Рішення

від 18.02.2021 по справі 926/3242/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року м. ЧернівціСправа № 926/3242/20

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Байталюка В. Д., за участю секретаря судового засідання Масюка А. О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Берегометський нафтогазовий комплекс

до Берегометської селищної ради

про визнання права власності на нежитлову будівлю

Представники сторін:

від позивача - Семенко О. О., Лопух С. В.;

від відповідача - Білівський А. Д.

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень проти позову.

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю Берегометський нафтогазовий комплекс (59233, вул. Центральна, 64, смт Берегомет, Вижницький район, Чернівецька область, ідентифікаційний код 42896208) звернулося з позовом до Берегометської селищної ради (59233, вул. Центральна, 20, смт. Берегомет, Вижницький район, Чернівецька область, ідентифікаційний код 04416996) в якому просить суд визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Берегометський нафтогазовий комплекс право власності на нежитлову будівлю адмінкорпусу літ. А загальною площею 186,30 м. кв., яка розташована по вул. Центральній, 64 в смт Берегомет, Вижницький район, Чернівецька області.

1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що особа яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього, а лише суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване, якщо це не порушує права інших осіб. Також зазначає, що самочинне будівництво нежитлової будівлі адмінкорпусу літ. А загальною площею 186,30 м. кв. не порушує нічиїх прав та законних інтересів інших осіб, межі вказаної земельної ділянки видимі в натурі на місцевості. Спору стосовно її розміру, меж із сусідніми землекористувачами не існує. У зв`язку з чим, просить суд визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Берегометський нафтогазовий комплекс право власності на нежитлову будівлю адмінкорпусу літ. А загальною площею 186,30 м. кв., яка розташована по вул. Центральній, 64 в смт Берегомет, Вижницького району, Чернівецької області.

1.3. Відповідач, у відзиві на позов зазначає, що обґрунтування наведені в позовній заяві позивачем є належними та визнає позовні вимоги в повному обсязі. Вважає за можливе визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Берегометський нафтогазовий комплекс право власності на нежитлову будівлю адмінкорпусу літ. А загальною площею 186,30 м. кв., яка розташована по вул. Центральній, 64 в смт Берегомет Вижницького району Чернівецької області.

2. Короткий зміст ухвал суду та хід розгляду справи.

2.1. Ухвалою суду від 28.12.2020 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 27.01.2021.

2.2. В судовому засідання 27.01.2021 оголошено перерву до 04.02.2021.

2.3. 29.01.2021 на адресу Господарського суду Чернівецької області від позивача надійшло письмове клопотання в якому просить суд, що у разі задоволення позовних вимог питання щодо повернення сплаченого судового збору не вирішувати.

2.4. 01.02.2021 на адресу суду від відповідача надійшло письмове клопотання в якому він, у разі задоволення позовних вимог, відмовляється від повернення сплаченого судового збору.

2.5. 04.02.2021 представників сторін було повідомлено про неможливість проведення судового засідання у справі № 926/3242/20 у зв`язку з перебуванням судді Байталюка В. Д. у відпустці.

2.6. Ухвалою суду від 08.02.2021 призначено судове засідання на 18.02.2021.

У судовому засіданні, 18.02.2021, представники сторін позовні вимоги підтримували в повному обсязі та просили їх задовольнити.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

3.1. Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею І-ЧВ № 000454 від 16.08.2000 Товариство з обмеженою відповідальністю Буковинський нафтогазовий комплекс користувалось земельною ділянкою площею 5,66 га, яка розташована по вул. Центральній, 64 в смт Берегомет Вижницького району Чернівецької області та розпочало будівництво нафтопереробного комплексу.

3.2. Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.05.2013 припинено юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю Буковинський нафтогазовий комплекс .

3.3. На підставі протоколу № 9 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Буковинський нафтогазовий комплекс від 10.05.2018, ліквідатором Товариства актом приймання передачі передано Берегометській селищній раді 45,5 ідеальної частки в незавершеному будівництві будівель нафтопереробного комплексу, що розташовані по вул. Центральній, 64 в смт Берегомет Вижницького району Чернівецької області, перелік яких визначений в акті приймання-передачі.

3.4. Протоколом № 9 загальних зборів учасників ТОВ Буковинський нафтогазовий комплекс від 10.05.2018 ліквідатором Товариства актом приймання передачі передано Семенку Олегу Олександровичу 55,5 ідеальної частки в незавершеному будівництві будівель нафтопереробного комплексу, що розташовані по вул. Центральній, 64 в смт Берегомет Вижницького району Чернівецької області, перелік яких визначений в акті приймання-передавання.

3.5. Протоколом № 1 від 18.03.2019 засновниками - Берегометською селищною радою та ОСОБА_1 , вирішено створити Товариство з обмеженою відповідальністю Берегометський нафтогазовий комплекс та передано в статутний капітал товариства належні їм частки незавершеного будівництвом будівель нафтопереробного комплексу, що розташовані по вул. Центральній, 64 в смт Берегомет Вижницького району Чернівецької області на земельній ділянці площею 5,66 га, яка визначена Державним актом на право постійного користування землею І-ЧВ № 000454 від 16.08.2000.

3.6. В кінці 2019 нежитлову будівлю адмінкорпус літ А загальною 186,30 м. кв. з інвентаризаційною вартістю 380525 грн Товариства з обмеженою відповідальністю Берегометський нафтогазовий комплекс добудовано та виникла необхідність здати в експлуатацію.

3.7. Ступінь готовності нежитлової будівлі адмінкорпусу літ. А - 100 %, що підтверджується довідкою інженера інвентаризації майна фізичною особою-підприємцем Сопітом В. В.

3.8. Позивач звернувся до управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області щодо прийняття в експлуатацію нежитлової будівлі адмінкорпусу літ А по вул. Центральній, 64 в смт Берегомет Вижницького району Чернівецької області.

3.9. 02.11.2020 управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області повідомило, що в них відсутні дані щодо реєстрації дозвільних документів на будівництво зазначеної будівлі, а тому прийняття в експлуатацію зазначеної будівлі можливе тільки після визнання права власності на неї за рішенням суду так як вона побудована самочинно, без документів які надають право на виконання будівельних робіт.

3.10. Згідно порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державної архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація).

У випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

3.11. Після завершення будівництва на замовлення позивача було виготовлено технічний паспорт та звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкта.

3.12. Згідно висновку звіту встановлено можливість надійної і безпечної експлуатації побудованої нежитлової будівлі адмінкорпусу літ. А загальною площею 186,30 м. кв., яка розташована по вул. вул. Центральній, 64 в смт Берегомет Вижницького району Чернівецької області.

3.13. Відповідно до технічного паспорта від 15.06.2020 на даний час загальна площа нежитлової будівлі адмінкорпусу літ. А складає 186,30 м. кв.

3.14. Самочинне будівництво зазначеної нежитлової будівлі не порушує нічиїх прав та законних інтересів інших осіб, межі вказаної земельної ділянки видимі в натурі на місцевості. Спору стосовно її розміру, меж із сусідніми землекористувачами не існує.

3.15. Згідно довідки від 04.12.2020 інвентаризаційна вартість нежитлової будівлі складає 380525 грн.

4. Мотиви, якими керується суд та застосоване ним законодавство.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950), ратифікованою Законом від 17.07.1997 № 475/97-ВР (далі Конвенція), зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користування майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, зокрема, стаття 321 Цивільного кодексу України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України, відповідно до частини четвертої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У справі, що розглядається, предметом спору є визнання права власності на самочинно збудовану нежитлову будівлю адмінкорпусу літ. А загальною площею 186,30 м. кв., яка розташована по вул. Центральній, 64 в смт Берегомет Вижницького району Чернівецької області. Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено захист прав існуючого власника, право власності якого не визнається або оспорюється іншою особою, в той час як позивач у спорі про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, не будучи власником спірного об`єкта нерухомості, звертається до суду з метою набуття права власності на таке майно, тобто визнання в судовому порядку права власності на річ за загальним правилом є способом захисту наявного цивільного права, а не підставою для його виникнення.

Згідно з частиною першою статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

При цьому у постанові Верховного Суду України від 27.09.2017 у справі № 6-718цс17 зазначено: За положенням спеціальної матеріально-правової норми, що міститься в частині першій статті 376 Цивільного кодексу України, поняття самочинного будівництва визначається через сукупність його основних ознак, за наявності яких об`єкт нерухомості може бути визнаний самочинним, зокрема якщо такий об`єкт: 1) збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) збудований без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 Цивільного кодексу України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Частиною другою статті 376 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Однак, у виняткових випадках стаття 376 Цивільного кодексу України передбачає можливість визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно в разі наявності обставин, передбачених частинами третьою, п`ятою цієї статті.

Так, відповідно до частини третьої статті 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

При цьому слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Самочинним також вважається будівництво хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.

Будівництвом об`єкта нерухомості на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, вважається спорудження таких об`єктів на земельній ділянці, що не віднесена до земель житлової й громадської забудови, зокрема, наданій для ведення городництва, сінокосіння, випасання худоби тощо, цільове призначення або вид використання якої не змінено в установленому законом порядку.

При цьому, частиною п`ятою статті 376 Цивільного кодексу України визначено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

З вказаної правової норми вбачається, що право власності на самочинне будівництво може бути визнано за умови відведення для цієї мети в установленому порядку забудовнику земельної ділянки або якщо особа, яка здійснила таке будівництво, отримає в установленому порядку земельну ділянку розташовану під збудованим нерухомим об`єктом, такого цільового призначення, яке передбачає можливість будівництва на ній відповідного об`єкту, а також за умови відсутності заперечень з боку власника земельної ділянки (частина четверта статті 376 Цивільного кодексу України) та відсутності порушення в результаті самочинної забудови прав інших осіб.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 11/384-06.

При цьому, зі змісту частини п`ятої статті 376 Цивільного кодексу України вбачається, що при вирішенні справ за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, потрібно встановити усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

Згідно з пункту 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

Технічне обстеження проводиться суб`єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно з Законом України Про архітектурну діяльність одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою - підприємцем, яка згідно із зазначеним Законом має кваліфікаційний сертифікат (далі - виконавці).

Таким чином, законодавством передбачено особливий порядок визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за рішенням суду, яке не звільняє позивача від обов`язку прийняття об`єкту в експлуатацію у встановленому порядку. Звіт про технічне обстеження, складений за формою, наведеною в Додатку № 1 до Порядку № 461 - є єдиним допустимим доказом щодо можливості надійної та безпечної експлуатації самочинно збудованого об`єкта.

Як зазначалось вище, на земельній ділянці, яка розташована за адресою: вул. Центральна, 64 смт Берегомет Вижницького району Чернівецької області загальною площею 5,66 га, знаходиться самочинно збудований об`єкт: нежитлова адміністративна будівля літ. А загальною площею 186,30 м. кв.

На замовлення позивача комунальне підприємство Вижницьке районне бюро технічної інвентаризації виготовило технічний паспорт на вказаний об`єкт, який датований 26.08.2020.

Для проведення технічного обстеження об`єкту самочинного будівництва, який є предметом позову, на замовлення позивача експертом Сопітом В. В. (кваліфікаційний сертифікат серії АЕ № 004609 від 25.05.2017) виготовлено Звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкта: нежитлова адміністративна будівля літ. А за адресою: Чернівецька область, смт Берегомет, вул. Центральна, 64.

У Звіті, зокрема, зазначено, що на підставі поданих документів (технічний паспорт, виготовлений КП Вижницьке районне бюро технічної інвентаризації ) встановлено, що реконструкція об`єкта була здійснена в 2019 році; площа забудови земельної ділянки - 186,30 кв. м; проектна та робоча документація у замовника відсутня; попередні обстеження об`єкта не проводились; дані про геологічні умови - відсутні. Інформація щодо відповідності місця розташування об`єкта вимогам державних будівельних норм, отримана виконавцем від місцевого органу містобудування та архітектури - відсутній.

За результатами технічного обстеження об`єкту встановлено готовність і можливість даного об`єкта до надійної та безпечної експлуатації.

З огляду на зазначене, суд приймає звіт про технічний стан за результатами обстеження будівельних конструкцій від 04.12.2020, як належний та допустимий доказ у розумінні статтей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, який свідчить про відповідність самочинно збудованого позивачем об`єкту вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.

Доказів порушення прав і законних інтересів інших осіб, в тому числі суміжних землекористувачів, створення самочинно збудованим майном загрози життю, здоров`ю людей, майну фізичних та юридичних осіб учасниками процесу суду не подано, про наявність таких обставин суду не повідомлено.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу (ч. 3 ст. 74 ГПК України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

5. Висновки за наслідками розгляду справи.

Дослідивши фактичні обставини справи, господарський суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю Берегометський нафтогазовий комплекс є законним користувачем земельної ділянки, на якій знаходиться самочинно збудоване приміщення на підставі Державного акту І-ЧВ № 000454 від 16.08.2000, відсутність порушень будівельних норм і правил у збудованому об`єкті нерухомості та те, що самочинне будівництво не порушує прав інших осіб, а тому суд дійшов висновку про визнання за позивачем права власності на самочинно збудоване нерухоме майно: нежитлову будівлю адмінкорпусу літ. А загальною площею 186,30 кв. м., яка розташована по вул. Центральній, 64 в смт Берегомет Вижницького району Чернівецької області.

6. Розподіл судових витрат.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно частини дев`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, оскільки спір виник внаслідок самочинного будівництва, суд вважає за необхідне в даному випадку судовий збір залишити за позивачем.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Берегометський нафтогазовий комплекс до Берегометської селищної ради про визнання права власності на нежитлову будівлю задовольнити.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Берегометський нафтогазовий комплекс (59233, вул. Центральна, 64, смт Берегомет, Вижницький район, Чернівецька область, ідентифікаційний код 42896208) право власності на нежитлову будівлю адмінкорпусу літ А загальною площею 186,30 м. кв., яка розташована по вул. Центральній, 64 в смт Берегомет Вижницького району Чернівецької області.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Берегометський нафтогазовий комплекс (59233, вул. Центральна, 64, смт Берегомет, Вижницький район, Чернівецька область, ідентифікаційний код 42896208).

Відповідач - Берегометська селищна рада (59233, вул. Центральна, 20, смт. Берегомет, Вижницький район, Чернівецька область, ідентифікаційний код 04416996).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення (якщо оголошено вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи - з дня складання повного судового рішення).

Повне судове рішення складено 23.02.2021.

Суддя В. Байталюк