Ухвала від 23.02.2021 по справі 171/2245/20

Справа № 171/2245/20

2-з/171/10/21

У х в а л а

23 лютого 2021 року м. Апостолове Дніпропетровської області

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючої судді Чумак Т.А. за участю секретаря судового засідання Жандарук В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про відшкодування збитків за договорами зберігання,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ФОП ОСОБА_3 про відшкодування збитків за договорами зберігання на суму 1681670 грн., а також стягнення судових витрат на загальну суму 20510 грн.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 зазначає, що 09.10.2015 року між ним та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір відповідно до умов якого він передав ОСОБА_3 , а ОСОБА_3 прийняв на відповідальне зберігання з 09.10.2015 року по 09.10.2016 року насіння соняшнику у кількості 71,945 тонн. На підтвердження передачі майна позивачем та приймання його на зберігання відповідачем останній видав складську накладну № 78 від 09.10.2015 року із зазначенням кількості зерна, що передається на зберігання, його якісних показників, оригінал якої знаходиться у позивача.

Крім того, 24.07.2015 року він уклав з відповідачем у спрощеній письмовій формі ще один договір зберігання зерна ячменю у кількості 71,400 тонн шляхом підписання накладної № 2404 від 24.07.2015 року обома сторонами, оригінал якої знаходиться у позивача.

17.11.2020 року та 26.11.2020 року він направив відповідачу рекомендованим листом претензії про повернення насіння соняшнику в кількості 71,945 тонн та зерна ячменю в кількості 69,590 тонн або відшкодування їх вартості, проте відповідач залишив їх без відповіді.

Вказує, що станом на день подання позову передане на зберігання насіння соняшнику в загальній кількості 71,945 тонн йому не повернуто. Залишок зерна, що залишилося на зберіганні, становить 69,400 тонн, оскільки йому повернуто відповідачем лише 2 тонни зерна.

Зазначає, що ринкова вартість насіння соняшнику становить 16900 грн. за тонну, а вартість ячменю становить 7000 грн. за тонну. Таким чином, вважає, що розмір збитків завданих йому за не повернення насіння соняшнику становить 1215870 грн., а за не повернення зерна ячменю складає 465800 грн., що разом становить 1681670 грн.

Просить стягнути з ФОП ОСОБА_3 на його користь збитки за договором зберігання в сумі 1681670 грн., судові витрати зі сплати судового збору в сумі 10510 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн.

Ухвалою суду від 02 грудня 2020 року відкрито загальне позовне провадження по даній цивільній справі.

22 лютого 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту та заборони відчуження, а також заборони державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити будь - які зміни до Державного реєстру речових прав (щодо реєстрації, перереєстрації тощо) на нерухоме майно, належне ОСОБА_3 , на праві власності: 1) будівлі та споруди для відгодівлі та вирощування сільськогосподарських тварин, загальною площею 1530,8 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 57459812203; 2) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 1653955112203.

Обґрунтовуючи вказану заяву, представник позивача зазначає, що у провадженні суду перебуває цивільна справа за його позовом до ФОП ОСОБА_3 про відшкодування збитків за договорами зберігання. Зазначає, що ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 17.11.2020 року його заяву про забезпечення позову задоволено в повному обсязі шляхом накладення арешту на наступне належне ОСОБА_3 майно на праві власності, а саме: нежитлову будівлю - будівлю корівників № № 6,7 (комплекс), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідченого приватним нотаріусом Апостолівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Романченко Ю.В. 01.10.2005 року за реєстровим № 1886, реєстрація права власності проведена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.06.2013 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 78914512203; земельну ділянку, площею 1,5940 га, кадастровий номер: 1220310100:01:182:0015, за адресою: Дніпропетровська область, Апостолівська міська рада; земельну ділянку, площею 0,0834 га, кадастровий номер 1220310100:01:182:0018, за адресою: Дніпропетровська область, Апостолівська міська рада.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09.02.2021 року вказану ухвалу суду першої інстанції скасовано, а в задоволенні його заяви відмовлено. Зазначає, що єдиною підставою скасування ухвали про забезпечення позову стало не доведення заявником співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам.

