Рішення

від 17.02.2021 по справі 120/5814/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 лютого 2021 р. Справа № 120/5814/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Бошкової Ю.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Михайловського М.В.,

представників позивача: Балтака О.О., Швайко О.В.,

представника відповідача: Кухрівського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: консорціуму "Група компаній "Енергобуд"

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся консорціум "Група компаній "Енергобуд" (далі - К "ГК "Енергобуд", позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, контролюючий орган, відповідач). За змістом позову позивач просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 07.10.2020 року №0002240501; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 07.10.2020 року №0002220501.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що за результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 04.09.2020 року №1305/0701/38445239, зі змісту якого вбачається, що податковим органом встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2020 року, на суму 374569 грн., а також в результаті чого занижено податкове зобов`язання з ПДВ до сплати на суму 44309 грн., в тому числі: березень 2020 року - 4786 грн., травень 2020 року - 23637 грн., червень 2020 року - 15886 грн.

У подальшому на підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.10.2020 року №0002240501, яким позивачу зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 374569 грн. Також, як зазначає представник позивача, ГУ ПФУ у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.10.2020 року №0002220501, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ в загальній сумі 55386,00 грн., в тому числі: за податковими зобов`язаннями на суму 44309 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 11077 грн.

Позивач вважає вищенаведені податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню в судовому порядку. Зокрема, щодо господарський правовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю "Лайф Парадайс" (далі - ТОВ "Лайф Парадайс") сторона позивача вказує, що між консорціумом "Група компаній "Енергобуд" та ТОВ "Лайф Парадайс" було укладено договір підряду від 01.10.2019 року № 11019. Бухгалтерські проведення за цим договором було здійснено на підставі довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2019 року, акту №1 та акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року, акту вартості устаткування (копії довідки та актів додаються). Зазначені документи, на переконання представника позивача, підтверджують понесення витрат на виконання робіт на устаткування у загальній сумі 2264875,27 грн., в тому числі ПДВ 377479,21 грн. Зазначені розрахунки було проведено в повному обсязі виписано та зареєстровано податкові накладні №486 від 18.12.2019 року та № 580 від 22.12.2019 року. Як вказує позивач, вищенаведені докази підтверджують реальність господарської операції між консорціумом "Група компаній "Енергобуд" та ТОВ "Лайф Парадайс" - отримання послуг підряду.

Ухвалою суду від 22.10.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін. Цією ухвалою також встановлені сторонам строки на подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення та вирішено витребувати у ГУ ДПС у Вінницькій області всі наявні матеріали, належним чином засвідчені, які стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №0002240501 від 07.10.2020 року та №0002220501 від 07.10.2020 року.

11.11.2020 року до суду подано витребувані докази та відзив на позов, у якому представник відповідача заперечує щодо задоволення адміністративного позову. Зокрема, зазначає, що в ході проведення перевірки серед постачальників встановлені окремі суб`єкти господарювання, які здійснювали операції, що не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру), з урахуванням податкової інформації, отриманої відповідно у спосіб, який передбачений ст. 72, 73, 83 Податкового кодексу України, а саме: ТОВ "Лайф Парадайс" (код ЄДРПОУ 41851428.) та ТОВ "Лорем Систем".

Контролюючий орган вказує, що між К "ГК "Енергобуд" та ТОВ "Лайф Парадайс" (підрядник) укладено договір підряду від 01.10.2019 року №11019. На переконання відповідача, при виконанні робіт відповідно до зазначеного договору необхідно було задіяти - 28 працівника (4737,13/168 = 28,2). Тобто, підприємством, в штаті якого працює 13 працівників, та не декларувались взаємовідносини з фізичними особами - підприємцями та іншими самозайнятими особами, було виконано ремонтно-будівельні роботи для ГК "Енергобуд", виконання яких передбачає значних затрат трудових ресурсів. Окрім того, у відзиві відповідач вказує, що для забезпечення виконання такого об`єму та різноманітності послуг підприємство ТОВ "Лайф Парадайс" залучило інших підрядників для їх виконання іншими суб`єктами господарювання. Відповідно до даних ЄРПН субпідрядниками виступили: ТОВ "Інтергруп Трейд", ТОВ "Імона Груп" та ТОВ "Вала Експерт". Представник відповідача також зазначає, що на підставі листа ГУ ДФС у Сумській області від 15.05.2020 року №39/18-28-04-01-23 встановлено, що за результатами аналізу по ланцюгу постачання товарів, робіт, послуг, відсутність у ТОВ "Лайф Парадайс", ТОВ "Інтергруп Трейд", ТОВ "Імона Груп" та ТОВ "Вала Експерт" необхідних умов та засобів, основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для здійснення задекларованої господарської діяльності. Відтак, останні фактично не могли виконати К "ГК "Енергобуд" будівельні роботи та устаткування, а відтак податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН на адресу К "ГК "Енергобуд" та відображені в податковому обліку не можуть вважатися такими, що підтверджують реальність проведення операцій з надання послуг та надають право на податковий кредит.

