Рішення

від 15.02.2021 по справі 916/2977/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" лютого 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2977/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Ісак Д.П.

розглянувши справу №916/2977/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Екоресурс» (65098, м. Одеса, вул. Стовпова, буд. 28/3; код ЄДРПОУ 38437029)

До відповідача: Державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ» (68001, Одеська обл., ч. Чорноморськ, вул. Праці, буд. 6; код ЄДРПОУ 01125672)

про розірвання договору та стягнення збитків

Представники:

від позивача: Конев К.С., без належних повноважень

від відповідача: Ільченко К.Р., самопредставництво

Встановив: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Екоресурс» звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою від 16.10.2020р. вх. № ГСОО 3081/20 до Державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ» про розірвання договору та стягнення збитків.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Екоресурс» направлено на розірвання Договору на закупівлю послуг (з коригування, розробки оцінки впливу на довкілля) №18-132Т від 04 вересня 2018 року, укладеного між Державним підприємством „Морський торговельний порт „Чорноморськ» та Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Екоресурс» , та стягнення з Державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ» суми збитків за Договором на закупівлю послуг (з коригування, розробки оцінки впливу на довкілля) №18-132Т від 04 вересня 2018 року у розмірі 394453,08 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.10.2020р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Екоресурс» до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2977/20. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "16" листопада 2020 р. о 10:15. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 16.11.2020р. о 10:15.

16.11.2020р. до суду відповідачем було надано відзив, в порядку ст. 165 ГПК України.

16 листопада 2020р. судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 14.12.2020р. о 12:00. Запропоновано позивачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати відповідачу відповідь на відзив, оформлену з урахуванням вимог, встановлених ст.166 ГПК України, в строк до 27.11.2020р.

30.11.2020р. до суду позивачем було подано відповідь на відзив Державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ» .

14.12.2020р. до суду відповідачем було надано заперечення, в порядку ст. 167 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.12.2020р. продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №916/2977/20 на 30 днів до 20.01.2021р. Відкладено підготовче засідання на "18" січня 2021р. о 12:00. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 18.01.2021р. о 12:00.

15.01.2021р. до суду позивачем було подано пояснення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.01.2021р. закрито підготовче провадження у справі № 916/2977/20. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "08" лютого 2021р. о 11:00. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 08.02.2021р. о 11:00.

У судовому засіданні, яке відбулось 08.02.2021р., судом було оголошено перерву до 15.02.2021р. о 11:00.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідач заперечує проти заявлених вимог позивача та просить суд відмовити в їх задоволенні.

У судовому засіданні 15.02.2021 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 23.02.2021р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив.

В системі „Prozzoro» у відповідності до Закону України „Про публічні закупівлі» , у липні 2018 року було оголошено процедуру закупівлі - Послуга з коригування, розробки оцінки впливу на довкілля. У тендерній документації щодо закупівлі у додатку 3 міститься технічні вимоги щодо предмету закупівлі та опис послуг, які необхідно буде надати переможцю закупівель.

За результатами закупівлі, 04 вересня 2018р. між Державним підприємством „Морський торговельний порт „Чорноморськ» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Екоресурс» (виконавець) було укладено Договір на закупівлю послуг (з коригування, розробки оцінки впливу на довкілля) №18/132-Т (надалі - Договір), за умовами п. 1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виконавець зобов`язується надати послугу з підготовки та супроводу документів оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України „Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017р. № 2059-VІІІ та нормативних документів до Закону: підготовка звіту з оцінки впливу на довкілля; супроводження проведення громадського обговорення; супроводження аналізу уповноваженим органом інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля; супроводження надання уповноваженим органом позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля; супроводження отримання рішення про провадження планованої діяльності з перевантаження відповідно до номенклатури вантажів та місць впровадження робіт, а замовник зобов`язується сплачувати вартість таких послуги в строки, визначені Договором.

Відповідно до п. 1.1.1., п. 1.1.2. Договору, найменування послуги: Послуга з коригування, розробки оцінки впливу на довкілля, предмет закупівлі: код ДК 021:2015-90710000-7 Екологічний менеджмент.

Згідно до п. 2.1. Договору, ціна цього Договору становить 708333,33 грн., без ПДВ, крім того ПДВ 141666,67 грн., разом 850000,00 грн.

Положеннями п. 2.1.1. Договору визначено, що в загальну вартість цього Договору враховано податки та збори, які оплачуються або підлягають оплаті, отримання електронного ключа для реєстрації у реєстрі, забезпечення матеріалами та їх транспортування до місця надання послуги; підготовка звіту з оцінки впливу на довкілля; забезпечення організація та проведення громадського обговорення; забезпечення здійснення аналізу інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, уповноваженим органом; забезпечення надання уповноваженим органом мотивованого позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля; отримання відповідного рішення органу державної влади (органу місцевого самоврядування) про провадження планованої діяльності, а також інші витрати.

Відповідно до п. 2.4. Договору, замовник оплачує послуги шляхом здійснення прямого банківського переказу грошових коштів на рахунок виконавця у безготівковій формі після підписання Акта приймання-передачі наданих послуг або Акта наданих послуг згідно виставленого виконавцем рахунку зареєстрованого виконавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та виданої в установленому законодавством порядку Замовнику протягом 60 банківських днів з дня підписання відповідного Акту приймання-передачі наданих послуг та отримання від виконавця належним чином оформленого рахунку.

Згідно до п. 3.1. Договору, виконавець зобов`язується надати визначені цим Договором послуги в строк протягом 150 днів з дати отримання письмового завдання.

Положеннями п. 3.1.1. Договору сторонами було узгоджено, що виконавець зобов`язується надати послугу з підготовки та супроводу документів оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України „Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 №2059-VІІІ та нормативних документів до Закону, а саме:

- Розробка Повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, (згідно статті 5 Закону України „Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 №2059- VІІІ та за формою відповідно до Додатку 2 Постанови КМУ від 13.12.2017 №1026 про порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля);

- Отримання електронного ключа та виконання дій пов`язаних з публікацією Повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля (відповідно статті 4 Закону України „Про оцінку впливу на довкілля від 23.05.2017 № 2059- VІІІ);

- Розробка (підготовка) Звіту з оцінки впливу на довкілля (відповідно статті 6 Закону України „Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 № 2059-VІІІ та за формою відповідно до Додатку 4 Постанови КМУ від 13.12.2017 №1026 про порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля);

- Розробка (підготовка) оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля (відповідно статті 8 Закону України „Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 № 2059-VІІІ та за Формою відповідно до Додатку 3 Постанови КМУ від 13.12.2017 №1026 про порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля);

- Супровід процедури проведення громадських обговорень (відповідно до статті 7 Закону України „Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017р. №2059-VIII);

- Формування необхідного пакету документів для отримання позитивного Висновку з оцінки впливу на довкілля;

- Отримання для об`єкту ДП „Морський торговельний порт „Чорноморськ» позитивного Висновку про оцінку впливу на довкілля (відповідно статті 9 Закону України „Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 № 2059-VIII та за формою відповідно до Додатку 5 Постанови КМУ від 13.12.2017 №1026 про порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля);

- Отримання рішення органу державної влади (органу місцевого самоврядування) про провадження планованої діяльності, узгодженою технологічною документацією, тощо.

