ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
22.02.2021Справа № 910/17073/20 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Доля"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ганул"
про стягнення 51 538,43 грн.
Представник сторін: не викликались.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Доля" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ганул" заборгованості в розмірі 51 538,43 грн., з яких: 36 856,95 грн. - основний борг, 5 310,09 грн. - пеня, 9 371,39 грн. - штраф, що виникла у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки товару № КД-02, укладеного у жовтні 2019 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 (суддя Павленко Є.В. ) вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.
19.11.2020 до канцелярії суду позивач подав заяву про усунення недоліків з доданими документами.
Розпорядженням керівника апарату №05-23/1728 від 04.12.2020 року у зв`язку з лікарняним судді Павленка Є.В., відповідно до частини 9 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України та пункту 5.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду міста Києва, затверджених рішенням зборів суддів від 14.09.2015 № 17 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/17073/20.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено Мудрого С.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Запропоновано відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов. Зобов`язано позивача надати суду до 08.01.2021 року довідку за підписами керівника та головного бухгалтера про залишкову суму боргу відповідача станом на день подачі її до суду.
11.01.2021 на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 на адресу суду від позивача клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 116 ГПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.
Відповідно до накладної АТ Укрпошта №0304010330822 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Доля" про долучення доказів до матеріалів справи здано на пошту 06.01.2021.
Таким чином, документи, витребувані судом, подані у строк, встановлений ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.12.2020.
Ухвала Господарського суду м. Києва від 09.12.2020 отримана відповідачем 23.12.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №01054 74289121.
Судом встановлено, що відповідач не скористався правом для подачі своїх заперечень проти позову.
Зважаючи на вищезазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010, Смірнова проти України від 08.11.2005, Матіка проти Румунії від 02.11.2006, Літоселітіс проти Греції від 05.02.2004 та інші).
З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
17.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Доля" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ганул" укладено договір поставки товару №КД-02 (далі - Договір).
Згідно з п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із п. 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товари (далі по тексту - Товар ), а Покупець сплатити і прийняти Товар в кількості, асортименті і у цінах, узгоджених з Постачальником.
Відповідно до п. 2.5. - 2.7., 2.9. Договору загальна вартість Товару, що поставляється, вказується у видаткових накладних та/або в рахунках-фактурах, що складаються Постачальником на підставі отриманих від Покупця заявок та відповідно до цін, що існували на день укладення даного Договору, з урахуванням відповідних пунктів Договору, щодо змін цін на Товар.
Оплату за поставленні Товар Покупець здійснює на підставі рахунків-фактур та/або видаткової накладної, що формується на підставі Замовлення Покупця Постачальником.
Усі розрахунки, передбачені цим Договором, здійснюються з використаним національної валюти України - гривні в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Постачальника зазначений у реквізитах до даного Договору, або інший рахунок, про який Постачальник своєчасно та письмово повідомив Покупця.
Датою оплати Товару є дата зарахування відповідних грошових сум на банківський рахунок Прадавня.
Відповідно до п. 3.2 Договору моментом здійсненні поставки Товарів Постачальником є їх отримання Покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації (та/або товарно - транспортна накладна, видаткова накладна).
26.12.2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Доля було поставлено Товар Товариству з обмеженою відповідальність ГАНУЛ на суму 35 675,15 грн, що підтверджується Видатковою накладною №1268 від 26.12.2019 року.
У зв`язку з поставкою Товару 26.12.2019 позивачем було виставлено рахунок на оплату №1280 від 26.12.0219 на суму 35 675,15 грн.
15.06.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю ГАНУЛ було частково сплачено за поставлений 26.12.2019 року Товар у розмірі 5 000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку позивача з 01.10.2019 по 08.09.2020.
29.07.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю ГАНУЛ було частково сплачено за поставлений 26.12.2019 року Товар у розмірі 5 000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку позивача з 01.10.2019 по 08.09.2020.
13.01.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Доля було поставлено Товар Товариству з обмеженою відповідальністю ГАНУЛ на суму 11 181,80 грн., що підтверджується видатковою накладною №279 від 13.01.2020 року. Відповідач всупереч умовам Договору не сплатив кошти за поставлений Товар.
Відповідно до довідки б/н від 04.01.2021, наданої позивачем, заборгованість Товариством з обмеженою відповідальністю "Ганул" перед Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Доля" за Договором не змінилася та становить 51 538,43грн: 36 856,95 грн - основна заборгованість, 5 310,09 - пеня, 9 371,39 грн. - штраф.
Видаткові накладні №1268 від 26.12.2019, №279 від 13.01.2020 підписані представниками та скріплені відтисками печаток сторін.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 623 ЦК України Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.
Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Таким чином, доводи позивача про наявність заборгованості за договором поставки товару №КД-02 від 17.10.2019 за видатковою накладною №1268 від 26.12.2019 у розмір 25 675,15 та за видатковою накладною №279 від 13.01.2020 року у розмірі 11 181,80 грн. підтверджуються матеріалами справи та визнаються судом обґрунтованими.
Щодо штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 2.8 Договору розрахунки за Товар здійснюються протягом 21 календарних днів з моменту поставки Товару або у інший строк, попередньо домовлений між Сторонами.
Оскільки, Товар за видатковою накладною №1268 поставлено 26.12.2019, тому останнім днем розрахунку є 16.01.2020, за видатковою накладною №279 товар поставлено - 13.01.2020, тому останнім днем розрахунку є 03.02.2020.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до п. 7.1. - 7.4.Договору у разі невиконання; або неналежного виконання зобов`язань за цим Договором, Сторони несуть відповідальність відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства України.
За прострочення або неповну сплату Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної на момент прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, у випадку прострочення більш ніж на 30 днів, крім пені Покупець зобов`язаний сплатити на користь Постачальника штраф у розмірі 20% від простроченої до сплати суми.
За прострочення термінів поставки оплаченого Товару Постачальник сплачує Покупцю пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент порушення строків поставки, Товару від вартості Товару за кожен день прострочення.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Господарський кодекс називає неустойку, штраф і пеню різновидами штрафних санкцій, але не визначає ні один із цих різновидів. Частина 3 ст. 549 ЦК України особливістю пені визнає те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Проте, не може бути підставою відмови у задоволенні вимоги про сплату неустойки те, що вона встановлена за кожен день прострочення іншого (а не тільки грошового) зобов`язання, що така неустойка не підпадає під визначення пені, яке наводиться в ч.3 ст.549 ЦК України. Коли обов`язок боржника сплатити грошову суму чи передати майно кредиторові у зв`язку з порушенням зобов`язання не підпадає під визначення штрафу чи пені, слід керуватися визначенням неустойки, що наводиться у ч. 1 ст. 549 ЦК України, оскільки штраф та пеня є різновидом неустойки, що не вичерпують всього змісту поняття неустойки.
За таких обставин, необхідно дійти висновку, що пенею може забезпечуватись не лише грошове зобов`язання. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, постанова від 24.03.2009 р. у справі № 8/411/08).
Відповідно до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 251 ЦК України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина 2 статті 252 ЦК України).
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Згідно з частиною 1 статті 255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.
Суд вважає неправильним розрахунок позивача розмірів пені по видатковим накладним №1268 від 26.2019 та №279 від 13.01.2020 за Договором, оскільки, пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення платежу, а позивачем при нарахуванні пені враховано останній день оплати, що призвело до збільшення періоду прострочення на один день, відповідно і до збільшення розмірів пені на суму вартості одного дня прострочення, а також нараховано пеню більше як на 6 місяців.
Розрахунок пені за видатковою накладною №1268 від 26.12.2019:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 35675.15 17.01.2020 - 30.01.2020 14 13.5000 % 0.074 %* 368.45 35675.15 31.01.2020 - 12.03.2020 42 11.0000 % 0.060 %* 900.65 35675.15 13.03.2020 - 23.04.2020 42 10.0000 % 0.055 %* 818.77 35675.15 24.04.2020 - 11.06.2020 49 8.0000 % 0.044 %* 764.19 35675.15 12.06.2020 - 14.06.2020 3 6.0000 % 0.033 %* 35.09 30675.15 15.06.2020 - 17.07.2020 33 6.0000 % 0.033 %* 331.90 Таким чином, за перерахунком суду загальний розмірі пені становить 3219,05 грн. та підлягає задоволенню.
Вимоги позивача щодо стягнення пені в розмірі 852,49 грн. не підлягають задоволенню.
Розрахунок пені за видатковою накладною №279 від 13.01.2020:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 11181.80 04.02.2020 - 12.03.2020 38 11.0000 % 0.060 %* 255.41 11181.80 13.03.2020 - 23.04.2020 42 10.0000 % 0.055 %* 256.63 11181.80 24.04.2020 - 11.06.2020 49 8.0000 % 0.044 %* 239.52 11181.80 12.06.2020 - 22.07.2020 41 6.0000 % 0.033 %* 150.31 11181.80 23.07.2020 - 04.08.2020 13 6.0000 % 0.033 %* 47.66 Таким чином, за перерахунком суду загальний розмірі пені становить 949,54 грн. та підлягає задоволенню.
Вимоги позивача щодо стягнення пені в розмірі 289,01 грн. не підлягають задоволенню.
Таким чином, за перерахунком суду загальний розмірі пені за видатковою накладною №1268 від 26.12.2019 та видатковою накладною №279 від 13.01.2020 становить 4 168,59 грн.
Вимоги позивача щодо стягнення пені в розмірі 1 141,50 грн. не підлягають задоволенню.
Перевіривши розрахунок штрафу, наданий позивачем у розмірі 9 371,39 грн. вважає його обґрунтованим.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Ганул" перед Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Доля" заборгованості за договором поставки товару №КД-02 від 17.10.2019 за видатковою накладною №1268 від 26.12.2019 у розмір 25 675,15 та за видатковою накладною №279 від 13.01.2020 року у розмірі 11 181,80 грн., штраф - 9 371,39 грн, пеня - 4 168,59 грн. належним чином доведені, документально підтверджені, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, на відповідача покладається судовий збір у розмірі 2 055,55 грн.
Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до матеріалів справи, 21.10.2020 року між адвокатом Рівним Євгенієм Олександровичем (Виконавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Доля" (Клієнт) укладено договір №4 про надання правової (правничої) допомоги, з урахуванням додаткової угоди №1 від 21.10.2020, відповідно до умов якого, Клієнт замовляє Виконавцю надання юридичних послуг (правової допомоги) по захисту прав та законних інтересів Клієнта щодо стягнення боргу за договором поставки товару №КД-02 від 17.10.2019 року.
Відповідно до п. 3.2.2., 4.1., 4.2. договір №4 про надання правової (правничої) допомоги від 21.10.2020 клієнт зобов`язується прийняти виконану Виконавцем роботу. При цьому факти виконання Виконавцем робіт за цим Договором підтверджується наступним: надання юридичних послуг за п.п. 2.1.6. - 2.1.8. цього Договору - надання проектів документів;
Письмові звіти та виконані документи документи можуть передаватися Клієнту, як на паперових, так і в електронному вигляді та надсилатись на адресу Клієнта.
Оплата за надання юридичних послуг здійснюється Клієнтом в готівковій або безготівковій формі Клієнтом протягом семи банківських днів з моменту підписання акту здачі - прийняття виконаних робіт (наданих послуг).
Вартість юридичних послуг визначається сторонами відповідно до Додатку 1 договору.
Відповідно до Додатку 1 до договору про надання правової (правничої) допомоги №4 від 21.10.2020 визначено, що складання позовної заяви майнового характеру - від 6 000,00 грн.
Відповідно до акту №1 здачі - прийняття виконаних робіт по наданню юридичних послуг відповідно до Договору Виконавець та Клієнт уклали цей акт про наступне:
Виконавцем надані Замовникові юридичні послуги відповідно до умов Договору про надання правової (правничої) допомоги №4 від 21 жовтня 2020 р., а саме:
складання позовної заяви про стягнення боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю ГАНУЛ за договором поставки товару №КД-02 від 07.10.2019 року.
Загальна вартість наданих послуг складає 6 000 грн.
Сторони згодні з тим, що виконані роботи відповідають вимогам Замовника .
Сторони не мають взаємних претензій один до одного.
Даний акт складено в двох оригінальних примірниках, по одному для кожної із сторін, на українській мові, які мають однакову юридичну силу.
Даний акт є невід`ємною частиною Договору про надання правової . (правничої) допомоги №4 від 21 жовтня 2020 року.
Відповідно до матеріалів спарви, надано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС №6201/10 від 06.10.2017 №53 року на ім`я Рівного Євгенія Олександровича.
Також на підтвердження своїх повноважень як представника надано ордер серія АІ №1027453 від 30.10.2020 на ім`я адвоката Рівного Євгенія Олександровича.
Частиною 4 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до абз. 3 п. 6.5. постанови Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду №922/445/19 від 03.10.2019 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку позовної заяви, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, відсутність заперечення відповідача щодо неспівмірності заявлених витрат на послуги адвоката, суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову.
Пунктом 3 ч. 4 статті 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення витрат на послуги адвоката підлягають частковому задоволенню в розмірі 5 867,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 123, 129, ст.ст. 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ганул" (03037, м. Київ, проспект Лобановського, буд. 14, кв. 103, код ЄДРПОУ 34603623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Доля" (01004, м. Київ, вул. Басейна, буд. 5-Д, код ЄДРПОУ 43214921) заборгованість за договором поставки товару №КД-02 від 17.10.2019 в розмірі 36 856 (тридцять шість тисяч вісімсот п`ятдесят шість) грн. 95 коп., пеню в розмірі 4 168 (чотири тисячі сто шістдесят вісім) грн. 59 коп., штраф в розмірі 9 371 (дев`ять тисяч триста сімдесят одна) грн. 39 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 867 (п`ять тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 40 коп. та судовий збір в розмірі 2 055 (дві тисячі п`ятдесят п`ять) грн. 55 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Мудрий
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 22.02.2021 |
Оприлюднено | 23.02.2021 |
Номер документу | 95065630 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Мудрий С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні