Постанова

від 24.02.2021 по справі 540/2261/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/2261/20 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю БЕКО до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

В С Т А Н О В И Л А :

17 серпня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "БЕКО" звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби від 27.04.2020 року № UA508000/2020/000051/2, від 13.05.2020 року № UA508040/2020/000044/2.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "БЕКО" зазначило, що митниця протиправно, незважаючи на наявність усіх документів передбачених ст.53 МК України, прийняла рішення про коригування митної вартості. Товариство зазначило, що обставини, на які вказує відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, жодним чином не спростовують митної вартості, яка зазначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування митної вартості.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено невідповідність заявленої митної вартості до інформації, яка наявна в ПІК "ЄАІС ДФС". Крім того, за результатами оцінки ризику щодо митної декларації спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками із формою контролю стосовно перевірки правильності визначення митної вартості задекларованих товарів. Відповідач зазначив, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що документи, надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження митної вартості містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року адміністративний позов ТОВ "БЕКО" задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Чорноморської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 27.04.2020 року № UA508000/2020/000051/2, від 13.05.2020 року № UA508040/2020/000044/2.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що перевіркою поданих документів встановлено наявність невідповідностей, а саме: не надано страхові документи.

Відповідно п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

23 грудня 2019 року між позивачем (Покупець) та YONGKANG TOOT INDUSTRY AND TRADE Co., Limited, Китай (Продавець) укладено контракт № КD191223 на продаж товару. Умови поставки - CFR - порт Одеса відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс-2010". Транспортування товару - морем в контейнері.

За змістом п.4 контракту № КD191223 ціна за одиницю товару вказана у специфікації на кожну партію товару, яка є невід`ємною частиною контракту. Загальна сума контракту складає 495000 дол.США. Ціни, вказані в контракті включають вартість пакування, маркірування, в яких поставляється товар та доставку на умовах CFR Одесса.

На виконання умов контракту YONGKANG TOOT INDUSTRY AND TRADE Co., Limited, Китай поставлено ТОВ "БЕКО" товар.

27 квітня 2020 року декларантом подано митну декларацію № UА508040/2020/003559 для здійснення митного оформлення товарів, у тому числі: товар № 2 - нетканий матеріал з штучних (віскоза 50%) та синтетичних волокон (поліестр 50%) пофарбований, непросочений, без покриття, недубльований, на гільзі та у пропіленовому пакеті, різного кольору, для виготовлення серветок для вологого та сухого прибирання: поверхнева щільність 90 г/м2, ширина 30 см - 90 рулонів - 1,596 т.; товар № 3 - готові до використання серветки (ганчірки) для вологого та сухого прибирання з тканого синтетичного матеріалу - мікрофібра, для господарських потреб непросочені та без покриття (80 % поліестер, 20 % поліамід), розміром 30Х30 см: для господарчих потреб, пофарбований, не просочені та без покриття - 149500 шт.; для скла та дзеркал, пофарбований, непросочені та без покриття - 100000 шт.; товар № 4 - поліетиленовий виріб, комплект затискачей, білого кольору, призначений для транспортування та переміщення шкребків - 456 кг; поліетиленовий виріб, сітка екструдована у формі рукава, білого кольору, з перфорованою кромкою і ячейками прямокутної форми без покриття, використовується для пакування скребків - 1203 кг.

Митна вартість товарів, визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме: товар № 2 (нетканий матеріал з штучних (віскоза 50 %) та синтетичних волокон (поліестер 50 %), пофарбований, непросочений, без покриття для виготовлення серветок для вологого та сухого прибирання) - 2793 дол.США, товар № 3 (готові до використання серветки для вологого та сухого прибирання) - 13015,30 дол.США, товар № 4 (поліпропіленовий виріб, комплект затискачей; поліпропіленовий виріб, сітка екструдована) - 2284,20 дол.США.

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані наступні документи: пакувальний лист від 16.03.2020 року, рахунок-фактуру (інвойс) від 16.03.2020 року № ВН200316, коносамент від 21.03.2020 року № COSU6229810340, автотранспортну накладну від 25.04.2020 року № 505900, декларацію про походження товару від 16.03.2020 року № ВН200316, висновок про якісні характеристики товарів від 02.03.2020 року № 25-12, контракт від 23.12.2019 року № KD191223, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - специфікація від 16.03.2020 року № 4/KD191223.

27 квітня 2020 року на виконання вимог митного органу позивач додатково надав відповідачу декларацію країни-експортера від 21.03.2020 р. № 292020200000029936, прайс-лист від 12.02.2020 рок та повідомив, що ним надано всі наявні документи.

27 квітня 2020 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA508000/2020/000051/2, відповідно до якого визначено вартість товару № 2 - 3,51 дол.США/кг, товару № 3 - 3,43 дол.США/кг, товару № 4 - 2,17 дол.США/кг.

Приймаючи дане рішення про коригування митної вартості товару відповідач вказав на наступні підстави: "Заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що подані документи містять невідповідності та заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості достовірно документально не підтверджено. Декларантом подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а документи надані для підтвердження митної вартості містять розбіжності. Відповідно до пункту 4.2 контракту, витрати на страхування не включаються відправником до вартості товару. Інформація щодо проведення страхування товару покупцем декларантом не надається, та як окрема складова митної вартості не заявляється. Серед документів наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару. На вимогу митного органу декларантом не подано наступні документи, а саме: платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; додатки до зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі їх наявності; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Додатково надані документи у свої сукупності, не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації. Крім того, надана копія митної декларації країни відправлення не має перекладу, що не дозволяє здійснити порівняння інформації заявленої у ній. При цьому, відповідно до ч.2 ст.58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Отже, враховуючи наведене та за результатами проведеної консультації, митну вартість товару № 2 скориговано та визначено за резервний методом відповідно до статті 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 13.02.2020 р. № UА110140/2020/001387, а саме 3,51 дол.США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 1596*3,51 = 5601,96 дол.США); митну вартість товару № 3 скориговано та визначено за резервний методом відповідно до статті 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 07.03.2020 р. № UА500110/2020/002619, а саме 3,43 дол.США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 5206*3,43 = 17856,58 дол.США); митну вартість товару № 4 скориговано та визначено за резервний методом відповідно до статті 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу МД від 22.02.2020 р. № UА500070/2020/206646, а саме 2,17 дол.США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 1659*2,17 = 3600,03 дол.США). Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару".

13 травня 2020 року декларантом подано митну декларацію № UА508040/2020/003939 для здійснення митного оформлення товару: дріт із легованої сталі 0x13 діаметром 0,135 мм, без покриття, 1100 катушок - 17,188 т.

Митна вартість товару, визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме в сумі - 13922,28 дол.США.

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані наступні документи: пакувальний лист від 16.03.2020 року, рахунок-фактуру (інвойс) від 16.03.2020 року № ВН200316, коносамент від 21.03.2020 року № COSU6229810340, автотранспортну накладну від 25.04.2020 року № 505900, декларацію про походження товару від 16.03.2020 року № ВН200316, висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 07.05.2020 року № 1420003600-0333, контракт від 23.12.2019 року № KD191223, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - специфікація від 16.03.2020 року № 4/KD191223.

13 травня 2020 року на виконання вимог митного органу позивач додатково надав відповідачу декларацію країни-експортера від 21.03.2020 року № 292020200000029936, прайс-лист від 12.02.2020 року та повідомив, що ним надано всі наявні документи.

13 травня 2020 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA508040/2020/000044/2, відповідно до якого визначено вартість товару 1,64 дол.США/кг.

Приймаючи дане рішення про коригування митної вартості товару відповідач вказав на наступні підстави: "Заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що подані документи містять невідповідності та заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості достовірно документально не підтверджено. Декларантом подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а документи надані для підтвердження митної вартості містять розбіжності. Відповідно до пункту 4.2 контракту, витрати на страхування не включаються відправником до вартості товару. Інформація щодо проведення страхування товару покупцем декларантом не надається, та як окрема складова митної вартості не заявляється. Серед документів наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару. На вимогу митного органу декларантом не подано наступні документи, а саме: платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; додатки до зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі їх наявності; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Додатково надані документи у свої сукупності, не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації. Крім того, надана копія митної декларації країни відправлення не має перекладу, що не дозволяє здійснити порівняння інформації заявленої у ній. При цьому, відповідно до ч.2 ст.58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Отже, враховуючи наведене та за результатами проведеної консультації, митну вартість товару № 1 скориговано та визначено за резервний методом відповідно до статті 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 13.02.2020 р. № UА110110/2020/002328, а саме 1,64 дол.США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 17188*1,64 = 28188,32 дол.США). Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з надання позивачем до розмитнення товарів повного пакету документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів щодо ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст.51 МК України - митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій цієї статті.

При цьому, частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом із тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів та зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зі змісту цієї норми вбачається, що встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В оскаржуваних рішення про коригування митної вартості від 27.04.2020 року № UA508000/2020/000051/2, від 13.05.2020 року № UA508040/2020/000044/2, Чорноморською митницею Держмитслужби держмитслужби зазначено наступні підстави для коригування: відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару.

декларантом не подано наступні документи, а саме: платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; додатки до зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі їх наявності; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Вимагаючи від ТОВ "БЕКО" страхові документи, митним органом не враховано, що поставка товарів здійснювалась на умовах поставки СFR "UA Одеса", відповідно до ІНКОТЕРМС 2010.

Поставка товару на умовах СFR Одеса (вартість і фрахт) Інкотермс 2010 передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт).

Оскільки умови поставки за базисом СFR Одеса (вартість і фрахт) Інкотермс 2010 не передбачають обов`язку страхування товару, у митного органу відсутні підстави стверджувати, що витрати щодо страхування є складовою митної вартості товару, який поставляється на умовах цього базису поставки.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22 грудня 2020 року по справі № 420/2850/19.

Отже твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товарів за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування вантажу, не знайшли свого підтвердження.

Стосовно доводів апелянта про те, що по аналізу рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, інформація про які наявна в ПІК "ЄАІС ДФС" було виявлено невідповідність заявленого рівня митної вартості до інформації, яка є в розпорядженні митниці, колегія суддів зазначає наступне.

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованій системі аналізу та управління ризиками.

Крім того, відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Верховним Судом у постанові по справі № 260/718/19 від 25.02.2020 року викладена позиція, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Між тим, як вбачається з рішень про коригування митної вартості товарів, відповідачем зазначено, що по товарам, митне оформлення яких вже здійснено є більшим ніж заявлено декларантом, з посиланням на МД від 13.02.2020 року № UА110140/2020/001387, МД від 07.03.2020 року № UА500110/2020/002619, МД від 22.02.2020 року № UА500070/2020/206646, МД від 13.02.2020 року № UА110110/2020/002328, однак відповідачем вказано лише номер, дату та ціну по митним деклараціям, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати такі рішення обґрунтованими та мотивованими у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номеру та дати митної декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

За встановлених судом обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги, а тому відповідачем безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів від 27.04.2020 року № UA508000/2020/000051/2, від 13.05.2020 року № UA508040/2020/000044/2.

Судова колегія також звертає увагу на тому, що за наявності інформації щодо митного оформлення аналогічного, на думку відповідача, товару митний орган не застосував метод - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, а необґрунтовано обрав саме резервний метод. При цьому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано.

Крім того, помилковими є посилання апелянта на Генеральну угоду з тарифів і торгівлі, оскільки відповідно до положень Митного кодексу України, її застосування можливе лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.58-63 цього кодексу.

Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятих митницею рішення про коригування митної вартості товарів.

Щодо невиконання вимоги митниці про надання додаткових документів, то відсутність цих документів з огляду на вищевикладене не є підставою для здійснення коригування митної вартості товарів.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 20 серпня 2020 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 320, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя К.В.Кравченко