Рішення

від 22.02.2021 по справі 540/4222/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/4222/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом`якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до товариства з обмеженою відповідальністю "Лігерус лімітед" про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та стягнення коштів за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу,

встановив:

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (позивач) звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Лігерус лімітед" (відповідач), в якому просить стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігерус лімітед" (код ЄДРПОУ 41358890) у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 56028 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами здійснення фінансово-господарської діяльності за платником податків товариством з обмеженою відповідальністю "Лігерус лімітед" обліковується податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 56028,00 грн., який виник починаючи з 11.06.2020 за рахунок несплати узгоджених грошових зобов`язань, що нараховані згідно податкової декларації з ПДВ від 20.12.2017 № 9272531202 на суму 55394 грн., податкової декларації з ПДВ від 22.01.2018 № 9296783111 на суму 513 грн., податкової декларації з ПДВ від 19.03.2018 № 9047575259 на суму 121 грн. До боржника застосовувалися заходи стягнення визначені ПК України. Згідно підпункту 59.1 статті 59 ПК України, боржнику направлено податкову вимогу від 15.03.2018 № 53318-17 на суму 56620,00 грн. Однак, вказані дії контролюючого органу не призвели до погашення податкового боргу, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути вказаний борг з відповідача.

Ухвалою від 28.12.2020 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Вказаною ухвалою відповідачу встановлений строк для надання до суду відзиву на позов та усіх наявних доказів на спростування факту наявності податкового боргу. Відповідач не скористався своїм процесуальним правом щодо надання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк.

Ухвалу про відкриття провадження було надіслано за юридичною адресою відповідача згідно ЄДР (Херсонська обл., м. Гола Пристань, вул. Ларіонова, 95-А). Отже, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми податкового законодавства України, суд дійшов до наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лігерус лімітед" (код ЄДРПОУ 41358890) здійснює господарську діяльність на підставі державної реєстрації Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією 26.05.2017 за №10691020000039320 та взято на облік до ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі 01.01.2019.

Судом встановлено, що відповідачем з червня 2020 року не сплачено узгоджені грошові зобов`язання за трьома податковими деклараціями з ПДВ від 20.12.2017 № 9272531202 на суму 55394,00 грн., від 22.01.2018 № 9296783111 на суму 513,00 грн. та від 19.03.2018 № 9047575259 на суму 121,00 грн.

З інтегрованої картки платника податків, розрахунку податкового боргу убачається, що станом на день винесення рішення податковий борг відповідача з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) складає 56028,00 грн. Доказів самостійної сплати податкового боргу відповідачем суду не надано.

Також з матеріалів справи убачається, що, згідно підпункту 59.1 статті 59 ПК України, боржнику надано податкову вимогу від 15.03.2018 № 53318-17.

Вказані дії податкового органу не призвели до погашення відповідачем податкового боргу в повному обсязі, що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Вирішуючи дані правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов`язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

Відповідно до пункту 1 ст. 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідно до положень ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що контролюючим органом сформовано податкову вимогу, яка направлялася на адресу відповідача. Із часу направлення податкової вимоги до часу звернення з даним позовом до суду відповідач є постійним боржником, що підтверджується витягами з інтегрованої картки платника податків. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (п.88.1 ст. 88 ПК України) Підпунктами 89.1.1 та 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України передбачено, що право податкової застави виникає, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг (п.89.3 ст. 89 ПК України). З матеріалів справи убачається, що контролюючим органом приймалося рішення про опис майна відповідача у податкову заставу. Докази не чинності вказаних податкової вимоги або рішення про опис майна у податкову заставу до суду не надані.

Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право, крім іншого, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Згідно з п.41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що податковим органом дотримана процедура визначення податкового зобов`язання відповідача та повідомлення останнього про наявність податкового боргу. Однак вказані дії позивача не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Податковий борг це податкове зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом , але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов`язання. У платника податків виникає податковий борг у випадку, коли протягом 10 календарних днів після отримання податкового повідомлення-рішення не була розпочата процедура оскарження такого рішення .

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Положеннями ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Станом на день розгляду справи відповідачем не подано жодних заперечень щодо суми податкового боргу, як і не надано доказів погашення вказаного боргу.

Наявність податкового боргу підтверджується витягами з інтегрованої картки платника податків.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку, що позивач свою позицію обґрунтував належними та допустимими доказами. Відповідачем не надано доказів сплати вищевказаного податкового боргу або інших доказів, спростовуючих наведені позивачем доводи щодо наявності податкового боргу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 14, 73 -78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігерус лімітед" (код ЄДРПОУ 41358890) у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 56028,00 грн. (отримувач - УК у Голопристанському р-ні /отг. м. Гола Пристань/ 14060100, код отримувача - 37953845, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку - UА758999980313060029000021407, код класифікації доходів бюджету-14060100).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Хом`якова

кат. 111020300