Постанова

від 22.02.2021 по справі 640/17294/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/17294/19 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:

Добрянська Я.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Єгорової Н.М.,

Федотова І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Сімейна стоматологія" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Сімейна стоматологія" до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 08.04.2019 № 0298431207 та від 15.07.2019 № 0589721207;

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 08.02.2019 Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведено камеральну перевірку позивача за результатом якої складено акт від 08.02.2019 № 1066/26-15-12-07-20/39526072 про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ Медичний центр Сімейна стоматологія за 2017-2018 роки у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ Медичний центр Сімейна стоматологія граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2017-2018 роках в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі висновків вищезазначеного акта відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 08.04.2019 № 0298431207, яким згідно з п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 глави 4 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПК) на підставі акта перевірки від 08.02.2019 №1066/26-15-12-07-20/39526072 за даними Єдиного реєстру податкових накладних за звітний період за 2017-2018р. за порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 та згідно з п. 120-1.1 ст. 120 ПК, зокрема, за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів, до позивача застосовано штраф у розмірі 10 % на суму 68 000, 51 грн.

Також 30.05.2019 Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведено камеральну перевірку позивача за результатом якої складено акт від 30.05.2019 № 5074/26-15-12-07-20/39526072 про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ Медичний центр Сімейна стоматологія за січень-квітень 2019р. у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ Медичний центр Сімейна стоматологія граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за січень-квітень 2019р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі висновків вищезазначеного акта відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 15.07.2019 № 0589721207, яким згідно з п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 глави 4 розділу II ПК на підставі акта перевірки від 30.05.2019 № 5074/26-15-12-07-20/39526072 за даними Єдиного реєстру податкових накладних за звітний період за січень-квітень 2019 року за порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 та згідно з п. 120-1.1 ст. 120 ПК, зокрема, за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів, до позивача застосовано штраф у розмірі 10 % на суму 5 705, 27 грн.

Не погодившись з такими рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що податкові накладні, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПК, містять код ставки податку на додану вартість 7 та/або 20 , що свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість, а тому наявні правові підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, встановлених пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1.1 статті 120-ПК передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

Отже, з 01 січня 2017 року законодавцем змінено редакцію пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК. На відміну від попередньої редакції цієї статті, яка встановлювала штрафні санкції за порушення термінів реєстрації виключно податкових накладних, що підлягають наданню покупцям, чинною на момент виникнення правовідносин редакцією визначено, що штрафні санкції застосовуються за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації всіх податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Винятком є виключно порушення термінів реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем не вчасно зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування, які не надавалися покупцю.

Наявність обов`язку у платника податків щодо здійснення реєстрації відповідних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не є спірною у даній справі. Спірним є саме наявність чи відсутність підстав для застосування штрафу, передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК.

Судовою колегією враховується, що відповідно до п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 (далі - Порядок № 1307), при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини робиться помітка X та зазначається тип причини, зокрема, 8. При складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини робиться помітка X та зазначається тип причини, зокрема, 02 - складена на постачання неплатнику податку; 04 - складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 11 - складена за щоденними підсумками операцій; 12 - складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку).

Отже, положеннями Порядку № 1307 визначено детальний перелік податкових накладних, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю). Цей перелік включає в себе не тільки податкові накладні, складені на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість та операції, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, але й інші групи операцій, здійснення яких обумовлює ненадання податкових накладних продавцю.

Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК, Порядку № 1307, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Вказана правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17 та від 11 грудня 2018 року у справі № 807/68/18.

У разі складання зведеної податкової накладної в графі Зведена податкова накладна робиться помітка X .

У таких зведених податкових накладних у графі Отримувач (покупець) платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставляється умовний ІПН 600000000000 , а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини згідно з пунктом 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

Відповідно до п. 16 Порядку №1307 до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг.

У разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, у цій графі платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов`язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України.

У графі 10 зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, вказується вартість (частина вартості) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується податок відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу, згідно з основною ставкою податку та ставкою податку 7 відсотків, які застосовуються при нарахуванні податкових зобов`язань.

До розділу А податкової накладної (рядки I-X) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна, а саме: у рядку I зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість; у рядках II-IV зазначаються суми податку на додану вартість, нараховані виходячи з обсягів постачання, зазначених у рядках V та VI; у рядках V-IX зазначаються загальні обсяги постачання товарів/послуг в розрізі кодів ставок, зазначених у графі 8 нижньої табличної частини податкової накладної.

У податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, рядки VII-IX не заповнюються.

Як вбачається з матеріалів справи, у верхній лівій частині спірних розрахунків коригування та зведених податкових накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" проставлено "X" та зазначено тип причини 09.

Отже, вказані розрахунки коригування та податкові накладні, виходячи з типу причини ненадання її отримувачу (покупцю), складені на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Відповідачем не надано будь-яких доказів того, що операції, за результатами яких складені спірні розрахунки, не були звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Щодо посилань суду першої інстанції нате, що спірні накладні та розрахунки коригування містять код ставки податку на додану вартість 7 та/або 20 , то кодегія суддів зазначає, що графа 11 розділу Б вказаних накладних та розрахунків коригування не заповнена, а тому доводи про те, що вони визначають ставку податку на додану вартість є безпідставними.

Окрім того, положеннями пункту 16 Порядку № 1307, які визначають правила заповнення розділів А і Б податкової накладної, зокрема, встановлено, що у податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, тобто зведених податкових накладних, рядки VII-IX не заповнюються. Отже коди ставки податку на додану вартість 20 та 7 , які зазначені в рядках V та VI розділу А податкової накладної не свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів / послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість, а є умовними податковими накладними, де код ставки ПДВ 20 та 7 переноситься з податкових накладних контрагентів, на підставі яких складаються зведені податкові накладні.

Аналогічні правові висновки сформульовані Верховним Судом у постановах від 10 грудня 2019 року у справі №640/7353/19, від 11 лютого 2020 року у справі №620/757/19, від 20 березня 2020 року у справі №240/5720/19, від 20 травня 2020 року у справі №240/3888/19.

Частиною першою статті 36 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Від наведених вище правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах палата, об`єднана палата або Велика Палата Верховного Суду у відповідності до статті 346 КАС не відступала, а тому підстав для їх неврахування при вирішенні даного спору немає.

Таким чином, нарахування штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації спірних розрахунків коригування та податкових накладних є протиправним, а отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Сімейна стоматологія" задовольнити.

Скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Сімейна стоматологія" до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити .

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 08.04.2019 № 0298431207 та від 15.07.2019 № 0589721207.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Сімейна стоматологія" (віл. Інститутська 24/7, кв. 118, м.Київ, 01021, код ЄДРПОУ 39526072) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 43141267) сплачений судовий збір у розмірі 4802 (чотири тисячі вісімсот дві) грн 50 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Єгорова

Суддя І.В. Федотов