Рішення

від 23.02.2021 по справі 910/18248/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.02.2021Справа № 910/18248/20 За позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "КАСАН-ІНФО"

2) ОСОБА_1

про стягнення 164 744, 74 грн

Суддя Я.А.Карабань

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "КАСАН-ІНФО" (надалі - відповідач-1), 2) ОСОБА_1 (надалі - відповідач-2) про солідарне стягнення суми грошових коштів у розмірі 164 744, 74 грн, з яких: 146 170, 84 грн заборгованість за кредитом, 1 153, 24 грн заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 16 920, 00 грн заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 500, 66 грн пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Позовні вимоги, з посиланням на ст.530, 559, 554, 610, 611, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст.173, 193, 216, 231 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 своїх зобов`язань за договором банківського обслуговування від 26.11.2019, а відповідачем-2 своїх обов`язків поручителя за договором поруки від 26.11.2019, щодо своєчасного повернення кредитних коштів.

Одним з відповідачів у справі є фізична особа, тому суд відповідно до ст. 176 Господарського процесуального кодексу України до відкриття провадження у справі звертався з запитом про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача-2.

17.12.2020 до суду надійшла відповідь від органу реєстрації щодо місця реєстрації відповідача-2, згідно якої остання зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , не значиться.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі № 910/18248/20, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Будь-яких заперечень від відповідачів проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходило.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача-1 є: 03055, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 40.

На вказану адресу, відповідно до вищевказаних вимог процесуального закону, судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 21.12.2020 з метою повідомлення відповідача-1 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та про його право подати, зокрема, відзив на позовну заяву.

06.01.2021 до суду повернулось поштове відправлення, адресоване відповідачу-1, разом з копією ухвали суду про відкриття провадження в справі від 21.12.2020, яке відповідно до повідомлення підприємства поштового зв`язку не було вручене під час доставки відповідачу-1 та з відміткою вибули повернуто за зворотною адресою.

За змістом ч. 10 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, якщо отримана судом інформація про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача (фізичної особи) не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Оскільки отримана судом відповідь на запит від органу реєстрації щодо місця реєстрації не містить відомостей щодо зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування) ОСОБА_1 станом на час розгляду справи, суд на підставі ч. 10 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України здійснюва виклик останньої , як відповідача-2 у справі, через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Крім того, судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 21.12.2020 на адресу останнього відомого місця проживання відповідача-2 з метою повідомлення його про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та про право подати, зокрема, відзив на позовну заяву.

13.01.2021 до суду повернулось поштове відправлення, адресоване відповідачу-2, разом з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі від 21.12.2020, яке відповідно до повідомлення підприємства поштового зв`язку не було вручене під час доставки відповідачу-2 та з відміткою не проживає повернуто за зворотною адресою.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.

За приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інф ормацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі від 21.12.2020 була оприлюднена на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

З урахуванням викладеного, за висновком суду, відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у цій справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд вважає, що відповідачі належним чином були повідомлені про розгляд цієї справи та відповідачам були створені достатні умови для реалізації ними своїх процесуальних прав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на неподання відповідачами відзивів на позовну заяву, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.11.2019 відповідач-1 (позичальник, кілєнт) через систему інтернет-клієнт-банкінгу підписав із використанням електронного цифрового підпису анкету-заявку про приєднання до Умов та правил надання послуг КУБ .

Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг (надалі - Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "ПРИВАТБАНК" http://privatbank.ua.

Пунктом 3.2.8.1. Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуг КУБ (надалі - Заява), а також в системі Приват24.

Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом заяви в системі Приват24 або у сервісі Paperless або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги.

Згідно з п.3.2.8.2. Умов, розмір кредиту, який може бути наданий в рамках послуги, складає від 50 000 до 1 000 000 грн.

Пунктом 3.2.8.3.1. Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві.

Клієнт доручає банку щомісячно у строки, зазначені в заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту (п.3.2.8.3.1.4. Умов).

12.05.2019 на підставі укладеного договору, позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 180 000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку.

З виписки по рахунку вбачається, що відповідачем-1 частково погашено заборгованість по договору б/н від 26.11.2019 року на загальну суму 33 829, 16 грн.

Пунктом 1.3. Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ" строк кредиту: 12 місяців з дати видачі коштів клієнту.

Згідно п. 1.5. Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ" порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом: погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в який було видано кредит, включно із цим числом. Сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається у додатку 1 до цієї заяви та доступний клієнту у системі Приват 24 для бізнесу .

Розмір кредиту: 180 000,00 грн (п.1.2. Заяви).

Пунктом 3.2.8.3.1. Умов сторони погодили, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві.

Однак, обов`язок щодо погашення заборгованості за тілом кредиту відповідачем-1 своєчасно та в повному обсязі не був виконаний, у зв`язку з чим станом на 07.10.2020 заборгованість за тілом кредиту становить 146 170, 84 грн.

Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно п. 1.4. Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ" проценти (комісія) за користування кредитом: перші 6 місяців: 1,7% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1,5% від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту).

Відповідно до 3.2.8.3.2. Умов за користування послугою клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в заяві та Тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 3.2.8.6.2.).

Згідно п. 3.2.8.9.1. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п.п. 3.2.8.1., 3.2.8.3., 3.2.8.3.1 цього договору клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.

Пунктом 1.7. Заяви сторони узгодили, що у разі:

- порушення строку повернення кредиту, визначеного п.1.3. цієї заяви, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку,

- настання обставин, передбачених п.3.2.8.3.1.3. умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, визначеного у повідомлені банку,

- настання обставин, передбачених п.3.2.8.6.2., п.3.2.8.6.6.6. умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту.

Клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.635 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі 4% в місяць від простроченої суми заборгованості.

Пунктом 3.2.8.3.3. Умов закріплено, що при порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов`язання клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому Тарифами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як зазначає позивач відповідач-1 взяті на себе зобов`язання по погашенню кредиту, сплаті відсотків за користування кредитними коштами в передбачені строки не виконав, а відтак, заборгованість відповідача-1 перед позивачем станом на 07.02.2020 становить: 146 170, 84 грн - заборгованість за кредитом, 1 153, 24 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 16 920, 00 грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 500, 66 грн пеня.

Згідно з п. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначено абзацом 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як убачається із матеріалів справи відповідач-1 взяті на себе зобов`язання по погашенню кредиту передбачені договором не виконав, а тому виникла заборгованість по кредиту в розмірі 146 170, 84 грн, заборгованість по відсотках, нарахованих на прострочену заборгованість згідно пунктів 3.2.8.3.3 та 3.2.8.9.1 Умов у розмірі 1 153, 24 грн та заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно пунктів 3.2.8.3.2 та 3.2.8.9 Умов в розмірі 16 920, 00 грн, що підтверджується детальним розрахунком заборгованості станом на 07.10.2020.

Відповідач-1 позовні вимоги не спростував та доказів протилежного в порядку встановленому ГПК суду не надав.

Також у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем-1 грошових зобов`язань за договором позивач нарахував пеню в розмірі 500,66 грн за період з 26.08.2020 по 07.10.2020.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Відповідно до пункту 3.2.8.10.1. Умов у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1., 3.2.8.9., 3.2.8.3.1., цього договору клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Разом з тим, відповідно до п. 15 "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Згідно з п. 8 "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Згідно постанов Кабінету Міністром України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України короновірусу "COVID-19" (зі змінами) та від 20 травня 2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 на всій території України встановлено карантин з 12.03.2020 по 31.10.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020) Кабінет Міністрів України установив з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 грудня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626).

З огляду на вищенаведене, суд відмовляє в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором у розмірі 500, 66 грн, оскільки вона розрахована в період дії заборони нарахування пені під час карантину.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно ч. 2 ст. 553 Цивільного кодексу України порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Так, в забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки №POR1574680445280 від 26.11.2019 із застосуванням електронного цифрового підпису (час накладання ЕЦП 26.11.2019 17:29:11) (що підтверджується сертифікатом, який видано: АЦСК АТ КБ "Приватбанк"; реєстраційний номер сертифіката: 2B6C7DF9A3891DA1040000007D4А3F0025В41801; дата видачі: 03.09.2019 10:31:25; дата закінчення дії: 02.09.2020 23:59:59).

Пунктом 1 договору встановлено, що предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання підприємством: ТОВ КАСАН-ІНФО , ЄДРПОУ 30783691 (боржник) зобов`язань за угодами-приєднання до: розділу 3.2.8. Кредит КУБ умов та правил надання банківських послуг, далі Угода 1, по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування кредитом згідно з п.3.2.8.3.2. Угоди 1 - перші 6 місяців: 1,7% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1,5% від початкового розміру кредиту,

- за період користування кредитом згідно з п.3.2.8.3.3 Угоди 1 - 4,0% відсотки в місяць від початкового розміру кредиту,

б) кредиту в розмірі 180 000, 00 грн.

Якщо під час виконання угоди 1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Відповідно до п. 1.2. договору, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою 1 в тому ж розмірі, що і боржник включаючи сплату кредиту, процентів нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Поручитель з умовами угоди 1 ознайомлений (п. 1.3.).

Згідно з п. 1.5. договору, у випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою 1, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за угодою 1 цей договір припиняє свою дію (п.4.1 договору).

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності у відповідача-1 заборгованості за кредитним договором за кредитом у розмірі 146 170, 84 грн, заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість в розмірі 1 153, 24 грн та 16 920, 00 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, належним чином доведений, документально підтверджений, позичальником та поручителем не спростований та враховуючи, що в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки, позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищенаведені норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачами не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача 146 170, 84 грн заборгованості за кредитом, 1 153, 24 грн заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість та 16 920, 00 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог покладаються на відповідачів в рівних частинах.

При цьому, згідно з абз. 3 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України від 21 лютого 2013 року N 7 у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Керуючись статтями 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАСАН-ІНФО" (03055, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 40, ідентифікаційний код 30783691) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, ідентифікаційний код 14360570) 146 170 (сто сорок шість тисяч сто сімдесят) грн 84 коп. заборгованості за кредитом, 1 153 (одну тисячу сто п`ятдесят три) грн 24 коп. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість та 16 920 (шістнадцять тисяч дев`ятсот двадцять) грн 00 коп. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАСАН-ІНФО" (03055, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 40, ідентифікаційний код 30783691) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, ідентифікаційний код 14360570) 1 231 ( одну тисячу двісті тридцять одну) грн 83 коп. судового збору, з кожного.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Я.А.Карабань