Рішення

від 22.12.2020 по справі 925/1218/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року

м. Черкаси справа № 925/1218/20

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., з секретарем судового засідання Дяченко Т.В. за участю представників: позивача - не з`явився, відповідача - не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла - Райагропостач» до Приватного підприємства «Вантажавто» про стягнення 386857,02 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 386857,02 грн заборгованості по договору поставки нафтопродуктів №0024 від 27.03.2019 з яких: 326977,79 грн. основний борг, 38543,93 грн. пеня, 13384,13 грн. 3% річних та 7951,17 грн. інфляційні.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе грошові зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару.

Ухвалою суду від 23.09.2020 розгляд справи призначено на 05.11.2020 в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 05.11.2020 судове засідання було відкладено на 11:00 год. 22 грудня 2020 р.

Представник позивача в судове засідання не з`явився.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, його представник в судове засідання не з`явився.

Про час, дату та місце розгляду справи сторони повідомлялись належним чином, в тому числі шляхом розміщення оголошення про повідомлення відповідача на веб-сторінці «Судова влада України» .

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін за наявними матеріалами в порядку ст. 202 ГПК України.

Суд, оцінивши наявні у справі докази встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 27.03.2019 між сторонами був укладений договір поставки нафтопродуктів № 0024 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов`язався передати у власність відповідача (покупця) нафтопродукти (далі - Товар), а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити цей Товар згідно умов Договору та додаткових угод до нього.

За умовами Розділу 2 Договору постачальник зобов`язався на підставі наданих покупцем заявок та Додаткових угод до цього договору передати у власність покупця Товар відповідно до умов цього Договору, з оформленням видаткових накладних та інших документів. Покупець зобов`язався своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату повної вартості Товару.

Розділом 5 Договору сторони погодили порядок розрахунків.

За умовами пунктів 5.1. - 5.3. Договору Покупець має оплатити Постачальнику 100% попередньої вартості Товару в день оформлення рахунку за замовлену партію Товару.

Розрахунки за Договором мали здійснюватися шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

П.7.1 Договору сторони передбачили, що у випадку порушення умов Договору сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним законодавством України.

Позивачем відповідачу була здійснена поставка Товару на суму 839220,43 грн. В процесі виконання цього Договору між сторонами склалися відносини, при яких поставка і отримання товару відбувалась без укладання додаткових угод.

Факт належного виконання позивачем зобов`язань по вказаному Договору підтверджується дослідженими в судовому засіданні видатковими накладними:

- № РН-0000349 від 22.04.2019 на суму 221 947,30 грн. (з яких було сплачено лише 11947,30 грн.);

- № РН-0000594 від 24.07.2019 на суму 54 300,18 грн. (з яких сплачено лише 27 654,98 грн.);

- № РН-0000610 від 30.07.2019 на суму 7 923,36 грн.;

- № РН-0000629 від 31.07.2019 на суму 7 690,55 грн.;

- № РН-0000648 від 28.08.2019 на суму 74 718,68 грн.

Борг відповідача перед позивачем становив 326 977,79 грн.

Оскільки за умовами п.5.1 Договору визначено порядок 100% попередньої оплати вартості товару, а позивач здійснював поставку товару без отримання суми передоплати, то відповідач здійснював оплату після отримання товару та підписання ним видаткових накладних. Тобто, сторонами були вчинені дії на зміну порядку оплати за договором.

У позовній заяві позивач посилався на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 11.04.2019 у справі № 904/2164/18, в якій зазначено, що згідно вимогам ч.1 ст.692 ЦК України відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 Цивільного кодексу України .

Таким чином, позивач вважає, що обов`язок зі сплати отриманого товару виник у відповідача відразу його прийняття в день оформлення (підписання ним) видаткових накладних про це, а прострочка оплати настала з наступного дня.

П.7.3 Договору сторони узгодили, що в разі несвоєчасної оплати вартості відвантаженого товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої оплати за кожний день прострочення платежу, до повного погашення заборгованості.