Згідно до п. 3.2. Договору, завдання на надання Послуги складається замовником письмово у двох екземплярах, один з яких надсилається (поштою або засобами факсимільного зв`язку, або надається власноруч) виконавцю, а інший екземпляр завдання залишається у замовника. Замовник направляє виконавцю завдання з вказівкою строку початку надання Послуги. Виконавець, отримавши завдання, протягом дня погоджує його, і якщо виконавець не направить замовнику свої зауваження протягом того ж дня, завдання вважається прийняття виконавцем до виконання.

В обґрунтування позову позивачем було зазначено суду, що кінцевим етапом процедури надання послуги з підготовки та супроводу документів оцінки впливу на довкілля с оприлюднення в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля висновку уповноваженим центральним органом державної влади України (на теперішній час таким органом с Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України).

Детальна сукупність дій, які необхідно провести з метою отримання висновку з оцінки впливу на довкілля органу державної влади (а отже, і детальна сукупність дій, які необхідно було провести за умовами договору №18/132-Т від 04.09.201 8р.) є наступною: Погодження виконавцем і замовником завдання на супровід процедури оцінки впливу на довкілля планованої діяльності замовника; підготування та оприлюднення повідомлення про плановану діяльність замовника, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації (не менше двох), розміщення на дошках оголошень органів місцевого самоврядування або в інших громадських місцях на території, де планується провадити плановану діяльність га здійснення фотоф ікса ції розміщених повідомлень, розміщення (оприлюднення) повідомлення про плановану діяльність замовника, яка підлягає оцінці впливу на довкілля в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля; підписання між замовником та органом державної влади (на теперішній час - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України) договору про проведення громадського обговорення в процесі здійснення оцінки впливу довкілля; оплата Замовником виставленого рахунку на підставі Договору про проведення і громадського обговорення в процесі здійснення оцінки впливу довкілля; розробка та розміщення Оголошення про початок процедури громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля не менш ніж у двох друкованих ЗМІ, розміщення Оголошення на дошках оголошень органів місцевого самоврядування або в інших громадських місцях на території, де планується провадити плановану діяльність та здійснення фотофіксації розміщених оголошень; розміщення в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля Оголошення про початок процедури громадського обговорення в процесі здійснення оцінки впливу довкілля; розробка та розміщення (оприлюднення) Звіту з оцінки виливу на довкілля планованої діяльності Замовника в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля; проведення громадських обговорень Звіту з ОВД планової діяльності замовника, зокрема у формі громадських слухань; повне врахування, часткове врахування або обґрунтоване відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій; отримання висновку про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності замовника.

Позивачем було зазначено суду, що розміщення в Єдиному реєстрі ОВД Звіту з ОВД та Оголошення про початок громадського обговорення Звіту з ОДВ та подальше здійснення процедури ОВД у відповідності до пп.10-12 дій для отримання висновку з ОВД можливе лише після виконання Замовником пункту 4 детальної сукупності дій для отримання висновку з ОВД. Тобто, для отримання висновку про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності замовника, необхідно пройти процедуру громадського обговорення в процесі оцінки впливу на довкілля, для початку якої необхідно, зокрема укладання між суб`єктом планованої діяльності (ДП „Морський торговельний порт „Чорноморськ» ) та уповноваженим центральним органом державної влади у сфері охорони навколишнього природного середовища (на даний час Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України) про проведення і громадського обговорення в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля та здійснення оплати відповідно до наданого рахунку.

На виконання підпункту 3.1.1 Договору №18/132-Т, замовником 13 вересня 2018 року було надіслано Завдання на надання Послуг, яке отримав представник Виконавця у той же день о 16:00.

Виконавцем були подані зауваження, обґрунтований розгляд яких Замовник не здійснив до теперішнього часу.

Таким чином, у будь-якому випадку строк у 150 днів з дати отримання письмового завдання розпочав перебіг не раніше 14.09.2018р. (даний факт має значення, оскільки відсутність сприяння замовника у здійсненні виконавцем своїх обов`язків за договором №18/132-'Г на закупівлю послуг (з коригування, розробки оцінки впливу на довкілля) від 04.09.2018р. почалось до спливу 150 календарних днів з моменту отримання виконавцем завдання).

На виконання умов договору №18/132-Т від 04.09.2018р. на закупівлю послуг (з коригування, розробки оцінки впливу на довкілля), виконавцем у період з 04.09.2018р. по 26.02.2019р. були виконані наступні роботи за цим договором: розроблено повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля; розміщено (оприлюднено) Повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля ДП „МТП „Чорноморськ» в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля, номер справи 201812132408/6845; Оприлюднено Повідомлення про плановану діяльність Замовника, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, у газеті „Чорноморський маяк» та газеті „Чорноморські новини» .

11.12.2018р. виконавцем сплачено відповідні рахунки за розміщення даного оголошення у сумах 5760 грн. (газета „Чорноморський маяк» ) та 3627 грн. (газета „Чорноморські новини» ), розміщено на дошках оголошень органів місцевого самоврядування або в інших громадських місцях на території, де планується провадити плановану діяльність та здійснено фотофіксацію розміщених Повідомлень, відповідно до вимог чинного законодавства підготовлений проект договору між Міністерством екології та природних ресурсів України та ДП „МТП „Чорноморськ» про проведення громадського обговорення в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля за 17 січня 2019 року, даний проект (у двох примірниках) передано рекомендованим листом па адресу в.о. директора ДП „МТП „Чорноморськ» ; Розроблено Звіт з оцінки впливу на довкілля процесів перевантаження навалювальних вантажів Державним підприємством „Морський торговельний порт „Чорноморськ» на причалах №1-10, 18-22 Іллічівської філії Державною підприємства „Адміністрація морських портів України» з додатками та передано 26.02.2019р. рекомендованим листом на адресу в.о. директора ДП „МТП „Чорноморськ» .

За поясненнями позивача, в процесі виконання договору №18/132-Т від 04.09.2018р., замовником не здійснювались заходи сприяння виконавцю для належного, якісного та своєчасного виконання своїх обов`язків за даним Договором.

17.01.2019р. рекомендованим листом позивача замовника було повідомлено про необхідність підписання та направлення на адресу Виконавця договору з Міністерством екології та природних ресурсів України про проведення громадського обговорення в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля.

У зв`язку з відсутністю відповіді з боку відповідача, 07.02.2019р. проект вищевказаного Договору був переданий на адресу Замовника рекомендованим листом повторно та поставлено питання розгляну ти можливість збільшення строків надання послуг за договором №18/132-Т шляхом підписання додаткової угоди з причин зволікання з боку Замовника.

12 лютого 2019 року було отримано лист за підписом заступника директора з ТЕБ та ОП ДП „МТП Чорноморськ» Чук Ю.А., в якому відмовлено в підписанні проекту Договору на проведення громадських слухань в процесі оцінки впливу на довкілля та повідомлено про відсутність доцільності в укладанні такого Договору.

13.02.2019р. Виконавцем, посилаючись на пункт 5.3. Договору №18/132-Т від 04.09.2018р., яким передбачено обов`язок виконавця при виявленні обставин, що можуть зашкодити належному виконанню ним своїх обов`язків негайно проінформувати про це Замовника, за допомогою листа, надісланого рекомендованим відправленням, було повідомлено про неможливість подальшого продовження надання виконавцем послуг за Договором №18/132-Т до моменту укладання між замовником та Міністерством екології га природних ресурсів України Договору про проведення громадського обговорення в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля.

Разом з тим, з метою врегулювання спірної ситуації, керівництву ДП „МТП „Чорноморськ» було запропоновано зменшити ціну Договору №18/132-Т (зменшити вартість надання Виконавцем послуг) на суму 11596 грн. та провести самостійно процедуру громадського обговорення в процесі оцінки впливу на довкілля (лист ТОВ „НВП „Екоресурс» від 15.02.2019р. №15-02/19, надісланий рекомендованим відправленням та отриманий Замовником 20.02.2019р.).

Листом ДП „МТП „Чорноморськ» від 26.03.2019р. №88/07-09 на адресу позивача було повідомлено про відхилення пропозиції Виконавця про зменшення обсягу послуг за договором №18/132-Т, оскільки це суперечить нормам законодавства про публічні закупівлі (ст. 36 ЗУ „Про публічні закупівлі» ).

25.02.2019р. було підготовлено та направлено рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення на адресу Міністерства екології та природних ресурсів України лист щодо укладання договору та оплати за проведення громадського обговорення в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля ДП „МТП „Чорноморськ» разом з проектом договору на проведення громадського обговорення з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності ДІІ „МТП „Чорноморськ» між Міністерством та ТОВ „НВП „Екоресурс» .

У відповіді №7/1703-19 від 13.03.2019р. на лист ТОВ „НВП „Екоресурс» Міністерством екології та природних ресурсів України повідомлено, зокрема, що відповідно до статті 7 Закону України „Про оцінку впливу на довкілля» , витрати, пов`язані з проведенням громадського обговорення, несе суб`єкт господарювання, тобто, як стверджу позивач - саме Державне підприємство „Морський торговельний порт „Чорноморськ» , а отже і договірні відносини мають бути з саме відповідачем.

Позивачем було пояснено суду, що 01.04.2019р. зміст листа Міністерства екології та природних ресурсів №7/1703-19 було доведено до відома замовника, однак, як пояснює позивач, не отримавши відповідь, 24.09.2019р. виконавцем було запропоновано замовнику укласти додаткову угоду про припинення дії Договору №18/132-Т, за умовами якої замовник зобов`язується лише відшкодувати прямі матеріальні витрати виконавця у

розмірі 51887,00 грн., з яких: 42500,00 грн. сума сплачена виконавцем замовнику на забезпечення виконання договору закупівлю, 3627,00 грн. сума сплачена виконавцем у редакцію газети „Чорноморські новини» та 5760,00 грн. сума сплачена виконавцем у редакцію газети „Чорноморський маяк» .

Також позивачем було зазначено суду, що на адресу відповідного Міністерства було направлено запит з проханням надати роз`яснення з цього питання.

Відповідь на вказаний запит від 05.03.2020р. №05-03/20/3 була отримана позивачем та з отриманого Виконавцем листа Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 23.03.2020р. №26/15-15-1-7589 вбачається, що відповідно до п. 16 Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля, затвердженого постановою КМУ від 13.12.2017р. №1026, суб`єкт господарювання вносить плату за проведення громадського обговорення на рахунок, визначений уповноваженим територіальним органом або центральним органом, до подання звіту з оцінки впливу на довкілля та оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля. Оплата за проведення громадського обговорення здійснюється суб`єктом господарювання після отримання відповідного рахунку на оплату послуги з проведення громадського обговорення в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля. В свою чергу, рахунок на оплату послуги з проведення громадського обговорення надається суб`єкту господарювання після укладання договору проведення громадського обговорення, затвердженого наказом Мінекоенерго від 27.01.2020р. №45 „Про затвердження примірної форми договору» .

В обґрунтування позову було зазначено суду, що діями щодо не підписання договору про проведення громадського обговорення в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля з Міністерством енергетики та захисту довкілля України замовник - відповідач призводить до неможливості виконання позивачем своїх обов`язків за Договором №18/132-Т.

Позивач зазначає, що зважаючи на той факт, що з 17 січня 2019 року, Државним підприємством „Морський торгівельний порт „Чорноморськ» здійснюються дії, направлені на унеможливлений виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково- виробниче підприємство „Екоресурс» своїх обов`язків за Договором №18/132-Т від 04.09.2018р. шляхом не підписання замовником договору з центральним органом виконавчої влади у сфері екології на проведення громадського обговорення в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля, отже, відповідно, в діях відповідача вбачаються ознаки порушення ним статей 612, 613, 848, 850 та 903 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування позову позивач посилався на ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 22, ст. 614, ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України та зазначав, що відповідач не виконав своїх обов`язків, передбачених вимогами чинного цивільного та екологічного законодавства України, наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 02.08.2018р. „Про затвердження Примірної форми договору» , не відреагував на численні листи позивача з проханням виконати дії, встановлені законодавством, які обов`язково необхідні для повноти виконання своїх обов`язків за договором позивачем, внаслідок чого позивач зазнав збитків.

За посиланням позивача, між бездіяльністю відповідача та втратами позивача прослідковується причинно-наслідковий зв`язок, оскільки зобов`язання щодо отримання висновку з оцінки впливу на довкілля має чіткі етапи виконання, без послідовного проходження яких неможливо зробити весь обсяг робіт за договором та відповідачем таку послідовність було перервано бездіяльністю з підписання угоди на проведення громадських слухань, без чого неможливо завершити процедуру оцінки впливу на довкілля планованої діяльності відповідача. Таким чином, як пояснює позивач, відсутність підписаного договору дорівнює неможливості проведення громадських слухань, що є логічним та встановленим законодавчо продовженням процедурі надання послуг.

До першої частини збитків позивачем було віднесено усі прямі матеріальні витрати позивача, які здійснені на виконання Договору №18/132-Т., а саме: 42500,00 грн. сума, сплачена виконавцем замовнику 03.09.2018р. на забезпечення виконання договору, згідно з платіжним дорученням №2251; 3627,0 грн. сума, сплачена виконавцем 11.12.2018р. у редакцію газети „Чорноморські новини» за розміщення оголошення про плановану діяльність ДП „МТП „Чорноморськ» , згідно з платіжним дорученням №2385; 5760,00 грн. - сума, сплачена виконавцем у редакцію газети „Чорноморський маяк» за розміщення оголошення про плановану діяльність ДП „МТП „Чорноморськ» ; 164300 грн. сукупні витрати на заробітну плату співробітникам позивача, що були залучені до виконанні робіт на користь ДП „МТП „Чорноморськ» за договором №18/132-Т, які підтверджуються звітами за формою І-ДФ, банківським роздруківками руху коштів по рахунку; 36146,00грн. відрахування на загальнообов`язкове державне пенсійне та соціальне страхування, які підтверджуються звітністю позивача та банківськими роздруківками; 12525,00 грн. загальновиробничі витрати, які включають у себе, зокрема, купівлю канцелярських товарів та підтверджуються видатковими накладними та банківськими роздруківками, 25050,00 грн. адміністративні витрати, які включають у себе оренду приміщень та оплату комунальних послуг, які підтверджуються відповідними договорами, актами виконаних робіт та банківськими виписками; 53928,76 грн. - податок на додану вартість від суми збитків. Загальний розмір прямих витрат дорівнює 343836,76 грн.

До другої частини збитків позивачем було віднесено суму, яку він мав можливість отримати, у випадку відсутності перешкод у своїй діяльності з боку Державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ» .

У даному випадку, такою сумою є розрахунок повного обсягу винагороди виконавця за договором №18/132-Т, що дорівнює 850000,00 грн., за вирахуванням прямих матеріальних витрат. Тобто, 850000,00-343836,76=506 163.24 грн.

Враховуючи принцип справедливості, позивач вважає, що за умови зупинення виконання робіт на стадії підготовки до громадського обговорення, відповідно до статей 7, 8 та 14 Закону України „Про оцінку впливу на довкілля» , доцільним є стягнення суми у 10% від реального обсягу упущеної вигоди, тому, до суми відшкодування прямих матеріальних витрат позивач вважає за доцільне додати розмір упущеної вигоди у сумі 50616,32 гривень.

Загальний розмір збитків позивач оцінює в 394453,08 грн.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Екоресурс» направлено на розірвання Договору на закупівлю послуг (з коригування, розробки оцінки впливу на довкілля) №18-132Т від 04 вересня 2018 року, укладеного між Державним підприємством „Морський торговельний порт „Чорноморськ» та Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Екоресурс» , та стягнення з Державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ» суми збитків за Договором на закупівлю послуг (з коригування, розробки оцінки впливу на довкілля) №18-132Т від 04 вересня 2018 року у розмірі 394453,08 грн.

Надаючи відзив на позовну заяву, Державним підприємством „Морський торговельний порт „Чорноморськ» було зазначено суду, що відповідач не погоджується з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Екоресурс» , вважає його незаконним та необґрунтованим.

Посилаючись на ст. 11, ст. 627, ст. 525, ст. 526, ст. 629 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, відповідачем було зазначено суду, що враховуючи вимоги чинного законодавства, договір є обов`язковим до виконання та пояснено, що на виконання п. 3.1. Договору, відповідачем було направлено завдання на надання послуг №272/07-09 від 13.09.2018р., яке було отримано 13.09.2018р., та будь-яких зауважень протягом доби від виконавця щодо неможливості виконання договору не надходило, та зазначено, що в строк 150 днів послуги надано не було, останнім днем виконання зобов`язань є 10.02.2019р.

Відповідачем також було зазначено суду, що умови договору №18/132-Т від 04.09.2018р. не містять в собі будь-якого зобов`язання відповідача укладати додаткові договори з органами державної влади про проведення громадського обговорення в процесі здійснення оцінки впливу довкілля, більш того, як вказує відповідач, детальний опис робіт, які необхідно здійснити замовнику міститься в п. 3.1.1. Договору.

Крім того, як зауважує відповідач, згідно з п.3.5. Договору, за результатами надання послуги, виконавець надає замовнику оформлений належним чином звіт з оцінки впливу на довкілля, з результатами громадського обговорення, аналізом інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, уповноваженим органом; отриманим від уповноваженого органу мотивованого позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля; отриманим рішенням органу державної влади (органу місцевого самоврядування) про провадження планованої діяльності, узгодженою технологічною документацією, тощо. Таким чином, саме виконавець згідно умов договору повинен надати, зокрема: звіт з оцінки впливу на довкілля, з результатами громадського обговорення.

Відповідач також повідомив суд, що про зазначене, також було повідомлено виконавця листом №59/07-09 від 12.02.2019р., де було наголошено про відсутність доцільності укладання Договору на проведення громадського обговорення в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля між Державним підприємством „Морський торговельний порт „Чорноморськ» та Міністерством екології та природних ресурсів України, та враховуючи зазначене, відповідачем дотримано умови договору, не вчинено будь-кого перешкоджання щодо виконання договору виконавцем.

Стосовно вимоги про розірвання договору, то було зазначено суду, що у відповідності до ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення та згідно з п. 8.1. Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 31.03.2019 року. Таким чином, як стверджує відповідач, вимогами чинного законодавства не передбачено розірвання договору, термін дії якого закінчився.

Стосовно збитків, відповідач вказує на те, що із сукупного аналізу змісту ст.ст. 614, 623 ЦК України та ст. 226 ГК України вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: порушення зобов`язання; збитки; причинний зв`язок між порушенням зобов`язання та збитками; вина. Позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та надати докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

За твердженням відповідача, відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Щодо відсутності порушення зобов`язання, то відповідачем було пояснено суду, що зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити певну дію або утриматись від вчинення певної дії на користь іншої сторони. Згідно умов договору №18/132-Т від 04.09.2018р., відповідач зобов`язаний здійснювати оплату за результатами надання послуг, підписувати акти наданих послуг, якщо такі послуги відповідають умовам договору (п. 5.1 Договору), проте, у позовній заяві позивач не надав відомості про конкретні пункти Договору, які було порушено відповідачем.

Щодо відсутності збитків, то відповідач вказує, що умовами Договору №18/132-Т від 04.09.2018р. не передбачено відшкодування будь-яких збитків виконавцю, та більш того, у зв`язку із відсутністю порушення зобов`язань з боку відповідача, відсутні підстави стягнення будь-яких грошових коштів.

Щодо відсутності причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та збитками, то відповідач пояснює, що у позовній заяві в якості збитків позивач зазначає наступні, зокрема: заробітна плата, відрахування на загальнообов`язкове пенсійне та соціальне страхування, загальновиробничі витрати, адміністративні витрати, податок на додану вартість від суми збитків. Тобто в збитки, які нібито поніс позивач, він зазначає всі свої витрати, які він поніс, займаючись підприємницькою діяльністю, та у позові взагалі жодним чином не підтверджено причинний зв`язок між порушенням зобов`язань, з боку відповідача, яких не було із збитками.

Щодо вини, то за твердженням відповідача, він оголошуючи процедуру закупівлі зазначав щодо всіх вимог до предмету закупівлі, більш того, проект договору також містився в системі до його підписання.

Позивач, міг не брати участь в процедурі закупівлі, якщо він знав, що не зможе виконати взяті на себе зобов`язання. Умовами договору №18/132-Т від 04.09.2018р. додатково не передбачено укладання додаткових договорів із державними органами влади щодо громадського обговорення та у п. 3.5. Договору обов`язок щодо громадського обговорення покладено саме на позивача.

Узагальнюючи доводи та міркування, що покладено відповідачем в підстави його заперечень, ним було зазначено суду, що позивачем не надано належних та допустимих доказів стосовно будь-якого порушення прав та інтересів з боку Державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ» та доводи позовної заяви зводяться лише до не укладання договору про проведення громадського обговорення, однак за умовами Договору №18/132-Т від 04.09.2018р. відповідач не зобов`язаний, а точніші у відповідача відсутній обов`язок стосовно укладання будь-яких договорів з органами державної влади стосовно громадських обговорень.

У урахуванням викладеного та зазначеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Екоресурс» до Державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ» про розірвання договору та стягнення збитків в повному обсязі.

Надаючи відповідь на відзив, Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Екоресурс» було зазначено суду наступне.

Позивач вказує, що після наведення змісту окремих положень договору, статей 525, 526, 627 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, відповідач робить висновок, що обов`язки відповідача за договором обмежуються положеннями договору, а обов`язок щодо укладання певних супутніх договорів з органами державної влади прямо в тексті договору не передбачений і таким чином відповідач не був зобов`язаний його укласти.

Проте, як вказує позивач, визнавши, що до положень договору мають бути застосовані певні положення ЦК України та ГК України (а саме, ст.ст. 525,526, 627 ЦК України та 193 ГК України, які передбачають свободу в укладанні договору та обов`язок виконання умов договору), відповідач разом з тим не визнає, що до положень договору мають застосовуватись і інші вимоги цивільного, господарського та іншого законодавства України, а саме положення щодо порядку виконання договірних зобов`язань та настання відповідальності за невиконання дій, що перешкоджають іншій стороні виконати свої договірні зобов`язання (статті 612, 614, 651 ЦК України та статті 224,225 ГК України).

Позивач зазначає, що між сторонами тривалий час здійснювалось листування з питання необхідності сприяння з боку відповідача у виконанні договірних зобов`язань позивачем за договором №18/132-Т, були запропоновані різні варіанти досягнення компромісу у ситуації, що склалася; документально доведено неможливість здійснення обов`язків за договором позивачем без відповідного сприяння відповідача, роз`яснено положення діючого законодавства, які порушуються відповідачем при виконанні договору №18/132-Т.

Позивачем було зазначено, що обов`язки сторін за договором не обмежуються змістом самого договору, а до договірних відносин застосовуються усі положення діючого законодавства, які врегульовують характерні взаємовідносини, які склались між сторонами. Більш того, значна кількість обов`язкових для виконання приписів чинного цивільного та/або господарського законодавства не можуть бути змінені або відмінені умовами договору. Якщо такі положення в договорі фіксуються, то в силу статті 228 ЦК України, вони є нікчемними.

Як стверджує позивач, договором №18/132-Т і не було передбачено, що відповідач звільняється від обов`язків виконання загальних вимог діючого законодавства України, а будь-яких обґрунтувань та/або доказів, які б доводили, що відповідачем не було порушено обов`язкових для виконання вимог діючого законодавства при виконанні ним умов договору №18/132-Т, а саме стосовного того, що ним були вчинені дії, що встановлені актами цивільного законодавства та випливають із суті зобов`язання до виконання яких Позивач не міг виконати свого обов`язку (ст. 612 ЦК України) або, що ним прикладались усі зусилля для сприяння виконання Позивачем умов договору (ст. 850,903 ЦК України) - відповідачем надано не було.

Позивач зазначає, що ним наведено інформацію, із посиланням на вимоги чинного законодавства України, які доводять існування чітко регламентованої процедури надання послуг з оцінки впливу на довкілля. Такі вимоги передбачені Законом України „Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017р. №2059-VІІІ (із змінами та доповненнями); Порядком передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017р. №1026 (із змінами та доповненнями); Порядком проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017р. №989; наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.05.2018р. №182 „Про затвердження Розміру плати за проведення громадського обговорення в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля» ; наказом Мінекоенерго від 27.01.2020р. №45 „Про затвердження Примірної форми договору» .

Позивачем було пояснено суду, що статтею 7 Законом України „Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017р. №2059-VIII встановлено, що витрати, пов`язані з проведенням громадського обговорення, несе саме суб`єкт господарювання.

Пунктом 16 Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля, затвердженого постановою КМУ від 13.12.2017 №1026, встановлено, що суб`єкт господарювання вносить плату за проведення громадського обговорення на рахунок, визначений уповноваженим територіальним органом або центральним органом, до подання звіту з оцінки впливу на довкілля та оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля.

Відповідно до численних роз`яснень центрального органу влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та відповідно до положень, що прямо випливають із змісту наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 27.01.2020р. №45 „Про затвердження Примірної форми договору» , рахунок на оплату послуги з проведення громадського обговорення надається суб`єкту господарювання після укладання договору про проведення громадського обговорення, типова форма якого затверджена наказом Мінекоенерго від 27.01.2020 №45 „Про затвердження примірної форми договору» (раніше аналогічний обов`язок випливав з наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 27.01.2018р. „Про затвердження Примірної форми договору» ).

Незважаючи на листи позивача від 17 січня 2019р., 07 лютого 2019р., 13 лютого 2019р., 15 лютого 2019р., 26 лютого 2019р., 01 березня 2019р., 01 квітня 2019р., 24 вересня 2019р. та претензію від 07 квітня 2020р., відповідач не визнав свій обов`язок щодо сприяння позивачу у виконанні ним обов`язків за договором №18/132-Т та не здійснив жодних дій, направлених на початок проходження процедури громадського обговорення, заперечуючи сам факт необхідності укладання договору про проведення громадського обговорення в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля.

Порушенням зобов`язання з боку відповідача є неукладання, всупереч вище переліченим вимогам чинного законодавства України, договору з центральним органом влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища про проведення громадського обговорення в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля.

Збитками є прямі та непрямі матеріальні витрати, які був змушений понести позивач, у зв`язку з порушенням господарського зобов`язання відповідачем, які складались із сплати обов`язкових платежів, оплати праці кваліфікованого персоналу для надання послуг в тому числі і за договором №18/132-Т, загальновиробничі витрати та обсягу неодержаного прибутку, який позивач справедливо розраховував отримати з огляду на високий професіоналізм у своїй сфері діяльності та неодноразове проходження процедури з оцінки впливу на довкілля щодо об`єктів впливу на природне середовище іншими суб`єктами господарювання.

Причинний зв`язок між порушенням та збитками - це факт неможливості виконання позивачем своїх зобов`язань за договором №18/132-Т до моменту укладання відповідачем відповідного договору з центральним органом влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Факт неможливості виконання своїх зобов`язань позивачем призвів до простою у роботі та до непогашення понесених позивачем витрат в ході виконання умов договору №18/132-Т, що зумовило виникнення збитків, повний розрахунок яких надано у змісті позовної заяви. Наявність послідовних етапів проходження процедури отримання висновку з оцінки впливу на довкілля планованою діяльністю суб`єкта господарювання, визначених законодавством, унеможливлює перехід до іншого етапу без проходження поточного. Без проходження процедури громадських слухань неможливо отримати висновок з оцінки впливу на довкілля. Без укладання договору неможливо проведення громадських слухань.

Вина Відповідача - це елемент, який позивач не повинен доводити. В той же час, на підтвердження вини відповідача у здійсненні господарського правопорушення були надані численні листи та претензія, в яких до уваги відповідача доводились фактичні обставини неможливості подальшого здійснення обов`язків позивача за договором №18/132-Т без відповідного сприяння відповідача. Надання відповідей з боку відповідача, в яких заперечується існування законних вимог законодавства, на які посилався позивач (щодо обов`язку укладання договору з органом державної влади) є беззаперечним доказом його вини у скоєнні господарського правопорушення.

Надаючи заперечення, Державним підприємством „Морський торговельний порт „Чорноморськ» було зазначено наступне.

Посилаючись на п. 3.1.1. Договору, позивачем було зазначено, що виконавець зобов`язується надати послугу з підготовки та супроводу документів оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України „Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017р. № 2059-VІІІ та нормативних документів до Закону, а саме, зокрема, супровід процедури проведення громадських обговорень (відповідно статті 7 Закону України „Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 № 2059- VІІІ.

У відповідності до п. 3.2 Договору, завдання на надання послуги складається замовником письмово у двох екземплярах, один з яких надсилається (поштою або засобами факсимільного зв`язку, або надається власноруч) виконавцю, а інший екземпляр завдання залишається у замовника. Замовник направляє виконавцю завдання з вказівкою строку початку надання послуги. Виконавець, отримавши завдання, протягом дня погоджує його, і якщо виконавець не направить замовнику свої зауваження протягом того ж дня, завдання вважається прийняття виконавцем до виконання.

На виконання п. 3.1. Договору, відповідачем було направлено завдання на надання послуг №272/07-09 від 13.09.2018. яке було отримано 13.09.2018р. Будь-яких зауважить протягом доби від виконавця щодо неможливості виконання договору не надходило. В строк 150 днів послуги надано не було, останнім днем виконання зобов`язань є 10.02.2019.

Крім того, як звертає увагу суду відповідач, згідно п. 2.1. Договору, ціна цього Договору становить 708333,33 грн. коп., без ПДВ, крім того ПДВ 141666,67 грн., що разом становить 850000,00 грн.

Керуючись п. 2.1.1. Договору, в загальну вартість цього Договору враховано податки та збори, які оплачуються або підлягають оплаті, отримання електронного ключа для реєстрації у реєстрі, забезпечення матеріалами та їх транспортування до місця надання послуги; підготовка звіту з оцінки впливу на довкілля; забезпечення організація та проведення громадського обговорення; забезпечення здійснення аналізу інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, уповноваженим органом; забезпечення надання уповноваженим органом мотивованого позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля; отримання відповідного рішення органу державної влади (органу місцевого самоврядування) про провадження планованої діяльності, а також інші витрати.

Також було зазначено суду, що умовами договору визначено, що замовник оплачує надані в повному обсязі виконавцем послуги.

Більш того, як стверджує відповідач, позивач жодного разу не намагався самостійно укласти договір на громадські обговорення в інтересах відповідача, крім того в матеріалах справи відсутні будь-які докази направлення проекту договору до центральних органів виконавчої влади стосовно укладання договору в інтересах відповідача та/або відмови щодо такого укладання. Таким чином, саме позивач неналежним чином виконує взяті на себе зобов`язання, оскільки договір на закупівлі був і направлений на те щоб в повному обсязі отримати послуги, яві зазначені в Договорі №18/132-Т від 04.09.2018 та в подальшому у разі їх належного надання оплатити.

Доводи позовної заяви зводяться лише до не укладання договору про проведення громадських обговорень, однак за умовами Договору №18/132-Т від 04.09.2018р. Державне підприємство „Морський торговельний порт „Чорноморськ» не зобов`язане, а точніші у відповідача відсутній обов`язок стосовно укладання будь-яких договорів з органами державної влади стосовно громадських обговорень.

Також, відповідно до поданих пояснень, відповідачем було зазначено суду, що у додатку 3 до Тендерної документації містились технічні вимоги до предмету закупівлі, а саме технічні вимоги та опис послуг, серед яких, зокрема, було визначено, щодо супровіду процедури проведення громадських обговорень (відповідно до статті 7 Закону України „Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017р. №2059-VIII.) та пояснено, що позивачу, який приймав участь у процедурі закупівлі та подавав документи щодо такої участі у процедурі закупівлі було відомо щодо вимог до предмету закупівель.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів» , суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Порушення права чи охоронюваного законом інтересу повинне мати об`єктивний характер і виражатися в позбавленні або зменшенні обсягу певних благ особи, права чи інтереси якої порушено, певних благ, які вона мала до порушення або справедливо очікувала набути у майбутньому.

Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Надаючи оцінку доводам позивача та обґрунтуванням позовних вимог, викладеним Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Екоресурс» в позовній заяві, та направленим на розірвання Договору на закупівлю послуг (з коригування, розробки оцінки впливу на довкілля) №18-132Т від 04 вересня 2018 року, укладеного між Державним підприємством „Морський торговельний порт „Чорноморськ» та Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Екоресурс» , та стягнення з Державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ» суми збитків за Договором на закупівлю послуг (з коригування, розробки оцінки впливу на довкілля) №18-132Т від 04 вересня 2018 року у розмірі 394453,08 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного Кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між Державним підприємством „Морський торговельний порт „Чорноморськ» , як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Екоресурс» , як виконавцем, виникли на підставі укладеного між ними 04 вересня 2018р. між було укладено Договору на закупівлю послуг ( з коригування, розробки оцінки впливу на довкілля) №18/132-Т.

За час розгляду справи судом встановлено, що за умовами укладеного між сторонами правочину виконавець зобов`язувався надати послугу з підготовки та супроводу документів оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України „Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017р. № 2059-VІІІ та нормативних документів до Закону: підготовка звіту з оцінки впливу на довкілля; супроводження проведення громадського обговорення ; супроводження аналізу уповноваженим органом інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля; супроводження надання уповноваженим органом позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля; супроводження отримання рішення про провадження планованої діяльності з перевантаження відповідно до номенклатури вантажів та місць впровадження робіт, а замовник зобов`язується сплачувати вартість таких послуги в строки, визначені Договором.

Розглядаючи дану справу, судом з`ясовано, що підставами для звернення позивача з даним позовом до суду та стягнення заявлених збитків стало, зокрема, невиконання відповідачем вимог щодо здійснення укладання з боку Державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ» відповідного договору про проведення громадського обговорення в процесі здійснення оцінки впливу довкілля, що унеможливлювало, в свою чергу, подальше виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Екоресурс» прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору на закупівлю послуг ( з коригування, розробки оцінки впливу на довкілля) №18/132-Т від 04.09.2018р., оскільки за посиланням позивача, саме не відповідача покладено такий обов`язок.

Суд зазначає, що дійсно відповідно до п. 3.1.1. Договору, сторонами було узгоджено, зокрема, що виконавець зобов`язується надати послугу з підготовки та супроводу документів оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України „Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 № 2059-VІІІ та нормативних документів до Закону, а саме супровід процедури проведення громадських обговорень (відповідно до статті 7 Закону України „Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017р. №2059-VIII).

За час розгляду справи судом з`ясовано, що між сторонами відбувались переписка/листування, відповідно до якої позивачем наголошувалось щодо необхідності з боку відповідача вчинення дій щодо укладання договору про проведення громадського обговорення в процесі здійснення оцінки впливу довкілля, однак, як встановлено судом, відповідачем не було виконано такі дії.

Необхідність дій щодо укладення відповідного договору про проведення громадського обговорення в процесі здійснення оцінки впливу довкілля саме з боку відповідача - Державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ» , на яких наполягало Товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Екоресурс» , була обумовлена нормами Закону України „Про оцінку впливу на довкілля» , Порядком передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля, затвердженого постановою КМУ від 13.12.2017р. №1026, а також із врахуванням роз`яснень, що були надані Міністерством екології та природних ресурсів України та Міністерством енергетики та захисту довкілля України.

Відповідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України „Про оцінку впливу на довкілля» , оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону; проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону; аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини; врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

Відповідно до 1. Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля, затвердженого постановою КМУ від 13.12.2017р. №1026, цей Порядок визначає механізм передачі суб`єктом господарювання Міндовкілля (далі - уповноважений центральний орган) або обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям (відповідному підрозділу з питань екології та природних ресурсів), органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів (далі - уповноважений територіальний орган) документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля, вимоги до форми, складу та її змісту та фінансування оцінки впливу на довкілля.

Відповідно до 16. Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля, затвердженого постановою КМУ від 13.12.2017р. №1026, суб`єкт господарювання вносить плату за проведення громадського обговорення на рахунок, визначений уповноваженим територіальним органом або уповноваженим центральним органом, до подання звіту з оцінки впливу на довкілля та оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля.

Положеннями ч. 8 ст. 7 Закону України „Про оцінку впливу на довкілля» визначено, що витрати, пов`язані з проведенням громадського обговорення, несе суб`єкт господарювання.

Відповідно до наявного в матеріалах справи листа Міністерства екології та природних ресурсів України, який було скеровано на адресу позивача, вбачається, що постановою КМУ „Про затвердження Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля та Порядку ведення єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля» від 13.12.2017р. №1026 встановлено, що за проведення громадського обговорення в процесі оцінки впливу на довкілля справляється плата, за рахунок якої оплачуються: експертні послуги членів експертних комісій з оцінки впливу на довкілля, які залучатимуться відповідно до статті 10 Закону, організація громадських слухань (оренда приміщень для проведення громадських слухань, технічне забезпечення проведення громадських слухань, відрядження, друг та копіювання матеріалів, обслуговування копіювальної техніки, канцелярське приладдя, доступ до Інтернету, послуги організатора громадських слухань) та проведення громадського обговорення за процедурою оцінки транскордонного впливу (за винятком перекладу звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої необхідної документації суб`єкта господарювання, які забезпечуються суб`єктом господарювання).

Крім того, з наявного в матеріалах справи листа Міністерства енергетики та захисту довкілля України №05-03/20/3 від 05.03.2020р., вбачається, зокрема, що відповідно до п.16 Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля, затвердженого постановою КМУ від 13.12.2017р. №1026, суб`єкт господарювання вносить плату за проведення громадського обговорення на рахунок, визначений уповноваженим територіальним органом або уповноваженим центральним органом, до подання звіту з оцінки впливу на довкілля та оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля.

Оплата за проведення громадського обговорення здійснюється суб`єктом господарювання після отримання відповідного рахунку на оплату послуги з проведення громадського обговорення в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля.

Рахунок на оплату послуги з проведення громадського обговорення надається суб`єкту господарювання після укладання договору проведення громадського обговорення, затвердженого наказом Мінекоенерго від 27.01.2020р. № 45 „Про затвердження примірної форми договору» .

Отже, аналізуючи приписи чинного законодавства, зокрема норми Закону України „Про оцінку впливу на довкілля» , Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля, затвердженого постановою КМУ від 13.12.2017р. №1026, а також із врахуванням роз`яснень, що були надані Міністерством екології та природних ресурсів України та Міністерством енергетики та захисту довкілля України, суд погоджується з доводами позивача щодо необхідності виконання зобов`язання по укладанню договору про проведення громадського обговорення в процесі здійснення оцінки впливу довкілля саме відповідачем - Державним підприємством „Морський торговельний порт „Чорноморськ» .

Поряд з цим, судом з`ясовано, що під час виконання Договору на закупівлю послуг (з коригування, розробки оцінки впливу на довкілля) №18/132-Т від 04.09.2018р. позивачем було, зокрема, понесені витрати, а саме оприлюднено Повідомлення про плановану діяльність Замовника, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, у газеті „Чорноморський маяк» та газеті „Чорноморські новини» та 11.12.2018р. виконавцем сплачено відповідні рахунки за розміщення даного оголошення у сумах 5760,00 грн. ( газета „Чорноморський маяк» ) та 3627,00 грн. (газета „Чорноморські новини» ), а також сплачено виконавцем замовнику 03.09.2018р. суму у розмірі 42500,00 грн. на забезпечення виконання Договору на закупівлю.

В матеріалах справи наявні платіжні доручення №2251 від 03.09.2018р. на суму 42500,00 грн., №2385 від 11.12.2018р. на суму 3627,00 грн. та №2386 від 11.12.2018р. на суму 5760,00 грн.

