Ухвала

від 23.02.2021 по справі 910/4397/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

23.02.2021Справа № 910/4397/17

Суддя Господарського суду міста Києва Смирнова Ю.М., розглянувши матеріали подання Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Варави Романа Сергійовича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, у справі №910/4397/17

за позовомФізичної особи-підприємця Дедекаєва Сергія Вячеславовича доФізичної особи-підприємця Кончаніна Олександра Йосиповича простягнення 273236,77 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 у справі №910/4397/17 позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця Кончаніна Олександра Йосиповича на користь Фізичної особи-підприємця Дедекаєва Сергія Вячеславовича заборгованість у розмірі 128926,43 грн, 3% річних у розмірі 11596,00 грн, інфляційні втрати на суму 132678,34 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 4098,55 грн та витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 2040,00 грн.

11.05.2017 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 у справі №910/4397/17 залишено без змін.

22.02.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Варави Романа Сергійовича щодо вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме: земельну ділянку, кадастровий номер 3221287201:01:053:009, площею 1,5 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:1253782832212, що розташована за адресою: Київська обл, Броварський район, с.Рожни.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи №910/4397/17 вказане подання передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.

Розглянувши матеріали вищевказаного подання, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

У поданні Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Варави Романа Сергійовича ставиться питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника - ОСОБА_1 .

В свою чергу, між моїм близьким родичем та ОСОБА_1 склались неприязні стосунки, обумовлені існуванням майнового спору.

Наведені обставини не можуть бути підставою для висновку щодо наявної упередженості чи заінтересованості складу суду.

Проте, суд не виключає, що під час розгляду подання приватного виконавця будь-який із її учасників може з наведених причин (дізнавшись про їх існування) заявити про недовіру до складу суду, зокрема, у випадку якщо матиме місце прийняття рішень не на їх користь, вважаючи, що таке рішення могло бути ухвалено виключно через викладені вище обставини.

Відтак, суд безумовно має враховувати це, а тому не може бути цілком безстороннім (з суб`єктивної точки зору учасників справи) при розгляді даного подання.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що з метою вирішення, чи може суд вважатися безстороннім у розумінні цього положення мають бути застосовано два критерії: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання певного судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечував суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу (рішення у справі Фельдман проти України , №76556/01 та №38779/04, від 08.04.2010).

Отже, з огляду на практику Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права, забезпечуючи гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право кожного на суд, встановлений законом суд має враховувати як об`єктивні, так і суб`єктивні критерії поняття безсторонності.

В той же час, незважаючи на те, що безсторонність, зазвичай, означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. В цьому контексті можна провести розмежування між суб`єктним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу.

Відтак, правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться; тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має отримати відвід. Йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві судді мають викликати в громадськості.

Таким чином, з метою усунення будь-яких можливих сумнівів учасників справи щодо об`єктивності та неупередженості складу суду під час розгляду подання приватного виконавця та вирішенні питання щодо наявності або відсутності підстав для звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, суд, у складі судді Смирнової Ю.М., вважає за необхідне заявити самовідвід від розгляду подання Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Варави Романа Сергійовича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, у справі №910/4397/17.

Відповідно до ч.ч. 1, 9 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Керуючись ст.ст. 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Самовідвід судді Смирнової Ю.М. задовольнити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Ю.М. Смирнова