Рішення

від 16.02.2021 по справі 922/3901/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3901/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплект" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 33-35/28; ідент. код 30302730)

до Дочірнього підприємства "Капро-Харків" (61052, м. Харків, вул. Конєва, 13; ідент. код 25189961)

про стягнення 687281,32 грн.

за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплект" 02.12.2020 р. звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Дочірнього підприємства "Капро-Харків" про стягнення заборгованості у розмірі 687281,32 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором поставки № 3 від 02.01.2015 року в частині своєчасної оплати поставленої позивачем продукції за період з 01.10.2017 р. по 22.12.2019 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.12.2020 прийнято позовну заяву ТОВ "Комплект" до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3901/20, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Проведення підготовчого засідання було призначено на "13" січня 2021 р. об 11:30.

У строк визначений судом для подання відзиву на позов, заяв чи клопотань, пов`язаних з розглядом справи, жодних документів від відповідача не надходило.

Відповідач у підготовче засідання 13.01.2021 свого повноважного представника не направив, відзив на позов не надав, про день, час та місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином в порядку приписів ст.ст. 120, 242 ГПК України за адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У підготовчому засіданні 13.01.2021 у справі постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу підготовчого засідання, про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на "02" лютого 2021 р. об 11:00 год.

У підготовче засідання 02.02.2021 р. сторони явку своїх повноважних представників не забезпечили.

У наданій на адресу суду заяві (вх. 30513 від 30.12.2020 р.) позивач просив суд враховуючи, що всі наявні докази позивачем надані разом з позовною заявою, розглянути справу без участі представника позивача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/3901/20 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 16.02.2021 року об 11:30.

Представники сторін у судове засідання 16.02.2021 не з`явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Зокрема, ч. 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 18.12.2020, як і ухвала суду 02.02.2021 р. про призначення справи до судового розгляду по суті, були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61052, м. Харків, вул. Конєва, 13 та були повернуті до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких підстав, враховуючи те, що ухвали суду у даній справі направлялись відповідачу на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (61052, м. Харків, вул. Конєва, 13), судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи та про дату, час та місце проведення судового засідання, проте не виявив бажання бути присутнім у судовому засіданні, та його неявка не перешкоджає розгляду справи в порядку ч. 1 ст. 202 ГПК України. При цьому, неотримання адресатом кореспонденції від судового органу є суб`єктивною поведінкою здійснення стороною своїх процесуальних прав, що не може вважатися поважною причиною, яка перешкоджала відповідачу подати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк.

Таким чином, оскільки судом вчинені всі необхідні визначені процесуальним законом вимоги щодо повідомлення сторін, суд визнає, що відповідач був належним чином повідомлені про факт відкриття провадження у даній справі, як того вимагають приписи ст.ст. 120, 242 ГПК України, однак не скористались своїм правом на надання відзиву на позов.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач був належним чином та завчасно повідомлений про час і місце розгляду справи, проте відзив на позовну заяву у строк встановлений судом або докази погашення заборгованості не подав та не надав будь-яких інших доказів та обґрунтувань щодо правовідносин, що склались між сторонами спору, правом на участь у судовому засіданні не скористався, суд вирішує справу в порядку ч. 9 ст. 165 ГП України за наявними в ній матеріалами. При цьому суд, керуючись ч. 1 ст. 202 ГПК України, визнає, що неявка відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази надані до суду, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

02 січня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплект" (позивач, постачальник) та Дочірнім підприємством "Капро-Харків" (відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 3, відповідно до умов якого, постачальник зобов`язався поставити та передати покупцю у власність, а покупець - приймати та оплачувати продукцію виробничо-технічного призначення та товари народного споживання (далі за текстом - продукція) згідно заявок покупця, прийнятих постачальником до виконання.

Відповідно до пункту 9.1. договору, він набуває чинності з дати його підписання і діє до 31 грудня 2015 р.

Додатковими угодами № 1, № 2, № 3 № 4 договір поставки № 3 щорічно продовжувався на наступний рік, зокрема, додатковою угодою № 4 від 31.12.2018 року строк дії договору було продовжено до 31.12.2019 року.

Згідно додатку № 2 до договору поставки № 3 від 02.01.2015 р., оплата поставленої продукції за договором проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з моменту поставки продукції.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами мають тривалий характер, зокрема згідно з актом звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 01 жовтня 2017 р. сторонами була зафіксована заборгованість Дочірнього підприємства "Капро-Харків" за поставлену продукцію в сумі 622658,90 грн. (т. 1, а.с. 11), а у подальшому за період з 01.10.2017 р. по 31.12.2019 р. позивач на виконання своїх зобов`язань за спірним договором, передав у власність відповідача продукцію на загальну суму 2 997 543,58 грн., що підтверджується наданими позивачем видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи (т. 1 а.с. 12-250, т. 2 а.с. 1-250, т. 3 а.с. 1-88).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк виконання зобов`язання відповідача по оплаті вартості поставленого на його користь товару встановлено положеннями додатку № 2 до договору поставки № 3 від 02.01.2015 р., і складає 30 календарних днів з моменту поставки продукції.

Як вказує позивач, у позовній заяві та встановлено з наданих до матеріалів справи: акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.10.2017 р. та банківських виписок, відповідачем було сплачено у період з 01.10.2017 р. по 31.12.2019 р. за отриману продукцію грошові кошти у розмірі 2809706,62 грн.

Крім того, відповідачем було повернуто продукція на загальну суму 35 357,67 грн., що підтверджується реєстром і копіями товаро-транспортних накладних, а також сторонами було проведено взаємозаліки вимог, внаслідок чого заборгованість відповідача зменшилась на 87 856,87 грн. (т. 3 а. с. 189-193).

Таким чином, відповідач розрахунок за отриманий від позивача за спірним договором у повному обсязі не здійснив, у зв`язку з чим, у останнього виникла перед позивачем заборгованість за поставлену за період з 02.01.2015 р. по 17.12.2019 продукцію за договором поставки № 3 від 02.01.2015 р., яка станом на 22.12.2019 р. склала 687281,32 грн., що, зокрема, зафіксовано у акті звірки взаєморозрахунків, складеному станом на 22.12.2019 р. та підписаному повноважними представниками постачальника та покупця і скріпленого печатками сторін.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, не надання відповідачем доказів здійснення своєчасної оплати поставленої продукції, або обґрунтованих заперечень проти вимог позивача, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленої ТОВ "Комплект" за договором поставки № 3 від 02.01.2015 р. продукції на суму 687281,32 грн.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З приписами статей 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріали справи містять докази виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за договором щодо поставки відповідачу продукції та не містять доказів в підтвердження оплати відповідачем заборгованості за поставлену продукцію, що є предметом позову, при цьому учасниками справи не зазначено про існування таких доказів.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних доказів виконання домовленості або вмотивованих заперечень проти неї, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, вимоги позивача в сумі основного боргу у розмірі 687281,32 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги у даній справі задоволено у повному обсязі, тому судовий збір у розмірі 10309,22 грн. покладається на відповідача та підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, ч.1, 3 ст. 202, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Капро-Харків" (61052, м. Харків, вул. Конєва, 13; ідент. код 25189961) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплект" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 33-35/28; ідент. код 30302730) 687281,32 грн. основного боргу та 10309,22 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення та з урахуванням п.17.5 розділу ХІ «Перехідних положень» ГПК України та п. 4 розділ Х «Прикінцеві положення» ГПК України.

Повне рішення складено "23" лютого 2021 р.

Суддя М.І. Шатерніков