Рішення

від 22.02.2021 по справі 320/2973/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2021 року м. Київ справа №320/2973/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Райківщинського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) "Малятко", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Райківщинська сільська рада, про застосування заходів реагування,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Райківщинського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) "Малятко", в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи будівлі та приміщень Райківщинського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) "Малятко" за адресою: Київська область, Яготинський район, с. Райківщина, вул. Освіти, буд. 2, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 22.01.2020 №7.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що в ході перевірки зазначеного об`єкту встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Ухвалою від 03.04.2020 Київський окружний адміністративний суд відкрив провадження в даній адміністративній справі, визначив, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження, призначив судове засідання. Також суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Райківщинську сільську раду.

Відповідач подав до суду письмовий відзив на позов в якому стверджує про те, що виявлені позивачем порушення не створюють реальної загрози життю та здоров`ю людей, відповідачем вживаються заходи для повного усунення порушень, а застосування такого заходу реагування як повне зупинення експлуатації (роботи) будівель є неспівмірним виявленим порушенням. У зв`язку з цим відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Третя особа надала суду пояснення в яких зазначено, що сільська рада не є бюджето-утримувачем Райківщинського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) "Малятко".

У судовому засіданні 15.10.2020 суд постановив протокольну ухвалу про розгляд справи у порядку письмово провадження на підставі наявних доказів.

Розглянувши позовну заяву, відзив відповідача на позовну заяву, письмове пояснення третьої особи докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.

Згідно з наказом ГУ ДСНС України у Київській області від 27.12.2019 №1418 "Про проведення позапланових перевірок", була здійснена позапланова перевірка щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Райківщинського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) "Малятко" за адресою: Київська область, Яготинський район, с. Райківщина, вул. Освіти, буд. 2, про що зазначається в рапорті начальника Яготинського РС ГУ ДСНС України у Київській області підполковника служби цивільного захисту Власка С. (т. 1, а.с. 12-15, 26-28).

За результатами перевірки складений акт від 22.01.2020 №7 щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (т. 1, а.с. 17-25).

Зі змісту акта слідує, що в ході перевірки були виявлені порушення відповідачем законодавчих та нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки, у зв`язку з чим з метою застосування до відповідача заходів реагування, ГУ ДСНС України у Київській області звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877).

Частиною 1 ст. 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону №877, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону №877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).

Згідно з ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Як встановлено судом, посадовими особами Яготинського РС ГУ ДСНС України у Київській області здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами перевірки складений акт від 22.01.2020 №7, згідно якого в ході перевірки були виявлені порушення відповідачем законодавчих та нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки (т. 1, а.с. 17-25).

Зі змісту акта слідує, що в ході перевірки позивачем встановлено наступні порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки.

1. Приміщення будівлі не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", чим порушено пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ. Так, відсутність автоматичної пожежної сигналізації призводить до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

2. З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснюються за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, чим порушено пункт 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ. Так, здійснення з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів призводить до аварійної експлуатації зазначених мереж та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

3. Не забезпечено працівників об`єкта засобами індивідуального захисту, чим порушено пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ. Так, відсутність для працюючого персоналу засобів індивідуального захисту збільшує час впливу небезпечних факторів на органи дихання та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

4. Дерев`яні елементи горищних покриттів не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, чим порушено пункт 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ. Так, відсутність вогнезахисного обробляння призводить до зменшення межі вогнестійкості несучих елементів конструкції. Вогнезахисне обробляння дерев`яних та металевих конструкцій дозволяє отримати додатковий час для порятунку людей та організації гасіння пожежі.

5. Не проведено перевірку захисту будівлі від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів, чим порушено пункт 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ. Так, відсутність або несправність блискавкозахисту може призвести до швидкого займання та появи пожежі внаслідок якої виникають небезпечні фактори (продукти горіння, чадний газ та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

6. В спальному приміщенні електричний провід прокладений приховано під шпалерами, не заізольовано від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, що підтверджується актом проведення прихованих робіт, чим порушено пункт 1.12 глави 1 розділу IV ППБУ. Так, при порушенні виконання монтажу електричних мереж та їх не відповідність, у разі виникнення аварійної експлуатації електричних мереж та зниження її технічних характеристик, може призвести до виникнення пожежі та швидкому її розповсюдженню по горючим поверхням, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

7. Допускається використання пошкодженої розетки в приміщенні спортивного залу, чим порушено пункт 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ. Так, при порушенні використання електричних мереж та їх не відповідність, наприклад їх пошкодження, у разі виникнення аварійної експлуатації електричних мереж та зниження її технічних характеристик, може призвести до виникнення пожежі та швидкому її розповсюдженню по горючим поверхням, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

8. Посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року №444 "Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях", чим порушено пункт 16 розділу IIППБУ. Так, відсутність навчання з питань пожежної безпеки може призвести до невірних дій персоналу при виникненні пожежі, що в свою чергу сприяє її розвитку, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення масштабної пожежі.

9. Не пройдено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, чим порушено пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ. Відсутність навчання з питань цивільного захисту може призвести до невірних дій персоналу при виникненні надзвичайної ситуації техногенного характеру, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення пожежі або вибуху.

10. В усіх приміщень, де наявні двостулкові двері, ширина одного із полотен двостулкових дверей менше 0,8 м, чим порушено пункт 2.23 розділу ІІІ ППБУ, пункт 7.2.7 ДБН В.1.1-7-2016. Дане порушення призводить до перешкоджання евакуації людей з приміщень.

11. На шляху евакуації до центрального виходу/входу влаштований поріг, який перешкоджає вільній евакуації людей, чим порушено пункт 2.37 глави 2 розділу III ППБУ. Дане порушення призводить до перешкоджання евакуації людей з приміщень.

12. Допускається відкривання дверей другого шляху евакуації не в напрямку виходу з будівлі, чим порушено пункт 2.27 глави 2 розділу ІІІ ППБУ. Дане порушення призводить до перешкоджання евакуації людей з приміщень.

13. У приміщеннях де перебувають діти не прикріплено до підлоги килими, паласи, килимові доріжки, чим порушено пункт 1.2 глави 1 розділу VІ ППБУ . Дане порушення може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

14. Пожежний щит не доукомплектований згідно норм, а саме: вогнегасники - 3 шт., багор або лом та гак - 1 шт., лопати - 1 шт., сокири - 1 шт., чим порушено пункт 3.11 глави 3 розділу V ППБУ. Виконання цього пункту надає можливість вчасно локалізувати та ліквідувати пожежу до прибуття пожежно-рятувальних підрозділів власними силами. Однією із потрібних умов для цього є наявність в межах швидкої досяжності пожежного інвентарю. Доцільно зберігати всі інструменти для гасіння пожежі в одному місці, щоб забезпечити до них швидкий доступ. Для цих цілей служить пожежний щит - невід`ємний елемент системи пожежної безпеки, що забезпечує зберігання інвентарю, необхідного для здійснення робіт з пожежогасіння в максимально доступному і зручному місці.

15. Територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повиннівідповідати ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности", чим порушено пункт 8 розділу II ППБУ. Так, відсутність знаків безпеки, може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

16. Допускається експлуатація тимчасових електричних мереж в приміщеннях будівель, чим порушено пункт 1.8 глави 1 розділу IV ППБУ. Так, використання тимчасових електричних мереж може призвести до аварійної роботи електромережі в наслідок чого може виникнути коротке замкнення та загоряння електромережі з усіма негативними наслідками у наслідок виникнення пожежі.

17. Для кожного приміщення об`єкта не розроблені та затверджені керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки. Вказані інструкції не вивішені на видимих місцях, чим порушено пункт 4 розділу ІІ ППБУ. Відсутність інструкцій з питань пожежної безпеки може призвести до допущення порушень правил пожежної та техногенної безпеки, в результаті чого можливе призвести до надзвичайної ситуації з подальшими її наслідками (травмування, загибель людей, знищення матеріальних цінностей)

Суд зазначає, що вказаний акт перевірки підписаний керівником відповідача без зауважень.

Водночас, посилання відповідача на відсутність коштів на повне усунення виявлених позивачем порушень не спростовує того, що виявлені позивачем порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

При цьому, суд зазначає, що при обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи об`єкта, суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єкта господарювання і публічними інтересами.

Доводи відповідача стосовно того, що більшість з виявлених позивачем порушень усунуто, а ті, що залишились або необґрунтовані, або їх небезпека перебільшена судом оцінюються критично з огляду на те, що кожне із зазначених порушень навіть саме по собі створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а їх сукупність вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.

Також повного усунення всіх виявлених порушень відповідачем не здійснено і кожне з порушень, що залишилися (зазначені вище), є небезпечним для життя і здоров`я людей.

При цьому, суд зазначає, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень.

Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.12.2019 у справі №320/7019/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд вважає, що порушення, які вказані в акті перевірки дійсно створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Неусунення таких порушень може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій і, відповідно, ризику невідворотних негативних наслідків.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Враховуючи вказане, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо клопотання відповідача про продовження процесуальних строків, суд зазначає наступне.

Так, з посиланням на те, що КМ України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) встановлено карантин, Київський окружний адміністративний суд розташований у місті Києві, а відповідач - у м. Яготин, відповідач просить суд відповідно до п. 3 Прикінцевих положень КАС України продовжити процесуальні строки визначені КАС України, а також інші процесуальні строки на строк дії такого карантину.

Водночас, суд зазначає, що право відповідача на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених КАС України, не обмежене.

Зокрема, відповідач має можливість користуватись всіма своїми правами без прибуття представника до приміщення суду шляхом подачі відповідних доказів, заяв по суті справи, апеляційної скарги на рішення суду засобами поштового зв`язку у встановленому законом порядку.

Крім того, у даному клопотанні відповідач не вказав право на вчинення якої процесуальної дії у відповідний строк на даний час обмежене у зв`язку з тим, що КМ України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) встановлено карантин.

Враховуючи викладене, дане клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідні витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, позивачем понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи будівлі та приміщень Райківщинського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) "Малятко" за адресою: Київська область, Яготинський район, с. Райківщина, вул. Освіти, буд. 2, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 22.01.2020 №7.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.