Щодо господарських правовідносин з ТОВ "Лорем Систем" представник відповідача вказує, що відповідно до додатку 5 "Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до складу податкового кредиту в декларації за березень 2020 року включено суму ПДВ по податковій накладній № 1 від 02.03.2020 року у розмірі 41389 грн., яка не включена до складу податкового зобов`язання ТОВ "Лорем Систем", оскільки декларація з ПДВ за вказаний період не подана. Окрім того, в ході проведення перевірки не встановлено взаєморозрахунків з ТОВ "Лорем Систем": кошти не перераховувались, відсутні первинні документи щодо придбання у вказаного контрагента товарів, робіт, послуг у березні 2020 року. Більш того, на підставі листа ГУ ДФС у Сумській області від 13.07.2020 року № 324/18-28-54-04 було встановлено, що здійснення таких господарських операцій передбачає значний обсяг трудовитрат, особистої участі персоналу з відповідним рівнем оплати праці. Враховуючи відсутність платника за місцезнаходженням, ненадання первинних документів ТОВ "Лорем Систем" щодо фахової належності найманих працівників на запит не має можливості з`ясувати особисту участь персоналу у здійсненні господарських операцій та свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності без наявності допоміжних послуг. Враховуючи зазначене, ГУ ДПС у Вінницькій області вважає, що підтвердити виконання можливість надання послуг неможливо. Окрім того, інформація про балансову вартість основних засобів відсутня через неподання фінансової звітності.

Відтак, сторона відповідача зазначає, що при складанні відповідних первинних документів за вищезазначеними нереальними операціями, які у дійсності не відбулися, платником податків порушено норми частини першої ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88. Окрім того, при перенесені даних цих документів до облікових регістрів платником податків порушено норми ч. 5 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 1.2 Положення № 88, абз. 2 розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 року за № 893/4186, (із змінами), статей 11,12, 13, 14 П(с)БО 16 "Витрати", п. 2.5., 2.6 П(с)БО 25 "Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва".

З огляду на зазначене ГУ ДПС у Вінницькій області просить у задоволенні адміністративного позову К "ГК "Енергобуд" відмовити.

Щодо витрат на правничу допомогу у відзиві вказується, що адвокатом при встановленні розміру гонорару в 10000 грн. не надано погодинного обрахунку, яким була врахована складність справи та інші істотні обставини. Разом з тим, сплачена позивачем сума на професійну правничу допомогу не є співмірною із складністю справи та іншими істотними обставинами, а тому, вартість такої послуги, а саме 10000 грн., в даному випадку є необґрунтованою і завищеною.

Ухвалою від 19.11.2020 року вирішено перейти з розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без (виклику) повідомлення сторін до розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 14.12.2020 року.

07.12.2020 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій вказується, що позивач на момент укладення договору підряду мав реальну економічну мету, а саме: отримання послуг підряду - виконання будівельних робіт; наданий об`єм робіт за договором підтверджується актами приймання виконаних робіт, локальними кошторисами, всі розрахунки проводились своєчасно та відображались в бухгалтерському обліку, податкові накладні виписувались та реєструвались своєчасно.

Що стосується необумовлених економічними причинами (цілями ділового характеру) господарських операцій між К "ГК "Енергобуд" та ТОВ "Лорем Систем" представник позивача вказує, що жодних господарських операцій з цим суб`єктом господарювання не існувало взагалі. Про якесь відношення ТОВ "Лорем Систем " до позивача та нібито існування з таким суб`єктом господарських операцій К "ГК "Енергобуд" дізнався виключно з акту перевірки. Наведене, на думку сторони позивача, свідчить про допущення помилки ТОВ "Лорем Систем" при реєстрації податкової накладної, а саме, вказання неправильних відомостей про отримувача (покупця) товарів/послуг/робіт.

У судовому засіданні 14.12.2020 року представником позивача надано пояснення по суті заявленого позову та зазначено про те, що реальність господарських операцій між К "ГК "Енергобуд" та ТОВ "Лайф Парадайс" підтверджується відповідними бухгалтерськими документами.

У судовому засіданні вирішено оголосити перерву до 15.01.2021 року та витребувано у представника позивача додаткові докази, зокрема договір підряду, укладений між позивачем та КП "Вінницький муніципальний центр інновацій" від 10.09.2019 року.

12.01.2021 року представником позивача було подано до суду додаткові докази.

У судовому засіданні 15.01.2021 року представник позивача зазначив про те, що у законодавстві відсутня норма, яка б зобов`язувала платника податків перевіряти наявність трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей, транспортних засобів у контрагентів і відносити понесені витрати на придбання товару та формувати податковий кредит лише за їх наявності. Окрім того, юридична відповідальність має індивідуальний характер, а тому позивач не може нести відповідальності за порушення податкового законодавства, допущені його контрагентами або іншими особами (платниками податку) по ланцюгу постачання. Протокольною ухвалою вирішено відкласти розгляд справи на 01.02.2021 року.

29.01.2021 року стороною позивача подано до суду додаткові докази.

У судовому засіданні 01.02.2021 року заслухано пояснення ревізора ГУ ДПС у Вінницькій області Гордієнко В.Л. , яка зазначила про те, що відповідно до бази даних ЄРПН на покупців ТОВ "Інтергруп-Трейд", ТОВ "Імона Груп" та ТОВ "Вала Експерт" в грудні 2019 року було зареєстровано з порушенням термінів реєстрації податкові накладні з періодом виписки з 20.06.2019 по 04.12.2019 року. Зазначені товариства з грудня 2019 року та з травня 020 року не звітують. Окрім того, ревізор вказала, що договір про виконання будівельних робіт між замовником К "ГК "Енергобуд" та ТОВ "Лайф Парадайс" було укладено в жовтні 2019 року, відтак залучення субпідрядників у вересні 2019 року суперечить методу послідовності, відповідності в часі, визначених Законом про бухгалтерський облік і звітність в Україні.

Окрім того, було здійснено допит свідка ОСОБА_2 , яка здійснює бухгалтерський супровід К "ГК "Енергобуд". Зокрема, свідок зазначила про те, що у зв`язку з виявленням за результатами перевірки зареєстрованої ТОВ "Лорем Систем" податкової накладної від 02.03.2020 року №1 на суму 41389 грн. вона включила дану суму до від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового ) періоду в декларації за 2020 рік.

У судовому засіданні оголошено перерву до 17.02.2021 року та запропоновано представнику позивача надати копію податкової накладної від 02.03.2020 року №1, зареєстровану ТОВ "Лорем Систем".

11.02.2021 року на адресу суду від представником позивача надійшли додаткові докази.

У судовому засіданні 17.02.2021 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю. Представник відповідача, у свою чергу, проти позову заперечував та зазначив про нереальність господарських операцій та наявність відповідних порушень податкового законодавства зі сторони позивача. У задоволенні адміністративного позову просив відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності суд встановив таке.

Консорціум "Група компаній "Енергобуд" з 22.11.2012 року перебуває на податковому обліку та є платником податків і зборів, передбачених ПК України.

На підставі наказів ГУ ДПС у Вінницькій області від 14.08.2020 № 2352 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та наказу від 25.08.2020 року №2585 про продовження проведення документальної позапланової виїзної перевірки, направлення від 19.08.2020 року №1865, у період з 19.08.2020 року по 28.08.2020 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2020 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 17.07.2020 року №9170566056 (далі - Декларація) від`ємного значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ), у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначено з урахуванням від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах з 01.10.2019 року по 30.06.2020 року.

За результатами перевірки складений акт від 04.09.2020 року № 1305/07-01/38445239 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки К "ГК "Енергобуд" (код ЄДРПОУ 38445239). Відповідно до висновків акта перевірки встановлено порушення позивачем:

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198; п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, внаслідок чого підприємством завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2020 року в сумі 374569 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198; п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України внаслідок чого занижено податкове зобов`язання з ПДВ до сплати (р. 18 Декларації) на суму 44309 грн., в тому числі:

Березень 2020 року - 4789 грн.,

Травень 2020 року - 23637 грн.,

Червень 2020 року - 15886 грн.

Як наслідок на підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.10.2020 року № 0002240501, яким було зменшено від`ємне значення, що зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду К "ГК "Енергобуд" з ПДВ у сумі 374569 грн. основного платежу (а. с. 38-39); та від 07.20.2020 року №0002220501, яким було збільшено суму грошового зобов`язання К "ГК "Енергобуд" з ПДВ у сумі 44309 грн. основного платежу і 11077 штрафних санкцій (а. с. 40-41).

Не погодившись з такими рішеннями, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України, органи податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. п. 75.1.2. ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п. п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 44 ПК України передбачені вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності. Так, згідно з пунктом 44.1 статі 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з вимогами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

В статті 2 Закону №996-XIV зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п. 3.2 статті 3 Закону №996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону №996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені підчас здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Згідно з п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, під первинними документами розуміють документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст та обсяг господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особистий чи електронний підпис особи, що брала участь у здійснені господарської операції. Крім того, підпис на документі може бути скріплений печаткою (п.2.5 Положення №88).

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Тобто визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Згідно із пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до вказаного Кодексу

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ виникають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

При цьому для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції.

Відповідно до змісту акту перевірки висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ "Лайф Парадайс" та ТОВ "Лорен Систем".

Так, судом встановлено, що 10.09.2019 року укладено договір підряду №КЛ-0919 між комунальним підприємством "Вінницький муніципальний центр інновацій" та консорціумом "Група компаній "Енергобуд". Предметом закупівлі відповідно до п. 1 вищезазначеного договору є "ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Нове будівництво ліній електропередачі-КЛ-10 кВ. та РП 10 кВ. для забезпечення електропостачання території Вінницького індустріального парку по вул. Немирівське шосе, 213, в м. Вінниці (ДК 021:2015 "45230000-8" Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеропортів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)". Замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов Договору виконання робіт з будівництва лінії електропередачі КЛ-10 кВ. та РН 10 кВ. для забезпечення електропостачання Вінницького індустріального парку по вул. Немирівське шосе, 213, м. Вінниці.

Пунктами 20-22 Договору від 10.09.2019 року №КЛ-0919 передбачено порядок залучення до виконання робіт субпідрядників. Так, підрядник має право залучити до виконання робіт субпідрядника (п. 20 Договору).

З наданих пояснень сторін та матеріалів справи з`ясовано, що позивачем укладено договорів підряду від 01.10.2019 року №11019 (а.с. 43) з ТОВ "Лайф Парадайс" з метою виконання робіт, визначених договором підряду від 10.09.2019 року №КЛ-0919.

Відповідно до п. 1.1. Договору № 11019 підрядник (ТОВ "Лайф Парадайс") зобов`язується виконати комплекс робіт згідно погодженої проектної документації на об`єкті "Нове будівництво ліній електропередачі - КЛ-10кВ. та РП 10кВ. для забезпечення електропостачання території Вінницького індустріального парку по вул. Немирівське шосе, 213, в м. Вінниці ", а замовник (К "ГК "Енергогруп") зобов`язується прийняти та оплатити ці роботи на умовах Договору.

Строк дії договору - з моменту його підписання до повного виконання умов цього договору сторонами (п. 1.2. Договору). Відповідно до п. 2.1 зазначеного Договору загальна вартість робіт складає 2264875,27 грн., в тому числі ПДВ 377479,21 грн.

Порядок розрахунків між сторонами Договору визначається розділом 3, відповідно до п. 3.1 якого розрахунок за договором між замовником та підрядником здійснюється безготівковим платежем вказаним нижче чином:

3.1.1. Замовник перераховує підряднику аванс в розмірі 50% від вартості Договору.

3.1.2. Остаточний розрахунок за фактично виконані роботи здійснюється протягом 5-ти банківських днів з моменту завершення робіт та підписання і скріплення печатками актів виконання робіт, які являються основою для проведення розрахунків між сторонами.

Згідно з п. 61.1 Договору підрядник зобов`язується виконати роботи, передбачені п. 1.1. Договору, впродовж 10 днів з моменту надходження від замовника авансованого платежу на розрахунковий рахунок підрядника.

На виконання умов вказаного договору складено: підсумкову відомість ресурсів (а.с 46-48), локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 (а.с. 49-51), локальний кошторис на будівельні роботи №4-1-1 (а.с. 52-53), довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2019 року (а.с. 54), акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року (а.с.55-57), підсумкову відомість ресурсів об`єкт: ЗРП 10кВ ПС "Технолігчна" з влаштуванням двох комірок фідерів 10кв (витрати по факту) (а.с. 58-59), акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт (а.с. 60), акт № 2 прийняття виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року (а.с. 61-63), підсумкову відомість ресурсів об`єкт: КЛ 10кВ (витрати по факту) (а.с. 64-66).

Окрім того, позивач здійснив повну оплату послуг ТОВ "Лайф Парадайс", що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями: №1029 від 18.12.2019 року на суму 39855,00 грн. (призначення платежу: передплата за роб. зг. дог. №11019 від 01.10.2019 року, в т.ч. ПДВ 20% 6642,50 грн.); №1060 від 24.12.2019 року на суму 87523,04 (призначення платежу: передплата за роб. зг. дог. №11019 від 01.10.2019 року, в т.ч. ПДВ 20% 14587,17 грн.); № 171 від 10.01.2020 року на суму 106132,20 грн., (призначення платежу: передплата за роб. зг. дог. №11019 від 01.10.2019 року, в т.ч. ПДВ 20% 17688,70 грн.); №1088 від 20.01.2020 року на суму 800000,00 грн., (призначення платежу: оплата за вик. роб. зг. дог. №11019 від 01.10.2019 року, в т.ч. ПДВ 20% 133333,33 грн.); №173 від 20.01.2020 року на суму 100000,00 грн., (призначення платежу: оплата за роб. зг. дог. №11019 від 01.10.2019 року, в т.ч. ПДВ 20% 16666,67 грн.); №1094 від 27.01.2020 року на суму 200000,00 грн., (призначення платежу: оплата за вик. роб. зг. дог. №11019 від 01.10.2019 року, в т.ч. ПДВ 20% 33333,33 грн.); № 1095 від 27.01.2020 року на суму 671365,03 грн., (призначення платежу: оплата за вик. роб. зг. дог. №11019 від 01.10.2019 року, в т.ч. ПДВ 20% 111894,17 грн.); №174 від 27.01.2020 року на суму 260000,00 грн., (призначення платежу: оплата за роб. зг. дог. №11019 від 01.10.2019 року, в т.ч. ПДВ 20% 43333,33 грн.).

За результатами виконаних робіт ТОВ "Лайф Парадайс" виписало податкові накладні від 18.12.2019 року №486 та від 22.12.2019 року №580, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суму ПДВ 377489 грн. за зазначеними податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту.

В акті перевірки від 04.09.2020 року №1305/0701/38445239 відповідач, зокрема, посилається на те, що всі вищезазначені документи, що були надані на підтвердження реальності господарських операцій підписано замовником та підрядником, проте не вказано ПІБ та посаду осіб, відповідальних за проведення операцій.

З приводу зазначеного, суд вказує, що, зокрема, акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року №1, №2 та акт вартості устаткування, що придбавалось виконавцем робіт, підписані генпідрядником та замовником, містять відомості про дату підписання та скріплені печатками сторін договору підряду від 01.10.2019 року №11019. З відтиску печаток можна встановити їх належність ТОВ "Лайф Парадайс" та ГК "Енергобуд". Більш того, на першій сторінці кожного із зазначених документів є реквізити сторін, відповідно до яких замовником є консорціум "Група компаній "Енергобуд", а генпідрядником - ТОВ "Лайф Парадайс".

Відтак, на переконання суду такі документи бухгалтерської звітності є належними та підтверджують визначені в них господарські операції, а відсутність ПІБ біля підпису сторін договору є формальним порушення, яке не може ставити під сумнів реальність господарських операцій.

Окрім того, суд зазначає, що позивачем виконано всі роботи, обумовлені договором від 10.09.2019 року №КЛ-0919, укладеним з КП "Вінницьким муніципальним центром інновацій", що додатково свідчить про реальність господарських взаємовідносин між К "ГК "Енергобуд" та ТОВ "Лайф Парадайс".

Відтак, на виконання умов договору №КЛ-0919 від 10.09.2019 року складено: пояснювальну записку, договірну ціну на будівництво "Нове будівництво ліній електропередачі КЛ-10 кВ та РП 10 кВ для забезпечення електропостачання території Вінницького індустріального парку по вул. Немирівське шосе, 213, м. Вінниця", що здійснюється в 2019 році; розрахунки №1-4. Прямі витрати і загальновиробничі витрати: будівельні роботи/монтажні роботи; рахунок № 10 кошти на покриття адміністративних витрат; локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 на влаштування фундаменту під ЗРП 10 кВ ЗРП 10кВ ПС "Технологічна" з влаштуванням двох комірок фідерів 10кВ; підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису №2-1-1 влаштування фундаменту під ЗРП 10кВ; розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-2 на встановлення 2-х комірок 10кВ в ТП "Технологічна" та монтаж ЗРП 10кВ; підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису №2-1-2 встановлення 2-х комірок 10кВ в ТП "Технологічна" та монтаж ЗРП 10кВ; локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-2 на влаштування на встановлення 2-х комірок 10 кВ в ТП "Технологічна" та монтаж ЗРП 10кВ ЗРП 10кВ ПС "Технологічна" з влаштуванням двох комірок фідерів 10кВ; розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-1 на влаштування фундаменту під ЗРП 10кВ; локальний кошторис будівельних робіт №4-1-1 на прокладання КЛ 10кВ КЛ 10кВ; підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису №4-1-1 прокладання КЛ 10кВ; розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №4-1-1 на прокладання КЛ 10кВ; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2019 року; акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року; підсумкову відомість ресурсів, об`єкт: ЗРП 10кВ ПС "Технологічна" з влаштування двох комірок фідерів 10кВ (витрати - по факту); розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-2 на встановлення 2-х комірок 10кВ в ТП "Технологічна" та монтаж ЗРП 10кВ; акт 4/1 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт (додаток до акту № 4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року); акт № 5 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року; підсумкова відомість ресурсів, об`єкт: КЛ 10кВ (витрати по факту); розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №4-1-1 на прокладання КЛ 10кВ; протокол випробування ізоляції силового кабеля 10кВ №18/20; протокол випробування ШМ-0,4 кВ № 21/20.

Надаючи правову оцінку посиланням контролюючого органу про відсутність у ТОВ "Лайф Парадайс" персоналу, необхідного для надання послуг, відсутність доказів залучення третіх осіб, інших виробничих умов, які є економічно необхідні для здійснення діяльності, то суд зазначає, що сама по собі наявність або відсутність у контрагента окремих документів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладання договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання певного обсягу робіт, податкове законодавство не ставить право платника на декларування податкового кредиту в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється надання відповідних послуг (робіт) його контрагентом. Чинним законодавством чітко не регламентована обов`язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тої чи іншої діяльності.

У свою чергу, статтею 61 Конституції України встановлено індивідуальний характер відповідальності, що виявляється і у персональній відповідальності кожного платника податку за ведення податкового обліку.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб`єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі "Булвес АД проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: "...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив в рішенні у справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Також, у справі "Інтерсплав" проти України (2007 рік, заява № 803/02), Європейський суд з прав людини у п. 38 рішення зазначив: "На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, які здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду, стосовно загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які вказували б на те, що заявник був безпосередньо залучений в такі зловживання".

Перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає дотримання "справедливого балансу" між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Після проведення відповідної оцінки, Європейський суд з прав людини визнав, що "справедливий баланс" не дотримується, коли платника ПДВ позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування при відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, або доказів того, що йому було відомо/повинно було бути відомо про таку діяльність його постачальників. Відповідно, Суд констатував факт порушення статті 1 Протоколу №1, якою гарантується право на мирне володіння майном. Право на податковий кредит фактично прирівнюється до права власності на майно платника податків, відшкодування якого останній правомірно очікує від податкового органу.

Таким чином, недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак в порушення вимог чинного законодавства, податковим органом таких доказів не наведено, а реальність виконання господарських операцій, на підставі яких підприємством сформовано податковий кредит, не спростовано.

З огляду на зазначене, суд вказує, що посилання ГУ ДПС у Вінницькій області в акті перевірки на те, що ТОВ "Лайф Парадайс" та його субпідрядники ТОВ "Інтергруп Трейд", ТОВ "Імона Груп", ТОВ "Вала Експерт" не мають необхідних умов та засобів, основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для здійснення задекларованої господарської діяльності, а також на те, що зазначені підприємства не звітують перед податковим органом, тому податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН на адресу К "ГК "Енергобуд" не можуть надавати право на податковий кредит - є хибними. Оскільки відповідач фактично ставить у вину позивача можливі порушення його контрагентами податкового законодавства, що у свою чергу, суперечить положенням статті 61 Конституції України, якою передбачено індивідуальний характер відповідальності.