Отже, приймаючи до уваги вищевикладене, встановлені судом обставини за час розгляду даної справи, аналізуючи приписи чинного законодавства, а також враховуючи що Державним підприємством „Морський торговельний порт „Чорноморськ» не було виконано зобов`язання з укладання договору про проведення громадського обговорення в процесі здійснення оцінки впливу довкілля, що в свою чергу унеможливлювало подальше виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Екоресурс» прийнятих на себе зобов`язань та завдань за умовами укладеного між сторонами Договору на закупівлю послуг ( з коригування, розробки оцінки впливу на довкілля) №18/132-Т від 04.09.2018р., на думку суду, є правомірним покладення на відповідача витрат у розмірі 51887,00 грн., які було понесено позивачем за час виконання відповідного правочину, та які, в свою чергу, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме платіжними дорученнями №2251 від 03.09.2018р. на суму 42500,00 грн., №2385 від 11.12.2018р. на суму 3627,00 грн. та №2386 від 11.12.2018р. на суму 5760,00 грн.

Щодо іншої суми, яка визначена позивачем як збитки, а саме: 164300 грн. сукупні витрати на заробітну плату співробітникам позивача, що були залучені до виконанні робіт на користь ДП „МТП „Чорноморськ» за договором №18/132-Т, які підтверджуються звітами за формою І-ДФ, банківським роздруківками руху коштів по рахунку; 36146,00грн. відрахування на загальнообов`язкове державне пенсійне та соціальне страхування, які підтверджуються звітністю позивача та банківськими роздруківками;12525,00 грн. загальновиробничі витрати, які включають у себе, зокрема, купівлю канцелярських товарів та підтверджуються видатковими накладними та банківськими роздруківками, 25050,00 грн. адміністративні витрати, які включають у себе оренду приміщень та оплату комунальних послуг, які підтверджуються відповідними договорами, актами виконаних робіт та банківськими виписками; 53928,76 грн. - податок на додану вартість від суми збитків. Загальний розмір прямих витрат дорівнює 343836,76грн. та суми відшкодування прямих матеріальних витрат - упущеної вигоди у сумі 50616,32 грн., суд зазначає наступне.

Виходячи із приписів ст.ст.4,5 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15,16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) у позивача певного захищуваного суб`єктивного права або інтересу та порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача, враховуючи відповідність обраного способу судового захисту закону або договору (можливість визначити інший ефективний спосіб судового захисту, який не суперечить закону). Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

За приписами статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Положенням ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 2 статті 22 Цивільного кодексу України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (абзац 1 частини 3 статті 22 ЦК України).

Однак, при цьому, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Причинний зв`язок, як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяння збитків, між протиправною поведінкою та шкодою виражається в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Отже, відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.

Позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.

З аналізу вищевказаних норм законодавства вбачаться, що об`єктивною стороною правопорушення є наявність збитків в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов`язання, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками .

Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним зобов`язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення. Необхідно зазначити, що для застосування певної відповідальності у вигляді відшкодування збитків, є необхідним доведення стороною та встановлення судом наявності усіх складових ознак заподіяння збитку.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення суми збитків, а саме 36146,00 грн. відрахування на загальнообов`язкове державне пенсійне та соціальне страхування, які підтверджуються звітністю позивача та банківськими роздруківками; 12525,00 грн. загальновиробничі витрати, які включають у себе, зокрема, купівлю канцелярських товарів та підтверджуються видатковими накладними та банківськими роздруківками, 25050,00 грн. адміністративні витрати, які включають у себе оренду приміщень та оплату комунальних послуг, які підтверджуються відповідними договорами, актами виконаних робіт та банківськими виписками; 53928,76 грн. податок на додану вартість від суми збитків, судом встановлено відсутність складових ознак заподіяння позивачу збитків, вини відповідача, його (відповідача) протиправної поведінки, та причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою відповідача та збитками.

Вимагаючи відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. При цьому важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Разом із тим відповідно до частини 1 статті 142 Господарського кодексу України, прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Отже, відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Упущена вигода - це доход або прибуток, який міг би одержати суб`єкт зовнішньоекономічної діяльності в разі здійснення зовнішньоекономічної операції і який він не одержав внаслідок дії обставин, що не залежать від нього, якщо розмір його передбачуваного доходу або прибутку можна обґрунтувати.

Отже, для правильного вирішення спорів, пов`язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов`язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

Враховуючи норми ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України, на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але і підтвердити їх документально. При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов`язання було виконано боржником належним чином.

Крім того, законодавець встановлює, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Виходячи з викладеного, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.

Окрім цього, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести фактичне вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню. Тобто підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії, які мали наслідком не отримання позивачем доходу, на який він розраховував.

Враховуючи зазначене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Екоресурс» в даній частині стягнення збитків не підлягають задоволенню судом у зв`язку з їх не відповідністю фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, недоведеністю та безпідставністю.

Щодо вимог позивача про розірвання Договору на закупівлю послуг (з коригування, розробки оцінки впливу на довкілля) №18-132Т від 04 вересня 2018 року, укладеного між Державним підприємством „Морський торговельний порт „Чорноморськ» та Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Екоресурс» , суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 8.1. Договору на закупівлю послуг (з коригування, розробки оцінки впливу на довкілля) №18-132Т від 04 вересня 2018 року визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.03.2019р. , але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Отже, строк дії спірного договору закінчився 31.03.2019р., проте, з позовною заявою про розірвання Договору на закупівлю послуг (з коригування, розробки оцінки впливу на довкілля) №18-132Т від 04 вересня 2018 року позивач звернувся у жовтні 2020 року, тобто після закінчення строку дії цього договору

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.ч. 1 і 4 ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду

Згідно зі ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

За змістом зазначених норм розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір. Відповідний висновок також міститься у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/7981/17.

Дійсно, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору, що прямо передбачено ч. 4 ст. 631 ЦК України. Проте поняття "строк дії договору" та "строк виконання зобов`язання" не є тотожними.

Згідно зі ст.ст. 598, 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України, ч. 1 ст. 202 ГК України такою умовою є виконання, проведене належним чином. При цьому слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов`язань, визначених ним.

Навіть після припинення дії договору, невиконані стороною зобов`язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов`язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов`язання.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що розірвати можна лише договір, який діє (строк/термін дії якого не закінчився), у зв`язку з чим вимога позивача про розірвання Договору на закупівлю послуг (з коригування, розробки оцінки впливу на довкілля) №18-132Т від 04 вересня 2018 року, укладеного між Державним підприємством „Морський торговельний порт „Чорноморськ» та Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Екоресурс» є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Екоресурс» зі стягненням з Державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ» 51887,00 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 778,31 грн. покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Екоресурс» - задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ» (68001, Одеська обл., ч. Чорноморськ, вул. Праці, буд. 6; код ЄДРПОУ 01125672) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Екоресурс» (65098, м. Одеса, вул. Стовпова, буд. 28/3; код ЄДРПОУ 38437029) 51887 (п`ятдесят одну тисячу вісімсот вісімдесят сім) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 778 (сімсот сімдесят вісім) грн. 31 коп.

3.В іншій частині позову - відмовити.

Повний текст рішення складено 23 лютого 2021 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко