Постанова

від 17.02.2021 по справі 420/5042/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/5042/19 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Філімович І.М.

за участю:

представника апелянта - Коротких О.М.

представника позивача - Осадчий А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Ліон - 2007 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0018061406 від 22.04.2019 року, -

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

27.08.2019 року товариство з обмеженою відповідальністю Ліон - 2007 звернулось із позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0018061406 від 22.04.2019р.

- судові витрати відшкодувати за рахунок Державного бюджету.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що позивачем, в результаті проведення документальної планової виїзної перевірки, отримано від Головного управління ДФС в Одеській області рішення від 22 квітня 2019 року №0018061406 щодо застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 102620,25 грн.. Однак, позивач не погоджується із висновками, наведеними у акті перевірки №420/15-32-14-01/35226639 від 13.09.2019 року та вважає протиправним податкове повідомлення-рішення від 22 квітня 2019 року №0018061406.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, в обґрунтування правової позиції зазначено, що при складанні оскаржуваного рішення контролюючий орган діяв в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, та вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Ліон-2007 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0018061406 від 22.04.2019 року - задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0018061406 від 22.04.2019 року.

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю Ліон-2007 (код ЄДРПОУ 36970257) за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) судові витрати у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн., 00 коп.).

На вказане рішення суду Головного управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Головним управлінням ДФС в Одеській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ Ліон-2007 (код ЄДРПОУ 35226639) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року.

За результатами перевірки складено акт №420/15-32-14-01/35226639 від 13.03.2019 року Про результати документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю ЛІОН-2007 , код за ЄДРПОУ 35226639 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року (т.1, а.с.12-208).

В акті перевірки міститься твердження, що прибуткові касові ордери: №48 від 11.09.2017 року на суму - 3 914,22 грн. (т.1, а.с.223); №49 від 21.09.2017 року на суму - 8 881,83 грн. (т.1, а.с.225); №50 від 26.09.2017 року на суму - 7 728,0 грн. (т.1, а.с.227) на підставі яких були оприбутковані у касовій книзі готівкові кошти на загальну суму 20 524 гривень 05 копійок неправильно (несвоєчасно) оформлені, а кошти за вказані дати - є не оприбуткованими. (т.1, а.с.206)

Контролюючий орган зробив такий висновок через перебування директора ТОВ Ліон-2007 ОСОБА_1 у відпустці з 07.09.2017 року по 30.09.2017 року на підставі наказу від 01.09.2017 року (т.2, а.с.19) та останній, на думку перевіряючих, не мав права оформлювати (підписувати) касові документи (прибуткові ордери).

У зв`язку з чим, у висновках Акту перевірки встановлено порушення п.2.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, а саме, підприємством ТОВ ЛІОН-2007 не оприбутковано до каси підприємства готівкові кошти у сумі - 20 524,05 грн. (т.1, а.с.207)

На підставі акту перевірки від 13 березня 2019 року №420/15-32-14-01/35226639 Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 22 квітня 2019 року №0018061406 щодо застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 102620,25 грн. (т.1, а.с.221)

Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів приходить до наступних висновків.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюються Положенням про ведення касових операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320 (далі - Положення № 637).

Пунктом 2.2 Положення № 637 передбачено, що підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Відповідно до пункту 4.1 Положення № 637, з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою, підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній.

Пунктом 3.3 Положення № 637 передбачено, що приймання готівки в касі проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Згідно з пунктом 2.6 Положення № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Відповідно до пункту 1.2 Положення № 637, оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Абзацом 2 пункту 2.6 Положення № 637 передбачено, що оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Відповідно до пункту 4.3 Положення № 637, записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися.

Статтею 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки (зі змінами та доповненнями) від 12.06.1995 року № 436/95 (далі - Указ №436/95) встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

Відповідно абзацу 3 цієї ж статті, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до суб`єктів господарювання, перелічених у пункті 1 Указу №436/95, застосовується штраф у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

ОБГРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договорів про поворотну фінансову допомогу №48 від 11.09.2017 року, №49 від 21.09.2017 року (т.1, а.с. 226), №50 від 26.09.2017 року, засновник ТОВ Ліон-2007 ОСОБА_2 надав ТОВ Ліон-2007 поворотну фінансову допомогу з метою виплати заробітної плати за серпень 2017 року.

Кошти отримувались від ОСОБА_2 в касі підприємства особисто директором ТОВ Ліон-2007 ОСОБА_1 про що оформлювались відповідні прибуткові касові ордери: №48 від 11.09.2017 року на суму - 3914,22 грн.; №49 від 21.09.2017 року на суму - 8881,83 грн.; №50 від 26.09.2017 року на суму - 7728,0 грн., всього на суму 20 524,05 грн.

Вказані прибуткові накладні були зареєстровані в журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових документів підприємства, а також у касовій книзі підприємства.

Отримані грошові кошти у відповідності до договорів про поворотну фінансову допомогу були направлені на виплату заробітної плати у день їх надходження, про що свідчать видаткові касові ордери №52 від 11.09.2017 року на суму 3914,22грн., №53 від 21.09.2017 року на суму 8881,83 грн., №54 від 26.09.2017 року на суму 2576,00 грн., №55 від 26.09.2017 року на суму 2576,00 грн., №56 від 26.09.2017 року на суму 2576,00 грн., всього на суму 20 524,05 грн.

Таким чином, позивач виконав умови оприбуткування готівки, передбачені пунктом 2.6 Положення № 637.

Разом з тим, заперечуючи факт несвоєчасності оприбуткування готівкових коштів до каси підприємства, відповідач стверджує, що під час складання прибуткових касових ордерів директор підприємства ОСОБА_1 перебував у відпустці відповідно до наказу від 01.09.2017 року у період з 07.09.2017 року по 30.09.2017 року.

Відповідно до статті 74 Кодексу законів про працю України, громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Відпустка - це час відпочинку, який передбачає тимчасове оплачуване або безоплатне звільнення роботодавцем працівника від виконання трудових обов`язків протягом встановленої законом або за угодою сторін кількості календарних днів із збереженням за ним місця роботи на цей період.

Отже, на період відпустки правовий зв`язок працівника та роботодавця не припиняється, а трудова функція обмежується виключно в частині обов`язковості її виконання.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що ані Кодекс законів про працю України, ані Закон України Про відпустки не містить заборон та обмежень щодо здійснення працівником під час перебування у відпустці, чи в інший період відпочинку передбачених трудовим договором функцій за власною ініціативою.

Залишення з власної ініціативи працівників після робочого часу на роботі для виконання трудової функції, а також і вихід на роботу під час відпустки з власної ініціативи, по-перше, вимогами закону не заборонені, по-друге, додатково не обліковуються

Таким чином, хоча виконання працівником, який перебуває у відпустці, окремих трудових обов`язків не відповідає змісту та меті відпустки, самі по собі такі обставини не можуть свідчити про дефектність первинного бухгалтерського документа та спростовувати засвідчені ними операції.

Абзацом 2 пункту 4.8 Положення № 637 передбачено, що у разі відсутності касира (у зв`язку з хворобою тощо) цінності, що передані йому під відповідальність, перераховуються іншим касиром, якому вони передаються, у присутності керівника та головного бухгалтера або в присутності комісії, призначеної керівником підприємства. Про результати перерахування і передавання цінностей складається акт за підписами зазначених осіб.

Абзацом 3 пункту 4.8 Положення № 637 передбачено, що підприємства, штатним розписом яких не передбачено посади касира, виконання його обов`язків можуть покладати відповідно до письмового розпорядження керівника на бухгалтера чи іншого працівника, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність.

Тобто, виконання обов`язків касира та довірені йому грошові кошти за наказом керівника суб`єкта господарювання можуть бути передані іншій особі, зокрема, у випадку, коли касир з об`єктивних причин відсутній на роботі (хвороба тощо), або у випадку, коли на підприємстві відсутня посада касира.

Так, судами встановлено, що директор підприємства не покладав обов`язків виконання функцій касира на інших працівників підприємства, а відтак залишався єдиною особою повноважною здійснювати приймання готівкових коштів та оформлення відповідних касових документів на підприємстві.

Судом встановлено, що оспорювані прибуткові касові ордери містять усі визначені законом обов`язкові реквізити, у тому числі підписи головного бухгалтера та касира, дату складання, відомості про суму готівкових коштів, особу, від якої прийняті готівкові кошти, підставу для одержання готівки тощо.

Відповідачем жодних доказів, які б свідчили, що зазначені прибуткові касові ордери підроблені чи містять ознаки підробки, або іншим чином вказували на їх дефектність не надано.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ Ліон - 2007 повністю дотримані вимоги Положення № 637 при оприбуткуванні грошових коштів в сумі 20524,05 грн. в касі підприємства, а оспорюване податкове повідомлення-рішення від 22.04.2019 року №0018061406 є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене у сукупності колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308; 310; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 24.02.2021 року.

Головуючий суддя Джабурія О.В. Судді Ступакова І.Г. Вербицька Н. В.