В даному випадку факт здійснення господарських операцій позивача із його контрагентом підтверджується вищенаведеними первинними документами позивача.

Всі представлені позивачем документи відповідають вимогам, встановленим Законом №996-XIV до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність здійснення господарських операцій з ТОВ "Лайф Парадайс".

З огляду на вищенаведене, суд доходить висновку про те, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними ТОВ "Лайф Парадайс".

Щодо господарських взаємовідносин з ТОВ "Лорем Систем", то з матеріалів справи та наданих пояснень представників позивача встановлено, що жодних господарських операцій з даним суб`єктом господарювання у позивача не існувало та лише під час податкової перевірки стало відомо про наявність зареєстрованої податкової накладної з даним контрагентом. Зазначене і не заперечує представник відповідача.

Тому, К "ГК "Енергобуд" при поданні звітної податкової декларації з податку на додану вартість за 2020 рік включила до складу від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) періоду, зокрема і суму ПДВ по податковій накладній від 02.03.2020 року №1 на суму 41389 грн., складеній ТОВ "Лорем Систем" на отримувача (покупцю) К "ГК "Енергобуд" (а.с. 188).

У подальшому із показань свідка ОСОБА_2 було з`ясовано, що вона помилково включила 41389 грн. до загальної суми податкового кредиту за 2020 рік та у зв`язку із виявленою помилкою 15.01.2021 року подала уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Відповідно до зазначеного уточнюючого розрахунку стороною позивача з розділу ІІ "Податковий кредит" підпункту 10 "Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України" у рядках 10.1 та 17 вказано про виключення суми 41389 грн. з коштів, які віднесенні до податкового кредиту. Таким чином згідно з пунктом 21 уточнюючого розрахунку від 15.01.2021 року сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду становить 372703 грн. (414092-41389 = 372703 грн).

Окрім того, разом з уточнюючим розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок подано розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) та довідку про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2), які також містять відомості щодо виключення суми 41389 грн. зі складу податкового кредиту за 2020 рік.

Отже, позивач самостійно виключив суму 41389 грн., включення якої було обумовлене помилковою реєстрацією податкової накладної ТОВ "Лорем Систем" щодо позивача, відтак, платник податків самостійно виправив допущені помилки.

З огляду на зазначене, на думку суду, податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Вінницькій області від 07.10.2020 року №0002240501 та №0002220501, якими Консорціуму "Група компаній "Енергобуд" зменшено від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 374569 грн. та збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ в загальній сумі 55386,00 грн. є протиправними, а отже підлягають скасуванню.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить переконання, що відповідач не довів правомірності свого рішення, а тому позов належить задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивача належить стягнути 4204,00 грн. судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Щодо заявлених до відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає таке.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).

Так, відповідно до ст. 1 цього Закону:

договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);

інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);

представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).

Згідно з положеннями ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Частиною другою статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Водночас за приписами ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правової допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

При цьому покладення обов`язку довести неспівмірність витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, не можуть нівелювати положень статті 139 КАС України щодо обставин, які враховує суд при вирішенні питання про розподіл судових, зокрема обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.

За приписами ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою (п. 268, 269).

Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Так, на підтвердження понесених в ході розгляду справи витрат представником надано Договір № 15/10/20 від 15.10.2020 року про надання правової допомоги, укладеного між консорціумом "Група компаній "Енергобуд" (далі - клієнт) та Балтаком О.О. (далі - Адвокат).

Розділом І зазначеного Договору визначено, що предметом даного договору є зобов`язання надати Клієнту наступні юридичні послуги: здійснювати представництво інтересів Клієнта у Вінницькому окружному адміністративному судів при розгляді позовної заяви Консорціуму "Група Компаній "Енергобуд" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень.

Розділом ІІ Договору визначено, 2.1 на виконання умов Договору Адвокат уповноважений на вчинення наступних процесуальних дій: підписувати та подавати до суду позовну заяву, відповідь на відзив на позовну заяву; знайомитися з матеріалами справи; брати участь під час судового розгляду справи у Вінницькому окружному адміністративному суді; подавати докази, заяви, заявляти клопотання та відводи; користуватися усіма правами представника Клієнта в суді, що передбачені КАС України.

2.2. Адвокат самостійно (на власний розсуд) з дотриманням принципів доцільності та розумності визначає обсяг правової роботи, що передбачений в п. 2.1 Договору, необхідний для виконання предмету Договору.

2.3. Клієнт зобов`язується оплатити послуги, передбачені п. 1.1 Договору.

В свою чергу, відповідно до розділу ІV за надання правової допомоги в рамках цього Договору Клієнт сплачує винагороду (гонорар) Адвокату в розмірі 10000,00 грн. одразу після підписання Договору.

Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат при наданні правової допомоги за вищевказаним Договором, Адвокатом було витрачено і планується витратити разом 10 годин. За домовленістю Адвоката з Позивачем година роботи Адвоката оплачується у розмірі 1000, 00 грн.

Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат - на правничу допомогу наступний:

1. Юридичний аналіз наданих документів - 1 година.

2. 2.1 Опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини - 2 години.

2.2.Формування правової позиції. Консультування щодо необхідності отримання додактових матеріалів (доказів) та їх отримання для справи - 3 години.

3. Підготовка процесуальних документів по справі: 1). позовна заява, складання інших процесуальних документів, пов`язаних з розглядом справи; 2). відповідь на відзив відповідача; 3). детальний опис робіт (надання послуг), виконаних Адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги - 5 годин.

4. Участь Адвоката в судових засіданнях по даній справі в суді першої інстанції - 2 години.

На підтвердження розрахунку між Адвокатом та Консорціумом "Група компаній "Енергобуд" надано квитанцію до прибуткового касового ордеру № 01 від 15.10.2020 року.

Проаналізувавши попередній розрахунок судових витрат - на правничу допомогу та перевіривши дійсність наданих послуг, суд звертає увагу на наступне.

Так, ухвалою суду від 22.10.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 19.11.2020 року вирішено перейти з розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у зв`язку з обсягом та характером доказів у справі, призначено судове засідання на 14.12.2020 року.

14.12.2020 року в судовому засіданні представник позивача Балтак О.О. на запитання суду щодо надання пояснень з приводу укладеного договору з ТОВ "Лайф Парадайс" та відстутність доказів по господарській операції з ТОВ "Лорем Систем" повідомив, що здійснює лише юридичний супровід, тому відповідні пояснення надати не може.

Відтак, з метою об`єктивного розгляду даної справи судом зобов`язано представника позивача надати додаткові докази та забезпечити в наступне судове засідання представника позивача, який може надати пояснення по суті позову, зокрема, господарським операціям з контрагентами.

01.02.2020 року в судовому засіданні представником позивача Швайко О.В. та свідком ОСОБА_2 надано пояснення по суті заявлених позовних вимог та підставам позову. В свою чергу, судом з власної ініціативи витребувано у представників позивача додаткові докази на підтвердження своїх доводів.

Враховуючи зазначені обставини, на думку суду, представником позивача - Адвокатом Балтаком О.О. не надано в повному обсязі юридичні послуги, наведені у попередньому розрахунку судових витрат, тому підлягають зменшенню з врахуванням фактично наданих.

Окрім цього, суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у додатковій постанові від 19.02.2020 року по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), у якій вказано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відтак, предмет спору в цій справі стосується оскарження двох податкових повідомлення-рішень ГУ ДПС у Вінницькій області. Окрім того, предмет поданого позивачем позову не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а кількість та складність процесуальних документів також не є значними.

Більш того, суд зауважує, що розгляд цієї справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, що додатково вказує на її малозначність.

Відтак, беручи до уваги предмет спору, складність справи, її значення для позивача та обсяг адвокатських послуг, що був необхідним для захисту інтересів позивача в суді у зв`язку з розглядом цієї справи, суд доходить переконання, що за результатами розгляду цієї справи на користь позивача підлягають відшкодуванню витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 6000 грн.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 134, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 07.10.2020 року №0002240501 та №0002220501.

Стягнути на користь консорціуму "Група компаній "Енергобуд" сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в сумі 4204,00 (чотири тисячі двісті чотири) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Стягнути на користь консорціуму "Група компаній "Енергобуд" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 (шість тисяч) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: консорціум "Група компаній "Енергобуд" (вул. Миколи Оводова, 51, корп. 1, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 38445239)

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ 43142454)

Рішення в повному обсязі сформовано: 23.02.2021 року.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна