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 належало наступне майно:

- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 27.09.2005 року, за № 712, виданого виконавчим комітетом Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, що також підтверджено витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11.11.2005 року за № 8919629 наданого комунальним підприємством Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації ;

- земельна ділянка площею 0,1730 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для ведення будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 472108.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 19.11.2019 року, виданого Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Після смерті ОСОБА_3 , згідно ст.1220 ЦК України, відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить вищезазначене спадкове майно.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1233 ЦК України передбачено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до заповіту від 11.07.2013 року, посвідченого секретарем Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_3 , все своє майно нерухоме та рухоме, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день смерті буде їй належати і на що за законом вона матиме право заповіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в рівних частках.

Частиною 1 ст. 1241 ЦК України, встановлено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та не працездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту після смерті ОСОБА_3 немає.

Факт належності ОСОБА_3 заповіту від 11.07.2013 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрований в реєстрі за № 31, складеного на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , 10 жовтня 1954 року, підтверджений довідкою наданою виконавчим комітетом Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 03.07.2020 року за № 480, згідно якої за відомостями виконавчого комітету Ларжанської сільської ради померла ОСОБА_3 заповідальне розпорядження № 31 від 11.07.2013 року залишила на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Частиною 1 ст. 1274 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом.

Як було встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_2 будучи спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_3 відмовилась від прийняття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Факт постійного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 підтверджений довідкою наданою виконавчим комітетом Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 03.07.2020 року за № 480, згідно якої на день смерті спадкодавця в спадковому житловому будинку проживав ОСОБА_1 з 05.07.2015 року по теперішній час (без реєстрації).

Таким чином, ОСОБА_1 вважається таким, що фактично прийняв спадщину відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права власності на спадкове майно судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи викладене, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину такими, що підлягають захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ізмаїльським МВ ГУМВС України в Одеській області від 23.06.2008 року, РНОКПП - НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області від 06.08.1998 року, РНОКПП - НОМЕР_5 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 )про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановити факт належності ОСОБА_3 заповіту від 11.07.2013 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрований реєстрі за № 31, складеного на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на:

- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,1730 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , передану для ведення будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 472108 кадастровий номер - 5122083200:02:001:0140.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22.02.2021 року.

Суддя: О.О.Бурнусус