Рішення

від 18.02.2021 по справі 546/572/19

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/572/19

номер провадження 2/546/32/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., представника третьої особи Ратушняка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна до ОСОБА_1 та Товариства з додатковою відповідальністю СТ Домінанта , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Рабен Україна , про відшкодування завданої майнової шкоди ,-

встановив:

У травні 2019 року до суду звернулося ПрАТ СК ПЗУ Україна з вищезазначеним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ Рабен Україна (Експедитор) та ТОВ Лан Україна , ТОВ Торговий дім Кристал , ТОВ САБРІЗ , ТОВ Медичне науково - виробниче об`єднання Біокон , ТОВ Натуре , ПАТ Солід і КО , ТОВ Енерджи Трейд , ПП ОПТВИНТОРГ , ТОВ Добродія Фудз та ТОВ Компанія Віта було укладено договори транспортно - експедиційного обслуговування, за якими Експедитор зобов`язався надавати транспортно - експедиторські послуги, пов`язані з перевезенням вантажів територією України.

01 червня 2015 між ТОВ Рабен Україна (далі - Експедитор) та ТОВ ВТО УКРЕКСП (далі - Перевізник) укладено договір транспортного перевезення, за яким Перевізник зобов`язався доставляти вантажі. 05 лютого 2016 року між ТОВ Рабен Україна та ПрАТ СК ПЗУ Україна було укладено договір страхування відповідальності Експедитора №312.994080159.0047, за яким Страховик застрахував майнові інтереси третьої особи, пов`язані з наданням послуг по перевезенню та/або експедируванню вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях. Відповідно до пункту 5 розділу ІІ частини 2 Договору страхування цим договором автоматично покривається відповідальність всіх та кожного перевізника та експедиції, що виконують перевезення вантажів для ТОВ Рабен Україна на підставі укладених з ТОВ Рабен Україна договорів про транспортні перевезення або разових заявок-договорів, без додаткового повідомлення по перевізниках та експедиціях до страхової компанії.

25 травня 2016 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу КРАЗ , під керуванням водія ОСОБА_1 , та транспортного засобу Renault Premium з напівпричепом Schmitz НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , в результаті чого було пошкоджено вантаж, що перевозився транспортним засобом Renault Premium з напівпричепом Schmitz SKO24L. Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 25.09.2017 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, події якого мали місце 25.05.2016. Відповідно до пред`явлених претензій ТОВ Рабен Україна відшкодувало вантажовідправникам вартість пошкодженого товару на загальну суму 281298,87 грн, у зв`язку з чим ПрАТ СК ПЗУ Україна сплатило на користь третьої особи страхове відшкодування в розмірі 279598,87 грн.

Позивач вважає, що має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, тобто до ОСОБА_1 , тому звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ СК ПЗУ Україна суму завданої майнової шкоди в розмірі 279598,87 грн.

13 червня 2019 року ухвалою судді Лизенко І.В., яка була відряджена до Решетилівського районного суду Полтавської області на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 22.01.2019 № 175/о/15-19 строком на один рік, відкрите загальне позовне провадження у справі.

09 липня 2019 року, 29 листопада 2019 року та 25 вересня 2020 року до суду надійшли письмові пояснення представника третьої особи, в яких представник третьої особи Ратушняк В.В. повідомив, що ТОВ Рабен Україна є професійним логістичним оператором і надає транспортно - експедиційні послуги, для надання цих послуг залучаються підрядники та перевізники. 05 лютого 2016 року між ТОВ Рабен Україна та ПрАТ СК ПЗУ Україна було укладено договір страхування відповідальності Експедитора №312.994080159.0047. На підставі вказаного договору страхування була застрахована відповідальність ТОВ Рабен Україна як експедитора, а також відповідальність залучених ТОВ Рабен Україна до надання послуг перевізників , в тому числі страхове покриття поширюється на перевізника, який був учасником ДТП і здійснював перевезення - ТОВ ВТО УКРЕКСП , відповідальність якого була застрахована ПАТ Страхова Компанія ПЗУ Україна . Між ТОВ Рабен Україна та низкою клієнтів було укладено договори транспортно - експедиторського обслуговування щодо організації перевезення товарів. Внаслідок ДТП, яке мало місце 25.05.2016, ТОВ Рабен Україна були понесені збитки. ТОВ Рабен Україна направило перевізнику ТОВ ВТО УКРЕКСП повідомлення та претензію про відшкодування збитків, які були відшкодовані третій особі позивачем. Після виплати страхового відшкодування у позивача виникло право стягнути виплачені ТОВ Рабен Україна кошти з винуватця ДТП в порядку регресу (т.2, а.с.а.с.5-8, 169-170, т.3, а.с.65-68).