10.02.2021 року позивач повторно звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, надавши для підтвердження співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам висновок про вартість об`єкту оцінки.

15.02.2021 року ухвалою суду заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування збитків за договорами зберігання задоволено частково, вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження нерухомого майна, що перебуває у власності ОСОБА_3 , а саме на 1/10 частки нежитлової будівлі - будівлі корівників № № 6,7 (комплекс), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідченого приватним нотаріусом Апостолівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Романченко Ю.В. 01.10.2005 року за реєстровим № 1886, реєстрація права власності проведена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.06.2013 року, так як 12.02.2021 року відповідачем було продано 9/10 часток нерухомого майна.

Таким чином, у власності відповідача на день розгляду заяви про забезпечення позову залишилася лише 1/10 частки будівлі, вартістю 173273,30 грн., якого недостатньо для забезпечення виконання ймовірного виконання рішення суду.

У зв`язку з наведеним він змушений повторно заявити про забезпечення позову.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 244636224 від 16.02.2021 року будівлі та споруди для відгодівлі та вирощування сільськогосподарських тварин, загальною площею 1530,8 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_3 . Також у власності відповідача відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 244636769 від 16.02.2021 року знаходиться житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 . Опис: житловий будинок загальною площею 140 кв. м., житлова площа- 66,3 кв.м., з надвірними побудовами: навіс-а , літня кухня -Б, сарай -в, сарай в , навіс -в , підвал з входом -Г, вбиральня, душ-Д, водопровід № 1, паркан № 2.

З метою визначення співмірності вартості вищевказаного майна з позовними вимогами позивачем було замовлено оцінку його ринкової вартості, яка не перевищує суми позовних вимог з врахуванням раніше вжитих судом заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 15.02.2021 року.

Враховуючи значний розмір заявлених позовних вимог, поведінку відповідача, яка спрямована на невиконання його боргових зобов`язань, вважає що відповідач має реальну можливість відчужити вищевказані об`єкти нерухомого майна, які належать йому на праві власності та існує загроза такого відчуження протягом розгляду справи.

Зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження нерухомого майна в подальшому може утруднити або унеможливити виконання рішення суду, оскільки за дивним збігом обставин 12.02.2021 року о 08-40 год., тобто в день розгляду клопотання представника позивача про забезпечення позову, за неправдивим повідомленням суд виявився замінованим, в звязку з чим розгляд клопотання було відкладено до 15 год., але між судовими засіданнями 12.02.2021 року о 10-03 год. Відповідачем було продано 9/10 часток нерухомого майна, про арешт якого просив позивач. Таким чином, у власності відпаовідача на день розгляду заяви про забезпечення позову залишилося лише 1/10 частки вищевказанох будівлі, вартістю 173273,3 грн., якого явно недостатньо для забезпечення виконання ймовірного рішення суду.

Просить заяву про забезпечення позову задовольнити шляхом накладення арешту на майно, а саме: 1) будівлі та споруди для відгодівлі та вирощування сільськогосподарських тварин, загальною площею 1530,8 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , ринкова вартість якого відповідно до висновку про вартість об`єкту оцінки, складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 (сертифікат № 248/18 від 23.03.2018 року), від 18.02.2021 року становить 854186, 00 грн.; 2) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , ринкова вартість якого відповідно до висновку про вартість об`єкту оцінки, складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 , (сертифікат № 248/18 від 23.03.2018 року) від 18.02.2021 року становить 168000, 00 грн.

Судом встановлено, що в провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про відшкодування збитків за договорами зберігання в сумі 1681670 грн.

