Ухвала

від 16.02.2021 по справі 761/1101/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 16 лютого 2021 року апеляційну скаргу прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державної фіскальної служби України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальної та прикордонної службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 ,на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 січня 2021 року,

за участі:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника

ТОВ «Кернел Трейд» ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державної фіскальної служби України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальної та прикордонної службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 ,про арешт майна у кримінальному провадженні № 32018100110000021, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 лютого 2018 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України.

Не погоджуючись з таким рішенням прокурор ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора та накласти арешт на речові докази, а саме грошові кошти у сумі 39 106 407 гривень, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Кернел Трейд» (код ЄДРПОУ 31454383).

Апелянт вважає оскаржувану ухвалу незаконною, через невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження.

Зазначає, що службові особи ТОВ «Кернел Трейд» при взаємовідносинах з ТОВ «Агро Микс» (код ЄДРПОУ 41068620) та ТОВ «Агро раунд» (код ЄДРПОУ 41068526) у період 2017 року умисно занизили податок на прибуток підприємства у сумі 39 106 407 грн., що призвело до ненадходження до Державного Бюджету України коштів у особливо великих розмірах, що підтверджується актом позапланової виїзної перевірки ТОВ «Кернел Трейд» від 15 листопада 2019 року № 455/28-10-42-03/31454383.

Відтак, на думку прокурора, грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Кернел Трейд», відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки набуті кримінально протиправним шляхом, є речовим доказом у кримінальному провадженні, що дає підстави, згідно вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, для накладення арешту.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, доводи представника ТОВ «Кернел Трейд», який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити в силі ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Слідчим управлінням Офісу великих платників Державної фіскальної служби здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 23 лютого 2018 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 32018100110000021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ «Кернел Трейд» (код ЄДРПОУ 31454383) при взаємовідносинах з ТОВ «Агро Микс» (код ЄДРПОУ 41068620) та ТОВ «Агро раунд» (код ЄДРПОУ 41068526) у період 2017 року умисно занизили податок на прибуток підприємства у сумі 39 106 407 грн., що призвело до ненадходження до Державного Бюджету України коштів у особливо великих розмірах, що підтверджується актом позапланової виїзної перевірки ТОВ «Кернел Трейд» від 15.11.2019 № 455/28-10-42-03/31454383.

15 січня 2021 року прокурор відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державної фіскальної служби України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальної та прикордонної службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти у сумі 39 106 407 гривень, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Кернел Трейд» (код ЄДРПОУ 31454383) відкритих у наступних банківських установах: НОМЕР_1 (UAH), НОМЕР_2 (UAH), НОМЕР_3 (USD), НОМЕР_4 (USD), НОМЕР_5 (EUR) в банківській установі АТ «ІНГ Банк Україна» (МФО 300539), НОМЕР_6 (UAH), НОМЕР_7 (UAH), НОМЕР_8 (USD), НОМЕР_9 (EUR), НОМЕР_10 (USD), НОМЕР_11 (UAH), НОМЕР_12 (UAH) в банківській установі АТ «Креді Агріколь Банк» (МФО 300614), НОМЕР_13 (UAH), НОМЕР_14 (UAH), НОМЕР_15 (USD), НОМЕР_14 (USD), НОМЕР_16 (EUR), НОМЕР_17 (RUB), НОМЕР_18 (UAH) в банківській установі АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005), НОМЕР_19 (UAH), НОМЕР_19 (USD), НОМЕР_19 (EUR), НОМЕР_20 (UAH), НОМЕР_21 (UAH) в банківській установі АТ «Альфа банк» (МФО 300346), НОМЕР_22 (UAH), НОМЕР_22 (USD), НОМЕР_22 (EUR) в банківській установі АТ «ОТП банк» (МФО 300528), НОМЕР_23 (UAH), НОМЕР_24 (USD), НОМЕР_25 (EUR) в банківській установі АТ «Райффайзен банк аваль» (МФО 380805), НОМЕР_26 (UAH), НОМЕР_27 (USD) в банківській установі АТ «Правекс банк» (МФО 380838), НОМЕР_28 (UAH), НОМЕР_28 (EUR), НОМЕР_28 (USD) в банківській установі АБ «Укргазбанк» (МФО 320478), НОМЕР_29 (UAH), НОМЕР_30 (USD), НОМЕР_31 (EUR) в банківській установі АТ «Дойче Банк ДБУ» (МФО 380731), НОМЕР_32 (UAH), НОМЕР_33 (USD), НОМЕР_34 (EUR) в банківській установі АТ «Сітібанк» (МФО 300584), НОМЕР_35 (UAH), НОМЕР_35 (USD) в банківській установі ПАТ «Банк Восток» (МФО 307123), НОМЕР_36 (UAH), НОМЕР_37 (USD), НОМЕР_38 (EUR) в банківській установі ПАТ «МТБ банк» (МФО 328168), НОМЕР_39 (UAH), НОМЕР_39 (USD), НОМЕР_39 (EUR) в банківській установі АБ «Південий» (МФО 328209), НОМЕР_40 (USD), НОМЕР_40 (UAH) в банківській установі АТ «Укрексімбанк» (МФО 322313), НОМЕР_41 (USD), НОМЕР_41 (UAH) в банківській установі АТ «Банк кредит Дніпро» (МФО 305749), НОМЕР_42 (UAH), НОМЕР_42 (USD) в банківській установі АТ «Банк Авангард» (МФО 380946). Окрім того, прокурор також просила зобов`язати службових осіб банківських установ надати старшому слідчому з особливо важливих справ четвертого відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС капітану податкової міліції ОСОБА_8 , іншим слідчим слідчої групи, які здійснюють досудове розслідування кримінального провадження за №32018100110000021, або уповноваженій особі за дорученням слідчого, негайно надати інформацію про залишок коштів на рахунку у формі довідки, на момент накладення арешту на вищевказані рахунки, та в подальшому надавати дану інформацію про залишок коштів на запит слідчого, прокурора.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного судді м. Києва від 19 січня 2021 року у задоволенні клопотання відмовлено.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі збереження речових доказів.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слід переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення, які можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Як вбачається з матеріалів провадження, прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 171 КПК України,зазначив мету відповідно до положень ст. 170 КПК України, з якою пов`язує необхідність у накладенні такого арешту, - з метою збереження речових доказів, пославшись на те, що постановою таке майно визнано речовим доказам.

