Рішення

від 18.02.2021 по справі 640/18220/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2021 року м. Київ № 640/18220/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовомОбслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Платинум Холл до Головного управління Держгеокадастру в Київській області про визнання протиправними дії, скасування приписів та повідомлення ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Платинум Холл (далі - ОК ЖБК Платинум Холл , позивач) із позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру в Київській області (далі - ГУ Держгеокадастру в Київській області, відповідач), в якому просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Київській області в особі державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області - головними спеціалістами відділу контролю за використанням та охороною земель у м. Києві Управління з контролю за використанням та охороною земель Заруцького Максима Сергійовича та Рудика Богдана Ігоровича щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства, яка документована Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом від 21.06.2019 року № 339-ДК/294/АП/09/01/-19;

скасувати Припис від 05.07.2019 року № 339-ДК/0055Пр/03/01/-19 щодо вжиття заходів до 05.08.2019 року для усунення виявлених порушень та приведення землекористування у відповідність до вимог законодавства;

скасувати Припис від 05.07.2019 року № 339-ДК/0056Пр/03/01/-19 щодо вжиття заходів до 05.08.2019 року для усунення виявлених порушень та приведення землекористування у відповідність до вимог законодавства;

скасувати Повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу від 05.07.2019 року № 339-ДК/0039ШК/11/01/-19 щодо сплати розміру шкоди у сумі 5229,50 грн.;

скасувати Повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу від 05.07.2019 року № 339-ДК/0040ШК/11/01/-19 щодо сплати розміру шкоди у сумі 26705,43 грн.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що відповідачем під час проведення перевірки та винесення приписів порушено вимоги Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , а саме перевірка позивача не внесена до плану перевірок, позивача не повідомлено про проведення перевірки, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом від 21.06.2019 року № 339-ДК/294/АП/09/01/-19 складений без додержання вимог статті 7 зазначеного закону, приписи про порушення вимог законодавства винесенні із порушенням строку передбаченого зазначеним Законом.

Також позивач зазначає, що оскаржувані приписи та повідомлення про сплату шкоди винесені без урахування його пояснень, щодо відсутності порушень ДБН Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень в частині поверховості будинку та використання земельної ділянки, за цільовим призначенням.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2019 року, після усунення недоліків адміністративного позову на виконання ухали Окружного адміністративного суду від 27.09.2019 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

29 жовтня 2019 року на виконання ухвали про відкриття провадження у справі відповідачем надано відзив на адміністративний позов, яким останній проти позовних вимог заперечив у повному обсязі.

При цьому, відповідач зазначає, що у відповідності до вимог статей 6 та 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 , за результатом якої складено акт від 21.06.2019 року № 339-ДК/294/АП/09/01-19. Зокрема, відповідачем було встановлено, що відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, земельна ділянка по АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:72:453:0095) належить на праві приватної власності гр. ОСОБА_1 Категорія земель - землі житлової та громадської забудови. Цільове призначення - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва. Вид використання - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Площа ділянки - 0.0949 га. Разом з тим, за висновками контролюючого органу на зазначеній ділянці здійснюється будівництво будівлі невизначеного призначення, яка відповідно до візуального огляду на момент проведення перевірки має 8 поверхів, проводиться будівництво 9-го поверху, чим порушено частину 1 статті 96 Земельного кодексу України, а саме: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Також, відповідач зазначає, що до спірних відносин не застосовується Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , з огляду на те, що об`єктом інспекційної перевірки була сама земельна ділянка, а не господарська діяльність позивача, а таким чином спеціальним законом для даних відносин є 10 Закон України Про державний контроль за використанням та охороною земель .

04 листопада 2019 року позивачем подано відповідь на відзив, в якому позивач зазначає про необґрунтованість позиції відповідача та зазначає, що рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 28.10.2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2019 року № 725/4245/19 встановлено відсутність фактів допущення позивачем порушень вимог земельного законодавства під час користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 та підстав для притягнення позивача до відповідальності за такі порушення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

18 жовтня 2016 року між громадянином ОСОБА_1 та громадянкою ОСОБА_2 укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою (суперфіцію), посвідчений приватним нотаріусом № 673 (зі змінами 26.04.2018 року) відповідно до якого передано ОСОБА_2 у користування земельну ділянку по АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:72:453:0095).

28 листопада 2016 року відповідно до Корпоративної угоди № 1 від 28.11.2016 року Про сплату пайового внеску та надання житлових і не житлових приміщень № 842 право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:72:453:0095) передано ОСОБА_2 до позивача.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань керівником Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Платинум Холл є ОСОБА_2

19 лютого 2019 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного об`єктів міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) зареєстровані повідомлення та декларація про початок будівництва житлового будинку, який належить до класу з незначними наслідками (СС1), а саме чотирьох поверхового будинку з дворівневим підвалом на 12 квартир.

11 червня 2019 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва листом № 073-5208 звернувся до відповідача щодо проведення перевірки додержання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки по АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:72:453:0095).

На підставі зазначеного вище листа, наказом ГУ Держгеокадастру у Київській області від 13.06.2019 року № 073-5208 прийнято рішення здійснити державний контроль за дотримання земельного законодавства при використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:72:453:0095).

За результатами проведеної перевірки, 21 червня 2019 року відповідачем складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки № 339-ДК/294/АП/09/01, яким встановлено, що на земельній ділянці по АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:72:453:0095) здійснюється будівництво будівлі невизначеного призначення, яка відповідно до візуального огляду на момент проведення перевірки має 8 поверхів, проводиться будівництво 9-го поверху. На ділянці складовано будівельні матеріали. Земельна ділянка огороджена металевим та частково дерев`яним парканом. Доступ на ділянку обмежений, територія охороняється.

Уповноважені особи, які б могли надати документи та пояснення стосовно використання зазначеної земельної ділянки, на момент перевірки були відсутні. На територію земельної ділянки державних інспекторів не допущено.

За наданою Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 18.06.2019 року № 073-5408 інформацією, Департаментом зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) Будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 19.02.2019 року № KB 061190502570 та декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) Будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 01.04.2019 року №141190910639. Замовник будівництва - Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Платинум Холл (копії даних матеріалів додаються).

Згідно розділу 15 декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) в житловому будинку передбачено: кількість поверхів - 4 + підвал дворівневий; кількість квартир - 12; загальна площа об`єкта - 4033,00 кв. м.

Згідно статті 38 Земельного кодексу України, до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Відповідно до статті 39 Земельного кодексу України, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

В той же час, як встановлено відповідачем, відповідно до даних офіційного веб-сайту публічного геопорталу Міської інформаційно-аналітичної системи забезпечення містобудівної діяльності (МІАС ЗМД) Містобудівний кадастр Києва , земельна ділянка по вул. Докучаєвській, 5-а у Солом`янському районі м. Києва відноситься до території житлової садибної забудови (перспективні), відтак, враховуючи те, що на земельній ділянці здійснюється будівництво 8, 9-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку, відповідач прийшов до переконання, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:72:453:0095 використовується з порушенням пункту а) частини 1 статті 96 Земельного кодексу України, а саме: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Крім того, відповідачем взято до уваги, що відповідно до наданої схеми розташування земельної ділянки, складеної інженером - геодезистом Київської обласної філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру Дем`яненко А.І. за результатами здійснення топографо-геодезичних робіт з визначення зовнішніх меж фактичного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:72:453:0095, було виявлено розбіжність між фактичними межами і розмірами використання земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:453:0095 та межами і розмірами земельної ділянки, що містяться у відомостях Державного земельного кадастру, а саме: встановлено самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,0130 га встановленим парканом, суміжної по периметру із земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:72:453:0095 (позначено на план - схемі, яка додається).

За результатами перевірки відповідачем складено:

протокол про адміністративне правопорушення від 04.07.2019 року № 339-ДК/0063П/07/01/-19, в якому встановлено, що на земельній ділянці здійснюється будівництво 8, 9-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:72:453:0095 використовується з порушенням пункту а) частини 1 статті 96 Земельного кодексу України, а саме: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

протокол про адміністративне правопорушення від 04.07.2019 року № 339-ДК/0062П/07/01/-19, в якому встановлено, а саме, що частину земельної ділянки площею 0,0130 га, що є суміжною із земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:72:453:0095 самовільно зайнято, чим порушено вимоги статей 125, 126 Земельного кодексу України, за що згідно з пунктом б частини першої статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи відповідно до законодавства несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

05 липня 2019 року відповідачем також винесені приписи № 339-ДК/005Пр/03/01/-19 та № 339-ДК/0056Пр/03/01/-19 щодо вжиття заходів до 05.08.2019 року для усунення виявлених порушень та приведення землекористування у відповідність до вимог законодавства.

Також, відповідачем винесені повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу від 05.07.2019 року № 339-ДК/0039ШК/11/01/-19 щодо сплати шкоди у сумі 5 229,50 грн., та від 05.07.2019 року № 339-ДК/0040ШК/11/01/-19 щодо сплати шкоди у сумі 26 705,43 грн.

Не погоджуючись із такими діями та рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Розглядаючи спірні правовідносини, суд виходить з того, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями частин 1 та 2 статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Згідно статті 38 Земельного кодексу України, до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Відповідно до статті 39 Земельного кодексу України, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

У відповідності до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Положеннями статті 188 Земельного кодексу України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 482 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.

Згідно підпункту 25-1 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15, Держгекадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України Про державний контроль за використанням та охороною земель від 19.06.2003 року № 963-IV (далі - Закону № 963), який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Положеннями статті 1 Закону № 963 встановлено, що невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - це невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).

Статтею 4 Закону № 963 визначено, що об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Відповідно до статті 5 Закону № 963 встановлено, що державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Положеннями статті 6 Закону № 963 передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать зокрема здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

З системного аналізу статей 9 та 10 Закону № 963 вбачається, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом, зокрема, проведенням перевірок. Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

- давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

- у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

- викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України;

- передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

- проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відео-зйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;

- звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок, що контроль за використанням та охороною земель є прямим обов`язком інспекторів, однак законодавством визначено перелік конкретних дій та заходів на вчинення яких уповноважено державних інспекторів.

Щодо доводів позивача стосовно протиправності проведеної перевірки, з огляду на невідповідність такої перевірки та акту за її результатами положенням Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , суд зазначає наступне.

Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 року №308 затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру у Київській області.

За змістом підпункту 30 пункту 4 Положення №308 Головне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за: виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних із порушенням ґрунтового покриву; використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення.

Відповідно до положень підпункту 1 пункту 6 Положення №308 посадові особи Головного управління в межах своїх повноважень мають право: складати акти перевірок; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом.

Відповідно до зазначених норм, контроль за використанням та охороною земель є прямим обов`язком інспекторів; законодавством визначено перелік конкретних дій та заходів на вчинення яких уповноважено державних інспекторів.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм слідує, що державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися державним інспектором Головного управління Держгеокадастру, у тому числі, шляхом проведення перевірок, а також для реалізації завдань у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель державний інспектор має право, зокрема, видавати приписи, складати акти перевірки або протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності.

Згідно з статті 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 рок № 877-V (далі - Закон № 877) визначено, що його дія поширюється на відносини, пов`язані із здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно - правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

З урахуванням висновків Верховного Суду в постанові від 17.09.2019 року справа №806/1723/18 та постанові від 09.10.2019 в справі №724/1843/18 вбачається, що вказаним законом визначено чіткий перелік відносин, на які поширюється його дія. Особливості та обмеження перевірок визначені у вказаному Законі не відносяться до здійснення Держгеокадастром та його територіальними органами перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель.

Враховуючи те, що норми Закону № 877 стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб`єктів господарювання та жодним чином не стосуються призначення перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель, Верховний Суд зазначає, що на спірні правовідносини розповсюджуються норми Закон України Про державний контроль за використанням та охороною земель .

