Ухвала

від 16.02.2021 по справі 527/2079/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 527/2079/20 Номер провадження 11-сс/814/46/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2021 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого - судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з секретарем: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах володільця майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Глобинського районного суду Полтавської області від 03 грудня 2020 року про арешт майна, -

з участю прокурора ОСОБА_8 ,

в с т а н о в и л а :

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені слідчим суддею суду першої інстанції обставини

Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 03 грудня 2020 року клопотання прокурора задоволено.

Накладено арешт на майно , вилучене 24.11.2020 року під час огляду в с.Градизьк Глобинського району Полтавської області , а саме: вантажний автомобіль «Камаз 53212» червоного кольору д.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 та перебуває у користуванні ОСОБА_7 , з вантажем: борт з зернонавантажувачем , двері автомобіля УАЗ в кількості 4 шт. , вила навантажувача типу маніту , гідравлічний насос , автомобільний стартер , крила оприскувача , двигун розкомплектований , шляхом заборони відчуження та користування власнику , володільцю чи іншим особам із залишенням на території Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя вказав, що вказані предмети є речовим доказом у кримінальному провадженні № 12020170140000597 , відомості про яке внесені до ЄРДР 24 листопада 2020 року за ст.191 ч.2 КК України по факту розтрати товаро-матеріальних цінностей посадовими особами ліквідаційної комісії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» , що мав місце в смт.Градизьк, Глобинського району Полтавської області.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи , яка її подала

У принесеній апеляції адвокат ОСОБА_6 в інтересах володільця майна ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно скасувати та відмовити у задоволенні клопотання.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат посилається на те , що вказане майно не відповідає критеріям статті 98 КПК України , належить як ОСОБА_7 так і іншим цивільним особам , які не мають відношення до злочину. Майно зберігалось на території Градизької дільниці Полтавської філії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу». Вказує також , що на транспортування майна у водія була товаро-транспортна накладна , яку він не показав через хвилювання.

Позиції інших учасників судового провадження

В судове засідання адвокат ОСОБА_6 та володілець майна не з`явились будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду апеляційної скарги. У раніше поданій заяві просили розглядати апеляційну скаргу без їх участі.

Прокурор в судовому засіданні заперечував з приводу задоволення апеляційної скарги.

Мотиви суду

Заслухавши суддю доповідача , пояснення прокурора на спростування доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали за клопотанням , перевіривши доводи апеляції , колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним , обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення , ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження , передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення , ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин , які підтверджені доказами , дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення , в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає , що слідчий суддя зазначених приписів кримінального процесуального закону дотримався в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове , до скасування у встановленому цим Кодексом порядку , позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження , розпорядження та/або користування майном , щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати , що воно є доказом злочину , підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного , обвинуваченого , засудженого , третіх осіб , конфіскації у юридичної особи , для забезпечення цивільного позову , стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди , можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування , пошкодження , псування , зникнення , втрати , знищення , використання , перетворення , пересування , передачі , відчуження.

Згідно положень частини другої цієї статті арешт майна допускається з метою забезпечення :1. збереження речових доказів ; 2.спеціальної конфіскації ; 3. конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи ; 4. відшкодування шкоди , завданої внаслідок кримінального правопорушення ( цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Розглядаючи клопотання про арешт майна , в порядку статей 170-173 КПК України , для прийняття законного та обґрунтованого рішення , слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини , які передбачають підстави для такого арешту або відмови у задоволенні клопотання.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів , слідчим відділом Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020170140000597 , відомості про яке внесені до ЄРДР 24 листопада 2020 року за ст.191 ч.2 КК України по факту розтрати товаро-матеріальних цінностей посадовими особами ліквідаційної комісії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» , що мало місце в смт. Градизьк , Глобинського району Полтавської області.

Із змісту клопотання вбачається , що надійшло повідомлення від співробітників УСР в Полтавській області ДСР НПУ про те , що в ході оперативного супроводу кримінального провадження № 420201710000144 від 09.06.2020 року за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст.191 КК України було задокументовано злочинні дії з боку ОСОБА_7 , який у змові із посадовими особами ліквідаційної комісії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» , власником якого є ФДМУ , шляхом зняття робочих агрегатів та вузлів с/г машин та механізмів , здійснює розкрадання і вилучене майно є речовим доказом у справі.

Слідчий суддя , перевіривши доводи клопотання погодився із ним та наклав арешт на майно , яке було вилучене під час огляду 23-24.11.2020 автомобіля Камаз , який перевозив наведене вище майно.

Із вказаним висновком слідчого судді погоджується і колегія суддів.

Натомість доводиапеляційної скаргиадвоката вінтересах володільцямайна колегіясуддів вважаєнеобґрунтованими.

Заперечуючи щодо ухвали слідчого судді , автор апеляції в цілому посилається на те , що вилучене майно належить ОСОБА_7 або іншим цивільним особам.

Водночас , аналізуючи вказані доводи , колегія суддів звертає увагу , що автором апеляції не надано жодного об`єктивного доказу належності вказаного майна вказаним особам та його зберігання на законних підставах у Градизькій дільниці Полтавської філії ДП «ЦСЕНСМ».

