Постанова

від 18.02.2021 по справі 560/5653/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/5653/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук А.М.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

18 лютого 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,

представника позивача: Щетинської І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Подільської митниці Держмитслужби на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року (повний текст рішення складено 06.11.2020) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СТЛ+К" до Подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

у вересні 2020 року позивач, ТОВ "СТЛ+К", звернулось в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до Подільської митниці Держмитслужби, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Подільської митниці Держмитслужби від 31.08.2020 №UA401160/2020/000301/2 про коригування митної вартості товарів.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 03.11.2020 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що в обґрунтування рішення про коригування митної вартості відповідач не надав суду докази невідповідності заявленої позивачем вартості товару, задекларованої в митній декларації, первинним документам на придбання цього товару.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що митну вартість було заявлено декларантом за 1-м методом визначення митної вартості на рівні 0,4176 євро за кг. Після прийняття митної декларації (типу ІМ40ДЕ №UA4060/2020/0025142 на товар "Вироби з вулканізованої непористої рециклінгової (переробленої) гуми: Підставка гумова універсальна К1 - 540 шт. Призначена для стійок розміщення тимчасових дорожніх знаків. Вироби з вулканізованої непористої гуми: - Конус дорожній (відбивач) - 200 шт., призначений для розмежування суміжних направлень дорожнього руху. Торгівельна марка: Horizont. Виробник: Horizont Rolos Spolka z ograniczona odpowiedzialnosci", фактурною вартістю 5160,6 євро, вагою нетто 15368 кг, що надійшов на адресу позивача) до оформлення посадовою особою Митниці під час виконання митних процедур по вказаній декларації, зокрема, контролю із застосуванням системи управління ризиками, було встановлено, що автоматизованою системою митного оформлення згенерований ризик за напрямком контролю митної вартості та встановлена обов`язкова до виконання посадовою особою Митниці процедура контролю 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів" (відповідні витяги з автоматизованої системи митного оформлення "Інспектор" та 106-2 "Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів".

Під час перевірки правильності визначення митної вартості товару за митною декларацією від 28.08.2020 №UА401160/2020/025142 було встановлено що, документи, подані згідно ч.2 ст. 53 МКУ містять розбіжності в частині: - умов поставки, - фактичного перевізника, - матеріалу виготовлення товару № 1, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Зокрема, ціна товару підставка універсальна К1 для 25457 у доданому прайс - листі (код товару 4894893Т) становить 7,61 євро, а згідно товаросупровідних комерційних документів (специфікації б/н від 18.08.2020, фактури - проформи б/н від 30.07.2020 та фактури від 18.08.2020 № DRА20001902), ціна цього товару становить 7,39 євро за шт. Крім цього, у прайс - листі вказаний матеріал виготовлення - полівінілхлорид, що не відповідає матеріалу виготовлення цього товару, вказаному у митній декларації.

Також зазначає, що ціна товару конус дорожній (відбивач) 500-540 мм у доданому прайс - листі (код товару 4825194Т) становить 6,04 євро, а згідно товаросупровідних комерційних документів (специфікації б/н від 18.08.2020, фактури - проформи б/н від 30.07.2020 та фактури від 18.08.2020 № DRA20001902), ціна цього товару становить 5,85 євро за шт. Тобто, ціна за одиницю товару у доданому прайс - листі відрізняється від ціни у поданих разом з митною декларацією документах.

Також вказує, що оскаржуване рішення про коригування заявленої митної вартості товарів є актом індивідуальної дії, прийнятим за наслідком проведеної митним органом процедури контролю правильності визначення митної вартості цих товарів у кожному конкретному випадку їх імпорту за результатами оцінки на основі пред`явлених декларантом документів заявленої митної вартості, тому Митниця правомірно, відповідно до норм чинного митного законодавства прийняла рішення про коригування митної вартості від 31.08.2020 №UA401160/2020/000301/2.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився мотивуючи свою відсутність організаційними питаннями роботи представництва митниці.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 25 квітня 2018 року між ТОВ "СТЛ+К" та Фірма "Horizont Rolos" укладено зовнішньоекономічний контракт (договір) № PL/05/2018 відповідно до умов якого Фірма "Horizont Rolos" зобов`язалось продати, а ТОВ "СТЛ+К" оплатити і прийняти відповідно до специфікацій. Покупець здійснює 100% передоплату товару на основі виставленого рахунку-фактури. Товар поставляється на умовах ЕСА.

Відповідно до умов вказаного контракту та фактури - проформи від 30.07.2020 ТОВ СТЛ+К 07.08.2020 здійснило оплату відповідно до специфікації від 18.08.2020.

ТОВ СТЛ+К подало до митного оформлення товар: підставку універсальну К1; розподільник дорожний Солдатик U-21 ab, плівка кл І; конус дорожний (відбивач); світлофор KWARC; транспортувальна тележка Евро-Сигнал , задекларувавши митну вартість 17652,30 Євро.

До митної декларації №UA401160.2020.025142 від 28.08.2020 позивачем було надано: - зовнішньо-економічний контракт № PL/05/2018 від 25.04.2018; - фактуру DRA200011902 від 18.08.2020; - специфікацію від 17.08.2020; - платіжне доручення в іноземній валюті №17 від 07.08.2020; - калькуляцію транспортних витрат від 26.08.2020; - договір про надання послуг митного брокера від 16.02.2017 №7/17; - договір транспортного експедитування №RC-5428 від 31.10.2016.

30.07.2020 від відповідача отримано електрону вимогу мотивовану ч.3 ст. 53 МКУ яка полягала в необхідності протягом 10 календарних днів надати документи для підтвердження числового значення митної вартості товарів, а саме: - виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість сировини; копію експертної МД країни відправлення.

На вимогу митного органу позивач надав 31.07.2020 прайс - лист виробника, договір на транспортно-експедиційні послуги та виписку з бухгалтерської документації.

Головний державний інспектор оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401160/2020/00664. Підставою для відмови слугувало неподання декларантом до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості у відповідності до вимог пункту 3 статті 53 Митного кодексу України.

Відповідачем 31.08.2020 прийнято рішення про коригування митної вартості №UA-401160/2020/000301/2.

Вважаючи спірне рішення протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб`єктів владних повноважень, визначені у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, положеннями Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 (далі МК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) регулюються відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України. Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються МК України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Приписами частини 6 статті 264 МК України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України).

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з частинами 1-3 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Згідно зі статтею 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (ч.2-3 ст.58 МК України).

Аналізуючи вищезазначені положення МК України, слід відмітити, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності взаємозв`язку між продавцем і покупцем і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Ненадання витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 05.03.2019 по справі №815/143/17, від 09.04.2019 по справі №825/1575/17.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Так, у постановах від 21 лютого 2020 року у справі №813/1229/16 та від 28 лютого 2020 року у справі №804/3463/15 Верховний Суд висловив позицію, що положення статей 53-55, 57-58 Митного кодексу України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

За висновком Верховного Суду в цих справах позивач під час митного оформлення подав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору. Натомість відповідач всупереч вимогам частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не довів наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність оскаржуваних рішень.

У постановах від 10 жовтня 2019 року у справі № 809/1469/16 та від 20 лютого 2020 року у справі №826/25613/15 Верховний Суд вказав, що митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. Натомість відповідачем не надано жодних доказів недостовірності заявленої вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Також слід зазначити, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а ).

Як встановлено судом першої інстанції, підставою для прийняття рішення від 31.08.2020 №UA-401160/2020/000301/2 про коригування митної вартості товару слугувало неподання декларантом до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості у відповідності до вимог частини 3 статті 53 Митного кодексу України.

На підтвердження митної вартості позивач надав зовнішньо-економічний контракт № PL/05/2018 від 25.04.2018; - фактуру DRA200011902 від 18.08.2020; - специфікацію від 17.08.2020; - платіжне доручення в іноземній валюті №17 від 07.08.2020; - калькуляцію транспортних витрат від 26.08.2020; - договір про надання послуг митного брокера від 16.02.2017 №7/17; - договір транспортного експедитування №RC-5428 від 31.10.2016, прайс - лист виробника, договір на транспортно-експедиційні послуги та виписку з бухгалтерської документації. Вказані документи не містять розбіжностей щодо кількості, найменування, якості та ціни задекларованого товару.

При цьому, відповідач не надав суду доказів недостовірності заявленої позивачем митної вартості підставки універсальної К1; розподільника дорожнього Солдатик U-21 ab, плівки кл І; конуса дорожнього (відбивач); світлофора KWARC; транспортувальної тележки Евро-Сигнал , підтвердженої наданими ТОВ "СТЛ+К" документами.

Разом з тим, дослідивши докази, суд першої інстанції правомірно вважав, що вказані декларантом відомості підтверджені документально, а їх достовірність не спростована відповідачем, тому сумніви відповідача щодо складових митної вартості товару є необґрунтованими.

Натомість, в обґрунтування рішення про коригування митної вартості відповідач не надав суду докази невідповідності заявленої позивачем вартості товару, задекларованої в митній декларації, первинним документам на придбання цього товару.

Отже, Рішення про коригування митної вартості від 31.08.2020 №UA401160/2020/000301/2 всупереч статті 55 Митного кодексу України не містить обґрунтування причин, через які заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана.

Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права судом першої інстанції апеляційна скарга не містить.

Також, скаржником не надано доказів щодо незаконності чи необґрунтованості рішення суду, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Подільської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 22 лютого 2021 року

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.