Рішення

від 07.06.2007 по справі 6780-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

АВТОНОМНОЇ

РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна

Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем

України

07.06.2007

Справа №2-7/6780-2007

За позовом Фірми „ТЕС” (95011, м.

Сімферополь, вул. Героїв Аджимушкая, 5, к. 11, ідентифікаційний код 16512506)

До відповідача Спортивного клубу

„Пара-Крим” (95004, м. Сімферополь, просп. Перемоги, 48, кв. 72,

ідентифікаційний код 24870355)

Про стягнення 15346,75 грн.

Суддя Дворний І. І.

представники:

Від позивача - Домарацкий Д. Р.,

предст., дов. від 01.06.2007 р.; Бейм О. В., предст., дов. від 01.06.2007 р.

Від відповідача  - не з'явився.

         Суть справи: Фірма „ТЕС” звернулась до

Господарського суду АР Крим з позовом до Спортивного клубу „Пара-Крим”  про стягнення 15346,75 грн.

Позовні вимоги мотивовані

невиконанням Спортивним клубом „Пара-Крим” своїх обов'язків по повній то

своєчасній оплаті поставленого позивачем товару, через що заборгованість

відповідача перед Фірмою „ТЕС” складає 13576,00 грн., яка до часу подачі позову

до суду в добровільному порядку не погашена. Крім того, позивач просить

стягнути з відповідача збитки, що виразилися в різниці ціни палива, в розмірі

1770,75 грн.

Відповідач у судове засідання не

з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про

час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою

кореспонденцією.

Суд вважає за можливе розглянути

справу за наявним  в ній матеріалами у

порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

         Розглянувши матеріали справи,

дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

На підставі усної домовленості між

Фірмою „ТЕС” та Спортивним клубом „Пара-Крим” позивачем на адресу відповідача

був поставлений товар та надані автотранспортні послуги на загальну суму

28576,00 грн., що підтверджується витратною накладною №РН-0003268 від

20.10.2006 р. та товарно-транспортною накладною №ТТ-0002047 від 20.10.2006 р.

Товар був отриманий відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи

відповідача у зазначених документах. Повноваження особи підтверджуються наявною

в матеріалах справи довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей. На

оплату поставленого товару та наданих послуг позивачем був виписаний

рахунок-фактура №СФ-0003045 від 20.10.2006 р. на загальну суму 28576,00 грн.

Проте, вартість придбаного палива та наданих автотранспортних послуг була

оплачена відповідачем лише частково в розмірі 15000,00 грн., про що свідчать

наявні в матеріалах справи виписки з банківського рахунку. Отже, сума

заборгованості Спортивного клуба „Пара-Крим” перед Фірмою „ТЕС” складає 13576,00

грн., яку позивач просить стягнути в примусовому порядку.

 Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу

України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)

зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати

майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від

певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його

обов'язку.

           Зобов'язання виникають з

підстав,  встановлених статтею 11 цього

Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

            Ст. 11 Цивільного кодексу України

передбачено, що цивільні права та обов'язки 

виникають  із  дій 

осіб,  що передбачені актами

цивільного законодавства,  а також із дій

осіб, що  не  передбачені 

цими  актами,  але  за  аналогією 

породжують цивільні права та обов'язки. Підставами   виникнення  

цивільних  прав  та 

обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення  літературних,  художніх 

творів,  винаходів  та інших результатів інтелектуальної, творчої

діяльності;

3) завдання  майнової

(матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

          Згідно зі ст. 202 ЦК України

правочином є дія особи,  спрямована на

набуття,  зміну або припинення цивільних

прав та обов'язків.

        Таким чином, у зв'язку з

поставкою позивачем пально-мастильних матеріалів та наданням автотранспортних

послуг між сторонами по справі був укладений правочин, через що у відповідача

по справі виникли зобов'язання по оплаті придбаного товару та наданих послуг.

Відповідно до ст. 526 ЦК України

зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору 

та  вимог  цього 

Кодексу,  інших актів цивільного

законодавства,  а за відсутності таких

умов та вимог -  відповідно до   звичаїв  

ділового  обороту  або 

інших  вимог,  що 

звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст.193

Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та

інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання

належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за

відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог,

що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного

кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання,

то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України

передбачено, що одностороння 

відмова  від  зобов'язання 

або одностороння зміна  його  умов 

не допускається,  якщо  інше 

не   встановлено договором або

законом.

Відповідач  не представив суду доказів оплати

заборгованості перед позивачем у розмірі 13576,00 грн., у той час як відповідно

до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається

як на підставу своїх вимог і заперечень. При таких обставинах  матеріалами справи підтверджується факт

невиконання відповідачем зобов'язань по повній та своєчасній оплаті придбаного

товару та отриманих послуг, через що 

вимоги позивача в частині стягнення зі Спортивного клубу „Пара-Крим”

заборгованості у розмірі 13576,00 грн. підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про

стягнення зі Спортивного клубу „Пара-Крим” збитків, що виразилися в різниці

ціни палива, в розмірі 1770,75 грн. суд вважає за необхідне повідомити

наступне.

Згідно зі ст. 224 Господарського

кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське

зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської

діяльності,  повинен відшкодувати  завдані 

цим  збитки  суб'єкту, права або законні інтереси якого

порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені  управненою стороною, втрата або пошкодження

її майна, а також не одержані нею доходи,  

які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання

або   додержання правил здійснення

господарської діяльності другою стороною.

Ст. 25 ГК України передбачено, що

до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила

господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена

відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість

додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів  тощо), понесені   стороною, 

яка  зазнала  збитків 

внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона,  яка зазнала  

збитків,  мала  право 

розраховувати  у  разі 

належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна   компенсація   моральної  

шкоди   у   випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 623 ЦК України

розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

          За загальним принципом цивільного

права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права,

має право на їх відшкодування (ч.1 ст. 22, ст. 611, ч. 1 ст. 623 Цивільного

кодексу України). Як вже було зазначено раніше, для застосування такої міри

відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу

цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність

особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між

протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

          З огляду на викладене, можна зробити

висновок, що відшкодуванню підлягають завдані збитки, тобто збитки, причиною

яких є порушення зобов'язання, якого припустився боржник. Отже, між порушенням

та збитками має бути причинний зв'язок. За відсутністю такого зв'язку збитки не

відшкодовуються. При вирішенні питання про наявність чи відсутність причинного

зв'язку слід враховувати, що необхідно виявляти зв'язок між саме між порушенням

зобов'язання та шкідливими наслідками (збитками), а не між діями

(бездіяльністю) боржника взагалі та збитками.

Позивач обґрунтовує свою вимогу про

стягнення з відповідача збитків тим, що грошові кошти в розмірі 13576,00 грн.

були виключені з господарського обігу Фірми „ТЕС”. На думку позивача, він не

отримав той прибуток, на який міг розраховувати, придбаваючи на ці кошти

нафтопродукти та реалізовуючи їх організаціям за ринковими цінами на день

реалізації. Розмір збитків позивач визначає як різницю між ціною товару, за

якою він був поставлений відповідачу та ринковою ціною того ж товару станом на

день подачі позову.

Проте, між порушенням відповідачем

грошового зобов'язання по оплаті придбаного товару та отриманих послуг та

заявленим позивачем до відшкодування розміром збитків відсутній безпосередній

причинний зв'язок, оскільки несплата Спортивним клубом „Пара-Крим” товару та

послуг не призвели безпосередньо до виникнення у позивача збитків у зазначеному

розмірі.

Крім того, позивачем не додані до

позовної заяви безперечні докази, які підтверджували заявлений до відшкодування

розмір збитків, зокрема, документальне підтвердження вартості одного літру

бензину марки А-95 на день подачі позову до суду. Так, суд зазначає, що розмір

збитків, заподіяних порушенням господарських зобов'язань, визначається

відповідно до Тимчасової Методики визначення розміру шкоди (збитків),

заподіяної порушенням господарських договорів, схваленої Державною комісією

Ради Міністрів СРСР з економічної реформи 21.12.1990 р. Проте, Фірмою „ТЕС”

розмір збитків обчислений без урахування вказаної Методики, що не є

правомірним.

За таких обставин, у суду відсутні

правові підстави для стягнення зі Спортивного клубу „Пара-Крим” на користь

Фірми „ТЕС” збитків (неодержаного прибутку) в розмірі 1770,75 грн.

Таким чином, позовні вимоги

підлягають частковому задоволенню.

 Державне мито та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві

сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49

Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 07.06.2007 р.

були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення

складений та підписаний 12.06.2007 р..

          З урахуванням викладеного, керуючись

ст.ст. 82-85  ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Спортивного клубу

„Пара-Крим” (95004, м. Сімферополь, просп. Перемоги, 48, кв. 72,

ідентифікаційний код 24870355) на користь Фірми „ТЕС” (95011, м. Сімферополь,

вул. Героїв Аджимушкая, 5, к. 11, ідентифікаційний код 16512506) суму

заборгованості у розмірі 13576,00 грн., 135,76 грн. державного мита та 104,38

грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Видати наказ після набрання судовим

рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний

І.І.