Рішення

від 23.02.2021 по справі 923/1360/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2021 року Справа № 923/1360/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши справу

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, м. Херсон, код ЄДРПОУ 21295778,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "DFT-Південь", м. Херсон, код ЄДРПОУ 30330003,

про стягнення 167431,68 грн.

в с т а н о в и в:

Дії та аргументи позивача.

21 грудня 2020 року Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю « DFT-Південь» про стягнення 167431,68 грн. неустойки за несвоєчасне повернення майна по договору оренди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач вказав, що:

- 07.07.2011 між Регіональним відділенням Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та Товариством з обмеженою відповідальністю « DFT-Південь» був укладений договір № 929-11-065 оренди державного майна - нежитлових приміщень загальною площею 34,9 кв. м. на першому поверсі комплексу по обслуговуванню пасажирів за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Пролетарська, 2, за умовами якого Відповідач на умовах оренди отримав вказане майно у користування та зобов`язався сплачувати щомісячно орендну плату,

- після закінчення строку дії договору Відповідач орендоване майно не повернув, а тому повинен сплатити неустойка у розмірі подвійної плати за користування майном у сумі 167431,68 грн. за період з 08.06.2018 по 02.11.2020.

Процесуальні дії та рішення суду.

Ухвалою суду від 24.12.2020 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення та виклику учасників справи. Цією ж ухвалою відповідачу встановлені строки для надання відзиву на позов - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а позивачу строк для надання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву.

Відповідачем відзив на позов не наданий, хоча ухвалу суду про відкриття провадження у справі він отримав 11.01.2021, що слідує з повідомлення про вручення поштового відправлення № 7300310137340 (а.с. 31).

Суд також констатує, що сторонами не заявлено будь-яких процесуальних клопотань.

Установлені судом обставини.

23 лютого 2017 року Господарським судом Херсонської області прийняте рішення у справі № 923/1447/16 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Товариства з обмеженою відповідальністю « DFT-Південь» , яким розірвано договір оренди № 929-11-065 від 07.07.2011. Вказане рішення суду набрало законної сили 20.04.2017.

У відповідності до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, які встановлені цим рішенням не потребують повторного доказування при розгляді даної справи, оскільки в ній беруть участь особи, відносно яких ці обставини установлені, а саме Позивач та Відповідач.

Водночас судом у даній справі установлено, що основними умовами договору оренди, які впливають на вирішення спору є наступні:

- «Орендна плата … становить за базовий місяць розрахунку травень 2011 року - 1224,96 грн., без урахування ПДВ.

Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції в період від базового місяця до першого місяця оренди та за перший місяць.» (пункт 3.1.),

- «Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць» (пункт 3.3.),

- «У разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Орендодавцю та Балансоутримувачу …» (пункт 10.10),

- «Майно вважається поверненим … з моменту підписання Орендодавцем, Балансоутримувачем та Орендарем та акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта … покладається на Орендаря» (пункт 10.11),

- «Якщо Орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення. Нарахування Орендарю неустойки здійснюється Орендодавцем за весь період невиконання зобов`язань Орендаря щодо повернення майна за актом приймання-передавання.» (пункт 10.12).

21 жовтня 2013 року сторони уклали Додатковий договір № 1 про внесення змін до договору оренди державного майна від 07.07.2011 № 929-11-065, а також 12 травня 2014 року сторони уклали Додатковий договір № 2 про внесення змін до договору оренди державного майна від 07.07.2011 № 929-11-065.

12 листопада 2018 року Господарським судом Херсонської області прийняте рішення у справі № 923/584/18 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Товариства з обмеженою відповідальністю « DFT-Південь» , яким стягнуто неустойку за несвоєчасне повернення майна у розмірі 78096,03 грн. за період з 25.04.2017 по 07.06.2018.

Старшим державним виконавцем Скадовського районного відділу державної виконавчої служби Головного Територіального управління юстиції у Херсонській області при примусовому виконанні наказу № 923/584/18 від 06.02.2019 складено акти від 03.05.2019 про відсутність боржника під час проведення виконавчих дій та зафіксовано факт того, що приміщення було опечатано, в приміщенні знаходилось майно.

Надалі, 02.11.2020 складено акт приймання-передавання державного майна, а саме вбудованих нежитлових приміщень загальною площею 34,9 кв.м. на першому поверсі комплексу по обслуговуванню пасажирів, що перебуває на балансі Скадовської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» та знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Мангубінська (Пролетарська), 2, який підписаний орендодавцем та балансоутримувачем.

Оскільки після закінчення дії договору відповідач орендоване майно не повернув, позивачем відповідно до Розрахунку неустойки нарахована неустойка у розмірі подвійної плати за користування майном у сумі 167431,68 грн. за період з 08.06.2018 по 01.11.2020, виходячи з орендної плати за березень 2017 року - 2906,80 грн.

Оцінка суду установлених обставин та норм діючого законодавства.

Щодо правової природи договору та договірних відносин.

Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на його підставі, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір оренди майна.

Так, за статтею 283 ГК України: «За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності» (частина 1); «У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ)» (частина 2); «Об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання» (частина 3).

Зі змісту приписів статті 1, частини другої статті 9, частини другої статті 759, частини третьої статті 760 ЦК України та частини другої статті 4, частини шостої статті 283 ГК України випливає, що Цивільним кодексом України встановлені загальні положення про найм (оренду), а особливості регулювання майнових правовідносини, які виникають між суб`єктами господарювання і пов`язані з укладенням, виконанням та припиненням договорів оренди, передбачені Господарським кодексом України. Отже, якщо останній не містить таких особливостей, то застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Так, за приписами статті 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Разом з тим, враховуючи, що орендоване майно є державним майном, на спірні правовідносини поширюється дія Закону України «Про оренду державного та комунального майна» . Зокрема, відповідно до частини 1 статті 2 «орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності» .

Зі змісту наведених норм слідує висновок, що між сторонами такого правочину виникають правовідносини оренди (найму).

Щодо наслідків припинення договірних відносин оренди.

Правові наслідки припинення договору оренди встановлені серед іншого приписами частини 4 статті 291 ГК України та частини 1 статті 785 ЦК України. Зокрема, за цими положеннями у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

Таким чином, законом встановлений обов`язок орендаря повернути орендоване майно відповідно орендодавцю.

Як зазначено вище, за умовами пункту 10.10 договору оренди у разі його припинення відповідач зобов`язався повернути позивачу орендований об`єкт, а відповідно до пункту 10.11. повернення оформлюється складанням акту приймання-передачі, при цьому обов`язок по його складенню покладений на відповідача.

Суд звертає увагу, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 року у справі № 923/1447/16 рішення Господарського суду Херсонської області від 23.02.2017 року та додаткове рішення від 09.03.2017 року щодо розірвання спірного договору, повернення орендованого майна та стягнення заборгованості залишено без змін.

Отже, договір оренди є розірваним за рішенням суду, яке набрало чинності 20.04.2017, а тому відповідач відповідно до умов п.10.10. договору зобов`язаний був орендоване державне майно в строк по 24.04.2017 звільнити та повернути позивачу.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до загального висновку про встановлення законодавчого та договірного обов`язку (п.10.10. договору) відповідача повернути майно позивачу з настанням підстав для припинення договору оренди, а саме до 25.04.2017, склавши відповідний акт приймання-передачі.

Вказана правова позиція суду також підтверджується постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.01.2019 року у справі № 923/584/18 (а.с. 21-23).

Разом з тим, суд зазначає, що згідно зі статтею 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо доведе, що вона вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

У даному випадку відповідач не надав доказів відсутності його вини у неповерненні майна з оренди.

Таким чином, відповідачем не виконані зобов`язання як з передачі майна, так і складання акту приймання-передачі, не надано доказів відсутності вини у неповерненні майна, у зв`язку з чим він несе відповідальність за невиконання господарського зобов`язання стосовно повернення майна.

Щодо відповідальності за прострочення передачі майна з оренди.

Положеннями частини 2 статті 785 ЦК України встановлено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Отже, законом встановлена відповідальність за несвоєчасне повернення майна з оренди у вигляді неустойки з розрахунку подвійної плати за користування майном за час прострочення такого повернення.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на суб`єкта господарювання нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов`язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.

Така неустойка є подвійною платою за користування річчю за час прострочення, а не штрафною санкцією у розумінні статті 549 ЦК України та статті 230 ГК України.

Підсумовуючи наведене слідує висновок, що встановлена законом відповідальність за несвоєчасне повернення майна з оренди є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин та вона не є тотожною пені, як неустойці, застосування якої регулюється іншими нормами права.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 914/730/17 та від 30.10.2019 у справі № 924/80/19.

На підставі викладеного відповідач зобов`язаний сплатити позивачу неустойку у вигляді подвійної орендної плати за договором оренди у сумі 167431,68 грн. за період з 08.06.2018 по 02.11.2020.

Висновки суду з предмету судового розгляду.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач, позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Судом перевірено правильність виконаного позивачем розрахунку неустойки, та встановлено, що розрахунок є вірним.

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, обставин справи та вказаних правових положень, суд вважає, що відповідач допустив порушення умов договору оренди в частині повернення орендованого майна у період з 08.06.2018 по 02.11.2020, у зв`язку з чим повинен сплатити 167431,68 грн. неустойки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат.

Згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2511,48 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "DFT-Південь" (код ЄДРПОУ 30330003) на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 21295778) на рахунок UA518999980313050094000021002, отримувач: УК у м. Херсоні/м.Херсон/22080200 код отримувача: ЄДРПОУ 37959779, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998 в сумі 167431,68 грн.) за несвоєчасне повернення майна по договору оренди від 07.07.2011 №929-11-065.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "DFT-Південь" (код ЄДРПОУ 30330003) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі на р/р UA598201720343100002000001233, одержувач: РВ ФДМ в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 21295778), банк одержувач: ДКС України м. Київ, МФО 820172) суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2511,48 грн.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.В. Нікітенко