Ухвала

від 23.02.2021 по справі 922/991/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 922/991/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Смартбіолаб" (далі - Товариство) ,

на рішення господарського суду Харківської області від 15.09.2020 та

постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.12.2020

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ветлайн Агросаєнс"</a>,

до Товариства

про визнання права на виробництво та

за зустрічним позовом Товариства

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ветлайн Агросаєнс"</a>,

про визнання неправомірним та заборону виробництва і введення в обіг ветеринарних препаратів,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Товариства: Державний науково-контрольний інститут біотехнології і штамів мікроорганізмів;

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів,

ВСТАНОВИВ:

29.01.2021 (згідно з потовою відміткою на конверті) Товариство звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 15.09.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 зі справи № 922/991/20. Водночас у касаційній скарзі Товариство просить поновити строк на касаційне оскарження.

Проте подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.

Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс у редакції Закону України від 15.01.2020 №460-IX, що набрав чинності з 08.02.2020) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках : 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається норма права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Зміст касаційної скарги свідчить, що підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає відсутність правових висновків Верховного Суду щодо питання застосування права у подібних правовідносинах, що визначений пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.

При цьому з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

Проте саме лише посилання скаржника у касаційній скарзі на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України без зазначення конкретної норми права щодо якої, на думку скаржника, відсутній висновок її застосування не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 зазначеного Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що Товариству необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: уточнити підставу касаційного оскарження судових рішень та зазначити норму права щодо якої, на думку скаржника, відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України.

З огляду на залишення касаційної скарги без руху, подане скаржником клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження залишається без розгляду до усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Смартбіолаб" на рішення господарського суду Харківської області від 15.09.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 зі справи № 922/991/20 залишити без руху.

2. Надати товариству з обмеженою відповідальністю "Смартбіолаб" строк для усунення недоліків касаційної скарги до 15 березня 2021 року. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити товариству з обмеженою відповідальністю "Смартбіолаб", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду І. В. Булгакова