Рішення

від 16.02.2021 по справі 910/14633/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.02.2021Справа № 910/14633/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Бараненко Н.І., розглянувши господарську справу

За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м.Київ, пл.Івана Франка буд.5, код ЄДРПОУ 40538421)

до Житлово-будівельного кооперативу "Стріла" (04060, м.Київ, вул. Котовського, 21, код ЄДРПОУ 22865574)

про стягнення 175 821,02 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Сірик Д.О.

Від відповідача: Ясько Г.Л.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Стріла" про стягнення 157 539,47 грн основного боргу - заборгованості за поставлену теплову енергію за період з листопада 2019 по липень 2020 включно по договору № 8252049 від 02.11.2018, 13 465,83 грн пені, 2163,76 грн інфляційних втрат, 2651,96 грн 3% річних.

Також у позовній заяві заявлено клопотання про покладення на відповідача витрат по сплаті судового збору та повернення з Державного бюджету надмірно сплаченого судового збору у розмірі 450,00 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 30.09.2020 відкрив провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначив судове засідання на 27.10.2020.

Судове засідання 27.10.2020 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Ярмак О.М. на лікарняному. Ухвалою від 30.11.2020 судове засідання призначене на 15.12.2020.

У судовому засіданні 15.12.2020 представник відповідача повідомив про оплату суми основного боргу, представник позивача заявив клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні, яке суд задовольнив та оголосив перерву до 12.01.2021.

12.01.2021 судове засідання не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Ярмак О.М. на лікарняному.

14.01.2021 від позивача до суду надійшли пояснення по справі, в яких учасник справи підтримав заявлені вимоги про стягнення з відповідача 2163,76 грн інфляційних втрат, 2651,96 грн 3% річних, 13465,83 грн пені.

Ухвалою суду від 27.01.2021, враховуючи повернення судді Ярмак О.М. з лікарняного, суд призначив справу до розгляду у судовому засіданні із викликом сторін на 16.02.2021.

У судовому засіданні 16.02.2021 представник позивача підтримав заявлені вимоги, представник відповідача проти позову заперечував.

Судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.240 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.11.2018 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (далі - постачальник, позивач) та Житлово-будівельним кооперативом Стріла (далі - споживач, відповідач) укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8252049 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач - отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у цьому договорі.

Відповідно до п.2.2.1 договору, постачальник зобов`язується безперебійно постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності із споживачем на потреби: опалення - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з Додатком №1 до цього договору.

Згідно з п.2.3.1 договору, споживач зобов`язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у Додатку №1, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у Додатку №2.

Додатком 1 до договору передбачено, що позивач відпускає теплову енергію в гарячій воді в межах Q рік = 1024,000 Гкал/рік.

Відповідно до п.9 Додатку №2 до договору споживач щомісяця з 12 по 15 число отримує в ЦОК за адресою: проспект Повітрофлотський, 58, оформлену постачальником рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця, акт приймання-передавання товарної продукції, облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, які оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Пунктом 10 цього ж додатку визначено, що споживач, на розрахунковий рахунок постачальника, відкритий у ТВБВ №100/020 філії Головного управління по місту Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на поточний рахунок постачальника; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком. Оплата заборгованості минулих періодів зараховується першочергово.

Згідно з п.1 Додатку №2, розрахунки з споживачем за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, затвердженими виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 26.04.2018 №700, за кожну відпущену Гігакалорію (1 Гкал/грн) без урахування ПДВ: опалення та гаряче водопостачання житловими організаціями - 1097,94 грн./Гкал.

Відповідно до п.2 Додатку №2, у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії - кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (Додатки 3, 4).

За умовами п.3.3 Договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що вказаний договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.06.2019 року.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення (п.4.4 Договору).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно з ч.4 ст.19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

За приписами п.5 ч.3 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Як вбачається із матеріалів справи та відповідачем не спростовано, позивач на підставі укладеного між сторонами договору надавав відповідачу послуги з постачання гарячої води, зокрема у період листопада 2019 по липень 2020.

На підтвердження надання позивачем відповідачу обумовлених договором послуг, позивачем до матеріалів справи долучено відомості обліку спожитої теплової енергії, наряди на підключення за спірний період.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договором в частині здійснення розрахунків за спожиту теплову енергію по договору у будинку за адресою: м.Київ, вул. Котовського, 21 за період з листопада 2019 по липень 2020 не виконав належним чином, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість за договором, яка станом на час звернення до суду становила 157539,47 грн.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У процесі розгляду справи з пояснень позивача встановлено, що відповідач здійснив повне погашення основної заборгованості по договору за спірний період, всього на суму 157539,47 грн., факт отримання коштів позивач підтверджує, у т.ч. у наданій Довідці про стан розрахунків по договору.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За приписами ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. При цьому належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 ГПК України).

Враховуючи, що кошти в розмірі 157539,47 грн сплачені відповідачем після відкриття провадження у справі, провадження у справі в частині вимог про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Стріла" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" заборгованості за спожиту теплову енергію в гарячій воді в розмірі 157539,47 грн основного боргу підлягає закриттю. Витрати по сплаті судового збору в цій частині покладаються на відповідача.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 13 465,83 грн пені, 2163,76 грн інфляційних втрат, 2651,96 грн 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 7 додатку № 4 до договору передбачено, що абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальна компанія нараховує пеню в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 13465,83 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем 2163,76 грн інфляційних втрат, 2651,96 грн 3% річних є правомірними та обґрунтованими.

Доказів оплати відповідачем вказаних сум, суду не надано.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач належними засобами доказування підстав для звільнення його від відповідальності за порушення виконання зобов`язань не довів.

Водночас, судом враховано положення частин 1 та 2 статті 233 ГК України, якими передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

У частині 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, строку прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Дослідивши доводи відповідача та обставини правовідносин, суд зазначає, що неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не є правильним застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

З урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених у статті 233 ГК України критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Дослідивши доводи відповідача та обставини правовідносин сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи інтереси обох сторін, беручи до уваги причини несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача щодо виконання зобов`язання за договором, суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат на 50%.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги, з урахуванням зменшення, на суму 6732,92 грн пені, 1081,88 грн інфляційних втрат та 1325,98 грн 3% річних.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 231, 233, 236-240, 248-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині стягнення 157539,47 грн основного боргу.

3. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Стріла" (04060, м.Київ, вул. Котовського, 21, код ЄДРПОУ 22865574) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м.Київ, пл.Івана Франка буд.5, код ЄДРПОУ 40538421) 6732 (шість тисяч сімсот тридцять дві) грн. 92 коп пені, 1081 (одну тисячу вісімдесят одну) грн. 88 коп інфляційних втрат та 1325 (одну тисячу триста двадцять п`ять) грн. 98 коп 3% річних, 2637 (дві тисячі шістсот тридцять сім) грн. 32 коп витрат по сплаті судового збору.

4. В решті суми позову у зв`язку із зменшенням заявлених вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.02.2021.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак