Постанова

від 29.05.2007 по справі 48/133-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

 ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА 01030,

м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29.05.2007р.

м.Київ

№ 48/133-А

15:25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

№48/133-А

м. Київ

29.05.07

15 год. 25

хв.

За позовом

Державне управління охорони

навколишнього природного середовища в Полтавській області

До

Третя особа-1 Третя особа-2

Суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_1. Чутівська сільська рада Оржицька районна

державна адміністрація

 Про

 Стягнення 75 334,73 грн.

Головуючий суддя                            

Сулім В.В.   

 Секретар судового засідання Мисник Т.М.

Представники:

Від позивача:

Бодак О.М.-пред за довір.

Від відповідача:  Від третьої особи-1 Від третьої

особи-2   

Не з'явився  Не з'явився 

Не з'явився

ОБСТАВИНИ

СПРАВИ

Позивач звернувся до суду з

адміністративним позовом про стягнення з Відповідача 75 334,73 грн.

Позов мотивовано тим, що Відповідач

без дозволу на спеціальне водокористування здійснював протягом жовтня-листопада

2006 року скид води зі ставка. Внаслідок дій Відповідача самовільно скинуто

води об'ємом 314 550 м куб. та зменшено рівень води в ставку на 1,35 м чим

завдано збитків на суму 75 334,73 грн.

У зв'язку з цим, Позивач просить

стягнути з Відповідача нанесені державі збитки у розмірі 75 334,73 грн.

Позивачем також були надані

пояснення до позовної заяви, в яких він зазначив, що дії Відповідача необхідно

кваліфікувати як самовільне водокористування.

Крім того, Позивачем було подано

заяву про забезпечення позову, в якій він просив накласти арешт на грошові

кошти Відповідача в межах ціни позову на загальну суму 75 334,73 грн.,

заборонити Відповідачу проводити будь-які операції з грошовими коштами,

загальна сума яких відповідає ціні позову - 75 334,73 грн., зобов'язати

Відповідача перерахувати на депозит Господарського суду Київської області

грошових коштів в межах ціни позову -75 334,73 грн., накласти арешт на майно

(нерухомість, автотранспорт), яке належить Відповідачу на праві власності і

загальна вартість якого достатня для забезпечення позову, заборонити

Відповідачу відчужувати майно, загальною вартістю 75 334,73 грн., витребувати

від Державної податкової інспекції Дніпровського району м. Києва інформацію про

наявність у Відповідача грошових коштів в фінансових установах на території

України, суми таких грошових коштів, найменування фінансових установ, в яких

Відповідач зберігає кошти, номери рахунків, на яких зберігаються грошові кошти;

витребувати в БТІ м. Києва інформацію про наявність у Відповідача нерухомого

майна чи автомобіля на праві власності; розглянути заяву за участі  Чутівської сільської ради, Оржицької районної

державної адміністрації та Позивача, в той же час Позивачем ставилося прохання

про розгляд цієї заяви без повідомлення Відповідача.

Відповідно до Глави 2 Кодексу

адміністративного судочинства України „Підготовче провадження”  до ст. 117 КАС України - суд за клопотанням

позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів

забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння

шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в

адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане,

неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде

докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки

протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Суд

у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою

зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що

оскаржуються.

Суд,  розглянувши 

клопотання позивача щодо забезпечення позову викладене письмово, вирішив

клопотання відхилити з  мотивів

недоведеності  наявності очевидної

небезпеки заподіяння  шкоди правам

позивача, а також відсутності підстав необхідних для вжиття  таких 

заходів  передбачених  ст. 117 Кодексу адміністративного  судочинства. 

Третя особа-1 та Третя особа-2

подали пояснення з приводу заявлених позовних вимог. В своїх поясненнях треті

особи зазначили, що згідно з п.10.3 договору оренди ставка, укладеного між

Третьою особою-2 та Відповідачем 20.07.2000, питання, пов'язані з втручанням в

стан гідротехнічних споруд об'єкта (ремонт, реконструкція,

відкривання-закривання водовипуску, тощо) орендар має здійснювати лише за

погодженням з орендодавцем, Полтавським обласним управлінням водного

господарства та службою екобезпеки.