Однак, колегія суддів вважає, що в клопотанні та долучених до нього матеріалах, не надано достатніх і належних доказів на підтвердження обставин, на які послався слідчий.

З наявної в матеріалах провадження постанови старшого слідчого з ОВС слідчого відділу розслідування особливо важливих кримінальних правопорушень слідчого управління Головного управління ДФС у м. Києві ОСОБА_9 від 13 вересня 2020 року незрозуміло, яке доказове значення має вилучене майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України.

Враховуючи зазначене, а також те, що в матеріалах, які додані до клопотання слідчого, відсутні докази, що вказане майно набуто кримінально протиправним шляхом або є предметом кримінального правопорушення, то існування правової підстави для арешту вказаного майна з метою забезпечення збереження речових доказів взагалі спростовується та свідчить про формальність постанови слідчого про визнання зазначеного майна речовими доказами.

На думку колегії суддів, клопотання прокурора та додані до нього матеріали кримінального провадження не містять відомостей про те, чи містяться на зазначених розрахункових рахунках грошові кошти взагалі, та в якому саме розмірі, що унеможливлює висновок про те, що такі грошові кошти відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, що розслідується. Окрім того, слід відмітити, що предметом кримінального провадження, що розслідується, як вбачається із клопотання, є грошові кошти, які ТОВ «Кернел Трейд» зобов`язане сплатити у якості податків до державного бюджету. Разом з цим, звертаючись з клопотанням про накладення арешту, прокурор жодним чином не довів, що грошові кошти, що можуть знаходитись на перелічених у клопотанні рахунках є грошовими коштами отриманими саме внаслідок несплати податків.

Окрім того, як пояснив представник ТОВ «Кернел Трейд», рішення повідомлення про донарахування суми податку на даний час є неузгодженим, оскільки оскаржується в адміністративному порядку.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки за викладених у клопотанні обставин та доданих до нього матеріалах не доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Відтак, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 167, 170 - 173 КПК України, відмовив у задоволенні клопотання прокурора з підстав недоведеності та необґрунтованості необхідності застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді в матеріалах судового провадження і зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 січня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державної фіскальної служби України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальної та прикордонної службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 ,про арешт майна у кримінальному провадженні № 32018100110000021, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 лютого 2018 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державної фіскальної служби України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальної та прикордонної службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Єдиний унікальний № 761/1101/21 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_10

Провадження № 11сс/824/1411/2021 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК України