Рішення

від 12.02.2021 по справі 915/1479/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2021 року Справа № 915/1479/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальні «Агроресурс-А» , вул. Перша Виставкова, 29М, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25014 (код ЄДРПОУ 39374096)

до відповідача Фермерського господарства «Південний Край-Н» , вул. Леніна, 41, смт. Доманівка, Доманівський район, Миколаївська область, 56401 (код ЄДРПОУ 38057776)

про стягнення коштів в сумі 27 777, 33 грн.

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроресурс-А» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Фермерського господарства «Південний Край-Н» 27 777, 33 грн., з яких: 21 854, 48 грн. - борг за отриманий та не оплачений товар; 387, 99 грн. - пеня; 4 370, 90 грн. - штраф; 1 163, 96 грн. - 36 % річних.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.12.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами від сторін до суду не надходило.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.02.2021 року закрито провадження у справі № 915/1479/20 в частині стягнення основного боргу в сумі 21 854, 48 грн. та пені в сумі 0, 52 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ У СПРАВІ.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.12.2020 року відкрито провадження у справі. Отже, строк розгляду даної справи спливає 12.02.2021 року.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 161 ГПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

В ухвалі господарського суду Миколаївської області про відкриття провадження у справі від 14.12.2020 року в пункті 7 резолютивної частини судом роз`яснено учасникам процесу, що:

- розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

- якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України).

29.01.2021 року до господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшов відзив на позову наяву (вх. № 1431/21), в якому відповідач просить суд визнати поважними припини пропуску встановленого строку подання відзиву на позов та доказів.

Клопотання в частині пропуску встановленого строку на подання відзиву та доказів мотивоване тим, що строк отримання за зверненням ФГ Південний край-Н від Миколаївського ЦГМ довідки обумовлений новорічними святами. У період 8-23 січня 2020 року Кабінетом Міністрів України був установлений посилений карантин, через захворювання на ковід-19, що обмежило можливість отримання зазначеної довідки.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З метою повного та всебічного встановлення фактичних обставин справи, врахувавши зазначені у відзиві причини пропуску відповідачем строку для подання відзиву, суд, керуючись ч. 2 ст. 119 ГПК України, вважає за можливе продовжити відповідачу строк для подання відзиву до 29.01.2021 року (фактична дата подання відзиву до господарського суду).

Поданий відзив долучено судом до матеріалів справи та прийнято судом до розгляду.

10.02.2021 року до господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшла заява (вх. № 2049/21), в якій відповідач, керуючись ст. 233 ГК України, просить суд зменшити штрафні санкції.

Клопотання про поновлення/продовження строку для подання заяви про зменшення штрафних санкцій відповідачем не подано.

Враховуючи вищевикладене, заява (вх. № 2049/21 від 10.02.2021 року) залишена судом без розгляду на підставі ст. 118 ГПК України, оскільки подана до суду відповідачем після закінчення процесуального строку, встановленого ч. 3 ст. 252 ГПК України.

15.02.2021 року до господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 2273/21).

Ухвалою суду від 14.12.2020 року позивачу встановлено позивачу строк у 5 днів з дня отримання від відповідача відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив в порядку ст. 166 ГПК України.

Як вбачається з веб-сайту АТ Укрпошта за номером відправлення № 5402806578750 позивачем 02.02.2021 року отримано відзив на позову заяву.

Отже, строк на подання відповіді на відзив становить до 08.02.2021 року (включно).

Позивачем пропущено строк на подання відповіді на відзив.

Клопотання про поновлення/продовження строку для подання відповіді на відзив позивачем не подано.

Враховуючи вищевикладене, відповідь на відзив (вх. № 2273/21 від 15.02.2021 року) залишена судом без розгляду на підставі ст. 118 ГПК України, оскільки подана до суду позивачем після закінчення процесуального строку, встановленого ч. 4 ст. 166, ст. 248 ГПК України.

15.02.2021 року до господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла заява (вх. № 2300/21), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача Фермерського господарства «Південний Край-Н» 5 922, 33 грн., з яких: 387, 47 грн. - пеня; 4 370, 90 грн. - штраф; 1 163, 96 грн. - 36 % річних.

Крім того, позивач просить суд повернути суму сплаченого судового збору пропорційно сумі, на яку зменшено позовні вимоги.

Докази направлення 11.02.2021 року копії заяви на адресу відповідача долучено до заяви.

Судом встановлено, що заява (вх. № 2300/21 від 15.02.2021 року) є заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи вищевикладене, заява про зменшення позовних вимог (вх. № 2300/21 від 15.02.2021 року) залишена судом без розгляду на підставі ст. 118 ГПК України, оскільки подана до суду позивачем після закінчення процесуального строку, встановленого ст. 46, 248 ГПК України.

Інші заяви та клопотання відсутні.

ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивача.

Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про стягнення грошової заборгованості.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору поставки № 1677/20/МРКР від 19.05.2020 року, а саме: зобов`язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за отриманий товар, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення заборгованість у спірній сумі та нараховано відповідачу неустойку та 36 % річних відповідно до умов договору та вимог законодавства. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 216 ГК України, ст. 526, 530, 625, 628 ЦК України та умовами договору.

2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

29.01.2021 року до господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшов відзив на позову наяву (вх. № 1431/21), в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування заперечень відповідачем зазначено наступне:

- зазначену в позовній заяві специфікацію № 1, покладену позивачем в основу визначення строків оплати підлягаючого поставці товару та здійснення нарахування штрафних санкцій на суму основного боргу, ФГ Південний край-Н не підписувало, не отримало від ТзОВ Агроресурс-А , і останнім її до позовної заяви не додано;

- відповідач зазначає, що сторони досягли усної домовленості про відстрочення платежу решти насіння соняшнику загальною вартістю 21 854, 48 грн. до кінця 2020 року;

- відповідач вказує, що ФГ Південний край-Н виконало усні домовленості, оплативши ТзОВ Агроресурс-А грошові кошти в сумі 21 855 грн. 31.12.2020 року.

Отже, ТзОВ Агроресурс-А не довів обґрунтованості позовних вимог про стягнення сум коштів, у зв`язку з порушенням ФГ зобов`язань щодо оплати товару у строки, вказані у зазначеній в позовній заяві специфікації № 1.

ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

19.05.2020 року між ТзОВ Агроресурс-А (продавець) та ФГ Південний край-Н (покупець) укладено договір поставки № 1677/20/МРКР від 19.05.2020 року (арк. 7-9).

Відповідно до п. 10.7 договору договір набуває чинності з моменту підписання і діє до моменту виконання сторонами своїх обов`язків.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору даний договір спрямований на забезпечення продавцем покупця посівним матеріалом, засобами захисту рослин, добривами для сільськогосподарського сезону, а також на надання супутніх послуг, пов`язаних із вирощуванням врожаю, і є змішаним договором, що об`єднує договори поставки та надання послуг.

Відповідно до п. 2.1 договору орієнтовні ціни на товар та/або надані послуги визначаються у специфікаціях. Сторони встановлюють вартість (ціну)товару в гривнях та відповідний еквівалент у доларах США чи Євро. Фактичні ціни на поставлений товар та загальна вартість вказуються у видаткових накладних на поставку товарів покупцю та/або рахунках-фактурах. Ціна товару включає вартість тари, пакування й маркування, а також податок на додану вартість, що нараховується/ не нараховується згідно з законодавством України. Ціну (вартість) договору складає загальна вартість фактично поставленого продавцем товару згідно з цим договором та/або наданих послуг .

Відповідно до п. 3.1 договору покупець зобов`язується перерахувати грошові кошти за товар на поточний рахунок продавця в національній валюті України (гривні) у строки та розмірі, визначені в специфікаціях до договору. Обов`язок вважається виконаним з моменту зарахування грошових коштів на рахунок продавця.

Відповідно до п. 3.2 договору оплата товару здійснюється на основі рахунку-фактури, виданого продавцем. Строк дії рахунку-фактури - 1 календарний день. У випадку, якщо покупець не здійснив оплату у цей строк, він зобов`язаний отримати новий рахунок-фактуру у продавця. У випадку невиконання покупцем даної умови, оплата, здійснена покупцем зараховується відповідно до положень розділу 2 даного договору.

Відповідно до п. 3.3 договору товар, поставлений тільки згідно накладних, без підписання специфікації, підлягає повній сплаті покупцем до моменту поставки, або протягом 2 днів з моменту поставки товару продавцем.

Відповідно до п. 4.5 договору право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання товаросупровідних документів (видаткова накладна/акт прийому-передачі), або у момент передачі товару перевізнику для доставки покупцю.

До договору між сторонами складено Специфікацію № 1 від 20.05.2020 року на поставку товару (насіння соняшника Армада) на загальну суму 51 417, 60 грн. (арк. 10).

Відповідно до п. 3 Специфікації оплата товару здійснюється у такі строки: 30 % (15 425, 28 грн.) - до 22.05.2020 року; 35 % (17 996, 16 грн.) - до 01.08.2020 року; 35 % (17 996, 16 грн). - до 01.10.2020 року.

Специфікацію підписано та скріплено печатками сторін.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 51 417, 60 грн., що підтверджується видатковою накладною № /06/01253 від 23.06.2020 року (арк. 11).

Вищевказану накладну підписано та скріплено печатками сторін.

Підставою поставки товару у вищевказаній накладній зазначено договір № 1677/20/МРКР від 19.05.2020 року.

В подальшому 16.09.2020 року відповідачем було здійснено повернення товару на загальну суму 19 281, 60 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи накладною на повернення від покупця № 15 від 16.09.2020 року, яку підписано та скріплено печатками сторін (арк. 12).

В накладній на повернення товару підставою зазначено договір № 1677/20/МРКР від 19.05.2020 року.

Відповідачем (до відкриття провадження у даній справі) за поставлений на підставі договору № 1677/20/МРКР від 19.05.2020 року товар проведено оплату на загальну суму 10 281, 52 грн., що підтверджується банківськими квитанціями від 19.06.2020 року (арк. 13).

Отже, на дату звернення позивача до суду із даним позовом заборгованість за поставлений на підставі договору № 1677/20/МРКР від 19.05.2020 року товар становила 21 854, 48 грн. (51 417, 60 грн. - 19 281, 60 грн. - 10 281, 52 грн.).

Судом також встановлено, що після відкриття провадження у даній справі 04.01.2021 відповідачем проведено оплату в сумі 21 855, 00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою (арк. 27).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.02.2021 року закрито провадження у справі № 915/1479/20 в частині стягнення основного боргу в сумі 21 845, 48 грн. та пені в сумі 0, 52 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Отже, станом на день розгляду справи заборгованість за отриманий товар (сума основного боргу) відповідача перед позивачем погашена у повному обсязі.

Проте, відповідачем ФГ Південний край-Н оплата за товар проводилась з порушенням строку, встановленого п. 3.1 договору та п. 3 специфікації, що стало підставою для нарахування позивачем неустойки та 36 % відсотків річних.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

V. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 8.8 договору сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 (трьох) років.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Закон не передбачає такої підстави для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору (постанова КГС ВС від 19.05.2020 № 910/9167/19).

1. Щодо вимоги про стягнення трьох процентів річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).

Відповідно до п. 8.7 договору в разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару та наданих послуг покупець, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь продавця крім суми заборгованості 36 % річних, якщо інший розмір річних не встановлено відповідною специфікацією та/або додатковою (ими) угодою (ами) до Договору. Річні розраховуються на загальну суму простроченої оплати.

Позивачем нараховано відповідачу 1 163, 96 грн. - 36 % річних від суми заборгованості за період з 02.10.2020 по 24.11.2020, виходячи з суми боргу 21 854, 48 грн. (детальний розрахунок відображено в позовній заяві).

Розрахунок суми 36 % річних у сумі 1 163, 96 грн. є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність вимоги про стягнення 36 % річних у сумі 1 163, 96 грн. В цій частині позов підлягає задоволенню.

2. Щодо вимоги про стягнення пені та штрафу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" .

Відповідно до п. 8.5 договору крім відповідальності, встановленої п. 8.1 даного договору покупець:

- за несвоєчасну оплату товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення, а також, у разі, прострочення до 7 днів, штраф у розмірі 5% (п`яти) процентів від суми несплаченого боргу, від 8 до 14 днів - 10 (десяти) процентів від суми несплаченого боргу, та на строк, більший 14 днів, - 20 (двадцять) процентів від суми несплаченого боргу.

Позивачем нараховано відповідачу 387, 99 грн. пені за період з 02.10.2020 року по 24.11.2020 року. Нарахування пені позивачем здійснено на заборгованість в сумі 21 854, 48 грн. Детальний розрахунок пені, здійснений позивачем, зазначено в позовній заяві.

Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що нарахування пені здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору. Нарахування здійснено позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Отже, нарахування пені в сумі 387, 99 грн. є обґрунтованим та підставним.

Як зазначено судом вище, після відкриття провадження у даній справі 04.01.2021 відповідачем проведено оплату в сумі 21 855, 00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою (арк. 36).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.02.2021 року закрито провадження у справі № 915/1479/20 в частині стягнення основного боргу в сумі 21 845, 48 грн. та пені в сумі 0, 52 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Отже, позовна вимога в частині стягнення пені в сумі 387, 47 грн. підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування штрафу в розмірі 20 % за прострочення виконання зобов`язання з оплати за поставлений товар, що становить 4 370, 90 грн. Розрахунок штрафу позивачем здійснено на заборгованість в сумі 21 854, 48 грн. (21 854, 48 грн. * 20 %).

Перевіривши розрахунок розміру штрафу, судом встановлено, що нарахування штрафу здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору.

Отже, нарахування штрафу в сумі 4 370, 90 грн. є обґрунтованим та підставним.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.02.2021 року закрито провадження у справі № 915/1479/20 в частині стягнення основного боргу в сумі 21 845, 48 грн. та пені в сумі 0, 52 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

В зв`язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого ч. 9 ст. 129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.

Враховуючи вищевикладене, судовий збір в розмірі 2 102, 00 грн. слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача Фермерського господарства «Південний Край-Н» , вул. Леніна, 41, смт. Доманівка, Доманівський район, Миколаївська область, 56401 (код ЄДРПОУ 38057776) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальні «Агроресурс-А» , вул. Перша Виставкова, 29М, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25014 (код ЄДРПОУ 39374096):

- 387, 47 грн. (триста вісімдесят сім грн. 47 коп.) - пені;

- 4 370, 90 грн. (чотири тисячі триста сімдесят грн. 90 коп.) - штрафу;

- 1 163, 96 грн. (одна тисяча сто шістдесят три грн. 96 коп.) - 36 % річних;

- 2 102, 00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 22.02.2021 року.

Суддя Е.М. Олейняш