Постанова

від 10.02.2021 по справі 160/9893/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 лютого 2021 року м. Дніпросправа № 160/9893/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Шальєвої В.А., Олефіренко Н.А., секретар судового засідання - Лащенко Р.В., за участю представника позивача - Федоренка Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ПОРТАЛ-1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 року в адміністративній справі №160/9893/20 (суддя у 1 інстанції Озерянська С.І.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПОРТАЛ-1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПОРТАЛ-1 звернулося з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 43072 від 15.07.2020 року комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю Портал-1 критеріям ризиковості;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області внести до бази даних ІС "Податковий блок" інформацію про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю Портал-1 з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що спірне рішення є протиправне та підлягає скасуванню, оскільки в останньому не розкрито в чому саме полягає ризиковість та якої саме господарської операції та не надано доказів на підтвердження ризиковості.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин та недоведеність обставин, які мають значення по справі, порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити апеляційну скаргу.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, 15.07.2020 року головою комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 40372.

Підставою для віднесення позивача до критеріїв ризиковості зазначено п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, а саме: наявна податкова інформація, яка стала відома в процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі орган завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції.

В інформаційній довідці щодо включення до переліку ймовірно ризикових зазначено, що згідно даних ЄРПН податкові зобов`язання за період з 01.03.2020р. по 14.07.2020 р. на суму 432,8 тис.грн. ТОВ ПОРТАЛ-1 (42586414) сформовані за рахунок реалізації: робіт з реконструкції електропостачання струмопровіду 500 кВт, робіт по ремонту високовольтного електрообладнання, аварійного ремонту кабельної лінії 6 кВ, високовольтних випробувань кабельної лінії, перевірки пристроїв РЗА силового трансформатора, перенесення кабелів стану МРБ і АОС, ремонту і наладці відокремлювала 150 кВ, трасування КЛ 0,4 кВ, електротехнічних робіт, монтажів: зовнішнього освітлення фасаду, кабельної лінії в іцітовій, аварійного освітлення клітин сходів, ремонту насосів, технічного обслуговування трансформаторної підстанції, складання однолінійних схем, технічного обслуговування силового обладнання трансформаторної підстанції, т.п. Платником ТОВ ПОРТАЛ-1 згідно даних ЄРПН сформовано податковий кредит за період на суму 451,3 тис.грн. за рахунок придбання товарів: кабелей силових, контрольних, проводу установчого та придбання послуг та робіт, вказаних вище. Вищевказаний податковий кредит підприємству по ланцюгу постачання на 67,4 відсотка від загальної суми податкового кредиту сформовано від ТОВ ТРАССІР УА (код 39768357), ТОВ ФРАНКО НЕКСТ (код 43264197), ТОВ СТОТЕКС (код 43409339), ТОВ АСТБУД (код 42934295), ТОВ АДОГА УНІВЕРС (код 43275261), ТОВ САЛАБРІУС ГРАНД (код 43138170), ТОВ БІТСТАМ ПОСТАЧ (код 43271801), які включено до переліку ризикових підприємств. Ці факти унеможливлюють здійснення реальної фінансово-господарської діяльності з виконання робіт для платників-контрагентів реального сектору обладнання грансформаториої підстанції, т.п. Підприємство ТОВ ПОРТАЛ-1 здійснює придбання великої кабелей силових, контрольних, проводу установчого, що потребують застосування особливих умов їх транспортування та зберігання. Враховуючи відсутність складу, основних засобів неможливо виконання електротехнічних робіт на великій кількості об`єктів.

29.07.2020 року позивач на адресу відповідача направлено повідомлення №1 з копіями документів, проте 10.08.2020 року головою комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 29.07.2020 року № 1 прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 49255.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що віднесення ТОВ Портал-1 до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань органів ДПС, тобто є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податків, а, відтак, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Колегія суддів з вказаним висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Так, порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 визначено дії платника податків та контролюючого органу щодо питання віднесення платника податків до категорії ризикових, визначено критерії ризиковості та віднесення платника податків до таких критеріїв.

Згідно з пунктів 4, 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до пункту 6 вищевказаного Порядку, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Отже, вищевказаною нормою передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Тобто Порядком передбачено оскарження рішень рішення комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної\розрахунку коригування в Єдиному реєстру податкових накладних про відповідність платників критеріям ризиковості, у судовому порядку.

Згідно з пункту 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатком № 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, які є зокрема: 1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах 2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах. 3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами. 4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками. 5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ). 6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України. 7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України. 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено типову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка містить наступне формулювання: Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку .

Отже, Порядком встановлена можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку.

Згідно із пунктами 6, 7, 8 Порядку взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 03.08.2018 року № 523, комісіями регіонального рівня здійснюється: розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України; розгляд наданої Комісією ДФС інформації по платниках з ознаками ризиковості в день її надходження, внесення таких платників податку до переліку ризикових платників податків, а в разі прийняття відповідного рішення - виключення платників податку з переліку ризикових платників податків. Засідання комісій регіонального рівня щодо розгляду питань про внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків проводиться згідно з Порядком роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117. До протоколу засідання комісій регіонального рівня обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків внесено до переліку ризикових платників податків; інша інформація, що розглядається комісіями регіонального рівня.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області у своїх доводах вказує, що позивач підпадає під 8 пункт Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Такою інформацією на думку контролюючого органу є те, що податковий кредит позивачу по ланцюгу постачання сформовано від підприємств, які включені до переліку ризикових підприємств та у яких відсутні наймані працівники або рахується незначна кількість найманих працівників, що унеможливлює здійснення реальних господарських операцій.

З приводу цього, колегія суддів зазначає, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Наведена правова позиція висловлена в постанові Верховного суду від 31.07.2018р. у справі №817/1339/17 (адміністративне провадження №К/9901/49539/18).

У свою чергу, статтею 61 Конституції України встановлено індивідуальний характер відповідальності, що виявляється і у персональній відповідальності кожного платника податку, в не залежності від діяльності його контрагентів по ланцюгу постачання.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб`єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: ...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності .

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив в рішенні у справі Бізнес СепортСентре проти Болгарії , у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес СепортСентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Висновки суду першої інстанції про те, що спірне рішення не породжує для позивача обов`язкових юридичних наслідків та не створює жодних перешкод для діяльності платника податків є хибними, з огляду на наступне.

Додатком 4 до Порядку № 1165 встановлена форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, в якій зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Аналіз приведених вище норм чинного законодавства України дає підстави для висновку, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірне рішення комісії регіонального рівня може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Суд апеляційної інстанції акцентує увагу на те, що абзацом 14 пункту 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Зазначене свідчить, що положеннями Порядку № 1165 передбачено право на оскарження рішення контролюючого органу щодо включення платника податків до перелік ризикових платників податку.

При цьому, посилання суду першої інстанції на рішення Верховного Суду у подібних правовідносинах є помилковим, адже Верховним Судом в приведених постановах викладено правовий висновок стосовно питання віднесення платників податку на додану вартість до ризикових платників податку у період до набрання чинності Порядком №1165.

З огляду на наведене, колегія суддів судів приходить до висновку про протиправність оскаржуваного рішення та про задоволення позовних вимог.

За приписами частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у повному обсязі через невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню на користь останнього відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України шляхом стягнення їх з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань останнього.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ПОРТАЛ-1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 року в адміністративній справі №160/9893/20 - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 року в адміністративній справі №160/9893/20 - скасувати

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ПОРТАЛ-1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 43072 від 15.07.2020 року комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю Портал-1 критеріям ризиковості.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області внести до бази даних ІС Податковий блок інформацію про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю Портал-1 з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПОРТАЛ-1 (код ЄДРПОУ 42586414) витрати на оплату судового збору у розмірі 5255,00грн. (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять грн. нуль коп.).

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 10.02.2021 року, в повному обсязі постанова складена 22.02.2021 року.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя В.А. Шальєва

суддя Н.А. Олефіренко