Рішення

від 23.02.2021 по справі 340/5467/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/5467/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області (65107, м.Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 39765871)

про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (надалі - ГУ Держгеокадастру в Одеській області) про визнання протиправними дій.

Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що з метою реалізації свого права на отримання земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації він звернувся до ГУ Держгеокадастру в Одеській області із заявою від 03.08.2020 року щодо отримання адміністративної послуги про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0, 12 га для ведення садівництва, що розташована на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області. Однак протягом строку, встановленого Земельним кодексом України та статтею 10 Закону України "Про адміністративні послуги", відповіді на вказану заяву не отримав. З цих підстав позивач просить суд визнати протиправними дії ГУ Держгеокадастру в Одеській області у ненаданні адміністративної послуги по його заяві (про надання дозволу на розробку проекту землеустрою) від 03.08.2020 року відповідно до пункту 5 статті 10 Закону України "Про адміністративні послуги", в строк, передбачений Земельним кодексом України.

Ухвалою судді від 11.12.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що заява ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою була отримана ГУ Держгеокадастру в Одеській області 11.08.2020 року та зареєстрована за №П-14386/0/36-20. За наслідками її розгляду відповідач видав наказ №15-14225/13-20-СГ від 30.09.2020 року, яким відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність через те, що обрана позивачем земельна ділянка не відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності. З цих підстав просив суд у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначав, що його вже не цікавить наказ відповідача, прийнятий за його заявою, оскільки, не отримавши рішення у місячний строк, він, користуючись правом "мовчазної згоди", замовив розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, який в установленому законом порядку був погоджений, а земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 5123755800:01:002:3849. Тому наполягав на задоволенні позову саме у спосіб визнання протиправними дій відповідача.

Відповідач правом подачі заперечення не скористався.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані та витребувані докази, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 у серпні 2020 року направив поштою до ГУ Держгеокадастру в Одеській області заяву від 03.08.2020 року, у якій просив надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в межах норми безоплатної приватизації, орієнтовною площею 0,12 га, для подальшої передачі її у власність для ведення садівництва на території Таїровської селищної ради (за межами населеного пункту) Овідіопольського району Одеської області за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення. До заяви позивач додав зокрема графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування обраної ним земельної ділянки. (а.с. 11 - 15)

Позивач стверджує, що не отримав рішення чи відповіді за цієї заявою, тому 26.11.2020 року звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до пункту "в" частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом "в" частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара.

Частиною 4 статті 116 ЗК України передбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до частини 5 статті 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано статтею 118 ЗК України.

Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені статтею 122 ЗК України.

Згідно з частиною 4 статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015 року затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Відповідно до цього Положення Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 29.09.2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за №1391/29521, затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в області.

Згідно з цим Положенням Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством (пп.13 п.4 Положення).

Відтак, до повноважень відповідача, як територіального органу Держгеокадастру, належить розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення на території Одеської області, у тому числі передача таких земельних ділянок безоплатно у власність громадянам у порядку, передбаченому статтею 118 ЗК України.

Судом установлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою (клопотанням) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, будучи зацікавленим в одержанні безоплатно у власність в межах норм безоплатної приватизації земельної ділянки для ведення садівництва із земель державної власності, розташованих на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області.

Дотримуючись процедури, унормованої статтею 118 ЗК України, відповідач повинен був у місячний строк з дня реєстрації цієї заяви перевірити місце розташування обраної земельної ділянки на відповідність вимогам статей 116, 118, 121 ЗК України і за наслідками перевірки - дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або, у разі виявлення обставин, передбачених абз.1 ч.7 ст.118 ЗК України, - надати позивачу мотивовану відмову у наданні дозволу.

Позивач стверджує, що у встановлений законом строк ГУ Держгеокадастру в Одеській області не повідомило про прийняте рішення за його заявою від 03.08.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, а отже всупереч вимогам Закону України "Про адміністративні послуги" йому не була надана адміністративна послуга за цією заявою.

Перевіряючи ці доводи, суд виходить з того, що правові засади реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання адміністративних послуг визначає Закон України "Про адміністративні послуги".

За визначеннями, наведеними у статті 1 цього Закону: 1) адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб`єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків такої особи відповідно до закону; 2) суб`єкт звернення - фізична особа, юридична особа, яка звертається за отриманням адміністративних послуг; 3) суб`єкт надання адміністративної послуги - орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, державний реєстратор, суб`єкт державної реєстрації, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги.

Відповідно до частин 2, 3 статті 3 Закону України "Про адміністративні послуги" надання адміністративних послуг здійснюється відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених законами, які регулюють суспільні відносини у відповідних сферах, зокрема Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

До адміністративних послуг також прирівнюється надання органом виконавчої влади, іншим державним органом, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, їх посадовими особами, державним реєстратором, суб`єктом державної реєстрації витягів та виписок із реєстрів, довідок, копій, дублікатів документів та інші передбачені законом дії, у результаті яких суб`єкту звернення, а також об`єкту, що перебуває в його власності, володінні чи користуванні, надається або підтверджується певний юридичний статус та/або факт.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про адміністративні послуги" виключно законами, які регулюють суспільні відносини щодо надання адміністративних послуг, встановлюються: 1) найменування адміністративної послуги та підстави для її одержання; 2) суб`єкт надання адміністративної послуги та його повноваження щодо надання адміністративної послуги; 3) перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги; 4) платність або безоплатність надання адміністративної послуги; 5) граничний строк надання адміністративної послуги; 6) перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги.

Адміністративні послуги визначаються виключно законом.

Відповідно до частини 1, 2 статті 8 Закону України "Про адміністративні послуги" суб`єктом надання адміністративних послуг на кожну адміністративну послугу, яку він надає відповідно до закону, затверджуються інформаційна і технологічна картки, а у разі якщо суб`єктом надання є посадова особа, - органом, якому вона підпорядковується.

Інформаційна картка адміністративної послуги, що надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, іншого державного органу, їх посадовими особами, які уповноважені відповідно до закону надавати адміністративну послугу, затверджується на підставі типової інформаційної картки, затвердженої відповідним центральним органом виконавчої влади, іншим державним органом.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про адміністративні послуги" адміністративні послуги надаються суб`єктами надання адміністративних послуг безпосередньо або через центри надання адміністративних послуг.

Згідно з частинами 1, 2, 3, 5 статті 10 Закону України "Про адміністративні послуги" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) граничний строк надання адміністративної послуги визначається законом.

У разі якщо законом не визначено граничний строк надання адміністративної послуги, цей строк не може перевищувати 30 календарних днів з дня подання суб`єктом звернення заяви та документів, необхідних для отримання послуги.

Суб`єкт надання адміністративних послуг надає адміністративну послугу, а центр надання адміністративних послуг забезпечує організацію надання такої послуги у найкоротший строк та за мінімальної кількості відвідувань суб`єктом звернення.

Адміністративна послуга вважається наданою з моменту отримання її суб`єктом звернення особисто або направлення поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) листа з повідомленням про можливість отримання такої послуги на адресу суб`єкта звернення. У випадках, передбачених законодавством, відповідний документ може бути надісланий поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або за допомогою засобів телекомунікаційного зв`язку. При цьому строк доставки поштової кореспонденції не зараховується до строку надання адміністративної послуги.

Статтею 16 Закону України "Про адміністративні послуги" передбачено, що реєстр адміністративних послуг (далі - Реєстр) формується і ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері надання адміністративних послуг, з метою: 1) ведення обліку адміністративних послуг; 2) забезпечення відкритого і безоплатного доступу до інформації про адміністративні послуги.

Реєстр містить інформацію про: 1) перелік адміністративних послуг; 2) правові підстави надання адміністративних послуг; 3) суб`єкта надання адміністративних послуг; 4) розмір плати (адміністративний збір) за адміністративну послугу (у разі надання послуги на платній основі); 5) інші відомості, визначені Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №835 від 01.08.2011 року "Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг", якою затверджено Перелік платних адміністративних послуг, що надаються Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами (додаток 2), а також Перелік адміністративних послуг, що надаються Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами на безоплатній основі (додаток 3).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №523-р від 16.05.2014 року "Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг" затверджено перелік адміністративних послуг органів виконавчої влади, які надаються через центр надання адміністративних послуг, згідно з додатком.

Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру відповідно до статей 8, 9 та 19 Закону України "Про адміністративні послуги" видано наказ №280 від 17.07.2020 року "Про затвердження типових інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг, які надаються територіальними органами Держгеокадастру".

Судом установлено, що до переліку адміністративних послуг, які надаються територіальними органами Держгеокадастру, затверджених вищевказаними нормативними актами, не включений такий вид адміністративної послуги як видача дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно з даними Єдиного державного порталу адміністративних послуг, який є офіційним джерелом інформації про надання адміністративних послуг в Україні, такий вий адміністративної послуги також не вказаний у переліку послуг, що надаються Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру (http://poslugy.gov.ua/info/department/1575/services?languageId=0)

Відтак, відповідач як територіальний орган Держгеокадастру не є суб`єктом надання такої адміністративної послуги, а норми Закону України "Про адміністративні послуги" не поширюються на процедуру отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що перебуває у державній власності, урегульовану частинами 6, 7 статті 118 ЗК України.

Матеріалами справи підтверджується, що заява ОСОБА_1 від 03.08.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки була зареєстрована в системі електронного документообігу ГУ Держгеокадастру в Одеській області 11.08.2020 року за №П-14386/0/36/20. (а.с. 55) Про надання йому адміністративної послуги на підставі Закону України "Про адміністративні послуги" позивач у цій заяві не просив.

За результатами розгляду цієї заяви відповідачем видано наказ №15-14225/13-20-СГ від 30.09.2020 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", який також зареєстрований в автоматизованій системі діловодства ГУ Держгеокадастру в Одеській області. (а.с. 60)

Законність наказу №15-14225/13-20-СГ від 30.09.2020 року, обставини направлення/вручення його позивачу, а також дії позивача щодо замовлення розроблення проекту землеустрою без відповідного дозволу (за принципом "мовчазної згоди"), про які він повідомив суд у відповіді на відзив, не є предметом дослідження у цій справі, оскільки не охоплюються предметом цього спору.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Статтею 245 КАС України визначені повноваження суду при вирішенні адміністративної справи.

Згідно з частиною 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Суд зазначає, що констатація порушення прав фізичної особи внаслідок дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень без зобов`язання суб`єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій чи вчинити певні дії, не призводить до захисту порушених прав, оскільки не передбачає способу чи механізму їх відновлення, що суперечить меті адміністративного судочинства.

У ході розгляду справи суд установив, що у межах спірних правовідносин відповідач не допускав порушень Закону України "Про адміністративні послуги", тому у задоволені позову ОСОБА_1 про визнання протиправними дій/бездіяльності ГУ Держгеокадастру в Одеській області щодо ненадання адміністративної послуги за його заявою слід відмовити. Інших вимог, спрямованих на захист/відновлення прав, порушених діями/бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, позивач до відповідача не висуває, що виключає можливість судового захисту та є окремою підставою для відмови в задоволенні позову.

З огляду на те, що позивачу відмовлено у задоволенні його позову, підстави для стягнення на його користь понесених ним судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш