Рішення

від 23.02.2021 по справі 917/2033/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2021 Справа № 917/2033/20

м. Полтава

за позовною заявою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, вул. Небесної Сотні, 1/23, м. Полтава, 36014

до Фізичної особи-підприємця Бондаренка Ігоря Миколайовича, АДРЕСА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна установа "Полтавський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України", вул. Ватутіна, 35-А, м. Полтава, 36000

про стягнення 9 579,13 грн., розірвання договору, звільнення та повернення державного майна.

Суддя Пушко І.І.

Секретар судового засідання Квіта О.Т.

Представники сторін та третьої особи в судове засідання не з`явились.

Повне рішення складено та підписано 23.02.2021.

Суть справи: Розглядається позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях до Фізичної особи - підприємця Бондаренка Ігоря Миколайовича про стягнення 9 579,13 грн. заборгованості за договором оренди № 6/19-Н від 01.02.2019, з яких 8 376,41 грн. боргу по орендній платі та 1202,72 грн. пені; розірвання договору оренди та зобов`язання звільнити та повернути нежитлову будівлю (приміщення відділення профілактичної дезінфекції) площею 52,2 кв.м. та сарай (відділення профілактичної дезінфекції) площею 24,05 кв.м., що розташовані за адресою: вул. Магістральна, 90, м. Гребінка, Полтавська область, балансоутримувачу - Державній установі "Полтавський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України"за актом приймання-передачі (повернення) майна.

В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6/19-Н від 01.02.2019 в частині своєчасної оплати орендних платежів.

Ухвалою від 30.12.2020 (а.с. 44-46) суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, залучив до участі у справі балансоутримувача - Державну установу "Полтавський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та призначив підготовче засідання в справі на 28.01.2021 о 10-00 год. Цією ж ухвалою суд встановив процесуальні строки: відповідачу для подання відзиву на позов - не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали, та для подання заперечень - до 3 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.

В судове засідання 28.01.2021 представники сторін та третьої особи не з`явились, від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника (вх. № 1059 від 28.01.2021, а.с. 56).

Ухвалою від 28.01.2021 (а.с. 60-61) суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 23.02.2021 о 10-00 год.

Ухвали суду від 30.12.2020 та від 28.01.2021 направлялись відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 43) та повернулись до суду із відміткою поштового працівника адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 51-55, 67-70). Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, зазначені ухвали вважаються врученими.

За супровідним листом від 04.02.2021 (вх № 1481 від 08.102.2021, а.с. 63-66) позивач надав розрахунок пені за період з 09.12.2019 по 09.12.2020 за договором оренди № 6/19-Н від 01.02.2019, укладеним між сторонами.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не надав.

В судове засідання 23.02.2021 представники сторін та третьої особи не з`явились, від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника (вх. № 2052 від 23.02.2021, а.с. 71).

В зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.02.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, як Орендодавцем, та Фізичною особою - підприємцем Бондаренком Ігорем Миколайовичем, як Орендарем, було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за № 6/19-Н (далі - Договір, а.с. 12-16).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне майно (об`єкт оренди):

- нежитлову будівлю (приміщення відділення профілактичної дезінфекції) площею 52,2 кв.м. реєстровий номер (за даними Єдиного реєстру об`єктів державної власності) - 38502841.1.ААААКЛ564;

- сарай (відділення профілактичної дезінфекції) площею 24,05 кв.м. реєстровий номер (за даними Єдиного реєстру об`єктів державної власності) - 38502841.1. НЧИЮЦЛЗ414.

Об`єкт оренди знаходиться за адресою за адресою: вул. Магістральна, 90, м. Гребінка, Полтавська область (п. 1.2 Договору).

Загальна площа об`єкту оренди складає 76,25 кв.м. Вартість об`єкта оренди визначена згідно з висновком про про вартість станом на 31.10.2018 і становить відповідно 172 336,00 грн. Об`єкт оренди знаходиться на балансі Державної установи "Полтавський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України", код за ЄДРПОУ 38502841 (далі - Балансоутримувач). Майно передається в оренду з метою виготовлення бетонних виробів (плитка) (п.п. 1.3 - 1.6 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, передача об`єкта оренди у користування Орендаря здійснюється одночасно з підписанням сторонами Договору та оформлюється актом приймання-передачі, який є невід`ємною частиною цього Договору. В акті-приймання передачі вказується вартісна характеристика об`єкта оренди на момент передачі майна Орендарю.

За актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.02.2019 (додаток № 1 до Договору, а.с. 17), Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду нерухоме майно.

Відповідно до п. 8.1. Договору цей Договір укладений строком на 2 роки та 11 місяців, та діє з 01 лютого 2019 року по 01 січня 2022 року включно.

Згідно п. 3.1 Договору, за користування об`єктом оренди орендар щомісячно сплачує орендну плату, яка визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 зі змінами (далі - Методика), за результатами вивчення попиту на об`єкт оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - жовтень 2018 року - 2 154,20 грн. Розмір орендної плати за перший місяць оренди лютий 2019 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за листопад, грудень 2018 року, січень, лютий місяць 2019 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 3.3 Договору, орендна плата перераховується до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% та 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинна на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Згідно п. 4.3.2 Договору, Орендар зобов`язаний у повному обсязі та своєчасно вносити орендні платежі незалежно від наслідків господарської діяльності та фінансового стану.

Позивач стверджує, що відповідач не виконав умови Договору в частині своєчасного внесення орендних платежів, станом на 09.12.2020 заборгованість відповідача до Державного бюджету по орендній платі становить 8 376,41 грн.

Відповідно до п. 7.2 Договору, за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

На підставі вказаного пункту Договору позивач нарахував відповідачу пеню на прострочені суми орендної плати за загальний період з 09.12.2019 по 09.12.2020 на суму 1202,72 грн.

Позивач на адресу відповідача неодноразово надсилав претензії щодо заборгованості по орендній платі та пені (а.с. 21-35).

Оскільки, як зазначає позивач, вищезазначені претензії відповідачем в добровільному порядку не задоволено, позивач скористався правом передати спір на вирішення господарського суду і просить суд стягнути з відповідача борг по орендній платі в розмірі 8 376,41 грн. та 1202,72 грн. пені.

Крім цього, позивач посилаючись на те, що відповідач систематично (більше трьох разів) порушує свої зобов`язання по сплаті орендної плати, просить суд достроково розірвати договір оренди № 6/19-Н від 01.02.2019 на підставі ч. 2 ст. 24 Закону України Про оренду державного та комунального майна та п. 10.2 Договору.

Також, посилаючись на п. 1 ст. 25 Закону України Про оренду державного та комунального майна у зв`язку із розірванням Договору позивач просить суд зобов`язати відповідача звільнити та повернути нежитлову будівлю (приміщення відділення профілактичної дезінфекції) площею 52,2 кв.м. та сарай (відділення профілактичної дезінфекції) площею 24,05 кв.м., що розташовані за адресою: вул. Магістральна, 90, м. Гребінка, Полтавська область, балансоутримувачу - Державній установі "Полтавський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України"за актом приймання-передачі (повернення) майна.

Вирішуючи спір суд виходив із наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов`язку в натурі.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК) України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК, ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 627 ЦК України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписом ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір оренди.

Частинами 1, 6 ст. 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до державної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна".

Обов`язок наймача здійснювати оплату за передане майно у користування визначений ст. 759 ЦК України.

Наявними в матеріалах справи доказами, зокрема копією акту приймання-передачі, підтверджується факт прийняття відповідачем в оренду об`єкту з 01.02.2019.

Згідно наданих позивачем розрахунків за період з лютого 2019 по жовтень 2020 відповідач з врахуванням індексації мав сплатити до Державного бюджету 24 121,44 грн. орендної плати по Договору (50% від загальної суми орендної плати).

Відповідач прийняті на себе зобов`язання по Договору в частині сплати орендних платежів виконав частково в сумі 15 545,03 грн., тому позовні вимоги про стягнення 8376,41 грн. боргу по орендній платі до Державного бюджету задовольняються судом повністю.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Частиною 1 статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

П. 6 ст. 231 ГК України передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої повинен визначатися обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами та узгоджуватися в договорі.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення 1202,72 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 09.12.2019 по 09.12.2020.

Здійснивши перерахунок пені (а.с. 74-75) суд встановив, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені правомірно заявлені в розмірі 1170,03 грн. та задовольняються судом. В іншій частині вимоги про стягнення пені відхиляються за безпідставністю.

Перевірка правильності розрахунку орендних платежів та пені здійснена за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон Еліт".

