Повістка

від 18.02.2021 по справі 908/3104/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/202/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

18.02.2021 Справа № 908/3104/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроінвест 08» про винесення додаткового рішення у справі № 908/3104/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроінвест 08» , ідентифікаційний код юридичної особи 35834331 (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, пер. Матросова, 22)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія» , ідентифікаційний код юридичної особи 03750612 (72520, Запорізька область, Якимівський район, с. Новоданилівка, вул. Поповича, 4)

про стягнення 466720 грн. 02 коп.

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: Коваль М.О., довіреність № б/н від 04.01.2021, свідоцтво серія ЗР № 21/1900 від 19.02.2019

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Господарським судом Запорізької області розглядалась справа № 908/3104/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроінвест 08» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія» про стягнення 466720,02 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.02.2021 (підписане 05.02.2021) у справі № 908/3104/20 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроінвест 08» суму основного боргу у розмірі 370 000 грн. 00 коп., 3 % річних у розмірі 32 266 грн. 02 коп., втрати від інфляції у розмірі 64 454 грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 7 000 грн. 80 коп.

09.02.2021 на адресу суду від позивача у справі надійшла заява від 08.02.2021 про ухвалення додаткового рішення у даній справі щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/3104/20 у розмірі 16000 грн 00 коп.

Заяву подано на підставі ст. 244 Господарського процесуального кодексу України.

До заяви додано докази в підтвердження заяви.

Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.02.2021 заяву визначено для розгляду судді Науменку А.О.

18.02.2021 від відповідача на адресу суду надійшли заперечення на заяву позивача про винесення додаткового рішення.

В судовому засіданні 18.02.2021 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу «Акорд» .

Суд відкрив судове засідання з розгляду заяви позивача про винесення додаткового рішення у справі № 908/3104/20. Перевірив явку представників сторін. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Суд оголосив про надходження від відповідача заперечень на заяву. Заперечення на заяву прийнято судом до розгляду та приєднано до матеріалів справи.

Представник позивача підтримав заяву в повному обсязі та просив стягнути з відповідача витрати на надання правової допомоги у розмірі 16 000,00 грн.

З наданих суду заперечень відповідача на заяву вбачається, що вказана заява не може бути задоволена судом, оскільки позивачем не надано документів (доказів) того, що станом на дату звернення із зазначеною заявою до суду ним понесені витрати по оплаті юридичної (правничої) допомоги. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України). Витрати на юридичні послуги мають бути співмірними із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

З наданих позивачем документів вбачається, що зазначені ним витрати не відповідають вказаним у законі критеріям, оскільки справа є простою. Правовідносини сторін виникли та існували виключно на підставі належно укладеного договору. Усі юридично значущі дії за вказаним договором сторони здійснювали виключно у документальній формі, у зв`язку із чим, відсутня була необхідність вчиняти додаткові заходи для здобуття та закріплення доказів у справі, у тому числі, проводи будь які експертизи, допитувати свідків, витребувати документи (докази). Витрати часу представника позивача полягали у ознайомленні зі договором та платіжними дорученнями щодо оплати та отримання відповідних коштів. Розрахунок передбачених законом збільшень суми боргу, зокрема, 3% річних, робити не складно та досвідчений адвокат це робить у програмі Microsoft Excel за 15 хвилин. Складання вимоги про сплату коштів за договором займає не великий час, оскільки мають місце прості та зрозумілі правовідносини на підставі простого договору. Складення цієї вимоги не займає великої кількості часу та не вимагає застосування якихось спеціальних або ексклюзивних знань у юриспруденції або бухгалтерському обліку. У вище зазначеній заяві позивач, у якості обґрунтування суми витрат посилається на витрати із виконання ухвали суду від 02.12.2020, зокрема, складення та подання до суду заяви про отримання процесуальних документів електронною поштою. Як вбачається із змісту зазначеної ухвали, суд запропонував сторонам подати таку заяву. Не зобов`язав, а запропонував. Тобто у цій заяві необхідності не було, та відповідні витрати позивача не відповідають критеріям необхідності у практичному та процесуальному сенсі. В розрахунок суми включені дії представника (адвоката) із відправки позову відповідачу поштою та подання позову до суду через канцелярію суду. Це не є юридичними послугами в розумінні ст. 126 ГПК України, а тому у будь якому разі відповідач витрати із оплати представнику неюридичних послуг нести не зобов`язаний. Те саме відноситься й до дій представника із відправки відповідачу письмової вимоги. Частиною 3 ст. 126 ГПК України передбачено надання детального опису наданих адвокатом робіт (послуг). В акті приймання-здачі наданих послуг №1 до Договору про надання правничої допомоги №5/ю від 22.10.2020 у п. 1 зазначений перелік різних за значенням, змістом та наслідками дій адвоката, які не відокремлені одна від одної та не визначена ціна (вартість) вчинення кожної дії. Наявний тільки перелік дій та висновок, що їх вчинення у сукупності має ціну 8 000 грн. В одному пункті поєднано послуги та дії адвоката, як ті що мають що є юридичними, тобто пов`язанні із застосуванням нормативно-правових актів, складанням передбачених законодавством документів, так й дії, які за своєю природою та значенням у господарському процесі не можливо віднести до юридичних послуг/дій. Тобто наведене визначення ціни послуги не відповідає зазначеним вимогам ст. 126 ГПК України. До того же, зазначений акт, як вбачається із його змісту складено 01.02.2020, фактично за 9 місяців до дати укладення договору №5/ю від 22.10.2020, на підставі якого здійснювалося представництво позивача у цій справі, додаткового рішення. Також, відповідач вважає ціну 2500,00 грн. за участь у одному судовому засіданні занадто великою. Зокрема, у зв`язку із хворобою та самоізоляцією представника відповідача жодного повноцінного судового засідання не було. Таким чином, оплачувати 2 500,00 грн. за кожний раз присутності представника позивача у судовому засіданні в рамках якого суд тільки проголошував клопотання представника відповідача та запитував думку представника позивача, відповідач вважає не пропорціональним та необґрунтовано високою ціною. Договір №5/ю від 22.10.2020 не містить ціну (вартість) послуг, які будуть надаватися на його підставі. Позивач жодним чином не обґрунтовує ціну отриманих послуг. Зокрема, не наведено жодного критерію визначення ціни отриманих послуг. Наприклад, невідомо якими міркуваннями користувалися сторони визначаючи винагороду у розмірі майже половин мінімальної заробітної плати за 40 хвилин часу представника позивача (час достатися до суду, присутність у судовому засіданні із вище зазначеним змістом). Наданий позивачем у якості доказу наявності правовідносин із адвокатом договір №5/ю не можливо розглядати як доказ у цій справі, оскільки він викладений на іноземній мові - російській. Адвокат Гедіков С.Л., згідно до наданих ним документів є адвокатом за законодавством України, позивач, згідно до наявних відомостей, є юридичною особою за законодавством України. Але чомусь угоду про отримання правничої допомоги уклали на російській мові. Представник позивача не підтвердив належним чином свої повноваження, оскільки посилався на договір на іноземній мові. Між тим, згідно до частини першої статті 10 Конституції України визначено, що державною мовою в Україні є українська мова. Частиною 1 ст. 10 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою. Згідно до положень ч. 3 ст. 14 закону України "Про засади державної мовної політики" в редакції від 01.01.2020, сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.

В судовому засіданні 18.02.2021 представник позивача пояснив, що фактично акт було підписано 01.02.2021, зазначення 2020 року є технічною помилкою. Відповідно до положень Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Щодо ненадання доказів оплати наданих послуг представник позивача пояснив, що умовами договору передбачена оплата через 20 днів після ухвалення рішення у справі та набрання ним законної сили.

Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

За приписами пункту 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 244 ГПК України).

Згідно з частинами 3-5 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши в порядку статті 244 Господарського процесуального кодексу України заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агропроінвест 08 щодо витрат на професійну правничу допомогу, заслухавши представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Позивач просить стягнути з позивача судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000, 00 грн.

Судом встановлено, що під час прийняття рішення у справі № 908/3104/20 не було вирішено питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача на користь позивача, у зв`язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.10.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю Агропроінвест 08 (далі - замовник, клієнт) та ОСОБА_1 (далі - адвокат, виконавець) укладено договір № 5/ю про надання правової допомоги (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання здійснювати захист прав та законних інтересів замовника у судових та інших органах (установах, підприємствах, організаціях) незалежно від форм власності, в частині правовідносин замовника стосовно захисту його прав та законних інтересів з взаємовідносин із Товариством з обмеженою відповідальністю Таврія , ідентифікаційний код юридичної особи 03750612 (стягнення заборгованості за договором фінансової допомоги (позики) № А2446 від 18.12.2017) в обсягах та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1. договору послуги (правова допомога) надається замовнику (клієнту) шляхом: надання усних та письмових консультацій з правовідносин, пов`язаних із предметом цього договору, складання проектів необхідних правових документів (договори, листи, заяви), процесуальних документів (позовних заяв, відповіді на відзив, пояснень по окремим питанням, апеляцій та інших документів відповідно до норм чинного законодавства), підготовки документів, їх засвідчення та надання до суду у якості доказів, особистої участі та представництва інтересів замовника у державних, не державних (незалежно від форм власності) органах, підприємствах, в судових органах незалежно від юрисдикції та інстанції.

Повний перелік послуг виконаних виконавцем буде відображено сторонами в Акті приймання-передачі наданих послуг.

Розділом 4 договору врегульовано питання вартості винагороди (гонорару) та порядку розрахунків.

Загальна сума договору на момент його укладання орієнтовно складає 50 000,00 грн. (п. 4.1. договору).

За юридичні послуги (правову допомогу) відповідно до п. 2.1. цього договору замовник сплачує виконавцю винагороду, кінцева сума якої визначається сторонами в Актах здачі - приймання наданих послуг. Розмір винагороди (гонорару) зо кожну окрему послугу буде мати фінансовий розмір та визначатись відповідно до критеріїв, визначених в п. 4.5. договору та іншими критеріями, визначеними законом (п. 4.2. договору).

Оплата за послуги відповідно до цього договору здійснюється замовником в валюті України на підставі виставленого виконавцем рахунку. Замовник сплачує виконавцю винагороду відповідно до п. 4.2. договору за результатами його представництва у кожній судовій інстанції, а саме протягом 20 календарних днів з дати винесення відповідного рішення суду, але не раніше вступу в силу такого рішення (по факту виконання обсягу робіт).

Винагорода може бути сплачена шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця, або шляхом передачі йому грошових коштів готівкою.

Сторони можуть визначити інший порядок оплати за послуги, уклавши додаткову угоду.

Сторони за окремою угодою, в залежності від економічного ефекту (ефект від надходжень, або ефект від попередження збитків), після виконання рішення суду, може бути передбачена виплата виконавцю винагороди у відсотковому відношенні від спірної суми прийнятої на користь замовника (п. 4.4. договору).

Під час визначення вартості наданих послуг (виконаних робіт), сторони будуть керуватися такими критеріями: кількість витраченого виконавцем часу на виконання завдання (в т.ч. обсяг документів, їх правовий аналіз, складність питання), важливість питання для замовника (в т.ч. обсяг втрат, отримання прибутку тощо), терміновість питання для замовника, якість наданих послуг (п. 4.5. договору).

Результат наданих послуг з визначенням вартості таких послуг оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, підписаний повноважними особами обох сторін, та є невід`ємною частиною цього договору (п. 4.6. договору).

Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором, однак не пізніше 31.12.2022 (п. 6.3. договору).

01.02.2020 сторонами вказаного договору складено та підписано Акт приймання-здачі наданих послуг № 1, відповідно до якого виконавець надав замовнику наступні послуги:

1. Вивчення матеріалів справи (господарські відносини замовника та ТОВ Таврія , ЄДР 03750612) за договором фінансової допомоги № А 2446 від 18.12.2017, у т.ч. первинної документації (договір, додаткова угода, платіжні доручення, банківські виписки, договори застави майна). Підготовка та відправлення письмової вимоги від імені замовника про виконання умов договору та сплату грошових коштів (від 26.10.2020). Підготовка позовної заяви, розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, відправка позову і доданих документів відповідачу цінним листом згідно з вимогами ст. 164 ГПК України, подача позову до Господарського суду Запорізької області (подано нарочно через канцелярію суду 02.12.2020). За погодженням сторін вартість послуги складає - 8000,00 грн.

2. Виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 02.12.2020 по справі № 908/3104/20, складання та подання до господарського суду заяви про отримання процесуальних документів в електронному вигляді. За погодженням сторін вартість послуги складає - 500,00 грн.

3. Представництво інтересів позивача (замовника) в судовому засіданні Господарського суду Запорізької області 23.12.2020 по справі №908/3104/20. За погодженням сторін вартість послуги складає - 2500,00 грн.

4. Представництво інтересів позивача (замовника) в судовому засіданні Господарського суду Запорізької області 19.01.2021 по справі №908/3104/20. За погодженням сторін вартість послуги складає - 2500,00 грн.

5. Представництво інтересів позивача (замовника) в судовому засіданні Господарського суду Запорізької області 10.02.2021 по справі №908/3104/20. За погодженням сторін вартість послуги складає - 2500,00 грн.

Замовник не має претензій до якості і термінів виконання зазначених послуг.

Сторонами погоджено, що вартість винагороди, як підлягає оплаті виконавцеві за надані послуги, з врахуванням об`єму і складності виконуваних послуг, витраченого часу на їх виконання, відповідає - 16 000,00 грн.

Оплата суми винагороди за вищезгадані послуги в сумі - 16 000,00 грн. буде здійснена замовником у відповідності до п. 4.4. договору, на протязі 20 календарних днів з дати винесення рішення Господарським судом Запорізької області по справі № 908/3104/20, але не раніше вступу в силу таким рішенням суду.

Підписанням цього акту приймання-здачі наданих послуг № 1, сторони підтверджують виконання зобов`язань за договором про надання правової допомоги № 5/ю від 22.10.2020, а саме виконавця в частині надання юридичних послуг в обумовлені терміни і належної якості. Після оплати послуг замовником у встановленому порядку, виконавець не буде мати претензій до замовника по виконанню умов договору.

Цей акт приймання - здачі наданих послуг № 1 є невід`ємною частиною договору про надання правової допомоги № 5/ю від 22.10.2020, складений в двох екземплярах, по одному екземпляру для кожної сторони.

В судовому засіданні 18.02.2021 представник позивача пояснив, що фактично акт приймання-здачі наданих послуг було підписано 01.02.2021 відповідно до умов договору та зазначення дати 01.02.2020 є технічною опискою.

Суд враховує вказані пояснення представника позивача.

01.02.2021 виконавець вистав замовнику рахунок на оплату послуг на суму 16 000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Згідно з підпунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частинами 3 та 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Таких доказів або обґрунтувань, в тому числі розрахунків, які б свідчили про неправильність розрахунку витрат або неналежність послуг адвоката до справи, відповідач не надав. Між тим, суд дослідив додані до заяви про стягнення фактичних витрат на професійну правничу допомогу докази (рахунок, детальний опис виконаних робіт, акт виконаних робіт) та не встановив недотримання позивачем (його представником) вимог частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Стаття 627 ЦК України закріплює принцип свободи договору.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Також, суд зазначає, що представником відповідача не заявлялось письмове клопотання у запереченнях на заяву про зменшення розміру судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитеме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану роботу, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Аналогічну правову позиції викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.

Також, суд зазначає, що розмір судових витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється згідно з умовами договору про надання правової допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачено) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Сторонами врегульовано порядок оплати наданих послуг у розділі 4 договору № 5/ю про надання правової допомоги від 22.10.2020.

Доводи відповідача спростовуються вищевикладеним.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, суд вважає, що 16 000,00 грн. становлять співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у даній справі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву про ухвалення додаткового рішення Товариства з обмеженою відповідальністю Агропроінвест 08 задовольнити.

2. Ухвалити у справі № 908/3104/20 додаткове рішення.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія» , ідентифікаційний код юридичної особи 03750612 (72520, Запорізька область, Якимівський район, с. Новоданилівка, вул. Поповича, 4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроінвест 08» , ідентифікаційний код юридичної особи 35834331 (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, пер. Матросова, 22) витрати на надання правової допомоги у розмірі 16 000 (шістнадцять тисяч) грн. 00 коп.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 23.02.2021.

Суддя А.О. Науменко