Ухвалою суду від 04.10.2019 до участі у справі в якості співвідповідача було залучено Товариство з додатковою відповідальністю СТ Домінанта . 03 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду, однак по суті справа не розглядалася. У зв`язку із закінченням терміну відрядження судді Лизенко І.В. дана справа в порядку ст. 33 ЦПК України передана на розгляд судді Решетилівського районного суду Полтавської області Зіненка Ю.В.

10 серпня 2020 року ухвалою судді Зіненка Ю.В. справу прийнято до свого провадження та призначене підготовче засідання на 08.09.2020, яке відкладене за клопотанням представника третьої особи на 02.11.2020.

Ухвалою суду від 02.11.2020 справу призначено до судового розгляду по суті на 22.12.2020. Розгляд справи, призначений на 22.12.2020, відкладений за клопотанням відповідача у зв`язку із захворюванням ОСОБА_1 на 15.02.2021. Підтверджуючих документів щодо хвороби відповідача у судове засідання 15.02.2021 відповідачем надано не було.

01 вересня 2020 року до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 , у якому відповідач заперечував проти наведених позивачем обставин та зазначав, що відсутність договору страхування, який набрав чинності, унеможливлює виникнення у позивача права вимоги до відповідача щодо відшкодування майнової шкоди. Крім цього, посилався на пункт 1 розділу XVII Регрес частини 2 Умови страхування договору №312.994080159.0047 Страхування відповідальності експедитора від 05 лютого 2016 року, відповідно до якого до страховика, що виплатив страхове відшкодування за даним договором, переходить право вимоги (регресної вимоги) відшкодування збитку, що Страхувальник має до осіб, винних у заподіянні збитку, окрім права регресу до застрахованих осіб. На момент ДТП транспортний засіб КРАЗ , реєстраційним номер НОМЕР_2 , було застраховано в ТДВ СТ Домінанта відповідно до полісу №АЕ/9001377 обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Отже, у разі якщо б договір №312.994080159.0047 від 05.02.2013 набрав чинності, то право регресу у Страховика до осіб, винних у заподіянні збитку у позивача знову ж таки не виникало (т.3, а.с.17-18).

10 вересня 2020 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача адвокат Головенський В.О. зазначив, що із договору добровільного страхування наземних транспортних засобів серії АМ №108461 вбачається, що строк його дії з 19.05.2016 до 18.05.2017 року. Вказаний договір складено у письмовій формі, містить підписи сторін та штамп печатки позивача та відповідача, а тому жодних підстав стверджувати про відсутність його дії для сторін немає. Тим більше страхувальник виконав свої зобов`язання за вказаним договором у тому числі щодо виплати страхової премії. Цей факт не стосується предмету спору та не потребує доведення. Крім цього заперечив наявність полісу обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у відповідача, оскільки було здійснено відповідну перевірку Єдиної центральної бази даних МТСБУ, згідно якої у ОСОБА_1 був відсутній поліс обов`язкового страхування. Крім того на запит ПрАТ СК ПЗУ Україна , ТДВ СТ Домінанта повідомила, що інформація щодо транспортного засобу КрАЗ , номерний знак НОМЕР_2 в Системі обліку та звітності ТДВ СТ Домінанта відсутня (т.2, а.с.33-35).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 17.02.2021 не з`явився, 04.02.2021 подав до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку із встановленими карантинними обмеженнями (т. 3 а.с. 206).

