Рішення

від 11.02.2021 по справі 926/2738/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

11 лютого 2021 року Справа № 926/2738/20

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В. за участю секретаря судового засідання Максимюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні загального позовного провадження справу №926/2738/20

за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Українська страхова група (03038, вул. Федорова, 32 А, м. Київ, код 30859524)

до Приватного підприємства Торгово-транспортна фірма Меблі (58018, провулок Складський, 7, м. Чернівці, код 31471739)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) ОСОБА_1 ;

2) ПАТ Українська пожежно-страхова компанія ,

про відшкодування шкоди в сумі 36652,16 грн,

представники:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився;

від третіх осіб - не з`явилися.

І. Стислий виклад позовних вимог.

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Українська страхова група звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Приватного підприємства Торгово-транспортна фірма Меблі про відшкодування шкоди в сумі 36652,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 22.07.2019 між ПАТ Страхова компанія Українська страхова група та ОСОБА_1 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту №28-2506-19-00005, предметом якого є страхування транспортного засобу Volkswagen Tiguan , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

27.11.2019 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю п`яти транспортних засобів, у тому числі транспортного засобу Volkswagen Tiguan , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу КАМАЗ 5511 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить Приватному підприємству Торгово-транспортна фірма Меблі . У результаті вказаної ДТП транспортний засіб страхувальника отримав механічні пошкодження.

29.11.2019 страхувальник звернувся до ПАТ Страхова компанія Українська страхова група із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, на підставі чого страхова здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 75950 грн.

Цивільна відповідальність власника транспортного засобу КАМАЗ 5511 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на 27.11.2019 була застрахована в Приватному акціонерному товариству Українська пожежно-страхова компанія .

16.03.2020 ПАТ Страхова компанія Українська страхова група звернулася до ПАТ Українська пожежно-страхова компанія про виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу на суму 75950 грн, проте отримала часткове відшкодування у розмірі 39297,84 грн.

Отже, позивач як страховик здійснив виплату страхового відшкодування страхувальнику, у зв`язку з чим набув право звернення до відповідача в порядку регресу як до особи, відповідальної за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, про відшкодування шкоди, непокритої страховою виплатою, розмір якої складає ціну позову.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.

Треті особи правом на подання письмових пояснень по суті справи не скористались.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

У відповідності до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2020 дану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.

Ухвалою від 20.11.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив загальне позовне провадження у справі та призначив підготовче засідання на 10.12.2020, а також установив відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 10.12.2020 залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 , ПАТ Українська пожежно-страхова компанія , відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 23.12.2020, зобов`язано позивача до наступного підготовчого засідання надати докази надіслання або вручення третім особам копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів листом з описом вкладення, запропоновано третій особі до наступного підготовчого засідання надати суду пояснення по суті позову, докази в його підтвердження, а також надіслання сторонам листом з описом вкладення.

22.12.2020 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Крім того, 22.12.2020 представником позивача надано докази надіслання позовної заяви та доданих до неї матеріалів третім особам.

Судове засідання 23.12.2020 не відбулося у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Марущака І.В., про що учасники справи були сповіщені повідомленням керівника апарату Господарського суду Чернівецької області про неможливість проведення судового засідання.

Ухвалою від 11.01.2021 призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 27.01.2021.

За наслідками підготовчого засідання 27.01.2021 суд призначив судове засідання з розгляду справи № 926/2738/20 по суті на 11.02.2021.

04.02.2021 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача (представника позивача), скріплене електронним цифровим підписом, в якому просить: 1) розглянути справу, призначену на 11.02.2021, за відсутності позивача; 2) позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити та вирішити питання про стягнення судового збору.

У судове засідання 11.02.2021 сторони та треті особи явку своїх представників не забезпечили, відповідача відзиву на позов не подав.

При цьому, ухвали суду неодноразово надсилались відповідачу ПП Торгово-транспортна фірма Меблі на його адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - провулок Складський, 7, м. Чернівці, 58018, проте повернулись до суду неврученими у зв`язку із відсутністю адресата та закінченням строків зберігання відповідно, що підтверджується довідками ф.20 відділення поштового зв`язку.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

За таких обставин суд, керуючись статтями 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, констатує, що ним вживались усі можливі та передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи, однак останній не скористався своїм правом на участь у судових засіданнях та подання заяв по суті спору.

Окремо суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань": якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відтак суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із пунктом 1 частини третьої цієї статті ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165 ГПК України , у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин та ураховуючи, що позивач просить розглянути справу без його участі, суд вирішив за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні на підставі наявних матеріалів без участі представників сторін.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

З`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд установив таке.

22.07.2019 року між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Українська страхова група (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №28-2506-19-00005, за умовами якого об`єктом страхування є транспортний засіб марки/моделі Volkswagen Tiguan , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

27.11.2019 о 15:13 год. на перехресті вул. Комунальників Лесина в м. Чернівці сталася дорожньо-транспортна пригода за участю п`яти транспортних засобів, у тому числі транспортного засобу КАМАЗ 5511 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить Приватному підприємству Торгово-транспортна фірма Меблі , під керуванням водія ОСОБА_2 , та транспортного засобу Volkswagen Tiguan , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок якої автомобіль останньої отримав наступні механічні пошкодження: лакофарбового покриття та вм`ятина задньої лівої та правої дверки, пошкодження лакофарбового покриття та деформація заднього лівого та правого крила, деформація заднього бамперу, пошкодження лакофарбового покриття переднього бамперу решітки радіатора , про що Управлінням патрульної поліції в Чернівецькій області складено схему місця ДТП від 27.11.2019, вбачається з відповіді від НПУ про ДТП області від 04.12.2019 та з листа Управління патрульної поліції в Чернівецькій області від 24.12.2019 №15435/41/29/03-2019.

Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 04.12.2019 у справі №725/6763/19 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та стягнуто 384 грн штрафу.

29.11.2019 ОСОБА_1 як вигодонабувач за договором №28-2506-19-00005 від 22.07.2019, звернулася звернулась до ПАТ СК Українська страхова група із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

На підставі наданих документів за результатами огляду транспортного засобу Volkswagen Tiguan ПАТ СК Українська страхова група складено акт огляду пошкодженого транспортного засобу (дефектна відомість) від 09.12.2019.

З метою визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Tiguan , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , була складена ремонтна калькуляція №КА-8248 від 26.12.2019.

Згідно рахунку-фактури №К-00000015 від 10.02.2020, складеного ФОП Коцуром А.І., вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Tiguan , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 75950,00 грн.

06.03.2020 ПАТ СК Українська страхова група на підставі рахунку №К-00000015 від 10.02.2020 було складено страховий акт №КА-8248 та розрахунок суми страхового відшкодування до нього.

На підставі вищевказаних документів (повідомлення (про виплату страхового відшкодування) від 05.03.2020, страхового акту №КА-8248 від 06.03.2020 та копії платіжного доручення №6930 від 06.03.2020) страхувальником здійснено виплату страхового відшкодування по страховому випадку, який стався з автомобілем Volkswagen Tiguan , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , шляхом безготівкового перерахування страхового відшкодування в розмірі 75950,00 грн на рахунок ФОП Коцура А.І.

Згідно відповіді від Національної поліції України про ДТП, виданої Управлінням патрульної поліції в Чернівецькій області 04.12.2019, транспортний засіб КАМАЗ 5511 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить Приватному підприємству Торгово-транспортна фірма Меблі .

Цивільна відповідальність власника транспортного засобу КАМАЗ 5511 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована в ПАТ Українська пожежно-страхова компанія згідно полісу серії АО №003908798.

16.03.2020 Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Українська страхова група звернулось до ПАТ Українська пожежно-страхова компанія із заявою на виплату відшкодування в порядку регресу.

Відповідно до довідки №КА-8248 від 23.12.2020, приватне акціонерне товариство Страхова компанія Українська страхова група отримало частину страхового відшкодування в розмірі ліміту в сумі 39297,84 грн. по страховій справі №КА-8248, згідно страхового акту №КА-8248 від 06.03.2020 по страховому випадку ДТП, що сталася 27.11.2019.

Відтак залишок боргу (страхового відшкодування) становить 36652,16 грн (75950 грн - 39297,84 грн.)

05.08.2020 року позивач звернувся до відповідача з претензією №ЮКК/20165 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП (в порядку регресу) в сумі 36652,16 грн, яка отримана 06.10.2020, проте залишена останнім без відповіді.

ІV. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За частиною першою статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана, зокрема, з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" передбачено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Аналогічні положення містить стаття 993 ЦК України.

Виходячи з наведеного, страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик.

На підтвердження наведеної правової позиції свідчить те, що стаття 27 Закону України "Про страхування" та стаття 993 ЦК України передбачає перехід права вимоги до страховика, де перехід фактично означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до страховика.

Перехід права вимоги потерпілого (страхувальника) у деліктному зобов`язанні до страховика в порядку статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування" є суброгацією.

При цьому помилковим є ототожнення права вимоги, визначене статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України, із правом вимоги (регресу), визначеного статтею 1191 ЦК України, оскільки наведені норми регулюють різні за змістом правовідносини - суброгацію у страхових відносинах та регрес.

Так, на відміну від суброгації у страхових відносинах, де, як вже зазначено вище, право вимоги переходить від потерпілого (страхувальника) до страховика, а деліктне зобов`язання продовжує існувати, при регресі основне (деліктне) зобов`язання припиняється та виникає нове (регресне) зобов`язання, в межах якого у кредитора (третьої особи, що виконала обов`язок замість винної особи перед потерпілим) виникає право регресної вимоги до такої винної особи.

Це виходить із змісту статей 559 та 1191 ЦК України, згідно з якими зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Зважаючи на зміст наведених норм ЦК України, право зворотної вимоги (регресу) не переходить від однієї особи до іншої, як у випадку заміни сторони (кредитора) у вже існуючому зобов`язанні (при суброгації у страхових відносинах). При регресі право регресної вимоги виникає, тобто є новим правом кредитора за новим в даному випадку регресним зобов`язанням, що виникло внаслідок припинення основного (деліктного) зобов`язання шляхом виконання обов`язку боржника (винної особи) у такому деліктному зобов`язанні третьою особою.

В цілому, як за змістом статті 1191 ЦК України, так і за змістом статті 993 ЦК України і статті 27 Закону України "Про страхування", йдеться про виконання обов`язку боржника перед потерпілим третьою особою. Водночас ці норми встановлюють різний порядок виникнення прав вимоги до винної особи у деліктному зобов`язанні. Так, суброгація регулюється статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України, а регрес - статтею 1191 ЦК України.

При цьому, при суброгації у страхових відносинах деліктне зобов`язання продовжує існувати та відбувається лише заміна кредитора - право вимоги переходить від потерпілої особи до страховика.

При регресі - право вимоги (регресу) виникає у третьої особи після виконання такою особою обов`язку боржника та, відповідно, припинення основного (деліктного) зобов`язання та виникнення нового (регресного) зобов`язання.

У деліктному зобов`язанні право вимоги до винної особи у особи, що відшкодувала шкоду потерпілому, виникає в порядку статті 1191 ЦК України.

Наведених висновків дійшла Велика Палата у постанові від 04.07.2018 у справі №910/2603/17.

Судом установлено, що позивач як страховик виплатив суму страхового відшкодування на користь страхувальника - особи, потерпілої у дорожньо-транспортній пригоді, винною особою у якій визнано третю особу - водія транспортного засобу, який належить відповідачу, у зв`язку з чим позивач набув право вимоги відшкодування страхової виплати до відповідача як до особи, відповідальної за спричинену шкоду.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілої страхового відшкодування, є такими, що засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування", які визначають спеціальний порядок переходу прав вимоги до винної особи від страхувальника (потерпілого) до страховика, що відшкодував шкоду потерпілому.

При цьому, зазначення позивачем двох правових підстав позову, а саме: статтю 993 ЦК України та статтю 27 Закону України "Про страхування" (суброгація), а також статтю 1191 ЦК України (регрес), на вирішення спору не впливає.

Так, тлумачення пунктів 4 і 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України дає підстави зробити висновок, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для ухвалення рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Отже, визначення предмета та підстав спору є правом позивача, а встановлення обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Як встановлено судом, 06.03.2020 ПАТ СК Українська страхова група на підставі рахунку №К-00000015 від 10.02.2020 було складено страховий акт №КА-8248 та розрахунок суми страхового відшкодування до нього, яка складає 75950 грн.

Сума позову зменшена позивачем на 39297,84 грн, які відшкодовані страховиком Приватного підприємства Торгово-транспортна фірма Меблі за страховим полісом цивільно-правової відповідальності.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, від 03.10.2018 у справі № 760/15471/15-ц).

Відповідно до статті 1172 ЦК України юридична особа або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків, відтак, позивач звернувся до відповідача з претензією про відшкодування шкоди.

Таким чином, відповідач як власник транспортного засобу, водія якого визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, в силу положень статей 1187, 1194 ЦК України, зобов`язаний відшкодувати позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підставними, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь з відповідача 36652,16 грн відшкодування шкоди.

V. Висновки суду.

За результатами розгляду цієї справи суд дійшов висновку, що у відповідача виникло зобов`язання відшкодувати завдану внаслідок ДТП шкоду, а саме різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, внаслідок з нього підлягає стягненню 36652,16 грн з власника транспортного засобу як джерела підвищеної небезпеки.

VІ. Розподіл судових витрат.

У відповідності до статті 129 ГПК України сплачений позивачем судовий збір в сумі 2102 грн, платіжне доручення №3265 від 09.11.2020, слід покласти на відповідача.

Про понесення інших судових витрат учасники справи не заявляли.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 20, 129, 194, 196, 219, 222, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства Торгово-транспортна фірма Меблі (58018, провулок Складський, 7, м. Чернівці Чернівецька область, код ЄДРПОУ 31471739) на користь приватного акціонерного товариства Страхова компанія Українська страхова група (03038, вул. Федорова , 32 А, м. Київ, код ЄДРПОУ 30859524) 36652,16 грн шкоди та 2102 грн відшкодування судового збору.

3. З набранням рішення законної сили видати наказ.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення (пункт 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано у зв`язку із перебуванням у відпустці 18-19.02.2021 судді Марущака І.В. - 23 лютого 2021 року.

Суддя І.В. Марущак