Рішення

від 08.02.2021 по справі 908/2592/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/152/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2021 Справа № 908/2592/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши матеріали справи

За позовом: Комунального підприємства «Управління капітального будівництва» (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 60-б, код ЄДРПОУ 04054151)

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Зірковий берег» (69002, м. Запоріжжя, вул. Шкільна, буд. 56, кв. 2, код ЄДРПОУ 42965449)

про стягнення 336 091,59 грн.,

За участю представників сторін:

Від позивача: Коновалов Д.В., наказ № 25-од від 03.02.2020, юрисконсульт;

Від відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.10.2020 (суддя Проскуряков К.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 908/2592/20 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.11.2020 о 14 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою. Ухвалою суду від 09.11.2020 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено до 07.12.2020.

Ухвалою суду Запорізької області від 07.12.2020 № 908/2592/20 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 11.01.2021, закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 11.01.2021 з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 11.01.2021 № 908/2592/20 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 08.02.2021 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою.

01.02.2021 від Комунального підприємства «Управління капітального будівництва» до господарського суду Запорізької області надійшли пояснення № юр-00123 від 29.01.2021 (вх. № 2094/08-08/21 від 01.02.2021), згідно яких позивач підтримав доводи викладені у позовній заяві в повному обсязі.

Вказані пояснення долучено судом до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 08.02.2021 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК «Акорд» .

У судовому засіданні 08.02.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Суду надані пояснення: 24.10.2019 між Комунальним підприємством «Управління капітального будівництва» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зірковий берег» укладено договір № 999/19/159, за умовами якого відповідач зобов`язався оплатити позивачу витрати, що стосуються будівництва об`єкта та утримання будівельного майданчика, а саме - компенсувати позивачу його витрати зі сплати орендної плати, що сплачується щодо земельної ділянки, починаючи з дати підписання цього договору, і до припинення права оренди землі замовника щодо земельної ділянки, сплати земельного податку до оформлення права користування з забудовником, знесення та вивезення земельних насаджень з будівельного майданчика, збору технічних умов, оплати пайової участі на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста а також інші витрати, погоджені сторонами. В порушення умов договору, відшкодування орендної оплати з врахуванням сплати податку на додану вартість з боку відповідача у повному обсязі не здійснено, внаслідок чого станом на 06.10.2020 сума заборгованості відповідача за договором № 999/19/159 від 24.10.2019 складає 336 091,59 грн. На підставі викладеного, посилаючись на умови договору № 999/19/159 від 24.10.2019, ст. ст. 16, 526 ЦК України, ст. ст. 20, 188, 193 ГК України, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача 336 091,59 грн.

Представник відповідача вкотре у судове засідання не з`явився, запропонованих ухвалами від 12.10.2020, від 09.11.2020, від 07.12.2020 та від 11.01.2021 документів відповідач суду не надіслав. Своїми процесуальними правами згідно ст. 42 ГПК України не скористався. Про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

08.02.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 11.07.2016 між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та Комунальним підприємством «Управління капітального будівництва» (Орендар) укладено договір оренди землі № 201605000100212, відповідно до п.п. 1, 2 якого орендодавець, відповідно до рішення шостої сесії сьомого скликання Запорізької міської ради від 25.05.2016 № 54/112 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування спортивно-оздоровчого комплексу, яка знаходиться: м. Запоріжжя, Прибережна автомагістраль (в районі б-ру Центрального). Земельна ділянка належить Запорізькій міській раді на праві комунальної власності.

Пунктами 3, 4, 5 договору № 201605000100212 визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,3947 га, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:05:019:0157. На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: відсутні, та (або) інші об`єкти, що не відносяться до нерухомого майна: відсутні. Земельна ділянка передається в оренду разом з: вільна від забудови.

Згідно п. 12 договору № 201605000100212, орендна плата вноситься орендарем у грошові формі та в розмірі 352 297 грн. 04 коп. (триста п`ятдесят дві тисячі двісті дев`яносто сім грн. 04 коп.) на рік, що складає 3% від нормативної грошової оцінки в цінах 2016 року.

11.07.2016 між Запорізькою міською радою та Комунальним підприємством «Управління капітального будівництва» підписаний акт приймання-передачі об`єкта оренди за договором оренди землі від 11.07.2016 № 201605000100212, відповідно до якого орендодавець передав земельну ділянку кадастровий № 2310100000:05:019:0157, загальною площею 1,3947 га, яка знаходиться: м. Запоріжжя, Прибережна магістраль (в районі б-ру Центрального), а орендар прийняв вищезазначену земельну ділянку в оренду (п. 1). Земельні ділянка знаходиться у стані придатному для розташування спортивно-оздоровчого комплексу (п. 2). На земельній ділянці знаходиться: вільна від забудови (п. 3).

24.10.2019 між Комунальним підприємством «Управління капітального будівництва» (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зірковий берег» (далі - забудовник, відповідач) укладено договір № 999/19/159 (далі - договір).

Відповідно розділу 1 Термінологія договору , будівельний майданчик - частина земельної ділянки, необхідна для будівництва об`єкта відповідно до проектно-кошторисної документації (п. 1.1). Земельна ділянка - земельна ділянка загальною площею 1,3947 га, розташована в Запорізькій області, місто Запоріжжя, Прибережна магістраль (в районі б-ру Центрального), кадастровий номер 2310100000:05:019:0157, право оренди якою належить замовнику відповідно до договору оренди землі № 201605000100212, виданого 11.07.2016 (п. 1.3).

Предметом цього договору є нове будівництво об`єкта нерухомості: комплекс відпочинку з об`єктами громадського харчування , з отриманням у власність забудовника об`єкта на умовах і в порядку, передбачених договором. Сторони договору не здійснюють об`єднання майна та/або коштів. Сторони незалежно одне від одного виконують обов`язки за договором, які зазначені нижче. Сторони погоджуються із тим, що договір не є підставою для виникнення між сторонами відносин, предметом яких є спільна діяльність (п. 2.1. договору).

Згідно п. 2.2. договору, будівництво об`єкту здійснюється відповідно до проектно-кошторисної документації, зі здачею в експлуатацію об`єкта після завершення будівництва, отриманням забудовником документів про право власності на об`єкт, відповідно до умов цього договору.

Пунктом 2.4. договору визначено, що замовник є землекористувачем земельної ділянки і замовником будівництва об`єкту на земельній ділянці, зокрема шляхом виконання зобов`язань, визначених цим договором.

Підтвердженням даного факту є договір оренди землі № 201605000100212 від 11.07.2016 року, укладений між КП «Управління капітального будівництва» та Запорізькою міською радою.

Відповідно до п. 2.5. договору, забудовник є забудовником і інвестором будівництва, організовує інвестування будівництва об`єкту; зокрема шляхом виконання зобов`язань, визначених цим договором, подає та отримує повідомлення та або дозвіл про початок будівельних робіт, Декларацію та або Сертифікат про готовність до експлуатації.

Пунктом 2.9. договору передбачено, що забудовник оплачує замовнику витрати, що стосуються будівництва об`єкта та утримання будівельного майданчика, а саме - забудовник зобов`язаний компенсувати замовнику його витрати зі сплати орендної плати щодо земельної ділянки, сплати земельного податку до оформлення права користування з забудовником, знесення та вивезення земельних насаджень з будівельного майданчика , збору технічних умов, оплати пайової участі на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, що підлягатиме до сплати відповідно до чинного законодавства України у зв`язку з будівництвом об`єкта, а також інші витрати, погоджені сторонами додатково в формі додаткової угоди до цього договору. Конкретний розмір витрат, що відшкодовується забудовником замовнику, погоджується сторонами в додатку до цього договору.

Згідно п. 2.10. договору, для уникнення непорозумінь сторони спеціально визнають, що відповідно до положень п. 2.9 договору забудовник зобов`язаний компенсувати замовнику витрати з оплати орендної плати, що сплачується щодо земельної ділянки, починаючи з дати підписання цього договору, і до припинення права оренди землі замовника щодо земельної ділянки, зазначеної у п. 1.3. цього договору , а замовник у свою чергу зобов`язаний в найкоротший строк після завершення будівництва об`єкта та отримання поштової адреси на об`єкт, подати прохання власнику земельної ділянки про відмову від права постійного користування частиною земельної ділянки, на якій знаходиться об`єкт.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України (п. 5.1).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за договором або до моменту його дострокового припинення відповідно до умов договору (п.7.1).

Вказаний договір підписаний та скріплений печатками сторін 24.10.2019.

02.09.2020 між КП «Управління капітального будівництва» та ТОВ «Зірковий берег» укладено додаткову угоду № 2 до договору № 999/19/159 від 24.10.2019 (додаткова угода № 2), відповідно до п. п. 1, 2 якої припинено договір від 24.10.2019 № 999/19/159 за взаємною згодою сторін. Договір вважати розірваним з дати підписання даної додаткової угоди.

Згідно п. 3 додаткової угоди № 2, забудовник зобов`язаний компенсувати замовнику його витрати зі сплати орендної плати за земельну ділянку, яка є предметом договору оренди землі № 201605000100212 від 11.07.2016, укладеного між Замовником та Запорізькою міською радою.

Додаткова угода складена при повному розумінні сторонами її умов та термінології українською мовою в 2-х оригінальних примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін та набирає чинності з моменту підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками (п. 4 додаткової угоди № 2).

У період з жовтня 2019 по серпень 2020 КП «Управління капітального будівництва» сплачено орендну плату на загальну суму 311 195,90 грн. (без ПДВ), у тому числі:

- 31 119,59 за жовтень 2019, що підтверджується платіжним дорученням № 6861 від 29.11.2019;

- 31 119,59 за листопад 2019, що підтверджується платіжним дорученням № 7092 від 24.12.2019;

- 31 119,59 за грудень 2019, що підтверджується платіжним дорученням № 7216 від 28.01.2020;

- 31 119,59 за січень 2020, що підтверджується платіжним дорученням № 7362 від 21.02.2020;

- 31 119,59 за лютий 2020, що підтверджується платіжним дорученням № 7509 від 18.05.2020;

- 31 119,59 за квітень 2020, що підтверджується платіжним дорученням № 7758 від 25.05.2020;

- 31 119,59 за травень 2020, що підтверджується платіжним дорученням № 7932 від 22.06.2020;

- 31 119,59 за червень 2020, що підтверджується платіжним дорученням № 8075 від 28.07.2020;

- 31 119,59 за липень 2020, що підтверджується платіжним дорученням № 8169 від 26.08.2020;

- 31 119,59 за серпень 2020, що підтверджується платіжним дорученням № 8362 від 28.09.2020 (а.с. 46-55).

Відшкодування орендної плати з боку ТОВ «Зірковий берег» здійснюється з врахуванням сплати податку на додану вартість, у зв`язку з чим загальний розмір відшкодування за період з жовтня 2019 по серпень 2020 року включно складає 345 728,62 грн. (в т.ч. ПДВ 57 621,44 грн.)

Як вбачається з наявної в матеріалах справи банківської виписки, 04.12.2019 відповідачем компенсовано 9 637,03 грн., призначення платежу: відшкодування земельного податку за жовтень 2019р. згідно договору № 999/19/159 від 24.10.219, зг.рах. № 123 від 31.10.2019, ТОВ Зірковий берег (а.с. 56).

З матеріалів справи вбачається, що 03.09.2020 між КП «Управління капітального будівництва» та ТОВ «Зірковий берег» підписаний акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість ТОВ Зірковий берег перед КП УКБ складає 336 091,59 грн. (а.с. 17).

В порушення вимог п.п. 2.9, 2.10 договору відповідач компенсацію позивачу витрат з орендної плати на земельну ділянку не здійснив, у зв`язку з чим 29.09.2020 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу № юр-01477 від 29.09.2020 про сплату заборгованості за договором № 999/19/159 від 24.10.2019 року на суму 336 091,59 грн. протягом семи днів з моменту отримання вказаної вимоги. Проте вказана вимога залишена ТОВ «Зірковий берег» без відповіді та задоволення (а.с. 57).

У зв`язку з невиконанням ТОВ Зірковий берег умов договору № 999/19/159 від 24.10.2019 позивач просить суд стягнути з відповідача суму відшкодування за період з жовтня 2019 по серпень 2020 включно у розмірі 336 091,59 грн.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи № 908/2592/20 та додаткові письмові пояснення, суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Зобов`язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 Цивільного Кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до загальних умов виконання зобов`язань, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містять пункти 1 та 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Щодо правової природи укладеного між сторонами Договору слід зазначити, що він укладений між суб`єктами інвестиційної діяльності.

Конструкція такого договору не закріплена спеціально цивільним законодавством України як окремий тип (вид) договорів. Відтак, договір фінансування у будівництві є договором, не передбаченим актами цивільного законодавства, що укладається сторонами на підставі частини 1 статті 6 Цивільного кодексу України та загальних положень статті 9 Закону України Про інвестиційну діяльність , відповідно до яких сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб`єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов`язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб`єктів інвестиційної діяльності.

Основні обов`язки відповідача згідно укладеного договору в першу чергу стосуються фінансування всіх витрат, які передбачені таким договором, в т.ч. відшкодування витрат КП УКБ зі сплати орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов`язок щодо відшкодування КП «Управління капітального будівництва» витрат що стосуються будівництва об`єкта та утримання будівельного майданчика за договором № 999/19/159 від 24.10.2019 за період з жовтня 2019 по серпень 2020 включно у розмірі 336 091,59 грн. у встановлений договором строк не виконав, доказів відшкодування позивачу вказаної суми боргу за послуги оренди відповідачем не надано, наявність заявленої до стягнення заборгованості ним не спростована, факт порушення відповідачем умов, визначених договором доведений, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Відповідач проти арифметичних розрахунків не заперечив, контррозрахунку як і доказів сплати суми боргу у повному обсязі суду не надав.

Крім цього, щодо підписаного між КП «Управління капітального будівництва» та ТОВ «Зірковий берег» акту звірки взаєморозрахунків від 03.09.2020 суд зазначає наступне.

У Постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 05.03.2019 № 910/1389/18 зазначено, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким, бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зірковий берег» (69002, м. Запоріжжя, вул. Шкільна, буд. 56, кв. 2, код ЄДРПОУ 42965449) на користь Комунального підприємства «Управління капітального будівництва» (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 60-б, код ЄДРПОУ 04054151) заборгованість за договором № 999/19/159 від 24.10.2019 у розмірі 336 091 (триста тридцять шість тисяч дев`яносто одна) грн. 59 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 041 (п`ять тисяч сорок одна) грн. 37 коп. Видати наказ.

У зв`язку з перебуванням судді на лікарняному у період з 09.02.2021 по 19.02.2021 включно, повний текст рішення складено та підписано 22.02.2021.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.