Ухвала

від 10.02.2021 по справі 761/42210/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/1288/2021 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер справи: 761/42210/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11 січня 2021 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, яке було вилучено 17 грудня 2020 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- резервуар № 4 з паливно-мастильними матеріалами (бензин А95) 38912,41 літри;

- 3 експериментальні зразки рідини у літрових банках №№ 1, 2, 3, які були відібрані з резервуару № 4 для проведення експертизи і опечатані.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора та накласти арешт на майно, яке було виявлено під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- резервуар № 4 з паливно-мастильними матеріалами (бензин А95) 38912,41 літри;

- 3 експериментальні зразки рідини у літрових банках №№ 1, 2, 3, які були відібрані з резервуару № 4 для проведення експертизи і опечатані.

Зокрема, апелянт посилається на те, що зазначене майно було визнано речовим доказом у цьому кримінальному провадженні, про що органами досудового розслідування було винесено відповідну постанову. Крім того, на думку прокурора, накладення арешту на вищевказане майно забезпечить збереження речових доказів, а також унеможливить їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. При цьому автор апеляції стверджує, що підакцизні товари є предметом злочину, передбаченого ст.204 КК України.

05 лютого 2021 року до Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_8 , який діє в інтересах ФОП ОСОБА_9 , надійшли заперечення на апеляційну скаргу прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , в яких він просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора та стверджує, що підстави для арешту вказаного майна відсутні, оскільки органами досудового розслідування не було надано доказів того, що ФОП ОСОБА_9 здійснює нелегальну діяльність з виробництва паливно-мастильних матеріалів без отримання відповідної ліцензії. Це, як запевняє представник, спростовується відповідними документами і даними із відкритих державних реєстрів, тобто ФОП ОСОБА_9 має всі необхідні ліцензії на провадження господарської діяльності із зберігання та реалізації паливно-мастильних матеріалів.

Також представник вказує, що серед майна, яке було вилучене під час проведення обшуків, наявне майно, яке не було зазначено в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити, пояснення представника, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів провадження, Слідчим управлінням Офісу великих платників податків ДФС України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32020100110000001, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 січня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 212 КК України.

Органи досудового розслідування посилаються на те, що ФОП ОСОБА_9 (ІПН НОМЕР_1 ), не маючи на це жодних дозвільних документів, організував та здійснює незаконне виробництво підакцизних товарів бензину, який в подальшому реалізовується на території Харківської області.

Незаконне виробництво підакцизних товарів здійснюється шляхом додавання присадок для підвищення октанового числа нафтопродуктів, реалізовується через автозаправні станції міста Харкова і Харківської області, в тому числі за адресами: - АДРЕСА_2 ; - АДРЕСА_3 ; - АДРЕСА_4 ; - АДРЕСА_5 ; - АДРЕСА_6 .

Оперативним шляхом було встановлено, що виготовлення та зберігання підакцизних товарів фактично здійснюється на території нафтобази, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, встановлено, що ємкості для зберігання незаконно виготовлених паливно-мастильних матеріалів, які знаходяться за вказаною адресою, надаються у користування ТОВ«СТГРУПП» (код ЄДРПОУ 42088758) для ФОП ОСОБА_9 (ІПН НОМЕР_1 ).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, а саме інформаційних довідок від 04 грудня 2020 року № 235452090 та № 235451853, нафтобаза (склад нафтопродуктів) за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності належить ТОВ «СТГРУПП» (код ЄДРПОУ 42088758).

Враховуючи вищевикладене, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного із незаконним виготовленням, зберіганням, збутом, транспортуванням і реалізацією паливно-мастильних матеріалів з ознаками фальсифікації, відшукання знарядь кримінального правопорушення, майна, яке здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення повного кола осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, виникла необхідність у проведенні обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

17 грудня 2020 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10 грудня 2020 року заступником начальника 3-го відділу РКП ОВПП ДФС ОСОБА_10 за участі адвоката ОСОБА_11 , а також адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_9 , було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановлено, що приміщення за вказаною адресою використовуються ФОП ОСОБА_9 .

Під час проведення обшуку було виявлено речі, які мають значення для досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32020100110000001, а саме:

- резервуар № 4 з паливно-мастильними матеріалами (бензин А95) 38912,41 літри.

Окрім цього, під час проведення обшуку було відібрано експериментальні зразки:

- з резервуару № 4 для проведення експертизи були відібрані 3 зразки рідини у літрові банки №№ 1, 2, 3, які опечатані.

Банку № 1 залишено ОСОБА_11 .

Під час обшуку резервуар № 4 опечатано.

Зазначені речі 18 грудня 2020 року органами досудового розслідування визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, про що винесено відповідну постанову. Як стверджують органи досудового розслідування, існує необхідність у призначенні експертизи вилучених речовин.

22 грудня 2020 року (клопотання датоване 18 грудня 2020 року) прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучено 17 грудня 2020 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- резервуар № 4 з паливно-мастильними матеріалами (бензин А95) 38912,41 літри;

- 3 експериментальні зразки рідини у літрових банках №№ 1, 2, 3, які були відібрані з резервуару № 4 для проведення експертизи і опечатані.

Це клопотання мотивовано необхідністю забезпечити збереження переліченого вище майна, як речового доказу у кримінальному провадженні.