Як вбачається із матеріалів провадження , ОСОБА_7 є фізичною особою-підприємцем.

В матеріалах провадження дійсно містяться копії документів оформлені як запит до Градизькой дільниці Полтавської філії ДП «ЦСЕНСМ» щодо зберігання майна та інші документи. Водночас, по-перше з, вернення не містить жодних реквізитів реєстрації у Градизькій дільниці Полтавської філії ДП «ЦСЕНСМ. По-друге , незрозуміла резолюція на вказаному документі також не утворює жодних правових підстав для виникнення та існування договірних відносин між ФОМ «Мамедов» та Градизька дільниця Полтавської філії ДП «ЦСЕНСМ.

Не надано суду також і переконливих доказів належності вилучених предметів іншим фізичним особам.

В той же час із представлених слідчому судді та в апеляційний суд прокурором матеріалів вбачається , що в Градизькій дільниці Полтавської філії ДП «ЦСЕНСМ», відбулось списання товаро-матеріальних цінностей.

Аналіз вказаних документів дає підстави вважати , що вилучені матеріали (обладнання) , які були предметом розгляду слідчим суддею , за своїми ознаками (характеристиками) співпадають із тими , які були списані в Градизькій дільниці Полтавської філії ДП «ЦСЕНСМ».

Надана автором апеляції документація щодо проведення ревізії наявності товаро-матеріальних цінностей у Градизькій дільниці Полтавської філії ДП «ЦСЕНСМ» , жодним чином не спростовує того факту , що можливо відбувається розтрата майна у Градизькій дільниці Полтавської філії ДП «ЦСЕНСМ».

При цьому колегія суддів звертає увагу , що всі обставини і в тому числі щодо правомірності списання товаро-матеріальних цінностей у Градизькій дільниці Полтавської філії ДП «ЦСЕНСМ» , підлягають дослідженню під час досудового розслідування в межах вказаного кримінального провадження.

Щодо накладення арешту на автомобіль на якому перевозились товаро-матеріальні цінності , то він правильно визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, а з огляду на те , що згідно наданого самим же ОСОБА_7 договору позики, він перебував у його володінні з 2011 року, слідчий суддя правильно наклав арешт на вказаний автомобіль, як на речовий доказ у кримінальному провадженні.

Не впливає на правильність судового рішення також і наявність у провадженні товаро-транспортної накладної на перевезення матеріалів (обладнання).

По-перше , вказана товаро-транспортна накладна не була представлена водієм під час зупинки працівниками правоохоронних органів. Та версія , яка висунута з цього питання автором апеляції , є непереконливою.

По-друге , виникає питання щодо оформлення вказаної накладної , оскільки на ній відсутні будь-які реквізити крім ФОП « ОСОБА_10 ».

По-третє , до вказаної накладної не було представлено жодних документів на право володіння обладнанням та технікою , що вписана в неї.

Не погоджується колегія суддів також і з доводами апеляції , щодо відсутності будь-яких ознак кримінального правопорушення , передбаченого ч.2 ст.191 КК України.

Як вбачається із витягу з ЄРДР , 24.11.2020 року були внесені відомості про вчинення злочину посадовими особами Градизької дільниці Полтавської філії ДП «ЦСЕНСМ» за ст.191 ч.2 КК України і на даний час триває досудове розслідування.

Та обставина , що у вказаному провадженні до цього часу не повідомлено про підозру жодній особі, не вказує про відсутність складу злочину і не позбавляє орган досудового розслідування права на звернення до суду із клопотанням про накладення арешту на майно , відповідно до положень п.1 ч.2 ст.170 КПК України.

При цьому , колегія суддів звертає увагу , що за приписами п.1 ч.2 ст.170 КПК України , повідомлення особі про підозру не є обов`язковою умовою для накладення арешту на майно як на речовий доказ у кримінальному провадженні.

Колегія суддів у питанні скасування арешту на майно інших фізичних осіб , окрім ОСОБА_7 звертає увагу на таке.

Як вбачається із змісту ордера адвоката ОСОБА_6 , ним укладено договір на надання правової допомоги з ОСОБА_7 .

Будь-яких інших документів , які уповноважували б адвоката ОСОБА_6 , у цьому провадженні, представляти інтереси інших фізичних або юридичних осіб, звертатись із апеляційною скаргою, матеріали провадження не містять.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку , що доводи апеляційної скарги адвоката не спростовують висновків слідчого судді.

Підстав вважати застосовані заходи забезпечення кримінального провадження вочевидь надмірними , колегія суддів не знаходить і вважає в даному випадку втручання державного органу у права особи , виправданим.

Питання зняття арешту з вказаного майна може бути вирішено слідчим суддею за клопотанням зацікавлених осіб, в разі виникнення для цього правових підстав, відповідно до положень ст.174 КПК України.

Істотних порушень вимог КПК України , які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді , не вбачається.

З урахуванням викладеного , колегія суддів вважає , що рішення слідчого судді прийнято у відповідності до вимог закону , слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини , з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно , а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін , а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.406,422 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах володільця майна ОСОБА_7 залишити без задоволення , а ухвалу слідчого судді Глобинського районного суду Полтавської області від 03 грудня 2020 року про арешт майна без змін;

Ухвала є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4