Представник відповідача ТДВ СТ Домінанта у судове засідання 22.12.2020, 17.02.2021 не з`явився, до суду судові повістки поверталися із поштовими відмітками про невручення.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції представник третьої особи ОСОБА_3 вказав, що самостійних вимог третя особа не має, страхове відшкодування ТОВ Рабен Україна отримало в повному обсязі, а тому є всі підстави для задоволення позовних вимог .

Врахувавши думку представника третьої особи Ратушняка В.В., який просив розглядати справу за відсутності відповідача, який був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справу, враховуючи такий принцип цивільного судочинства як розумність строків розгляду справи (справа надійшла до суду 30.05.2019), суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача, який повторно не з`явився в судове засідання, мотивуючи свою неявку складною епідемічною ситуацією, в той час як клопотань про розгляд справи в режимі відеоконференції, в тому числі із застосуванням власних технічних засобів, до суду не від відповідача не надходило.

Суд, заслухавши представника третьої особи, дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов ПрАТ СК ПЗУ Україна про відшкодування завданої майнової шкодислід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст.10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Судом встановлено, що між ТОВ Рабен Україна та ТОВ Торговий дім Кристал (дата укладення договору - 27.07.2011), ПрАТ СОЛДІ І КО (дата укладення договору - 07.10.2015), ТОВ Лан-Україна (дата укладення договору - 09.02.2011), ТОВ Компанія Віта (дата укладення договору - 10.04.2012), ТОВ Сабріз (дата укладення договору - 29.09.2011), ТОВ Натуре (дата укладення договору - 27.02.2014), ТОВ Енержи Трейд (дата укладення договору - 01.11.2015), ТОВ Медичне науково-виробниче об`єднання БІОКОН (дата укладення договору - 09.01.2013), ТОВ Добродія ФУДЗ (дата укладення договору - 11.09.2015) та ПрАТ ОПТВИНТРОГ (дата укладення договору - 04.01.2016) укладено договори транспортно - експедиторського обслуговування, за якими ТОВ Рабен Україна зобов`язалося надавати транспортно-експедиторські послуги, пов`язані з перевезенням вантажів територією України (т. 1 а.с. 7-12, 13-20, 21-26, 29-35, 36-39, 40-45, 46-51, 52-55, 56-61, 62-67). Крім того, 01.06.2015 між ТОВ Рабен Україна та ТОВ ВТО УКРЕКСП укладено договір транспортного перевезення, за яким останній зобов`язався доставляти вантажі (т. 1 а.с. 68-75).

05 лютого 2016 року між ТОВ Рабен Україна та ПрАТ СК ПЗУ Україна було укладено договір страхування відповідальності Експедитора №312.994080159.0047, за яким Страховик застрахував майнові інтереси третьої особи, пов`язані з наданням послуг по перевезенню та/або експедируванню вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях. Відповідно до пункту 5 розділу ІІ частини 2 Договору страхування цим договором автоматично покривається відповідальність всіх та кожного перевізника та експедиції, що виконують перевезення вантажів для ТОВ Рабен Україна на підставі укладених з ТОВ Рабен Україна договорів про транспортні перевезення або разових заявок-договорів, без додаткового повідомлення по перевізниках та експедиціях до страхової компанії. (т. 1 а.с. 76-83).

Під час перевезення 25.05.2016 перевізником ТОВ ВТО УКРЕКСП товарів ТОВ Торговий дім Кристал , ПрАТ СОЛДІ І КО , ТОВ Лан-Україна , ТОВ Компанія Віта , ТОВ Сабріз , ТОВ Натуре , ТОВ Енержи Трейд , ТОВ Медичне науково-виробниче об`єднання БІОКОН , ТОВ Добродія ФУДЗ та ПрАТ ОПТВИНТРОГ сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу КРАЗ під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу Renault Premium з напівпричепом Schmitz НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , в результаті чого було пошкоджено вантаж, що перевозився транспортним засобом Renault Premium з напівпричепом Schmitz SKO24L (т. 1 а.с. 84-85, 86).

Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 25.09.2017 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, події якого мали місце 25.05.2016. (т. 1 а.с. 87-89).

Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

25 травня 2016 року представник третьої особи звернувся до позивача із заявою про настання збитку у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, що сталася 25.05.2017 (а.с. 90).

Товариство з обмеженою відповідальністю Рабен Україна відшкодувало завдані ДТП, що мала місце 25.05.2016, збитки по: претензії ТОВ Лан-Україна № 08/06-16 від 08.06.2016 згідно платіжного доручення № 114833 від 02.08.2016 на суму 5865,20 грн, претензії ТОВ Торговий дім Кристал № 1 від 01.06.2016 згідно платіжного доручення № 115012 від 04.08.2016 на суму 5082,03 грн, претензії ПАТ Солді і Ко № 254 від 08.06.2016 згідно платіжного доручення № 115287 від 11.08.2016 на суму 49817,28 грн, претензії ТОВ МНВО Біокон № 1 від 07.07.2016 згідно платіжного доручення № 115288 від 11.08.2016 на суму 13529,70 грн, претензії ТОВ Натуре № 867-16 від 24.06.2016 згідно платіжного доручення № 115289 від 11.08.2016 на суму 32811,48 грн, претензії ТОВ Добродія Фудз № 1 від 06.07.2016 згідно платіжного доручення № 116290 від 30.08.2016 на суму 6482,56 грн, претензії ТОВ Компанія Віта від 17.06.2016 згідно платіжного доручення № 116301 від 30.08.2016 на суму 11275,20 грн, претензії ТОВ Енерджи Трейд згідно платіжного доручення № 116303 від 30.08.2016 на суму 4716,00 грн, претензії ТОВ Сабріз № 51 від 21.06.2016 згідно платіжного доручення № 116304 від 30.08.2016 на суму 102268,86 грн, претензії ПП Оптвинторг від 24.06.2016 згідно платіжного доручення № 121819 від 22.11.2016 на 49450,56 грн (т. 1 а.с. 134-199).

На підставі страхового акту № 160526.02 від 20.09.2016 та страхового акту № 160526.02/1 від 21.12.2016 ПрАТ СК ПЗУ Україна виплатило ТОВ Рабен Україна страхове відшкодування в розмірі 279598,87 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 5582 від 22.09.2016 та № 7693 від 22.12.2016 (т. 1 а.с. 200-203).

Отже, свої зобов`язання за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів серії АМ №108461 страховик виконав в повному обсязі, що спростовує твердження відповідача ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву про те, що цей договір страхування не набрав чинності, що унеможливлює виникнення у позивача права вимоги до відповідача.

19 січня 2018 року ОСОБА_1 отримав вимогу ПрАТ СК ПЗУ Україна про відшкодування завданої, внаслідок ДТП 25.05.2016, майнової шкоди, яка залишилася без задоволення (т. 1 а.с. 205-207).

01 жовтня 2019 року відповідач ОСОБА_1 надіслав до суду клопотання про залучення співвідповідача ТДВ СТ Домінанта , оскільки на момент ДТП транспортний засіб КрАЗ , реєстраційним номер НОМЕР_2 , було застраховано ТДВ СТ Домінанта відповідно до полісу №АЕ/9001377 та додано копію вказаного полісу (т.2, а.с.107).

В той же час позивачем було надано копію листа - відповіді СТ Домінанта від 08.12.2016 №2675, зі змісту якого вбачається, що інформація щодо транспортного засобу КРАЗ , державний номер НОМЕР_2 (власник ОСОБА_4 ) відсутня в Системі обліку та звітності ТДВ СТ Домінанта ; на теперішній час до ТДВ СТ Домінанта не надходило повідомлень, заяв чи будь - яких інших документів по події, що сталася 25.05.2016 в с. Решетилівка (т.2, а.с.154)

По своїй суті подані сторонами докази суперечать один одному та є взаємовиключними.