Щодо вимог позивача про розірвання Договору, а також звільнення та повернення об`єкту оренди, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 291 ГК України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Поряд із цим повинно бути враховано положення частини 2 статті 651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Визначена наведеною статтею можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов`язком наймодавця.

Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною 1 статті 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

За змістом п.п. 1, 4 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна , орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Обов`язок орендаря перераховувати орендну плату до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% та 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем з урахуванням щомісячного індексу інфляції встановлений в п. 3.3 Договору.

У ч. 2 ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Відповідно до п. п. 10.1, 10.2 Договору він може бути розірваний достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду. Зокрема, цей Договір може бути розірвано на вимогу орендодавця, якщо орендар систематично (більше трьох разів) порушує терміни здійснення будь-яких платежів, у т.ч. пені за цим Договором.

При цьому порушення відповідачем умов договору оренди нерухомого майна щодо несплати протягом законодавчо визначеного строку (три місяці) платежів за користування орендованим нерухомим майном, є істотним, оскільки значною мірою позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, зокрема надходження відповідних коштів з орендної плати.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за змістом статті 3 ЦК належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Отже, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як невнесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання зазначеного договору оренди в судовому порядку.

У разі звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди у зв`язку з несплатою орендарем орендної плати протягом трьох місяців позивачу необхідно довести факт такої несплати та її триваючий характер (протягом трьох місяців).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів Ксаційного господарського суду від 13.11.2019 в справі № 908/1399/17.

Судом встановлено, що з моменту передачі майна в оренду 01.02.2019 відповідач систематично порушував терміни здійснення орендних платежів протягом травня-жовтня 2019 року, січня-березня 2020 року, що є істотним порушенням умов Договору та є достатньою правовою підставою для розірвання договору оренди нерухомого майна від 01.02.2019 відповідно до частини 2 статті 24 Закону України Про оренду державного та комунального майна , частини 2 статті 651 ЦК та умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

За п. 10.3 Договору, у разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом останнього дня дії Договору повертається Орендарем за участю Балансоутримувача.

Таким чином, позовні вимоги в частині розірвання Договору та зобов`язання відповідача звільнити та повернути нежитлову будівлю (приміщення відділення профілактичної дезінфекції) площею 52,2 кв.м. та сарай (відділення профілактичної дезінфекції) площею 24,05 кв.м., що розташовані за адресою: вул. Магістральна, 90, м. Гребінка, Полтавська область, балансоутримувачу - Державній установі "Полтавський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України"за актом приймання-передачі (повернення) майна є обґрунтованими та такими, що підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, судові витрати в справі покладаються на відповідача в сумі 6298,83 грн. витрат по сплаті судового збору (2094,83 грн. за вимогу майнового характеру та по 2102,00 грн. за дві вимоги немайнового характеру).

Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір оренди нерухомого майна , що належить до державної власності № 6/19-Н від 01.02.2019, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області (вул. Небесної Сотні, 1/23, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 42769539) та Фізичною особою - підприємцем підприємця Бондаренком Ігорем Миколайовичем ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

3. Зобов`язати Фізичну особу - підприємця Бондаренка Ігоря Миколайовича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звільнити та повернути нежитлову будівлю (приміщення відділення профілактичної дезінфекції) площею 52,2 кв.м. та сарай (відділення профілактичної дезінфекції) площею 24,05 кв.м., що розташовані за адресою: вул. Магістральна, 90, м. Гребінка, Полтавська область, балансоутримувачу - Державній установі "Полтавський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України" (вул. Ватутіна, 35-А, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 38502841) за актом приймання-передачі (повернення) майна.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Бондаренка Ігоря Миколайовича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Державного бюджету України (на рахунок UA518999980313060093000016089, Гребінківське УК/Гребін. Р-н/22080300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача 37714540, код класифікації доходів бюджету 22080300) - 8 376,41 грн. основного боргу та 1 170,03 грн. пені.

5. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Бондаренка Ігоря Миколайовича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (вул. Небесної Сотні, 1/23, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 42769539, на рахунок НОМЕР_2 , банк одержувача: Державна казначейська служба України, МФО 820172) 6 298,83 грн. витрат по сплаті судового збору.

6. В іншій частині вимог в задоволенні позову відмовити.

7. Видати накази з набранням цим рішенням законної сили.

8. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.І. Пушко