Рішення

від 22.02.2021 по справі 915/1548/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2021 року Справа № 915/1548/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В .,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЗОРЬ" (юридична адреса: 54031, м.Миколаїв, вул.Новобузька, буд.96, кв.64, код ЄДРПОУ 23399766; адреса для листування: 54024, м.Миколаїв, вул.1-ша Інгульська, 1А; електронна адреса: www.lazor-lab.com.ua, e-mail: lаzor-lab@ukr.net),

до відповідача: Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" (юридична адреса: 54017, м.Миколаїв, вул.1-ша Слобідська, буд.120, код ЄДРПОУ 07856371; адреса для листування: 54055, м.Миколаїв, а/с 10; електронна адреса: e-mail: Mbz@ukroboronprom.com),

про: стягнення заборгованості у розмірі 10441,19 грн.

Згідно заяви б/н від 18.01.2021 (вх.№686/21) про збільшення позовних вимог: стягнення 6255,31 грн, -

в с т а н о в и в:

17.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАЗОРЬ" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 15.12.2020 (вх.№16190/20), в якій просить суд стягнути з Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" заборгованість у розмірі 10441,19 грн, з яких: 8578,74 грн заборгованості за отриманий товар по Договору поставки №156 від 06.04.2018, 1191,17 грн збитків від інфляції та 671,28 грн - 3% річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення приписів чинного законодавства та умов Договору поставки №156 від 06.04.2018 відповідач не здійснив оплату за отриманий товар у сумі 8578,74 грн. У зв`язку з неналежним виконанням умов договору позивачем також нараховані збитки від інфляції та 3% річних.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2020, головуючим у даній справі визначено суддю Мавродієву М.В.

Ухвалою суду від 22.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Запропоновано відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, подати суду заяву у відповідності до ч.4 ст.176 ГПК України. Запропоновано відповідачу в строк, визначений п.4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (зі змінами внесеними Законом України №540-ІХ від 30.03.2020) надати суду відзив з посиланням на номер справи, оформлений у відповідності до вимог ст.165 ГПК України, з доданням до нього: доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Запропоновано позивачу в 5-денний строк від дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив з дотриманням правил, встановлених ст.166, ч.ч.3-6 ст.165 ГПК України. Запропоновано відповідачу в 5-денний строк від дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення з дотриманням правил, встановлених ст.167, ч.ч.3-6 ст.165 ГПК України.

18.01.2021 від позивача до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог б/н від 18.01.2021 (вх.№686/21), в якій він повідомив суд, що 11.01.2021 відповідачем за платіжним дорученням №752958 від 11.01.2021 було перераховано на рахунок позивача 4293,87 грн з призначенням платежу "Сплата за товар зг. ухвали від 22.12.2020 справа №915/1548/20. Тендер не передбачено в т.ч.ПДВ 20% 715,65грн." та просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 6255,31 грн, з яких: 4284,87 грн залишок несплаченої заборгованості за отриманий по Договору товар, 1279,10 грн збитків від інфляції, 691,34 грн - 3% річних.

Відповідно до п.2) ч.2 ст.46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у ст.42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що відповідно до п.2) ч.2 ст.46 ГПК України, позивач скористався своїм правом збільшення розмір позовних вимог, судом розглядаються позовні вимоги викладені у заяві позивача б/н від 18.01.2021 (вх.№686/21).

Ухвалу суду від 22.12.2020 відповідачем було отримано 05.01.2021, про що свідчить рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень №5400142271938 (юридична адреса: 54017, м.Миколаїв, вул.1-ша Слобідська, буд.120) та №5400142271920 (адреса для листування: 54055, м.Миколаїв, а/с 10), які надійшли до суду 11.01.2021.

Тобто відповідач був повідомлений про розгляд даної справи судом належним чином.

Відповідачем не подавались до суду заперечення проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.

Відповідач не скористалися наданим йому ч.ч.1, 2, 4 ст.161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростував.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

06.04.2018 між Державним підприємством "Миколаївський бронетанковий завод" (покупець, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАЗОРЬ" (постачальник, позивач у справі) було укладено Договір поставки №156 (надалі - Договір поставки), згідно п.1.1., якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, передбачених даним Договором, поставити покупцю товар, асортимент, комплектність, кількість та вартість якого зазначається в Специфікаціях, що є Додатками до цього Договору, а покупець зобов`язаний прийняти та оплатити поставлений товар в порядку та строки, передбачені даним Договором.

У відповідності до п.2.1. Договору поставки якість, комплектація, пакування й маркування товару повинні відповідати чинним державним стандартам, технічним умовам, технічній документації на даний вид товару, сертифікатам якості виробника товару, а також спеціальним вимогам, передбаченим у Специфікаціях.

Відповідно до п.3.1. Договору поставки, поставка товару здійснюється видами транспорту, визначеними за згодою сторін. Постачальник зобов`язується поставити товар на умовах поставки DDP - склад покупця, м.Миколаїв, вул.1-ша Слобідська, 120, відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів "INCOTERMS" у редакції 2010 року, якщо інші умови не визначені в Специфікації.

Згідно п.3.2. Договору поставки товар поставляється в наступні строки: 3 (три) календарних дні з моменту підписання сторонами специфікації, якщо інший строк не визначений сторонами в Специфікації.

Пунктом 3.3. Договору поставки встановлено, що при передачі товару покупцю, постачальник зобов`язаний надати оригінали наступних документів: рахунок-фактуру; видаткову накладну; товарно-транспортну накладку; сертифікат та/або паспорт якості на товар або інший документ, що підтверджує якість товару; податкову накладну в електронному вигляді зареєстровану в ЄДРПН, а також інші документи, визначені сторонами на партію товару.

Відповідно до п.4.1. Договору поставки, поставка товару здійснюється за цінами, які визначені у Специфікаціях і включають всі податки, збори й інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування й інші видатки постачальника, пов`язані з поставкою товару.

У відповідності до п.5.1. Договору поставки оплата покупцем товару здійснюється за відповідним рахунком постачальника в національній валюті України, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у даному Договорі (якщо постачальник не повідомить покупцеві реквізитів іншого рахунка).

Згідно п.5.2. Договору поставки оплата по даному Договору, якщо інше не визначено в Специфікації, здійснюється покупцем у розмірі 100% від суми Специфікації протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів від дати отримання товару на склад покупця.

Відповідно до п.5.3. Договору поставки датою оплати товару вважається дата списання коштів з поточного рахунку покупця.

Пунктом 5.6. Договору поставки сторонами визначено, що у разі потреби, на вимогу будь-якої сторони, протягом семи робочих днів сторони зобов`язуються здійснити звірку взаємних розрахунків з наступним оформленням відповідного акту.

Даний Договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2018. Якщо за місяць до закінчення строку дії цього Договору жодна зі сторін не подасть іншій стороні заяви про розірвання цього Договору, він вважається продовженим на 1 (один) рік на тих самих умовах. Закінчення строку дії даного Договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов`язань (у тому числі гарантійних) за даним Договором (п.9.3. Договору поставки).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки №156 від 06.04.2018 та згідно Специфікації №1 від 18.04.2018 до Договору позивачем 23.04.2018 було поставлено відповідачу товар - Вага електор. лабораторна BDM6 "AXIS" в кількості 1 шт. на суму 8578,74 грн, що підтверджується видатковою накладною №39 від 23.04.2018.

Факт отримання товару на вище зазначену суму відповідачем не заперечується.

Відповідач в свою чергу на підставі виставленого рахунку на оплату №72 від 11.04.2018 на суму 8578,74 грн не здійснив.

31.10.2018 позивач звернувся до відповідача із листом №17 щодо сплати заборгованості за Договором поставки №156 від 06.04.2018.

В свою чергу відповідачем було надано відповідь №3647 від 30.11.2018, в якій він зазначив, що через скрутне фінансове становище вчасно не зміг розрахуватись за отриманий по договору товар та запевнив, що у разі отримання найближчим часом додаткових джерел доходу розрахується з позивачем в першочерговому порядку.

З вказаної відповіді позивач чекав від відповідача розрахунку більш ніж півроку, та так і не отримавши грошей знову звернувся до відповідача з листом №17 від 10.06.2019, в якому зазначив, що станом на 10.06.2019 оплата за поставлений товар не була перерахована відповідачем та просив письмово повідомити терміни погашення заборгованості.

На вказаний лист відповідач письмової відповіді не надав, на виконання п.5.6. Договору поставки між сторонами було підписано Акт звірки взаємних розрахунків за період: 01.01.2018 - 26.07.2019, за яким відповідач підтвердив свою заборгованість перед позивачем в розмірі 8578,74 грн.

В подальшому 26.05.2020 позивач звернувся до відповідача з претензією №07, в якій зазначив, що станом на 26.05.2020 оплата за поставлений товар не була перерахована та просить погасити заборгованість за Договором поставки №156 від 06.04.2018 на суму 8578,74 грн. Вказана претензія була отримана відповідачем 26.05.2020 за вх.№911, про що свідчить штемпель відповідача на претензії.

30.06.2020 від відповідача на адресу позивача надійшла відповідь на претензію №1013, в якій відповідачем було зазначено, що у нього дійсно перед позивачем існує заборгованість в розмірі 8578,74 грн та запевнив, що сплатить 4000,0 до кінця червня 2020 року.

Оскільки, відповідач оплату за отриманий ним товар по Договору поставки №156 від 06.04.2018 в розмірі 8578,74 грн не здійснив, позивач звернувся до суду з позовом.

Згідно ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено господарським судом, відповідачем неналежним чином виконувались зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару, внаслідок чого у відповідача, станом на дату подання позову, існував борг в розмірі 8578,74 грн, який сплачений ним частково після звернення позивача до суду з даним позовом, що підтверджується платіжним дорученням №752958 від 11.01.2021 на суму 4293,87 грн з призначенням платежу "Сплата за товар зг.ухвали від 22.12.2020р. справа №915/1548/20. Тендер не передбачено в т.ч.ПДВ 20% 715,65грн.".

За вказаних обставин, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині стягнення 4293,87 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Решта заборгованості за отриманий товар у сумі 4284,87 грн (8578,74 грн - 4293,87 грн) залишилась відповідачем не сплаченою.

На день розгляду справи відповідач не надав суду доказів погашення залишку несплаченого боргу за поставлений йому товар у сумі 4284,87 грн.

Згідно ст.ст.73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Будь-яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов`язання щодо оплати за поставлений йому товар по Договору поставки №156 від 06.04.2018, відповідач, у порушення приписів ст.ст.73, 74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують належне виконання позивачем своїх зобов`язань з поставки товару, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення залишку несплаченого боргу по оплаті за поставлений товар за Договором поставки №156 від 06.04.2018 в сумі 4284,87 грн є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ч.2 ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції у загальному розмірі 1279,10 грн, нарахованих на суму заборгованості 8578,74 грн за період з червня 2018 року по грудень 2020 року та 3% річних у загальному розмірі 691,34 грн, з яких: 689,58 грн нарахованих за період з 08.05.2018 по 10.01.2021 на суму заборгованості 8578,74 грн та 1,76 грн нарахованих за період з 11.01.2021 по 15.01.2021 на суму заборгованості 4284,87 грн, згідно розрахунків позивача.

Перевіривши розрахунки збитків від інфляції та 3% річних суд вважає позовні вимоги в частині стягнення збитків від інфляції та 3% річних обґрунтованими та арифметично вірними.

Відповідачем контррозрахунків суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при поданні позову було сплачено до Державного бюджету України судовий збір у сумі 2102,0 грн. Розмір позовних вимог при поданні позову складав 10549,18 грн. Під час розгляду справи відповідач сплатив частково основний борг у сумі 4293,87 грн, у зв`язку з чим судом в цій частині стягнення провадження у справі закрито у зв`язку з відсутністю предмету спору.

У відповідності до п.5) ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях, сплачена сума судового збору у даному випадку 855,51 грн (2102,0 грн - 1246,49 грн) може бути повернута ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір, розрахований пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у сумі 1246,49 грн (2102,0 грн х 59,30%).

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 210, 220, п.2) ч.1 ст.231, ст.ст.232, 238, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. В частині стягнення 4293,87 грн основного боргу провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору.

3. Стягнути з Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" (54017, м.Миколаїв, вул.1-ша Слобідська, буд.120, код ЄДРПОУ 07856371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЗОРЬ" (54031, м.Миколаїв, вул.Новобузька, буд.96, кв.64, код ЄДРПОУ 23399766) 4284,87 грн основного боргу, 1279,10 грн збитків від інфляції, 691,34 грн - 3% річних та 1246,49 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 22 лютого 2021 року.

Суддя М.В. Мавродієва