Дослідивши поданий відповідачем поліс №АЕ/9001377 обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, суд приходить до наступних висновків.

Незважаючи на те, що в матеріалах справи міститься незавірена копія вказаного полісу, а оглянути оригінал через постійні неявки відповідача в судові засідання у суду не було можливості, проте він містить всі необхідні реквізити, характерні для даного типу документів. Так, вказаний поліс має серію та номер, марка ( КРАЗ ) та реєстраційний номер автомобіля ( НОМЕР_2 ) відповідають автомобілю, водій якого постановою Апеляційного суду Полтавської області від 25.09.2017 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, яке мало наслідком ДТП; наявні підписи страхувальника - ОСОБА_4 та Страховика - Страхове товариство Домінанта із печаткою страховика Для документів №87 ; зазначені страхові суми (ліміт відповідальності) на одного потерпілого, зокрема, сто тисяч гривень за шкоду заподіяну майну. Вказівка у полісі обов`язкового страхування про те, що страхувальником є ОСОБА_4 не спростовує факту страхування вказаного транспортного засобу, оскільки у разі зміни власника забезпеченого транспортного засобу договір страхування зберігає чинність до закінчення строку його дії (пункт 20-1.1 статті 20-1 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ). Отже, визначальним є строк дії договору страхування, який у полісі №АЕ/9001377 обов`язкового страхування визначено із 17.02.2016 по 16.02.2017.

До того ж вимог про визнання полісу №АЕ/9001377 обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів недійсним позивачем чи іншими учасниками розгляду даної справи не ставилося.

Суд зазначає, що та обставина, що СТ Домінанта в листі від 08.12.2016 №2675 повідомила, що інформація щодо транспортного засобу КРАЗ , державний номер НОМЕР_2 (власник ОСОБА_4 ) відсутня в Системі обліку та звітності ТДВ СТ Домінанта (т.2 а.с.154), не тягне за собою недійсність вищевказаного страхового полісу, оскільки згідно Положення про єдину централізовану базу даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг №566 від 09.07.2010 року, внесення до Централізованої бази страхових полісів здійснюється страховою компанією (а не страхувальником чи МТСБУ), при цьому МТСБУ здійснює лише забезпечення її належного функціонування та доступ до неї (для користування) третіх осіб (страхувальників). Тому відсутність у даних Централізованої бази страхових полісів щодо наявного вказаного страхового полісу, не є само по собі обставиною недійсності відповідного страхового полісу та не стосується будь-яких дій зі страховим полісом самого ОСОБА_4 чи відповідача ОСОБА_1 , так як на них не покладається обов`язок внесення даних про поліс до відповідної бази даних. Також те, що страховик не отримує поштової кореспонденції за адресою місця своєї реєстрації, не є підставою для визнання відповідного страхового полісу недійсним і не може свідчити про те, що транспортний засіб КРАЗ , 1992 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_4 , не був забезпечений в порядку та спосіб, передбачений Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Згідно ст.8 Закону України Про страхування страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій особі.

У відповідності до ст.6 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (в редакції, що діяла станом на 25.05.2016 року), страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до п.17.1 ст.17 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (в редакції, що діяла станом на 25.05.2016 року), страховики зобов`язані укладати договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (зокрема, внутрішній договір страхування) відповідно до цього Закону та чинного законодавства України. Внутрішні договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності укладаються строком на один рік. Також, згідно п.17.2 даної статті, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є документом, технічний опис, зразки, порядок замовлення, організації постачання якого затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Отже, з урахуванням сукупності досліджених матеріалів справи та наявних доказів, вбачається, що станом на 25.05.2016 року (день вчинення дорожньо-транспортної пригоди) цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу автомобіля КрАЗ , 1992 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_2 , була забезпечена в ТДВ СТ Домінанта за страховим полісом № АЕ/9001377, що виданий 16.02.2016 року, з терміном його дії до 16.02.2017 року; при цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази визнання даного страхового полісу недійсним.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За частиною першою статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана, зокрема, з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 9 Закону України Про страхування передбачено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до статті 27 Закону України Про страхування до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Аналогічні положення містить стаття 993 ЦК України.

Виходячи з наведеного, страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик.

На підтвердження наведеної правової позиції свідчить те, що стаття 27 Закону України Про страхування та стаття 993 ЦК України передбачає перехід права вимоги до страховика, де перехід фактично означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до страховика.

Перехід права вимоги потерпілого (страхувальника) у деліктному зобов`язанні до страховика в порядку статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України Про страхування є суброгацією.

При цьому помилковим є ототожнення права вимоги, визначене статтею 27 Закону України Про страхування та статтею 993 ЦК України, із правом вимоги (регресу), визначеного статтею 1191 ЦК України, оскільки наведені норми регулюють різні за змістом правовідносини - суброгацію у страхових відносинах та регрес.

Так, на відміну від суброгації у страхових відносинах, де, як вже зазначено вище, право вимоги переходить від потерпілого (страхувальника) до страховика, а деліктне зобов`язання продовжує існувати, при регресі основне (деліктне) зобов`язання припиняється та виникає нове (регресне) зобов`язання, в межах якого у кредитора (третьої особи, що виконала обов`язок замість винної особи перед потерпілим) виникає право регресної вимоги до такої винної особи.

Це виходить із змісту статей 559 та 1191 ЦК України, згідно з якими зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Зважаючи на зміст наведених норм ЦК України, право зворотної вимоги (регресу) не переходить від однієї особи до іншої, як у випадку заміни сторони (кредитора) у вже існуючому зобов`язанні (при суброгації у страхових відносинах). При регресі право регресної вимоги виникає, тобто є новим правом кредитора за новим в даному випадку регресним зобов`язанням, що виникло внаслідок припинення основного (деліктного) зобов`язання шляхом виконання обов`язку боржника (винної особи) у такому деліктному зобов`язанні третьою особою.

В цілому, як за змістом статті 1191 ЦК України, так і за змістом статті 993 ЦК України і статті 27 Закону України Про страхування , йдеться про виконання обов`язку боржника перед потерпілим третьою особою. Водночас ці норми встановлюють різний порядок виникнення прав вимоги до винної особи у деліктному зобов`язанні. Так, суброгація регулюється статтею 27 Закону України Про страхування та статтею 993 ЦК України, а регрес - статтею 1191 ЦК України.

При цьому, при суброгації у страхових відносинах деліктне зобов`язання продовжує існувати та відбувається лише заміна кредитора - право вимоги переходить від потерпілої особи до страховика.

При регресі - право вимоги (регресу) виникає у третьої особи після виконання такою особою обов`язку боржника та, відповідно, припинення основного (деліктного) зобов`язання та виникнення нового (регресного) зобов`язання.

У деліктному зобов`язанні право вимоги до винної особи у особи, що відшкодувала шкоду потерпілому, виникає в порядку статті 1191 ЦК України.

До зазначених висновків дійшла Велика Палата Верховного суду у постанові від 04.07.2018 у справі № 910/2603/17.

У даній справі ПрАТ СК ПЗУ Україна , звертаючись з позовом, вказала, що як страховик виплатила суму страхового відшкодування на користь страхувальника - ТОВ Рабен Україна , як потерпілої у дорожньо-транспортній пригоді, винною особою у якій визнано відповідача ОСОБА_1 , у зв`язку з чим позивач набув право вимоги відшкодування страхової виплати до відповідача як до особи, відповідальної за спричинену шкоду.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між сторонами у зв`язку з виплатою позивачем на користь третьої особи страхового відшкодування, є такими, що засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України Про страхування , які визначають спеціальний порядок переходу прав вимоги до винної особи від страхувальника (потерпілого) до страховика, що відшкодував шкоду потерпілому. З огляду на це, суд не погоджується з посиланням позивача у відзиві на позовну заяву на те, що вимоги страховика відповідно до пункту 1 розділу XVII Регрес частини 2 Умови страхування договору №312.994080159.0047 Страхування відповідальності експедитора від 05 лютого 2016 року не підлягають до задоволення.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц відступила від висновку, сформульованого Верховним Судом України у постанові від 23.12.2015 у справі № 6-2587цс15, відповідно до якого страховик, який виплатив страхове відшкодування, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема, право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування та вказала, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України Про страхування , шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

В ході розгляду справи було встановлено те, що страховик за даним полісом ТДВ СТ Домінанта з 13.06.2019 перебуває в стані припинення, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (т.3, а.с.216-218).

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 20 лютого 2020 року у справі № 753/15214/16-ц щодо конкретизації висновку Великої Палати Верховного Суду у випадках, коли страхова компанія позбавлена ліцензії, виключена з МТСБУ, перебуває у стадії припинення (банкрутства), фактично не здійснює діяльність, зазначила, що статтею 20 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено, що у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов`язки за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов`язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов`язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом.

Підпунктом а пункту 41.2 статті 41 Закону № 1961-IV визначено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння у разі недостатності коштів та майна страховика - повного члена МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що ТДВ СТ Домінанта перебуває в стані припинення, виконання її зобов`язань законом покладено на МТСБУ. Однак позивачем позову до МТСБУ не пред`являлося, клопотань про його залучення від позивача до суду не надходило.

В Постанові Верховного Суду від 17 квітня 2018 року по справі № 523/9076/16-ц зазначено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Встановивши, що позивачем не було подано позову до належного співвідповідача в даній справі - МТСБУ, суд приходить до висновку про необхідність відмови в позові в частині відшкодування майнової шкоди в межах встановленого в полісі обов`язкового страхування ліміту - 100000,00 грн.

Однак враховуючи те, що розмір завданої шкоди на підставі страхового акту № 160526.02 від 20.09.2016 та страхового акту № 160526.02/1 від 21.12.2016 ПрАТ СК ПЗУ Україна була встановлена у розмірі 279598,87 грн, а розмір страхового відшкодування за заподіяну майну шкоду полісом обов`язкового страхування №АЕ/9001377 визначено у розмірі сто тисяч гривень за шкоду заподіяну майну, то різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою у розмірі 179598,87 грн (279598,87 грн - 100000 грн) має бути відшкодовано за рахунок винної у ДТП особи - ОСОБА_1 .

З огляду на це, позов частині стягнення 179598,87 грн з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ Страхова компанія ПЗУ Україна є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст. 9, 27 Закону України Про страхування , ст. 11, 559, 993, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. 4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83, 247, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна до ОСОБА_1 та Товариства з додатковою відповідальністю СТ Домінанта , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Рабен Україна , про відшкодування завданої майнової шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна 179 598 (сто сімдесят дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто вісім) грн 87 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В іншій частині позовних вимог Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна відмовити.

В задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна до Товариства з додатковою відповідальністю СТ Домінанта відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна судові витрати по справі (витрати по оплаті судового збору) в сумі 2693 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Приватне акціонерне товариство Страхова компанія ПЗУ Україна , місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, б. 40, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 20782312.

Представник позивача - Галатенко Євгеній Євгенійович, адреса: 02068, м. Київ, вул. Кошиця, 7-А, оф.8.

Представник позивача - ОСОБА_5 , адреса: 02068, м. Київ, вул. Кошиця, 7-А, оф.8.

Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач - Товариство з додатковою відповідальністю СТ Домінанта , місцезнаходження: вул. Василя Макухи, 1, м. Дніпро, 49000 код ЄДРПОУ 35265086.

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Рабен Україна , місцезнаходження: вул. Броварська, 150, смт Велика Димерка Броварського району Київської області, 07442, код ЄДРПОУ 32306522.

Представник третьої особи - Ратушняк Володимир Вікторович, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складений 22 лютого 2021 року.

Суддя Ю.В. Зіненко