Рішення

від 22.02.2021 по справі 910/19869/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.02.2021Справа № 910/19869/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В., розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

За позовом Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі філії "ПАСАЖИРСЬКА КОМПАНІЯ" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМТЕХПОСТАЧ"

про стягнення 327 860, 00 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі філії "ПАСАЖИРСЬКА КОМПАНІЯ" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМТЕХПОСТАЧ" про стягнення 327 860, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю №УЗ/ЦЛ-19592/Ю від 21.08.2019.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 21.12.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/19869/20, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

06.01.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що відсутні обставини, які б свідчили про відмову відповідача від поставки товару повністю або частково як підставу нарахування та стягнення з відповідача штрафу, оскільки відсутні докази отримання рознарядки відповідачем №ПК-7/1715 від 28.12.2019.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.08.2019 між Акціонерним товариством Українська залізниця в особі Філії Пасажирська компанія Акціонерного товариства Українська залізниця (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПРАЙМТЕХПОСТАЧ (постачальник, відповідач) за результатом проведеної процедури закупівлі, укладено договір поставки №УЗ/ЦЛ-19592/Ю, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується у 2019 році поставити виробничим підрозділам Замовника, предмет закупівлі: код ДК 021:2015 - 09110000-3 тверде паливо (вугілля кам`яне марки ДГ (13-100), в найменування, кількості та за ціною, які зазначені у Специфікації (Додаток №1) до договору, замовник та кінцевий отримувач товару приймають товар та оформлюють відповідні документи, а замовник зобов`язується здійснити оплату в строки та на умовах, визначених цим договором.

Товар, що поставляється згідно даного договору, повинен відповідати найменуванню, кількості та вартості за одиницю товару, вказаних у Специфікації до договору, що є невід`ємною частиною (п. 1.5. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору, постачальник здійснює поставку товару відповідно до рознарядки замовника та умовах DDP Поставка зі сплатою мита (місце поставки згідно специфікації), ІНКОТЕРМС в пункти призначення за адресами, які зазначені в Додатку №2 до цього договору.

Специфікацією №1 на поставку товару, що є додатком №1 до договору, сторони погодили найменування, код продукції, технічні характеристики, кількість та ціну товару.

Відповідно до п. 4.2. договору товар згідно договору постачається партіями протягом терміну дії цього договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника та кінцевого отримувача товару до прийому товару.

Рознарядка направляється постачальнику замовником за допомогою інтерактивного способу зв`язку (на електронну пошту) та/або загальним поштовим зв`язком (поштове відправлення) та/або загальним поштовим зв`язком нарочно. Після отримання рознарядки постачальник повинен протягом доби направити замовнику за допомогою інтерактивного способу зв`язку (на електронну пошту) та/або загальним поштовим зв`язком (поштове відправлення) та/або загальним поштовим зв`язком нарочно повідомлення про отримання рознарядки.

Відповідно до п. 4.3 договору кожна партія продукції постачається протягом 30 календарних днів з дати направлення рознарядки замовником постачальнику, якщо інше не вказано у рознарядці.

Приймання-передача товару за цим договором оформлюється видатковою накладною постачальника та/або актом приймання-передачі товару (п. 5.5. договору).

За змістом п. 6.2 договору загальна вартість цього договору складає 3 686 000,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ - 0 %, що разом становить 3 686 000,00 грн.

Відповідно до п. 9.3. договору, у разі порушення строку поставки товару, зазначеного в п. 4.1 договору, постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за договором, включаючи день виконання такого зобов`язання. За порушення строку поставки товару понад 30-ти календарних днів, додатково сплачується штраф у розмірі 7 % ціни договору.

Відповідно до п. 12.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019, а в частині оплати та гарантійних зобов`язань - до повного виконання їх сторонами.

Позивач в обґрунтування позову посилається на те, що останнім 28.08.2019 було направлено на електронну пошту відповідача - primetekh@ukr.net письмову рознарядку №ПК-7/832, на підтвердження чого позивачем надано роздруківку знімку екрану комп`ютера.

З пояснень позивача вбачається, що починаючи з 29.08.2019 почав спливати 30-ти денний строк, протягом якого відповідач був зобов`язаний поставити продукцію.

Однак, відповідач фактичну поставку товару на підставі договору №УЗ/ЦЛ-19592/Ю здійснив з простроченням - 30.12.2019 року, що підтверджується копіями видаткових накладних №43 від 30.12.2019 та №44 від 30.12.2019, №45 від 30.12.2019, а тому позивачем нараховано пеню у розмірі 69 840,00 грн та штраф у розмірі 258 020,00 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Умовами договору сторони погодили, що товар згідно договору постачається партіями протягом терміну дії цього договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника та кінцевого отримувача товару до прийому товару.

Рознарядка направляється постачальнику замовником за допомогою інтерактивного способу зв`язку (на електронну пошту) та/або загальним поштовим зв`язком (поштове відправлення) та/або загальним поштовим зв`язком нарочно. Після отримання рознарядки постачальник повинен протягом доби направити замовнику за допомогою інтерактивного способу зв`язку (на електронну пошту) та/або загальним поштовим зв`язком (поштове відправлення) та/або загальним поштовим зв`язком нарочно повідомлення про отримання рознарядки.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 525, 629 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до п. 9.3. договору сторонами погоджено, що у разі порушення строку поставки товару, зазначеного в п. 4.1 договору, постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за договором, включаючи день виконання такого зобов`язання. За порушення строку поставки товару понад 30-ти календарних днів, додатково сплачується штраф у розмірі 7 % ціни договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 28.08.2019 на електронну пошту primetekh@ukr.net відправлено Рознарядку ПРАЙМТЕХПОСТАЧ .

На підтвердження направлення письмової рознарядки № ПК-7/832 з додатком за допомогою інтерактивного способу зв`язку (на електронну пошту) до матеріалів справи позивачем надано паперову копію електронного доказу, а саме роздруківки знімку екрана персонального комп`ютера заступника начальника відділу забезпечення виробництва філії Пасажирська компанія AT Укрзалізниця ОСОБА_1 відправлених листів з електронної пошти.

Водночас, відповідачем здійснено поставку товару лише 30.12.2019, що підтверджується копіями видаткових накладних №43 від 30.12.2019 та №44 від 30.12.2019, №45 від 30.12.2019, які наявні у матеріалах справи.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається на те, що не отримував рознарядки на поставку товару № ПК-7/832від 28.08.2019 та електронна адреса, яка зазначена у наданій позивачем роздруківці знімку екрана персонального комп`ютера - primetekh@ukr.net , не є офіційною адресою для прийняття заявок на поставку товару.

Суд звертає увагу, що в умовах договору та додатках до договору сторонами не було погоджено електронної адреси відповідача, на яку позивачем необхідно направляти письмові рознарядки на виконання пункту 4.2 договору.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено, що подаючи тендерну пропозицію для участі у публічній закупівлі UA-2019-07-12-000379-с https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-07-12-000379-с, відповідач надавав відомості про учасника вих. № б/н від 22.07.2019.

Згідно із наданої відповідачем інформації, яка зазначена у відомостях про учасника вих. № б/н від 22.07.2019, електронна пошта Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМТЕХПОСТАЧ" - primetechpostach@gmail.com.

Також, судом встановлено, що на авторизованому майданчику Держазакупівлі.онлайн за посиланням https://www.dzo.com.ua/tenders/4079374 розміщена інформація про учасника закупівлі UA-2019-07-12-000379-с - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМТЕХПОСТАЧ", відповідно до якої зазначено, що електронною поштою є primetechpostach@gmail.com .

Судом встановлено, що електронна пошта Товариства з обмеженою відповідальністю "Праймтехпостач" primetekh@ukr.net , на яку позивачем було направлено рознарядку, не міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, суд відзначає, що позивачем не надано доказів в підтвердження факту того, що адреса електронної пошти primetekh@ukr.net належить саме відповідачу та є офіційною електронною поштою ТОВ "Праймтехпостач", а також доказів повідомлення відповідачем позивача про направлення рознарядок за договором на електронну адресу - primetekh@ukr.net також відсутні.

У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Наведена норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

З урахуванням наведеного, тягар доведення направлення позивачем на виконання умов п. 4.2. договору письмовий рознарядки №ПК-7/832 від 28.082019 на електронну адресу відповідача покладається на позивача.

Проте, всупереч приписів ст. 129 Конституції України ч.ч.1-3 ст.13, ст.74 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не надано до матеріалів справи належних та допустимих у розумінні ст. ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказів направлення рознарядки відповідачу за допомогою інтерактивного способу зв`язку (на електронну пошту) та/або загальним поштовим зв`язком (поштове відправлення) та/або загальним поштовим зв`язком нарочно.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи встановлені вище обставини, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі філії "ПАСАЖИРСЬКА КОМПАНІЯ" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМТЕХПОСТАЧ" про стягнення 327 860, 00 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 22.02.2021.

Суддя О.В. Гулевець