Рішення

від 11.02.2021 по справі 460/6830/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 лютого 2021 року м. Рівне №460/6830/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Лютко М.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Савонік Н.І.,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В:

Суб`єкт підприємницької діяльності фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Рівненській області), в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.07.2020 №0004083200 про сплату штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 250 000,00 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.07.2020 № 0004093200 про сплату штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначала, що 30.06.2020 актом фактичної перевірки № 251/17-00-32-02/ НОМЕР_1 було зафіксовано факт реалізації суб`єктом господарювання дизельного палива у кількості 31 л, за ціною не вказаною в акті перевірки, без наявності ліцензії, усього на загальну суму 500,00 грн. за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі чого ГУ ДПС у Рівненській області було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "С" від 27.07.2020 року №0004083200 про сплату штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 250 000,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 27.07.2020 №0004093200 про сплату штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн. На переконання позивача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та винесені без врахування всіх істотних та об`єктивних обставин по даній справі, з огляду на те, що в ході фактичної перевірки не було доведено здійснення ФОП ОСОБА_2 роздрібної торгівлі пальним без ліцензії. Просила позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 21.09.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі. Підготовче засідання у справі призначено на 16.11.2020 на 11:00 год. Відповідачу встановлено строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

20.10.2020 відповідач подав відзив на позов, в якому вказав, що доводи, викладені в адміністративному позові, є безпідставними. Вважав, що позивач безпідставно стверджує про порушення відповідачем норм податкового законодавства про проведення перевірки. Вказував, що всупереч вимог норм законодавства на АЗС за адресою: АДРЕСА_1 станом на момент проведення перевірки ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним була відсутня, чим порушено вимоги ст. 15 Закону № 481. Просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.48-56).

29.10.2020 стороною позивача подано відповідь на відзив, в якій висловлено пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення (а.с.83-85).

16.11.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі №460/6830/20 на тридцять днів. Підготовче засідання у справі відкладено до 18.12.2020 до 12:00 год.

18.12.2020 ухвалою суду було закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні 01.02.2020 на 14:30 год.

У судовому засіданні, призначеному на 01.02.2021, судом допитані свідки: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

01.02.2020 судове засідання відкладено до 11.02.2021 до 16:30 год.

У судовому засіданні, призначеному на 11.02.2021, представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив, просила їх задовольнити.

У судове засідання, призначене на 11.02.2021, представник відповідача не прибув. Про дату, місце і час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, врахувавши показання свідків, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю, з огляду на таке.

Суд встановив, що 30.06.2020 Головним управлінням ДПС у Рівненській області видано наказ № 992 "Про проведення фактичної перевірки за адресою: АДРЕСА_1 " (а.с.68, далі - Наказ №992 від 30.06.2020).

На підставі даного наказу ГУ ДПС у Рівненській області було видано направлення на перевірку № 149, 150 від 30.06.2020, у відповідності до якого ГУ ДПС у Рівненській області проводилася з 30.06.2020 фактична перевірка у місці зберігання та торгівлі пальним за адресою: АДРЕСА_1 , тривалістю 10 робочих днів/діб, метою перевірки є дотримання вимог чинного законодавства в сфері обігу підакцизних товарів (а.с.59, 60).

Актом (довідкою) про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі підакцизними товарами від 07.07.2020 №251/17-00-32-02/ НОМЕР_1 було встановлено реалізацію пального без ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним на АЗС за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: реалізовано дизельне пальне у кількості 31 л на загальну суму 500 (п`ятсот) грн. (а.с.10-11, 57-58).

На підставі висновків акта фактичної перевірки ГУ ДПС у Рівненській області були прийняті податкові повідомлення-рішення форми "С" від 27.07.2020 №0004083200 про сплату штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 250 000,00 грн.. та податкове повідомлення-рішення від 27.07.2020 №0004093200 про сплату штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн. (а.с.5, 6, 64, 65).

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржила їх до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Обов`язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України).

В силу приписів пункту 61.1 статті 61 цього Кодексу, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу контролюючі органи мають право проводити, зокрема, фактичні перевірки.

Згідно з приписами підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1статті 80 ПК України).

В силу пункту 2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з обставин, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підпункт 80.2.2. пункту 80.2 ст.80 цього Кодексу).

З огляду на вказані приписи ПК України, лише отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи доходів і зборів, у керівника контролюючого органу виникає право на призначення фактичної перевірки такого платника.

Виключенням з цього правила є приписи, які містяться у підпункті 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу, а саме, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, що є самостійною обставиною з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Дослідивши надану відповідачем до матеріалів справи копію Наказу № 992 від 30.06.2020 та листа Управління СБУ в Рівненській області від 26.05.2020 №13/1170, судом встановлено, що саме ця інформація державного органу стала підставою для проведення фактичної перевірки, а тому дії відповідача є правомірними.

У посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 06.03.2019, номер запису: 25890000000004296 за місцезнаходженням АДРЕСА_2 ; видами діяльності якої є: 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет (основний); 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Під час допиту ОСОБА_1 як свідка, остання повідомила, що є фізичною особою-підприємцем, проте, особисто займається продажем непродовольчих товарів та одягу. Пояснила, що є учасником та кінцевим бенефеціаром Командитного Товариства "БЕРЕЗНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ АГРОТОРГОВИЙ ДІМ І КОМПАНІЯ", яке з 2019 року має ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним та здійснює відповідний продаж за адресою: АДРЕСА_1 , АЗС, проте товариство зареєстроване за адресою АДРЕСА_1 , де знаходиться їхнє офісне приміщення. Вказала, що30.06.2020 до неї зателефонував завідувач складу та повідомив, що на АЗС приїхали працівники податкової служби та проводять перевірку.Прибувши на місце, вона дізналася, що працівники податкової служби зафіксували факт відпуску пального з АЗС, розташованої за адресою: м. Березне, вул. Андріївська, 66А, яка працює незаконно, без дозвільних документів. Крім того, напередодні їх візиту оператором АЗС ОСОБА_5 було здійснено незаконну реалізацію дизельного палива.

Згідно з долученими до матеріалів справи письмовими ОСОБА_6 , які відібрані ст. о/у в ОВС 1 сектору ВБКОЗ УСБУ в Рівненській області, приблизно о 13:00 год., вона приїхала в м. Березне, що знає АЗС в м. Березне, за адресою: АДРЕСА_1 , де вона передала заправнику кошти в сумі 500,00 грн., а він здійснив заправку її автомобіля (а.с.70-71).

Допитані в судовому засіданні свідки: завідувач сектору управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Рівненській області ОСОБА_4 та ГДРІ управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Рівненській області ОСОБА_3 , підтвердили, що 30.06.2020 на підставі Наказу №992 прибули для здійснення фактичної перевірки місця зберігання та торгівлі пальним за адресою: АДРЕСА_1 .

Виявивши факт незаконного відпуску пального з АЗС, розташованої за вказаною адресою без наявності ліцензії, ними були отримані пояснення від позивача та заправника ОСОБА_5 , а також складено акт перевірки.

Продаж пального з незареєстрованого АЗС підтверджується також долученими до матеріалів справи копіями фотознімків (а.с.101-102).

Пояснення від громадянки ОСОБА_7 , автомобіль якої був заправлений, отримували працівники Управління СБУ в Рівненській області.

У позовній заяві та в ході судового розгляду сторона позивача покликається на наявність дозволу на здійснення ліцензійної діяльності на продаж пального у Командитного Товариства "БЕРЕЗНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ АГРОТОРГОВИЙ ДІМ І КОМПАНІЯ", на підтвердження чого надала: копію заяви щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, зареєстрованої за № 13248/10/17-00 від 12.06.2019 (а.с.93), копію ліцензії на право роздрібної торгівлі, реєстраційний номер 17010314201900058 від 01.07.2019 з терміном дії з 01.07.2019 по 01.07.2024, виданої ГУ ДФС у Рівненській області для суб`єкта господарювання Командитного Товариства "БЕРЕЗНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ АГРОТОРГОВИЙ ДІМ І КОМПАНІЯ", місцезнаходження: м. Березне, вул. Андріївська, 66 А; адреса місця торгівлі: м. Березне, вул. Андріївська, 66, АЗС (а.с.16-17, 94).

Проте, на підставі досліджених матеріалів адміністративної справи та показань свідків, суд дійшов висновку, що відпуск пального було здійснено з незареєстрованої АЗС, яка розташована за адресою: м. Березне, вул. Андріївська, 66А, ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним на якій Командитне Товариство "БЕРЕЗНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ АГРОТОРГОВИЙ ДІМ І КОМПАНІЯ" не має.

Під час прийняття рішення суд бере до уваги ту обставину, що земельна ділянка та об`єкти нерухомого майна, в тому числі і незаконно обладнана АЗС, за адресою: АДРЕСА_1 , належать на праві власності не позивачу - ФОП ОСОБА_1 , а Командитному Товариству "БЕРЕЗНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ АГРОТОРГОВИЙ ДІМ І КОМПАНІЯ"

Ці обставини підтверджуються наступними документами, а саме: свідоцтвом про право власності на нерухоме майно №17335702 від 04.02.2014 (а.с.98, 140) та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №17335876 від 04.02.2014 (а.с.95, 141),свідоцтвом про право власності на нерухоме майно №17300592 від 04.02.2014 (а.с.146), витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №17305367 від 04.02.2014 (а.с.147), витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 47618681 від 14.11.2015 (а.с.150)тавитягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №47619754 від 14.11.2015 на земельну ділянку за кадастровим № 5620410100:01:001:0781, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.97, 143).

Відповідно до інформації з ЄДР, ОСОБА_1 дійсно є вкладником та кінцевим бенефеціаром Командитного Товариства "БЕРЕЗНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ АГРОТОРГОВИЙ ДІМ І КОМПАНІЯ".

При цьому, в матеріалах справи міститься постанова Березнівського районного суду Рівненської області від 18.09.2020 у справі № 555/1177/20, що набрала законної сили 29.09.2020, якою було закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ФОП ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (а.с.86-87).

Також в постанові було зазначено, що свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що на даний час працює завідуючим складом на КТ "Березнівський районний агроторговий дім".

Таким чином, з огляду на вищевикладене та докази, що містяться в матеріалах справи, на переконання суду, при проведенні перевірки 30.06.2020, висновки та результати якої стали підставою для винесення податкових повідомлень-рішень від 27.07.2020 №0004083200 та №0004093200, не було встановлено реального суб`єкта господарювання, що здійснював реалізацію пального.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_1 , як фізична особа-підприємець, не займається роздрібною торгівлею пальним, зазначені об`єкти нерухомості належать не їй, а Командитному Товариству "БЕРЕЗНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ АГРОТОРГОВИЙ ДІМ І КОМПАНІЯ", у контролюючого органу були відсутні підстави для складення відповідного акта перевірки та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень щодо позивача.

Суд вважає з а необхідне зазначити, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.

Таким чином, невиконання відповідачем вимог статей 80, 81 Податкового кодексу України, зокрема в частині наявності підстав для призначення фактичної перевірки, дотримання умов та порядку допуску до її проведення, призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених ч.2 ст.74 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, а податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками такої перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Решта доводів представника позивача та представника відповідача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Зважаючи на усі встановлені в ході розгляду справи обставини, в їх сукупності, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 27.07.2020 №0004083200 про сплату штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 250000,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 27.07.2020 №0004093200 про сплату штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн., винесені ГУ ДПС у Рівненській області, не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, визначеним ч.2 ст.2 КАС України.

За сукупністю наведеного, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати у вигляді судового збору присуджуються позивачу відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України в сумі 2500,01 грн.

Оригінали квитанцій про сплату судового збору знаходяться в матеріалах справи (а.с.38).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Рівненської області (вул. Відінська, 12, м. Рівне, 33001, код ЄДРПОУ 43142449) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.07.2020 №0004083200 про сплату штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 250 000,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.07.2020 №0004093200 про сплату штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн.

Стягнути на користь Суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2500,01 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 22 лютого 2021 року.

Суддя С.А. Борискін