11 січня 2021 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва в задоволенні зазначеного клопотання прокурора було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора, внесеного в межах кримінального провадження № 32020100110000001, про накладення арешту на майно, яке було вилучено 17 грудня 2020 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: - резервуар № 4 з паливно-мастильними матеріалами (бензин А95) 38912,41 літри; - 3 експериментальні зразки рідини у літрових банках №№ 1, 2, 3, які були відібрані з резервуару № 4 для проведення експертизи і опечатані, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення прокурора ОСОБА_6 , представника ОСОБА_7 та, дослідивши матеріали, які додані до клопотання, прийшов до висновку про відсутність достатніх доказів та правових підстав для накладення арешту на майно, яке було вилучено 17 грудня 2020 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: - резервуар № 4 з паливно-мастильними матеріалами (бензин А95) 38912,41 літри; - 3 експериментальні зразки рідини у літрових банках №№ 1, 2, 3, які були відібрані з резервуару № 4 для проведення експертизи і опечатані, з огляду на те, що матеріали, які додані до клопотання, не містять жодних даних, які б підтверджували, що вилучені за результатом обшуку речі набуті кримінально протиправним шляхом, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. При цьому слідчим суддею було зазначено, що прокурор не надав належних та допустимих доказів, які б у сукупності з іншими підтверджували обґрунтованість підозри щодо вчинення злочинів, оскільки в матеріалах, які додані до клопотання, відсутні акти перевірок вказаного підприємства, а також не долучено інших доказів, які б свідчили, що дійсно в діях службових осіб вбачаються ознаки злочинів, передбачених ч. 2 ст. 204, ч.3 ст. 212 КК України.

З таким рішенням слідчого судді можливо погодитися тільки частково, а саме лише в частині відмови у накладенні арешту на майно, яке було вилучено 17 грудня 2020 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на резервуар № 4 з паливно-мастильними матеріалами (бензин А95) 38912,41 літри, так як прокурором у клопотанні, всупереч доводів, викладених в апеляційній скарзі, не було доведено необхідність арешту саме цього майна, а також не доведено, що воно є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України, виготовлено, зберігається чи реалізується незаконним шляхом або містить ознаки фальсифікації, у зв`язку з чим визнання резервуару № 4 з паливно-мастильними матеріалами (бензин А95) 38912,41 літри речовим доказом на цьому етапі кримінального провадження не може бути визнано обґрунтованим. Також, як встановила колегія суддів, відсутні в матеріалах провадження і вагомі докази того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника зазначеного майна.

Що ж стосується відмови у накладенні арешту на майно, яке було вилучено 17грудня 2020 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на 3 експериментальні зразки рідини у літрових банках №№ 1, 2, 3, які були відібрані з резервуару № 4 для проведення експертизи і опечатані, то в цій частині з рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на наступні обставини.

Зокрема, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170 173 КПК України слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається у випадку, якщо метою такого арешту є забезпечення збереження речових доказів, і накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

У відповідності до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Постановою заступника начальника відділу слідчого управління Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_12 від 18 грудня 2020 року 3 експериментальні зразки рідини у літрових банках №№ 1, 2, 3, які були відібрані з резервуару № 4 для проведення експертизи і опечатані, за переконанням колегії суддів, обґрунтовано були визнані речовими доказами у цьому кримінальному провадженні, виходячи з того, що їх експертне дослідження може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому вказані зразки рідини відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що на цій стадії кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження вилучених під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , експериментальних зразків рідини, відібраних з резервуару №4, в якості речових доказів у кримінальному провадженні, а також для виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт експериментальних зразків рідини, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність, неповноту і необ`єктивність судового розгляду в частині відмови у накладенні арешту на 3експериментальні зразки рідини у літрових банках №№ 1, 2, 3, які були відібрані з резервуару № 4 для проведення експертизи і опечатані, ухвала слідчого судді, у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, підлягає скасуванню в повному обсязі з постановленням судом апеляційної інстанції нової ухвали про часткове задоволення апеляційної скарги прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та часткове задоволення його клопотання про арешт майна, а саме тільки в частині накладення арешту на майно, яке було вилучено 17 грудня 2020 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема, на 3 експериментальні зразки рідини у літрових банках №№ 1, 2, 3, які були відібрані з резервуару № 4 для проведення експертизи і опечатані, а в іншій частині апеляційної скарги цього ж прокурора, яка стосується прохання про задоволення його клопотання про накладення арешту на майно, вилучене 17 грудня 2020 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема, на резервуар № 4 з паливно-мастильними матеріалами (бензин А95) 38912,41 літри, колегія суддів вважає необхідним відмовити, виходячи з недоведеності прокурором в цій частині необхідності арешту майна, що, в свою чергу, при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11 січня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, яке було вилучено 17 грудня 2020 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- резервуар № 4 з паливно-мастильними матеріалами (бензин А95) 38912,41 літри;

- 3 експериментальні зразки рідини у літрових банках №№ 1, 2, 3, які були відібрані з резервуару № 4 для проведення експертизи і опечатані, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, яке було вилучено 17 грудня 2020 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- резервуар № 4 з паливно-мастильними матеріалами (бензин А95) 38912,41 літри;

- 3 експериментальні зразки рідини у літрових банках №№ 1, 2, 3, які були відібрані з резервуару № 4 для проведення експертизи і опечатані, задовольнити частково.

У кримінальному провадженні № 32020100110000001, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 січня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 212 КК України, накласти арешт на майно, яке було вилучено 17 грудня 2020 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- 3 експериментальні зразки рідини у літрових банках №№ 1, 2, 3, які були відібрані з резервуару № 4 для проведення експертизи і опечатані.

В іншій частині зазначеного клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, яке було вилучено 17 грудня 2020 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- резервуар № 4 з паливно-мастильними матеріалами (бензин А95) 38912,41 літри, відмовити.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4