Відповідач отримав погодження щодо

підпуску води в установленому обсязі, 

погодження ж скиду води з державним органом, який здійснює управління

водним господарством України та з територіальним органом Мінприроди, а також

отримання відповідного дозволу Відповідачем здійснено не було.

Таким чином, треті особи повністю

підтримали позовні вимоги та заявили клопотання про розгляд справи без їх участі.

Судом у порядку, передбаченому

ст.130 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку розгляду

справи по суті роз'яснено сторонам по справі їхні права та обов'язки, визначені

у ст.49 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач своїм правом на участь у

судовому засіданні не скористався, явки свого представника не забезпечив, хоча

був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття

в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи,

які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття

не є перешкодою для розгляду справи. У зв'язку з цим суд вважає за можливе

здійснювати розгляд справи без участі представника Відповідача.

Судом, у відповідності з вимогами

ст. 45, 46 Кодексу адміністративного судочинства України складено протокол,

який долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників

сторін, дослідивши всі наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому

засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи,

Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2000 між Відповідачем

(Орендар) та Третьою особою-2 (Орендодавцем) було укладено договір оренди (далі

- Договір), відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар отримує в

тимчасове користування водойму (ставок) загальною площею 23,3 га, а також

прибережну захисну смугу навколо водойми уздовж урізу води шириною 15 м Ставок

розташований на території Чутівської сільської ради Оружицького району між

селами Чутівка та Новий Іржавець.

Відповідно до розділу 2 Договору,

ставок передається в оренду для рибогосподарських цілей.

Згідно з розділом 7 Договору до

прав та обов'язків Орендаря належить наступне: використання ставка у

відповідності з ціллю та умовами його надання, здійснення за власний рахунок

профілактичного обслуговування та поточного ремонту, а за погодженням з

державними та владними структурами будівництва нових інженерних споруд, направлених

на покращення характеристик водойми; при достроковому розторгненні Договору, а

також при закінченні терміну його дії, всі виконані на об'єкті покращення

продати Орендодавцеві за згодою сторін; виключне право на вилов риби на весь

період оренди в орендованому ставку (Права); не допускати дій, що призводять до

погіршення якісних характеристик об'єкта, екологічної обстановки та забруднення

прибережної захисної смуги; забезпечувати Орендодавцеві, органам державного

контролю вільний доступ на всій території, що орендується; в разі зміни адреси

або інших реквізитів в тижневий строк направляти Орендодавцеві повідомлення про

це; не порушувати права інших землекористувачів та орендарів, а також порядок

користування водними та іншими природними об'єктами; своєчасно здійснювати

орендні платежі (Обов'язки).

Відповідно до п.10.3 питання,

пов'язані з втручанням в стан гідротехнічних споруд об'єкта (ремонт,

реконструкція, відкривання-закривання водовипуску тощо) Орендар має здійснювати

лише за погодженням з Орендодавцем, Полтавським обласним управлінням водного

господарства та службою екобезпеки.

Листом №1-2/337 від 11.08.2000

Полтавським обласним виробничим управлінням водного господарства

«Полтававодгосп»було погоджено одноразове пониження рівня води на 1,5 м від

нормального підпертого рівня води в ставку площею водного дзеркала 23,3 га на

території Чутівської сільської ради між селами Чутів та Новий Іржавець

Оржицького району для проведення поточного ремонту шахтного водоск… донного

водовипуску, греблі і водовідвідної споруди, плит кріплення верхнього відкосу

греблі, берегоукріплення в місцях розмиву і обвалення берегів.

Цим же листом було визначено

період, в який можливо було здійснити пониження води в ставку та обсяги, а саме

серпень-вересень 2000 року протягом 15-20 днів, не більше 10 см за добу.

Крім того, Полтавським обласним

виробничим управлінням водного господарства «Полтававодгосп»у вищезазначеному

листі було дано вказівку Відповідачеві щодо необхідності погодження пониження

рівня води в ставку з держу правлінням екобезпеки в Полтавській області,

Сулинською держрибінспекцією, Чутівською сільською радою, орендодавцем та

повідомити про це жителів села Чутів і Новий Іржавець.

Листом № 01-33/1512 від 01.09.06

Оржицька райдержадміністрація Полтавської області повідомила Відповідча про те,

що вона погоджує підпуск ставка на 1,5 м для проведення ремонтних робіт,

враховуючи вимоги Листа №1-2/337 від 11.08.2000 Полтавського обласного

виробничого управління водного господарства «Полтававодгосп». Про час

проведення підпуску ставка просилося повідомити Чутівську сільську раду та

Оржицьку райдержадміністрацію (третіх осіб 1 та 2).

13.10.2006 Позивачем було складено

Акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства. Перевіркою

встановлено, що ставок на території Чутівської сільської ради площею 23,3 га,

наданий в оренду Відповідачу у 2000 році для риборозведення. Станом на

13.10.2006 встановлено, що зі ставка проводиться скид води. Рівень води в

ставку понизився на 40 см, дозвіл на випуск води, тобто дозвіл на спец

водокористування Позивачем не видавався. Акт зариблення на момент перевірки

відсутній. Режим рибогосподарської експлуатації даного водного об'єкта

відсутній.

У зв'язку з цим, відповідно до

ст.20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»Позивачем

було приписано негайно припинити незаконний випуск води з орендованого ставка,

який знаходиться між селами Чутів та Новий Іржавець; при необхідності випуску

води для відлову риби або проведення ремонтних робіт дозвіл отримати на спец

водокористування у встановленому законодавством порядку, про припинення випуску

води скласти акт за участю представників Чутівської сільської ради та органів

охорони навколишнього природного середовища.

Листом № 1-33/1815 від 20.10.06

Третьої особи-2 -Оржицької районної державної адміністрації Полтавської області

було зобов'язано Відповідача негайно припинити випуск води із ставка  та визначено термін виконання -22.10.2006, а

в разі невиконання ставитиметься питання про розірвання договору оренди.

25.10.2006 Третя особа-2 звернулася

до Начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища

в Полтавській області з вимогою вжити передбачених законодавством заходів до

Відповідача у зв'язку з невиконанням ним вимог п.10.3 Договору.

Третьою особою-2 було додано

довідки, з яких вбачається, що станом на 01.10.2006 та 10.11.2006 зменшено

рівень води у ставку відповідно на 120 см та 135 см.

З наявного у справі Акту перевірки

договірних умов та дотримання вимог природоохоронного законодавства на орендованому

ставку на території Чутівської сільради Оржицького району від 10.11.2006 р.,

складеного заступником головного державного інспектора з охорони навколишнього

природного середовища в Полтавській області, державного інспектора з охорони

навколишнього природного середовища в Полтавській області в присутності

сільського голови Чутівської сільської ради, вбачається, що в результаті

проведення обстеження орендованого ставка встановлено зниження рівня води в

ставку на 1,35 м внаслідок незаконного пошкодження водовипуску.

03.11.2006 Хорольським сектором

контролю Міністерства охорони навколишнього природного середовища України було

складено протокол №002307 про адміністративне правопорушення та видано

постанову №17/47 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на

Відповідача -приватного підприємця ОСОБА_1. в розмірі 85 грн.

Зважаючи на вищезазначене, повно та

всебічно дослідивши наявні у матеріалах справи докази та заслухавши пояснення

представників сторін, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних

вимог. Такий висновок суду мотивовано наступним.

Відповідно до ст.43 Водного кодексу

України, водокористувачі мають право: здійснювати загальне та спеціальне

водокористування; використовувати водні об'єкти на умовах оренди; вимагати від

власника водного об'єкта або водопровідної системи підтримання належної якості

води за умовами водокористування; споруджувати гідротехнічні та інші

водогосподарські об'єкти, здійснювати їх реконструкцію і ремонт; передавати для

використання воду іншим водокористувачам на визначених умовах; здійснювати й

інші функції щодо водокористування в порядку, встановленому законодавством.

Права водокористувачів охороняються

законом.

Відповідно до ст. 38 Закону України

«Про охорону навколишнього природного середовища»використання природних

ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального

використання природних ресурсів.

В порядку спеціального використання

природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям

надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі

спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для

здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених

законодавством України, - на пільгових умовах.

Статтею 48 Водного кодексу України

визначено поняття спеціального водокористування, під яким розуміється забір

води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв,

використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи

забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із

застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування

здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних

потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих,

сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних,

рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно зі ст.49 Водного кодексу

України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який

видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища - у

разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; Верховною

Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською

міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього

природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого

значення.

Видача дозволу на спеціальне

водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обгрунтуванням

потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі

використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі

використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі

використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних.

Порядок погодження та видачі

дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів

України.

У дозволі на спеціальне

водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та

ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть

бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування

дозволу на спеціальне водокористування.

Спеціальне водокористування є

платним.

Зважаючи на встановлений чинним

законодавством України порядок спеціального водокористування та на дії

Відповідача, суд приходить до висновку про невиконання останнім зазначених

вимог, що й призвело до вчинення правопорушення.

Згідно зі ст. 44 Водного кодексу

України водокористувачі зобов'язані, зокрема: використовувати воду (водні

об'єкти) відповідно до цілей та умов їх надання; не допускати порушення прав,

наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об'єктам

та об'єктам навколишнього природного середовища; здійснювати спеціальне

водокористування лише за наявності дозволу; своєчасно сплачувати збори за

спеціальне водокористування та інші збори відповідно до законодавства.

Відповідно до ст.3 Закону України

«Про охорону навколишнього природного середовища»основними принципами охорони

навколишнього природного середовища, зокрема є: пріоритетність вимог

екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних стандартів,

нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні

господарської, управлінської та іншої діяльності; безоплатність загального та

платність спеціального використання природних ресурсів для господарської

діяльності; стягнення збору за забруднення навколишнього природного середовища

та погіршення якості природних ресурсів, компенсація шкоди, заподіяної

порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності із ч.1 ст.5 Закону

України «Про охорону навколишнього природного середовища»державній охороні і

регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне

середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів,

природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в

народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря,

ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно із ч.1 ст.12 Закону України

«Про охорону навколишнього природного середовища» громадяни України

зобов'язані: берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її

багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього

природного середовища; здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної

безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних

ресурсів; не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів;

вносити плату за спеціальне використання природних ресурсів та штрафи за

екологічні правопорушення; компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим

негативним впливом на навколишнє природне середовище.

До повноважень місцевих Рад у

галузі охорони навколишнього природного середовища, згідно зі ст.15 Закону

України «Про охорону навколишнього природного середовища»віднесено видачу і

скасування дозволів на відособлене спеціальне використання природних ресурсів

місцевого значення (п. «г»ч.1 ст.15); здійснення контролю за додержанням

законодавства про охорону навколишнього природного середовища (п. «ї»ч.1

ст.15); припинення господарської діяльності підприємств, установ та організацій

місцевого підпорядкування, а також обмеження чи зупинення (тимчасово)

діяльності не підпорядкованих Раді підприємств, установ та організацій в разі

порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища

(п. «й»ч.1 ст.15)

Згідно зі ст. 20 Закону України

«Про охорону навколишнього природного середовища»до компетенції спеціально

уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та

природних ресурсів і його органів на місцях належать, зокрема: б) державний

контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод,

атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського

середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і

виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної

безпеки; г) затвердження нормативів, правил, участь у розробці стандартів щодо

регулювання використання природних ресурсів і охорони навколишнього природного

середовища від забруднення та інших шкідливих впливів; ж) обмеження чи

зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об'єктів, незалежно від їх

підпорядкування та форм власності, якщо їх експлуатація здійснюється з

порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог

дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично

допустимих викидів, впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів

забруднюючих речовин; з) подання позовів про відшкодування збитків і втрат,

заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього

природного середовища; и) складання протоколів та розгляд справ про

адміністративні правопорушення в галузі охорони навколишнього природного

середовища і використання природних ресурсів;

Рішення спеціально уповноваженого

центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів з

питань, що віднесені до його компетенції, є обов'язковими для всіх підприємств,

установ та організацій і можуть бути оскаржені у судовому порядку.

Згідно зі ст. 68 Закону України

«Про охорону навколишнього природного середовища»встановлено, що порушення

законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за

собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну,

адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідальність за порушення

законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи,

винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів (п.

«з» ч.2 ст.68)

Підприємства, установи, організації

та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок

порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в

порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Порядок відшкодування збитків,

завданих державі внаслідок порушення вимог водного законодавства визначено

Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі

внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду,

пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх

експлуатації, що затверджена Наказом Державного комітету України по водному

господарству № 290 від 29.12.2001.

Відповідно до п.4.1 Методики

визначаються розрахунки розміру збитків, заподіяних, зокрема, унаслідок:

самовільного водокористування; забору води з порушенням планів

водокористування; порушення режимів роботи водогосподарських споруд і

пристроїв; пошкодження водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв;

самовільне проведення гідротехнічних робіт.

Факти порушення вимог водного

законодавства, що призвели до збитків, установлюються уповноваженими посадовими

особами органів Держводгоспу України при проведенні перевірок (п.4.2 Методики).

Розрахунок розмірів відшкодування

збитків при самовільному водокористуванні, переуступці права водокористування,

заборі води з порушенням планів водокористування, при безгосподарському

використанні води, при порушенні правил ведення первинного обліку кількості

води, що забирається з водних об'єктів і скидається до них здійснюється на

підставі формули, визначеної в п.6 Методики: З с.в. = х Тар х 5, де W - об'єми

води при самовільному водокористуванні, заборі води з порушенням планів

водокористування, переуступці права водокористування, об'єм нераціонально

використаної води, об'єм зумисного чи незумисного заниження показників обсягів

забору води з водних об'єктів чи обсягів відведення води у водні об'єкти; Тар -

діючий на час порушення тариф на воду як природний ресурс без урахування

пільгових коефіцієнтів; 5 - коефіцієнт.

У своїй позовній заяві Позивач

надав розрахунок збитків, які завдані Відповідачем державі та які підлягають

відшкодуванню. Суд, перевіривши проведені Позивачем розрахунки прийшов до

висновку про їх обґрунтованість та відповідність встановлених чинним

законодавством України в сфері охорони природи вимогам.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу

адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства

є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних

осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної

влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб,

інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі

законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу

адміністративного судочинства України в адміністративних справах про

протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень

обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності

покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Ч. 4 ст.71 Кодексу адміністративного

судочинства України покладено обов'язок на суб'єкта владних повноважень подати

суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як

докази у справі.

З огляду на це, суд вважає, що

Позивачем повністю виконано вимоги, встановлені ст.71 Кодексу адміністративного

судочинства України в частині доказування та обґрунтування правомірності його

дій. Відповідач, не зважаючи на вимогу ч.2 ст.49 Кодексу адміністративного

судочинства України, а також на те, що його було належним чином повідомлено про

розгляд справи, не реалізував своє право на участь у судовому засіданні та не

надав суду своїх заперечень проти позову.

Таким чином, проаналізувавши

матеріали справи, суд дійшов висновку, що Позивач правомірно застосував

стягнення до Відповідача щодо відшкодування завданих державі збитків у розмірі

75 334,73 грн.

Відповідно до ч.1 ст.162 Кодексу

адміністративного судочинства України, при вирішенні  справи 

по  суті  суд 

може   задовольнити

адміністративний  позов  повністю або частково чи відмовити в його

задоволенні повністю або частково.

З огляду на те, що Позивач довів

правомірність своїх дій, згідно з вимогами ст.71 Кодексу адміністративного

судочинства України, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу

адміністративного судочинства України судові витрати покладаються на

Позивача. 

Керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 94, 158,

161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства, Господарський суд м.

Києва,  -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов

Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській

області задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з суб'єкта

підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1. (АДРЕСА_1, ідентифікаційний

номер НОМЕР_1) з будь-яких виявлених рахунків в дохід державного бюджету

(Відділення державного казначейства у Оржицькому районі для зарахування до

фондів охорони навколишнього природного середовища, код платежу 24041600, банк

УДК у Полтавській області, МФО 831019, символ звітності 903, р/р

31518903600377, код за ЄДРПОУ 23813272, одержувач місцевий бюджет Чутівської

сільської ради) 75 334 грн.73 коп. (сімдесят п'ять тисяч триста тридцять чотири

гривні сімдесят три копійки).

3. Судові витрати покласти на

Позивача.

Дана постанова набирає законної

сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або

апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного

судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку

та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дата виготовлення та

підписання   08.06. 2007 р.

Головуючий суддя                                                                                 В.В.

Сулім