Рішення

від 11.02.2021 по справі 311/3157/20

ВАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

311/3157/20

2/311/152/2021

11.02.2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого -судді Нікандрової С.О., секретар судового засідання Дудка Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, третя особа: Василівська державна нотаріальна контора Запорізької області, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до Василівського районного суду Запорізької області, в якому просить визнати за нею право власності на квартиру в порядку спадкування за законом . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки - ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно: двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , яка належала померлому на підставі договору купівлі-продажу від 29.09.1998 року Товарної Біржі Інтеграл , реєстровий №Н-321. Даний правовстановлюючий документ зареєстровано на паперових носіях в реєстровій книзі №25 за реєстровим №38, що підтверджується довідкою РКП Василівське бюро технічної інвентаризації №799 від 21.12.2017 року. За свого життя мати ОСОБА_4 відмовилася від своєї частки у спадщині після смерті ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_1 , що підтверджується копією її нотаріально посвідченої заяви про відмову від спадщини від 12.01.2015 року. Крім того, ОСОБА_4 своєю нотаріально посвідченою заявою від 15.12.2015 року підтвердила, що квартирна була особистою власністю ОСОБА_3 , її частка в цьому майні відсутня. Позивачка ОСОБА_1 своєчасно прийняла спадщину після смерті батька. 25.09.2020 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Василівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого, але постановою державного нотаріуса №458/02-31 від 26.09.2020 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру після померлого ОСОБА_3 внаслідок відсутності документів, що посвідчують право власності померлого на квартиру. У зв`язку з чим, позивачка вимушена звернутися до суду з позовом про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом .

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 26 жовтня 2020 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 29 січня 2021 року закрите підготовче засідання, справа призначена до судового розгляду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, від представника позивача ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області в судове засідання не з`явився, але надали суду заяву про розгляд справи без їх участі, проти позовних вимог не заперечують.

Представник третьої особи Василівської державної нотаріальної контори Запорізької області в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву про розгляд справи без їх участі, проти позовних вимог не заперечують.

У зв`язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Стаття 392 ЦК України визначає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 30.12.2014 року (а.с.11).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 01.12.1973 року, позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком записаний ОСОБА_3 , матір`ю записана - ОСОБА_4 (а.с.10).

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 залишилося спадкове майно - двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , яка належала померлому на підставі договору купівлі-продажу від 29.09.1998 року, укладеного та зареєстрованого на Товарної Біржі Інтеграл за №Н-321.

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.ст.1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, та на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має протягом шести місяців з дати відкриття спадщини подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.ч.1,5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до довідки №799 виданої РКП Василівське бюро технічної інвентаризації Василівської районної ради Запорізької області від 21.12.2017 року (а.с.10), згідно інвентаризаційної справи станом на 31.12.2012 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 29.09.1998 року Товарної Біржі Інтеграл реєстровий №Н-321. Даний правовстановлюючий документ зареєстровано на паперових носіях в реєстровій книзі №25 за реєстровим №38. Вищевказаний об`єкт нерухомого майна складається з двокімнатної квартири загальною площею 44,2 кв.м, житловою площею 29,1 кв.м.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 29.09.1998 року, реєстраційний №Н-321, ОСОБА_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , з однієї сторони, та ОСОБА_3 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , уклали договір про наступне: ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_3 купив двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 44,2 кв.м., жилою площею 29,1 кв.м. Вказана квартира належить ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого Дніпрорудненською державною нотаріальною конторою Запорізької області від 04 листопада 1995 року, за р.№2837, що підтверджується довідкою-характеристикою, виданою Василівським районним бюро технічної інвентаризації Запорізької області від 25 вересня 1998 року, за №926. Продавець свідчить, що квартира, яка відчужується до теперішнього часу не продана, не подарована, не закладена та не знаходиться під арештом; Інвентаризаційна вартість квартири 5238 грн. Квартира продана за 5238 грн., які продавець отримав від покупця до підписання Договору; Продавець зобов`язується звільнити квартиру, виписатись, а також сплатити всі комунальні платежі до 09 жовтня 1998 року (а.с.21).