Крім зазначеного, відповідно до Преамбули Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель від 19.06.2003 року №963-IV, цей Закон визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Разом з тим, судом в спірних правовідносинах встановлено, що старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області Рудиком Б.І. та державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області Заруцьким М.С. згідно наказу №339-ДК від 13.06.2019 року проведена перевірка не самої юридичної особи, а земельних ділянок за відповідними кадастровими номерами де має місце здійснення житлового та іншого будівництва (8000000000:72:453:0095).

Проте, реалізація вказаних повноважень щодо здійснення державного контролю повинна відбуватися у спосіб встановлений законодавством, зокрема, Інструкцією з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, що затверджена Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.01.2017 року № 6.

Однак, положеннями Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , не визначено процедуру проведення перевірок посадовими особами Держгеокадастру.

Так, наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 132 від 25.02.2013 року був затверджений Порядок планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб`єктами господарювання вимог земельного законодавства, але вказаний наказ визнаний таким, що втратив чинність, відповідно до Наказу №24 Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20.01.2017 року.

Крім того, Кабінетом Міністрів України видано Розпорядження від 10.03.2017 року № 169-р Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади , яким скасовані накази міністерств та інших центральних органів виконавчої влади як такі, що не відповідають Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , за переліком згідно з додатком 1, у якому зазначений наказ Мінагрополітики №132 від 25.02.2013 року.

Вказане розпорядження Кабінету Міністрів України свідчить про те, що накази міністерств та інших центральних органів виконавчої влади щодо здійснення державного нагляду (контролю) повинні відповідати Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Аналогічного висновку прийшов Верховний Суд у постановах від 10.07.2018 року у справі №818/1511/17 та в постанові від 10.01.2019 року у справі №823/922/17.

Крім того, положеннями статті 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель мають право проводити перевірку, складати акти та приписи за результатами такої перевірки в порядку передбаченому законом, з огляду на те, що самим Законом України Про державний контроль за використанням та охороною земель такий порядок не визначений, як і не визначений підзаконними нормативно-правовими актами, суд дійшов до переконання, що відповідач під час проведення перевірок має керуватись нормами Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності в частині правовідносин не врегульованих Законом України Про державний контроль за використанням та охороною земель .

Як вбачається з матеріалів справи, 11.06.2019 року до відповідача звернувся Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з листом № 073-5208, в якому просив здійснити перевірку дотримання позивачем вимог земельного законодавства на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Докучаївська, 5-а.

На підставі зазначеного вище листа, відповідач наказом від 13.06.2019 року призначив здійснити контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів при використанні земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Докучаївська, 5-а.

Таким чином, спірна перевірка була призначена відповідно до вимог чинного законодавства.

Водночас, відповідно до часин 1-5 статті 7 Закону № 877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Натомість, позивачу під час проведення перевірки не було надано направлення про проведення заходу контролю, що не спростовано відповідачем.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом № 339-ДК/294/АП/09/01/-19 був складений від 21.06.2019 року, а приписи про усунення недоліків винесені на підставі зазначеного акту складені 05.07.2019 року

Відповідно до частини 9 статті 7 Закону № 877 розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п`яти робочих днів з дня складення акта надається суб`єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).

Таким чином, відповідачем порушено вимоги статті 7 Закону № 877 щодо строку складання приписів за результатами заходу контролю, адже Приписи № 339-ДК/0055Пр/03/01/-19 та № 339-ДК/0056Пр/03/01/-19 складені на 10 день після складення акту перевірки.

Таким чином з огляду на вище зазначене, суд погоджується з доводами позивача, що відповідачем порушені вимоги чинного законодавства під час проведення перевірки, та приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства, яка документована Актом від 21.06.2019 року № 339-ДК/294/АП/09/01/-19.

Що стосується позовних вимог в частині скасування Повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу від 05.07.2019 року № 339-ДК/0039ШК/11/01/-19 щодо сплати розміру шкоди у сумі 5229,50 грн., та Повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу від 05.07.2019 року № 339-ДК/0040ШК/11/01/-19 щодо сплати розміру шкоди у сумі 26705,43 грн., суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Тобто, обов`язковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, як предмета адміністративного спору, є вплив такого рішення на права та інтереси позивача.

Водночас, як вбачається з матеріалі справи зазначені вище повідомлення були винесені відповідачем на підставі протоколів про адміністративне правопорушення від 04.07.2019 року, а саме: № 339-ДК/0063П/07/01/-19, в якому встановлено, що на земельній ділянці здійснюється будівництво 8, 9-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:72:453:0095 використовується з порушенням пункту а) частини 1 статті 96 Земельного кодексу України, а саме: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, та № 339-ДК/0062П/07/01/-19, в якому встановлено, а саме, що частину земельної ділянки площею 0,0130 га, що є суміжною із земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:72:453:0095 самовільно зайнято, чим порушено вимоги статей 125, 126 Земельного кодексу України, за що згідно з пунктом б частини першої статті 211 Земельного кодексу України.

При цьому, у повідомленнях про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу вказаний розрахунок суми збитків завданих особою, відповідно до якої складений протокол про адміністративне правопорушення, відповідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу затвердженої Кабінетом Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963.

Так, відповідно до пункту 7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу затвердженої Кабінетом Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963 розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держгеокадастру.

Відповідно до положень статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, як самовільне зайняття земельних ділянок, невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Приписами статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків (шкоди).

Згідно зі статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка її завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Водночас, така шкода відшкодовується і судовому порядку за умови подання територіальними органами Держгеокадастру до суду позову про стягнення таких збитків, про що також було повідомлення позивача в оскаржуваних повідомленнях.

Таким чином, само по собі Повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу не є підставою для стягнення з позивача сум нарахованих збитків.

За таких умов оскаржувані повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України та самостійно не зумовлює виникнення будь-яких обов`язків для позивача, а тому не може бути предметом спору.

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси

Таким чином, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 дав визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес", який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "право" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "право" має один і той же зміст.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші порушення прав та свобод позивача.

Відтак обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

З огляду, на вище зазначене скасування повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу від 05.07.2019 року № 339-ДК/0039ШК/11/01/-19 щодо сплати розміру шкоди у сумі 5229,50 грн., та повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу від 05.07.2019 року № 339-ДК/0040ШК/11/01/-19 щодо сплати розміру шкоди у сумі 26705,43 грн не буде мати наслідком захист прав позивача, відповідно позивачем обраний неналежний спосіб захисту його прав, що також є підставою для відмови у задоволенні таких позовних вимог.

Що стосується позовних вимог в частині скасування Приписів від 05.07.2019 № 339-ДК/0055Пр/03/01/-19 та № 339-ДК/0056Пр/03/01/-19 щодо вжиття заходів до 05.08.2019 для усунення виявлених порушень та приведення землекористування у відповідність до вимог законодавства, суд зазначає наступне.

Як вбачається за матеріалів справи, оцінка фактів допущення позивачем порушень, які викладені в приписах від 05.07.2019 року № 339-ДК/0055Пр/03/01/-19 та № 339-ДК/0056Пр/03/01/-19, вже надавалась судами в інших провадженнях.

Так, позивач зазначає, що на підставі акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки № 339-ДК/294/АП/09/01 та протоколів про адміністративне правопорушення від 04.07.2019 року № 339-ДК/0063П/07/01/-19 та № 339-ДК/0062П/07/01/-19 відповідачем були винесені постанови про накладання адміністративного стягнення від 05.07.2019 року № 339-ДК/0060По/08/01/-19 та № 339-ДК/006Шо/08/01/-19, відповідно до яких ОСОБА_2 , як відповідальну особу від ОК ЖБК Платинум Холл притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за порушення вимог земельного законодавства.

Разом з тим, рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 28.10.2019 року у справі № 725/4245/19 залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2019 року зазначені постанови про накладання адміністративного стягнення від 05.07.2019 року № 339-ДК/0060По/08/01/-19 та № 339-ДК/006Шо/08/01/-19 були скасовані.

Так, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2019 року у справі № 725/4245/19 встановлено, що питання відповідності будівництва до документів на будівництво, відповідність дозволам та деклараціям не входить до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Київській області, а є підставою для перевірки відповідними органами та (або) посадовими особами цих органів, а саме Державною архітектурно-будівельною інспекцією України або іншими органами, які наділені повноваженнями на дані дії, що спростовує доводи відповідача щодо порушень цільового призначення земель з огляду на побудову об`єкту етажність якого більша за етажність зазначену у дозвільних документах.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що під час проведення перевірки інженером-геодезистом Київської обласної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" Дем`яненком А.І. було складено схему розташування земельної ділянки та було встановлено розбіжності між фактичними межами і розмірами використання земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:453:0095 та межами і розмірами земельної ділянки у відомостях Державного земельного кадастру, тобто встановлено самовільне зайняття встановленим парканом земельної ділянки площею 0,0130 га, суміжної по периметру із земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:72:453:0095, натомість, інформація в матеріалах перевірки не містить чіткого обґрунтування, як саме позивач здійснив самовільне захоплення земельної ділянки, як і не містить інформації (кадастрового номера) земельних ділянок, які на думку відповідача були задіяні позивачем.

Також, апеляційним судом встановлено, що відповідачем не було прийнято до уваги пояснення позивача, щодо відсутності порушень ДБН Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень в частині поверховості будинку та використання земельної ділянки, за цільовим призначенням, а також самовільного зайняття іншої земельної ділянки.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з вищевказаних судових рішень, обставини встановлені у них з`ясовані у справі, де участь брали ті ж самі особи, що і у даній адміністративній справі.

Разом з тим, суд зазначає, що в матеріали даної справи відповідачем також не надано належних та допустимих доказів на обґрунтування позиції про наявність порушень в діях позивача, які б спростовували вказані вище обставини, встановлені у судових рішеннях.

За таких умов, суд погоджується з позицією позивача щодо відсутності фактів допущення ним порушень, на які відповідач посилався, як на підставу винесення оскаржуваних приписів.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Рисовський проти України (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу доброго врядування .

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (див. рішення у справах Beyeler v. Italy № 33202/96, Oneryildiz v. Turkey № 48939/99, Moskal v. Poland № 10373/05).

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі Hasan and Chaush v. Bulgaria № 30985/96).

З огляду на вище зазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість приписів від 05.07.2019 року № 339-ДК/0055Пр/03/01/-19 та № 339-ДК/0056Пр/03/01/-19 щодо вжиття заходів до 05.08.2019 року для усунення виявлених порушень та приведення землекористування у відповідність до вимог законодавства, та наявності підстав для визнання їх протиправними та скасування.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення адміністративного позову частково.

Відповідно до положень частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим суд дійшов до переконання про необхідність стягнення на користь Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Платинум Холл`за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Київській області судовий збір у розмірі 3 842, 00 грн.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Платинум Холл задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Київській області в особі державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області - головними спеціалістами відділу контролю за використанням та охороною земель у м. Києві Управління з контролю за використанням та охороною земель Заруцького Максима Сергійовича та Рудика Богдана Ігоровича щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства, яка документована Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом від 21.06.2019 року № 339-ДК/294/АП/09/01/-19.

3. Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру в Київській області (код ЄДРПОУ 39817550, адреса: 03115, м. Київ, вул. Серпова, 3/14) від 05.07.2019 року № 339-ДК/0055Пр/03/01/-19 щодо вжиття заходів до 05.08.2019 року для усунення виявлених порушень та приведення землекористування у відповідність до вимог законодавства.

4. Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру в Київській області (код ЄДРПОУ 39817550, адреса: 03115, м. Київ, вул. Серпова, 3/14) від 05.07.2019 року № 339-ДК/0056Пр/03/01/-19 щодо вжиття заходів до 05.08.2019 року для усунення виявлених порушень та приведення землекористування у відповідність до вимог законодавства.

5. В решті позовних вимог відмовити.

6. Стягнути на користь Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Платинум Холл (код ЄДРПОУ 40977232, адреса: 03148, м. Київ, вул. Володимира Покотила, 7/2) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Київській області (код ЄДРПОУ 39817550, адреса: 03115, м. Київ, вул. Серпова, 3/14) судовий збір у розмірі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя І.М. Погрібніченко