За прострочення відповідачем платежу позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 38543,93 грн. Зазначена сума складається із пені окремо по кожній видатковій накладній, а саме:

- № РН-0000349 від 22.04.2019 за період з 23.04.2019 по 16.11.2019 - 16253,19 грн.;

- № РН-0000594 від 24.07.2019 за період з 25.07.2019 по 18.09.2020 - 10923,64 грн.;

- № РН-0000610 від 30.07.2019 за період з 18.09.2019 по 30.01.2020 - 881,98 грн.;

- № РН-0000629 від 31.07.2019 за період з 18.09.2019 по 31.01.2020 - 861,76 грн;

- № РН-0000648 від 28.08.2019 за період з 18.09.2019 по 28.02.2020 - 9623,36 грн.

Також, позивач нарахував відповідачу в порядку ч.2 ст.625 ЦК України 7951,17 грн. втрат внаслідок інфляції та 13384,13 грн. 3% річних за період з 23.04.2019 по 18.09.2020.

За приписами ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ст.11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Ч.1 ст.181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За змістом статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Ч.1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 526, 530, 655, 692, 712 ЦК України містять такі положення.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору поставки нафтопродуктів №0024 від 27.03.2019 та Додаткової угоди №1 від 30.03.2019. Свої зобов`язання за цим договором позивач виконав належним чином та передав відповідачу Товар, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними.

Факт виконання позивачем належним чином договірних зобов`язань по вищевказаному Договору підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи та не оспорюються відповідачем.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем за отриманий Товар, який підлягає стягненню, складає 326977,79 грн.

За порушення відповідачем умов господарського зобов`язання згідно п.7.3 Договору розмір нарахованої пені становить 38543,93 грн. згідно поданого позивачем розрахунку.

Вказаний пункт Договору узгоджується із положеннями ст. ст. 1,3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань : платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд вважає, що розрахунок пені, що підлягає стягненню за цим позовом здійснено у відповідності до вимог ст. 232 ГК України.

Згідно розрахунку, здійсненого позивачем, розмір нарахованих відповідачу за період з 23.04.2019 по 18.09.2020 втрат внаслідок інфляції становить 7951,17 грн. та 13384,13 грн. 3% річних.

Розрахунок позивача суд вважає вірним та обґрунтованим.

За приписами ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів належного виконання відповідачем зобов`язань по вказаному Договору до суду не подано.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Зобов`язання у відповідності з ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

З огляду на вищевикладені обставини справи і приписи законодавства суд приходить до переконання, що вимоги позивача про стягнення пені та господарських санкцій за неналежне виконання грошових зобов`язань відповідають умовам вказаного Договору та положенням ч.2 ст.625 ЦК України, є обґрунтованими, і такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати на оплату судового збору.

Крім того, позивач подав до суду клопотання, в якому просив суд стягнути з відповідача 10 000 грн. витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

В якості доказів понесених витрат позивач надав суду:

- договір про надання правничої допомоги від 11.09.2020;

- акт наданих послуг (виконаних робіт) від 15.09.2020 із переліком та вартістю наданих ним послуг);

- платіжне доручення від 08.12.2020 № 648 про сплату товариством адвокату 10 000,00 грн.

Частиною 1 статті ст. 16 ГПК України, встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Згідно з ч. 2 названої статті, представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 ГПК України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч.ч. 1, 3 п. 1).

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Суд, враховуючи вище викладене, приходить до висновку, що заявлена вимога позивача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, ст.ст.233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Вантажавто» (код ЄДРПОУ: 40328399; провулок Праці,8, м.Черкаси, 18028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла - Райагропостач» (код ЄДРПОУ: 36746147; вул.Перемоги,14, м.Сміла, Черкаська область, 20700) - 326 977,79 грн. (триста двадцять шість тисяч дев`ятсот сімдесят сім грн. 79 коп.) боргу, 38 543,93 грн. (тридцять вісім тисяч п`ятсот сорок три грн. 93 коп.) пені, 13384,13 грн. (тринадцять тисяч триста вісімдесят чотири грн. 13 коп.) 3% річних; 7 951,17 грн. (сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят одна грн. 17 коп.) втрат внаслідок інфляції; 5 802,86 грн (п`ять тисяч вісімсот дві грн. 86 коп.) витрат на оплату судового збору та 10 000 грн. (десять тисяч грн) витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 23.02.2021.

Суддя К.І. Довгань