З долучених до позовної заяви документів вбачається, що між відповідачем ОСОБА_3 як суб`єктом підприємницької діяльності та позивачем ОСОБА_1 укладено договір зберігання від 09 жовтня 2015 року, за умовами якого відповідач прийняв на відповідальне зберігання та зобов`язався повернути позивачу у схоронності соняшник у кількості 71,945 тонни. Відповідно до товарної накладної від 24.07.2015 року ОСОБА_1 передав на зберігання ячмінь масою 71,400 тонн.

17.11.2020 року та 26.11.2020 року на адресу відповідача позивачем було надіслано листи-претензії про повернення майна, переданого на зберігання.

З доданих до заяви про забезпечення позову документів встановлено, що станом на 28.12.2020 року та станом на 11.02.2021 року ОСОБА_3 належало на праві власності нерухоме майно, а саме нежитлова будівля - будівля корівників № № 6,7 (комплекс), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що вбачається згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 238994431 від 28.12.2020 року та № 243987924 від 11.02.2021 року.

Відповідно до висновку про вартість майна суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_4 від 09.02.2021 року ринкова вартість вищевказаного нерухомого майна становить 1732733 грн.

Ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області заяву від 17.11.2020 року ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено шляхом накладення арешту на наступне належне ОСОБА_3 майно на праві власності, а саме: нежитлову будівлю-будівлю корівників № № 6,7 (комплекс), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідченого приватним нотаріусом Апостолівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Романченко Ю.В. 01.10.2005 року за реєстровим № 1886, реєстрація права власності проведена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.06.2013 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 78914512203; земельну ділянку площею 1,5940 га, кадастровий номер: 1220310100:01:182:0015, за адресою: Дніпропетровська область, Апостолівська міська рада; земельну ділянку площею 0,0834 га, кадастровий номер 1220310100:01:182:0018, за адресою: Дніпропетровська область, Апостолівська міська рада.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09.02.2021 року ухвалу Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2020 року скасовано. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 244219565 від 12.02.2021 року встановлено, що ОСОБА_3 станом 12.02.2021 року належить на праві власності нерухоме майно, а саме - 1/10 частка нежитлової будівлі - будівлі корівників № № 6,7 (комплекс), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

15.02.2021 року ухвалою суду вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження нерухомого майна, що перебуває у власності ОСОБА_3 , а саме на 1/10 частку нежитлової будівлі - будівлі корівників № № 6,7 (комплекс), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідченого приватним нотаріусом Апостолівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Романченко Ю.В. 01.10.2005 року за реєстровим № 1886, реєстрація права власності проведена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.06.2013 року.

Посилаючись на додаткові обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову в даній справі може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки мають місце недобросовісні дії відповідача щодо відчуження 9/10 часток вищезазначеного майна в день розгляду заяви про забезпечення позову.

Як передбачено ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України , суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.п.1,2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Згідно роз`яснень, що надані в п.4 постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та реально існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши додані до заяви докази, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі відчуження відповідачем майна та вважає за необхідне забезпечити позов шляхом накладення арешту та заборони відчуження, а також заборони державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити будь - які зміни до Державного реєстру речових прав (щодо реєстрації, перереєстрації тощо) на нерухоме майно, належне ОСОБА_3 , на праві власності: 1) будівлі та споруди для відгодівлі та вирощування сільськогосподарських тварин, загальною площею 1530,8 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 57459812203; 2) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 1653955112203.

Отже, застосування такого заходу забезпечення позову запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України , суд

постановив:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про відшкодування збитків за договорами зберігання задовольнити .

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження, а також заборони державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити будь - які зміни до Державного реєстру речових прав (щодо реєстрації, перереєстрації тощо) на нерухоме майно, належне ОСОБА_3 , на праві власності: 1) будівлі та споруди для відгодівлі та вирощування сільськогосподарських тварин, загальною площею 1530,8 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 57459812203; 2) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 1653955112203.

Копію ухвали для виконання надіслати до відповідного органу державної виконавчої служби та до відповідного органу державної реєстрації прав на нерухоме майно, учасникам справи - для відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Т. А. Чумак