Рішення

від 23.02.2021 по справі 500/3969/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3969/20

23 лютого 2021 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Скалатської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення №3083 від 30.06.2020, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) до Скалатської міської ради (далі - відповідач) в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Скалатської міської ради №3083 від 30 червня 2020 року Про розгляд звернення громадянки ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Скалатську міську раду прийняти на пленарному засіданні Скалатської міської ради рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0000 га за рахунок земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення на території Остап`ївської сільської ради з кадастровим номером 6124685700:01:001:1076.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач звернулась до відповідача із заявою про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0000 га за рахунок земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення на території Остап`ївської сільської ради з кадастровим номером 6124685700:01:001:1076 та до заяви долучено відповідні документи. Проте, рішенням Скалатської міської ради від 30 червня 2020 року №3083 було відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення на території Остап`ївської сільської ради (п. 1 рішення). Одночасно цим же рішенням (п. 2) було вирішено включити до переліку земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення для подальшого їх продажу права оренди на земельних торгах (аукціонах) на території Остап`ївської сільської ради земельну ділянку площею 2,0515 га за кадастровим номером 6124685700:01:001:1076.

Підставою для прийняття вказаного рішення у ньому вказано сприяння соціально- економічному розвитку, ефективного та раціонального використання земельного фонду та залучення коштів до міського бюджету, а також пропозиції комісії з питань містобудування, будівництва, архітектури, земельних відносин та охорони природи.

Позивач вказує, що прийняття відповідачем рішення про включення до переліку земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення для подальшого їх продажу права оренди на земельних торгах (аукціоні) на території Городницької сільської ради земельної ділянки за кадастровим номером 6124685700:01:001:1076 є прямим перешкоджанням для отримання нею цих земельних ділянок у власність в порядку та в розмірі, які визначені Земельним кодексом України.

Також зазначено, що питання добору земельних ділянок комунальної власності, права на які виставляються на земельні торги, взагалі не були включені до Порядку денного.

Вказані обставини свідчать про очевидну протиправність оскаржуваного рішення №3083 від 30 червня 2020 року та відсутність законних підстав для його прийняття.

Ухвалою суду від 12.01.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 03.02.2021.

Ухвалою суду від 03.02.2021 проголошеною в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати та занесеної до протоколу судового засідання продовжено строк розгляду справи до трьох місяців та оголошено перерву до 23.02.2021.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що заява позивачки була розглянута на комісії з питань містобудування, будівництва, архітектури, земельних відносин та охорони природи, що засвідчено протоколом засідання комісії № 7 від 30.06.2020, відповідно до якого комісією було вирішено дане питання розглядати за участю всіх депутатів. В подальшому заява гр. ОСОБА_1 була розглянута на сесії Скалатської міської ради 30 червня 2020 року, якою було прийнято рішення про відмову гр. ОСОБА_1 в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,000 га - для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення на території Остап`ївської сільської ради. Цим же рішенням земельну ділянку за кадастровим номером: 6124685700:01:001:1076, площею 2,0515 га, що знаходиться на території Остап`ївської сільської ради, було включено до переліку земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення для подальшого їх продажу права оренди на земельних торгах (аукціоні), з метою сприяння соціально-економічному розвитку, ефективного та раціонального використання земельного фонду та залучення коштів до міського бюджету, про що заявницю було повідомлено листом від 03.07.2020 року вих. № 1924 з доданою копією рішення.

Скалатська міська рада вважає, що вимога гр. ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Скалатської міської ради №3083 від 30.06.2020 не підлягає задоволенню, оскільки дане рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.

В судове засідання 23.02.2021 позивач не прибула, представник позивача подав 23.02.2021 клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 9 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.

Як випливає із матеріалів справи, 01 червня 2020 року ОСОБА_1 , через засобами поштового зв`язку звернулася до Скалатської міської ради із заявою, в якій просила надати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення на території Остап`ївської сільської ради з кадастровим номером 6124685700:01:001:1076 (аркуш справи 11).

Рішенням Скалатської міської ради від 30 червня 2020 року №3083 було відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення на території Остап`ївської сільської ради (п. 1 рішення).

Одночасно цим же рішенням (п. 2) було вирішено включити до переліку земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення для подальшого їх продажу права оренди на земельних торгах (аукціонах) на території Остап`ївської сільської ради земельну ділянку площею 2,0515 га за кадастровим номером 6124685700:01:001:1076.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням відповідача, позивач звернулась до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У відповідності до ч.1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частиною 1 ст. 123 Земельного кодексу України визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Так, повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у власність встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України, статтями 26, 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Згідно із п.34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 року № 280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Частинами 1, 2 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 року № 280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Також, приписами частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, як вбачається із вищенаведеного, за результатами розгляду відповідного звернення на пленарному засіданні відповідач зобов`язаний або дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні з підстав наведених у ч.7 ст.118 ЗК України.

При цьому, перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб`єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17.

Відповідно до ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

Згідно зі ст.136 Земельного кодексу України організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення. У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови. Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, відповідач, як розпорядник земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, є організатором земельних торгів, та відповідно до вимог чинного законодавства наділене повноваженнями визначати перелік земельних ділянок комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги.

Суд, не заперечуючи право органу місцевого самоврядування на включення до переліку земельної ділянки комунальної власності для подальшого їх продажу права оренди на земельні торги, проте зазначає, що дане питання не розглянуто відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства, виходячи з наступного.

Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" чітко визначено правомочність, у даному випадку, сільської ради для вирішення відповідних питань на пленарних засіданнях.

Відповідно до вимог ч.10-13 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради; сесію районної у місті, районної, обласної ради - голова ради або відповідно заступник голови районної у місті, районної ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради. У випадку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради - один з депутатів цієї ради.

Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Також, протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою, районної у місті, районної, обласної ради - головою відповідної ради, у разі їх відсутності - відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради, а у випадку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті, - депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні.

Сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Як випливає із матеріалів справи, згідно інформації, оприлюдненої на офіційному сайті відповідача, третє пленарне засідання 55-ї сесії Скалатської міської ради сьомого скликання згідно Розпорядження міського голови від 12.06.2020 №84, на якому повинно було бути розглянуте питання позивача, було призначене на 23 червня 2020 року.

Однак вказане пленарне засідання сесії міської ради 23 червня 2020 року не відбулось.

Як вбачається із Порядку денного третього пленарного засідання 55-ї сесії Скалатської міської ради сьомого скликання, призначеного Розпорядженням міського голови №84 від 12.06.2020 на 23 червня 2020 року, питання добору земельних ділянок комунальної власності, права на які виставляються на земельні торги, не були включені до Порядку денного (аркуш справи 9-10).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що рішення про включення до переліку земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення для подальшого їх продажу права оренди на земельних торгах (аукціоні) на території Остап`ївської сільської ради прийняте в порушення процедури прийняття рішень, а тому суд вважає, що дана підстава для відмови позивачці у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, є неналежною.

Відтак, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області №3083 від 30.06.2020 "Про розгляд звернення громадянки ОСОБА_1 " є протиправним та підлягає скасуванню повністю.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача прийняти на пленарному засіданні Скалатської міської ради рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0000 га за рахунок земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення на території Остап`ївської сільської ради з кадастровим номером 6124685700:01:001:1076, то суд розглядаючи її керується наступними мотивами.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивованої відмови у його наданні, регламентовано частиною сьомою статті 118 ЗК України.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Такі ж висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 року у справі № 440/793/19, від 02.04.2020 року у справі № 826/568/19, а також від 02.07.2020 року за № 825/2228/18.

Проте, суд зазначає, що зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. Дійсно, у випадку невиконання обов`язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов`язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов`язання прийняти рішення.

Однак, як і будь-який інший спосіб захисту, зобов`язання відповідача прийняти рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав. В той же час суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки.

А прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача видати дозвіл на розробку проекту землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у видачі дозволу, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такого дозволу з порушенням закону.

В контексті обставин спору застосування такого способу захисту вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою.

При цьому, судом враховано, що зобов`язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проте, наведених обставин судом не встановлено. Оцінка правомірності рішення стосувалася лише тих мотивів, які наведено в оскаржуваному рішенні відповідача. За таких обставин суд на цьому етапі позбавлений процесуальної можливості приймати рішення за умови не перевірки, не надання оцінки та не встановлення певних обставин суб`єктом владних повноважень з цього питання, в тому числі на відповідність вимогам ст. 118 Земельного кодексу України, а тому позовні вимоги про зобов`язання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою за наявності встановлених вище обставин, є передчасними та не підлягають задоволенню.

Вказані висновки узгоджуються з позицією, висловленою у постанові Верховного Суду у постанові від 10.10.2019 у справі №814/1959/17.

Однак, з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_2 та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України з урахуванням висновків суду.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У цій справі, заперечуючи проти позову, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення. Сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню в порядку частини третьої ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області №3083 від 30.06.2020 "Про розгляд звернення громадянки ОСОБА_1 ".

3. Зобов`язати Скалатську міську раду Підволочиського району Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України з урахуванням висновків суду.

4. Стягнути з Скалатської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 в рахунок повернення сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 лютого 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Скалатська міська рада (місцезнаходження/місце проживання: вул. Грушевського, 2,м. Скалат,Тернопільська область,47851 код ЄДРПОУ/РНОКПП 04058445);

Головуючий суддя Осташ А.В.