Ухвала

від 23.02.2021 по справі 916/1320/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 916/1320/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Сухового В. Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Житлово-будівельного кооперативу Портовик-Судоремонтник

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11 січня 2021 року (головуючий -Мишкіна М. А., судді - Аленіна О. Ю., Ярош А. І.) і рішення Господарського суду Одеської області від 12 жовтня 2020 року (суддя Мостепаненко Ю. І.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал

до Житлово-будівельного кооперативу Портовик-Судоремонтник

про стягнення 109 196,70 грн,

ВСТАНОВИВ:

15 лютого 2021 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Житлово-будівельного кооперативу Портовик-Судоремонтник на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11 січня 2021 року і рішення Господарського суду Одеської області від 12 жовтня 2020 року у справі № 916/1320/20.

За наслідками перевірки матеріалів касаційної скарги Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі № 916/1320/20, зважаючи на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічні положення закріплено і в частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України, за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до статті 15 цього Кодексу суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Так, за змістом пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в)справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Предметом позову є стягнення 109 196,70 грн, що становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (227 000,00 грн станом на 2021 рік), а тому у розумінні положень Господарського процесуального кодексу України ця справа є малозначною.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що касаційна скарга становить значний суспільний інтерес і має виняткове значення для скаржника, обґрунтовуючи це тим, що кооператив є неприбутковою організацією; джерелом надходження коштів на рахунок скаржника є внески членів Житлово-будівельного кооперативу Портовик-Судоремонтник ; виконання оскарженого рішення породжує значну суспільну напругу серед членів цього кооперативу.

Проте, за змістом статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини 1 статті 46 цього Кодексу сторони користуються рівними процесуальними правами.

На підставі наведеного надання стороні будь-яких переваг зважаючи на її правовий статус, джерело фінансування, походження коштів, розпорядником яких вона є, призведе до порушення одного з основних засад господарського судочинства - рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Крім того, виконання судового рішення є законодавчо-передбаченою стадією судового процесу, а тому таке виконання саме по собі не може бути підставою, з якою закон пов`язує можливість (необхідність) відкриття касаційного оскарження у малозначній справі.

Також скаржник наголошує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо вирішення подібних спорів, не конкретизуючи при цьому правової норми (норм), єдину практику застосування якої (яких) необхідно сформувати.

Таким чином, оскільки доводи скаржника щодо наявності передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав для перегляду постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 11 січня 2021 року і рішення Господарського суду Одеської області від 12 жовтня 2020 року у малозначній справі № 916/1320/20 спростовано, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

За таких обставин, керуючись статтями 2, 12, 15, 17, 163, 232, 234, 287, 293, 314 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу Портовик-Судоремонтник на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11 січня 2021 року і рішення Господарського суду Одеської області від 12 жовтня 2020 року у справі № 916/1320/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. С. Міщенко

Судді І. С. Берднік

В. Г. Суховий