На час укладання договору купівлі-продажу нерухомості діяв Цивільний кодекс УРСР

від 18.07.1963 року, який в подальшому втратив чинність з 01.01.2004 року на підставі Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року.

Статтею 227 ЦК УРСР, який діяв на час укладення правочину, передбачалася обов`язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) і його реєстрація органами місцевого самоврядування.

У п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року №5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав роз`яснено, що з урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Зі змісту договору купівлі-продажу від 29 вересня 1998 року вбачається, що даний договір укладений у відповідності до вимог ст. 15 Закону України Про товарну біржу , зареєстрований на біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає, у відповідності до вимог ст. 227 ЦК України договір підлягає реєстрації в органах технічної інвентаризації.

За змістом ст. 15 Закону України Про товарну біржу (в редакції, що діяла на час укладення договору купівлі-продажу) закон дозволяв членам біржі проводити біржову операцію з купівлі-продажу товарів, допущених до обігу на товарній біржі, якщо її учасниками є члени біржі та якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. В такому випадку біржовий договір подальшому нотаріальному посвідченню не підлягав, проте набувача нерухомості це не звільняло від здійснення реєстрації договору, за яким набуто право власності на нерухоме майно в органах БТІ, що на той час виконували функції органу державної реєстрації об`єктів нерухомості.

Відповідно до положень ст.328 ЦК України (в редакції від 16.01.2003р.), який набрав чинності з 01.01.2004 року, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набути правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Нормами ч.3,4 ст.334 ЦК України (в редакції від 16.01.2003р.) передбачено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме на майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

До 01.01.2013 року виникнення права власності на нерухоме майно не пов`язувалося з його державною реєстрацією. Державна реєстрація здійснювалася за фактом права власності, яке вже виникло.

Так, Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних і фізичних осіб, затверджена наказом Державного комітету України будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року №121, передбачала підставу для державної реєстрації договорів купівлі-продажу, зареєстрованих на біржі.

В даному випадку право власності виникло на підставі договору купівлі-продажу, який проведено у якості біржової операції між продавцем ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_3 .

Як вбачається зі спадкової справи №26/2015 заведеної Дніпрорудненською державною нотаріальною конторою Запорізької області, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , спадкоємцями є його донька ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину шляхом подачі заяви до нотаріальної контори, та дружина спадкодавця ОСОБА_4 , яка відмовилася від прийняття спадщини за законом (а.с.48-54).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 18.10.2016 року (а.с.13).

Згідно ст.1218 Цивільного кодексу Україна до складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент смерті.

Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

За вимогами ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язковим, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб ( спадкоємців).

Відповідно до ст.328 ЦК України, особи вправі набути право власності на підставах, що не заборонені законом і згідно зі ст. 392 ЦК України, можуть звертатись до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Неможливість для позивача оформлення спадщини в нотаріальній конторі підтверджено постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26.09.2020 року №458/02-31 відповідно до якої позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.26).

Враховуючи встановлені матеріалами справи обставини щодо укладення договору купівлі-продажу від 29.09.1998 року, його реєстрації та виконання сторонами договору його умов, враховуючи, що єдиним спадкоємцем майна померлого власника квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 є позивач ОСОБА_1 , яка звернулась до суду із позовною вимогою про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом саме у зв`язку із неможливістю одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючого документа на майно, суд приходить до висновку, що у даній справі позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на квартиру в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки остання позбавлена права захистити відповідні права у позасудовому порядку.

Вказане кореспондується із правовим висновком, висловленим Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі №486/9435/15-ц.

Керуючись ст.ст. 200, 206, 263-265, 280- 282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, третя особа: Василівська державна нотаріальна контора Запорізької області, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_4 ) право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні

та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складений і підписаний 23.02.2021 року.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області С .О.Нікандрова