Ухвала

від 18.02.2021 по справі 369/2031/21

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/2031/21

Провадження №2-з/369/18/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2021 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю ДК БЦ2 - адвоката Остярнко Богдана Івановича про забезпечення позову до подачі позовної заяви,-

ВСТАНОВИЛА:

Представник заявника звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви шляхом Накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності Товариства з обмеженою відповідальністю ДК БЦ2 , ЄДРПОУ: 43087740, а саме на: виробничо-складський комплекс, загальною площею (кв.м): 13183 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 838957732224; земельну ділянку, площею 2,9748 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Петрівське, кадастровий номер: 3222485800:02:008:0024, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 838803632224.

Заборонити відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатися, в тому числі, але не виключно, продавати, міняти, дарувати, розділяти (виділяти), передавати в іпотеку, позичку, до статутного капіталу юридичних осіб, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в т.ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ) вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, а також внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записів про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів щодо об`єктів нерухомого майна за реєстраційними номерами 838957732224, 838803632224, які на праві власності належать Товариства з обмеженою відповідальністю ДК БЦ2 , ЄДРПОУ: 43087740.

В обґрунтування заяви зазначено, що 16. 10. 2020 р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ДК БЦ2 та ОСОБА_1 було укладено Договір оренди (далі - Договір оренди).

Відповідно до п. 1 Договору оренди передбачено, що Позивач передав, а Відповідач прийняв у строкову оренду частину виробничо-складського комплексу, загальною площею (кв.м): 13183 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 838957732224, а саме приміщення площею 273,68 кв.м. (розташоване на першому поверсі) порядку та на умовах передбачених Договором оренди.

Об`єкт оренди розміщений на земельній ділянці, площею 2,9748 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Петрівське, кадастровий номер: 3222485800:02:008:0024, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 838803632224. Відповідно до п. 5.1 Договору загальний розмір орендної плати за користування Об`єктом оренди за один календарний місяць складає 60 000 (шістдесят тисяч) гривень 00 коп., орендна плата сплачується Відповідачем на поточний рахунок Позивача до 5 (п`ятого) числа кожного розрахункового місяця.

Своїх зобов`язань за договором Відповідач належним чином не виконує, на момент звернення до суду із даною заявою має заборгованість по сплаті орендної плати, в період 01.11.2020 по 31.01.2021, тобто 3 місяці в сумі 180 000,00 грн.

Окрім того, відповідно до п.7.2 Договору Відповідач зобов`язався не передавати в суборенду частину або весь Об`єкт оренди третім особам. Однак, Позивачу стало відомо, за результатом перевірки порядку використання Відповідачем Об`єкта оренди, що Об`єктом оренди користується не тільки Відповідач, а й інші невстановлені особи, окрім того, дані треті особи зайняли інші належні Товариству приміщення та чинять супротив щодо доступу до останніх. У відповідь на звернення Товариства, Відповідач повідомив, що має фінансові складності і у зв`язку з цим надає право користування третім особам орендованим майном. Наявність сторонніх осіб та майна на території комплексу створює істотні перешкоди у реалізації Позивачем права власності та здійсненні ним своєї господарської діяльності.

Дослідивши надані матеріали, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, з наступних підстав.

Згідно до положень ч. 1ст. 149 ЦПК України , суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Частиною 2 ст. 149 ЦПК України , передбачає, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Ст. 150 ЦПК України передбачає, що позов може забезпечуватися, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Із роз`яснень Верховного Суд України у п. 4 постанови Пленуму від 22.12.2006 № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в цивільному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17.

Предметом майбутньої позовної заяви є стягнення заборгованості за договором оренди, який укладений між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ДК БЦ2 та ОСОБА_1 , предметом яких є надання послуг стосовно оренди частини виробничо-складського комплексу, загальною площею (кв.м): 13183 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Об`єкт оренди розміщений на земельній ділянці, площею 2,9748 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Петрівське, кадастровий номер: 3222485800:02:008:0024, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 838803632224.

Отже, у випадку задоволення заяви про забезпечення позову суд фактично передчасно вирішить питання позовних вимог по суті, що є недопустимим та суперечить нормам цивільно процесуального законодавства, зокрема ч. 10 ст.150 ЦПК України .

Окрім того, проаналізувавши подану заяву суд приходить до висновку, що відомостей щодо дійсної і реальної загрози невиконання майбутнього рішення у разі задоволення позову матеріали справи не містять.

Таким чином, проаналізувавши зміст заяви про забезпечення позову, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю ДК БЦ2 - адвоката Остярнко Богдана Івановича про забезпечення позову до подачі позовної заяви.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-153 , 260-261 ЦПК України ,-

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю ДК БЦ2 - адвоката Остярнко Богдана Івановича про забезпечення позову до подачі позовної заяви - відмовити .

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її проголошення чи протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали, постановленої без участі особи, яка її оскаржує.

Суддя: Т.В. Дубас