УХВАЛА
22 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 815/3959/17
адміністративне провадження № К/9901/521/21
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року у справі №815/3959/17 за позовом Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Южний" до Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
28 липня 2017 року Державне підприємство "Морський торгівельний порт "Южний" звернулось з адміністративним позовом до Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 липня 2017 року, якими позивачу визначена сума грошового зобов`язання з податку на прибуток, на додану вартість та застосовано штрафні санкції за порушення строку розрахунку у сфері ЗЕД, а також рішення від 13 липня 2017 року про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2018 року позов задоволено.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року, скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2018 року та ухвалено постанову, якою позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС від 13 липня 2017 року.
- № 0005514914 про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 7 568 306 (сім мільйонів п`ятсот шістдесят вісім триста шість) грн, в т.ч. за основним платежем на суму 6 909 752 грн та штрафними санкціями 658 554 грн,
- № 0005494914 на суму штрафних санкцій у розмірі 300 749,33 (триста тисяч сімсот сорок дев`ять) грн,
- № 0005504914 про визначення грошового зобов`язання з ПДВ в цілому,
- рішення № 0005534914 про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску в цілому.
В іній частині у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суддів першої та апеляційної інстанції, 05 січня 2021 року від скаржника надійшла касаційна скарга.
Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2021 року касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року у справі №815/3959/17 залишено без руху з підстав пропуску строку на касаційне оскарження.
Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги.
12 лютого 2021 року до Верховного Суду надійшло клопотання про поновлення строку на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року у справі №815/3959/17.
У вказаному клопотанні скаржник зазначає, що вперше касаційну скаргу подано до касаційного суду у строк, але ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2020 року подану касаційну скаргу повернуто.
Наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.
Як слідує з матеріалів касаційної скарги, що постанову суду апеляційної інстанції постановлено 07 лютого 2020 року, оприлюднено 10 лютого 2020 року, вперше касаційну скаргу подано до касаційного суду 16 березня 2020 року, утім ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2020 року вперше подану касаційну скаргу повернуто у зв`язку з не усуненням недоліків касаційної скарги, яку було залишено без руху (щодо надання документу про сплату судового збору та на підставі ч. 4 ст. 328 КАС України), яку ним отримано 05 жовтня 2020 року, а повторно скаржником подано касаційну скаргу до поштового відділення лише 31 грудня 2020 року.
Аналіз положень ст. 5, 13, 328, 329 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Посилання скаржника на установлення карантину на території України з метою попередження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19 є необґрунтованими з огляду на таке.
02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року №540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) , яким внесено зміни, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України. Розділ VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтею 329 цього Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.
17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року №731-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень якого встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
20-денний строк з дня набрання чинності цим Законом закінчився 06 серпня 2020 року.
При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.
Також, слід зазначити, що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, Верховний Суд зазначає, що відповідачем не наведено обґрунтувань щодо поважності пропуску строку касаційного оскарження у взаємозв`язку вищезазначених часових інтервалів, враховуючи, що з моменту виникнення права на касаційне оскарження до подання касаційної скарги повторно сплинуло десять місяців. Податковим органом не зазначено поважні причини пропуску, які б унеможливлювали звернутися до суду касаційної інстанції у порядку встановленого законом протягом десяти місяців.
Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнанні судом неповажними.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити Офісу великих платників податків ДПС в задоволені клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2018 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року у справі №815/3959/17.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року у справі №815/3959/17.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 22.02.2021 |
Оприлюднено | 24.02.2021 |
Номер документу | 95076075 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Яковенко М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні